Самостоятельная художественная деятельность детей как способ эстетического воспитания дошкольников

Самостійна художня діяльність володіє великими можливостями для здійснення багатьох виховних завдань, розвитку таких якостей особистості, як ініціативність, самостійність, творча активність.

 

Розділ 2. Експериментальне дослідження самостійної художньої діяльності дітей дошкільного віку

 

2.1. Характеристика експерименту

 

В експерименті брали участь діти старшого дошкільного віку ДНЗ «Світанок» м. Свердловська, 20 дітей старшої групи «Сонечки».

Адаптуючи деякі діагностичні методики для нашого дослідження і враховуючи специфіку діяльності, в якій вони здійснюватимуться, ми визначили, що оптимальним засобом діагностики є завдання-тести діагностичного напрямку, які можна включати в будь-яке заняття відповідно до його мети та завдань, що не потребує тривалого часу виконання дітьми. Таким чином, для констатуючої діагностики ми використовуємо спрощену модифікацію тестів П.Торренса, О.Тунік та авторські завдання.

Констатуючий експеримент складався з 4-х етапів, що відображено у таблиці 2.1. 

 

Таблиця 2.1 – Структура констатуючого експерименту

Констатуючий експеримент
Діагностика творчого мислення дошкільників
Етап А	Етап Б	Етап В	Етап Г
Компоненти творчого мислення
Пізнавальна мотивація	Оригінальність	Гнучкість	Уява

 

Етап А – діагностика спрямованості пізнавально-мотиваційної сфери дошкільника. Завдання етапу А: дослідити спрямованість пізнавально-мотиваційної сфери дитини, виявити загальний рівень творчих нахилів дітей та домінуючі пізнавальні інтереси у мистецькій діяльності, визначити види творчої самостійної художньої діяльності, яким надається перевага дітьми, дослідити характер самостійної художньої діяльності.

Етап Б – діагностика рівня розвитку компонента творчого мислення – оригінальності. Завдання етапу Б: дослідити ступень розвитку оригінальності як основного критерію самостійної творчості в певних видах мистецької діяльності дітей, визначити рівень самостійності при вирішенні творчих завдань.

Етап В – діагностика рівня розвитку компонента творчого мислення – гнучкості. Завдання етапу В – дослідити рівень розвитку гнучкості мислення, що виявляється у варіативності підходів, гіпотез, точок зору в процесі вирішення завдань.

Етап Г – діагностика рівня розвитку творчої уяви. Завдання етапу Г – дослідити рівень розвитку творчої уяви в процесі створення нових образів, визначити залежність ступеня розвитку уяви від досвіду дитини.

Для виявлення рівнів сформованості самостійної художньої діяльності дітей було розроблено систему показників, які відображають основні компоненти пізнавальної діяльності дошкільника: 

– наявність чи відсутність інтересу до відповідних навчальних предметів художнього спрямування;

– потреба в творчій діяльності та бажання займатися нею;

– наявність творчих мотивів виконання мистецької діяльності;

– емоційна активність;

– прагнення до лідерства (мотивація досягнення) або схвалення (мотивація відношення);

– ступінь усвідомленості та оволодіння операціями та прийомами мисленнєвої діяльності;

– вміння виділити пізнавальну задачу;

– здатність здійснювати перенесення знань, умінь та навичок у творчу діяльність;

– характеристика темпу та інтенсивності протікання діяльності;

– ініціативність у вирішенні творчих завдань.

– ступінь виявлення якостей розуму: самостійності (повна або часткова), швидкості (різноманітність ідей, асоціацій, можливість включення предмета зображення у велику кількість зв’язків, категорій), послідовності;

– рівень розвитку особистісної рефлексії (самооцінка, самоконтроль);

– продуктивність та ступінь розвитку «почуття новизни»: шаблонність, стереотипність мислення чи гнучкість, оригінальність.

Ці показники зумовили визначення рівнів сформованості самостійної художньої діяльності дошкільників:

Адаптивний (репродуктивно-пасивний) рівень – мотивація цих дітей відрізняється невизначеністю, їх приваблюють більше зовнішні атрибути творчої діяльності (діяльність заради самого процесу, для одержання негайного заохочення). Слабкий прояв пізнавального інтересу до мистецтва (короткочасний та ситуативний). Довільність поведінки недостатня, діти підкоряються власним бажанням. До занять мистецтвом ці діти не виявляють ніякої зацікавленості, у процесі художньої діяльності не проявляють навіть елементарної схильності до творчості, слабка емоційність. Діти недостатньо усвідомлюють свої дії, не можуть виділити пізнавальну задачу, знання про мистецтво мінімальні, безсистемні, відсутність певного художнього кругозору. Розумові операції сформовані недостатньо. Опора в основному відбувається на пам’ять: діти згадують, як виконували подібні завдання раніше, але при цьому не здатні врахувати нові умови виконання діяльності. Роботи  цих дітей однотипні, примітивні, повторюють зразки або роботи інших дітей. Слабка концентрація уваги, темп діяльності низький, відсутня будь-яка ініціатива з боку дитини, потребують додаткових вказівок у процесі творчої діяльності. Не мають прагнення до самостійної оцінки своєї роботи та роботи інших дітей. По ходу виконання творчої роботи не помічають власних помилок.

Репродуктивний (репродуктивно-активний) рівень – діти цього рівня характеризуються нестабільним творчим спрямуванням. Діти частіше із захопленням виконують ті завдання, які їм емоційно подобаються або для яких потрібно включення додаткових мотивів, насамперед мотивації змагання, досягнення. Пізнавальний інтерес вибірковий, проявляється при емоційно яскравих враженнях. У своїй діяльності керуються як зовнішніми (оцінка педагога, схвалення батьків),так і внутрішніми мотивами (власне задоволення, потреба у створенні творчих продуктів). Заняття мистецтвом приваблюють дітей, однак вони не мають стійких художніх переваг. Знання про мистецтво та художні явища дійсності розрізнені. Роботи цих дітей дещо шаблонні, але за умови стимуляції з боку вихователя вони охоче створюють оригінальні продукти. Проявляється усвідомленість своїх дій та елементи програмування діяльності. Стійкість уваги та темп виконання діяльності залежать від емоційного забарвлення, з яким виконується завдання. Ініціативу проявляють після стимулювання вихователя. За допомогою педагога можуть оцінювати продукти своєї діяльності та виправляти помилки.

Креативний (потенційно-творчий) рівень характерний для дітей з яскраво вираженим творчим спрямуванням. Ці діти з інтересом розв’язують творчі завдання, бо вони є для них привабливими самі по собі. Досвід творчої діяльності підкріплюють стійким інтересом до різних видів самостійної художньо-творчої діяльності. Творча діяльність цих дітей емоційно насичена. Вони активні у пізнанні довкілля й мистецтва, мають дієву уяву, фантазію, інтуїцію, здатні до створення власного художньо-творчого образу, пізнавальний інтерес проявляють цілеспрямовано. Високий рівень сформованості розумових операцій, вміння здійснювати перенесення операцій і прийомів мислення в інші ситуації з іншими предметами. Роботи цих дітей оригінальні, відрізняються від загальноприйнятих. У творчій діяльності висувають нестандартні та різноманітні ідеї. Ці діти із стійким потягом до самостійного вирішення завдань та оцінки своєї діяльності. 

Для визначення початкового рівня сформованості самостійної художньої діяльності дошкільників була використана комплексна методика діагностики, яка включала емпіричні методи: опитування, анкетування, бесіда з дітьми та вихователями, інтерв’ювання; діагностичні методи: тестування; обсерваційні методи: пряме, опосередковане і включене спостереження; праксиметричні методи: аналіз продуктів творчої діяльності.

Наводимо завдання діагностичного характеру, що використовувалися в констатуючому експерименті. 

На етапі А проводилось анкетування та тестування дітей. Дітям пропонувалися запитання, відповіді на які визначали їх творчі нахили. Також з метою отримання більш точних та докладних результатів було проведено інтерв’ювання та анкетування батьків цих дітей.

Інтерв’ювання батьків:

1. Як Ви вважаєте, Ваша дитина  охоче ходить до садка? Чому?

2. Які заняття Вашій дитині найбільш подобаються?

3. До яких видів діяльності у неї проявляються здібності?

4. Чи відвідує Ваша дитина  секції, гуртки поза садком? Які?

5. Чим любить займатися Ваша  дитина у вільний час?

Анкетування батьків:

Чи відвідує Ваша дитина спеціальні мистецькі заклади (школи, студії, гуртки тощо)?

а) так;

б) ні.

Чи виявляє Ваша дитина власне бажання займатися мистецькою діяльністю в спеціальних навчальних закладах чи подібні заняття стимулюють батьки (або вказати інші причини)?

А) дитина виявляє власне бажання;

Б) заняття стимулюють батьки;

В) оточуюче середовище (засоби масової інформації, друзі);

Г) інші причини (вказати).

Які з нижченаведених видів діяльності більше до вподоби Вашій дитині?

а) спів, слухання музики;

б) придумування власних пісень, мелодій;

в) танці під музику;

г) створення власних танцювальних рухів під музику;

д) читання (перегляд) книжок;

є) придумування власних історій, казок тощо;

ж) малювання, ліплення;

з) розфарбовування картинок;

і) інші види діяльності (вказати).

На етапі Б дітям пропонувались такі завдання:

Завдання 1. На бланку з 6-тьма недомальованими картинками необхідно домалювати все, що бажаєте. Постарайтеся придумати таку картинку або історію, яку ніхто інший не зможе придумати. Зробіть її повною і цікавою, додавайте до неї нові ідеї. Після завершення малюнка необхідно дати йому назву.

 

Рисунок 2.1 - Стимульний матеріал

 

Інтерпретація тесту. Оригінальність є одним із значущих показників креативності. У даному випадку він визначає несхожість створеного дитинию зображення на зображення інших дітей. Іншими словами, оригінальність розуміється як статистична рідкість відповіді (зображення). Однак двох ідентичних зображень не буває, тому в нашому дослідженні ми говоримо про статистичну рідкість типу (або групи) малюнків. 

Оригінальні малюнки оцінюються 1 балом. Малооригінальні – 0,5 бала. Неоригінальні – 0 балів. Оригінальними є малюнки, які повторюються у 1 % дітей вибірки. Малооригінальні – повторюються у 2-5 % дітей. І, нарешті, неоригінальні – більш ніж у 5 % дітей. Діти, які набрали 5-6 балів, відносяться до високого рівня (розвитку оригінальності мислення, 3-4 – середнього, і 1-2 – низького рівня.

Завдання 2. Придумайте казку, яка починається або закінчується співом півника. Казку можна розповісти або намалювати. 

Оригінальність оцінюється як число оригінальних казок, наведених один раз на вибірку 20 дітей. 1 оригінальна казка – 5 балів. Показник оригінальності оцінюється за формулою Ор = 5k, де Ор – показник оригінальності, k – число оригінальних казок. Казки, що повторюються, не враховуються в процесі оцінювання результатів.

Етап В склали такі завдання:

Завдання 1. Перетворити в різні зображення однакові фігури (кола), що приводяться у квадратах. Додайте будь-які деталі або лінії до основного зображення так, щоб вийшли різні цікаві малюнки. Малювати можна як усередині, так і зовні кола. Придумайте назву до кожного малюнка. Тестовий бланк – це аркуш стандартного паперу (формат А4), на якому зображено 20 квадратів з кругом усередині. Розміри квадрата 5 x 5 см, діаметр кожного кола – 1,5 см.

Показник гнучкості оцінюється за числом зображених класів (категорій) малюнків. Наприклад, зображення обличчя відносяться до однієї категорії, зображення різних тварин також становлять одну категорію. Одна категорія – 3 бали. Гнучкість мислення визначається за формулою Г = 3m, де m – число категорій. 

Завдання 2. Створити художні образи, які уявляються в процесі прослуховування музичного твору Е.Гріга «Шествие гномов».

Гнучкість мислення оцінюється як число різних варіантів відповідей. Усі відповіді групуються у певні категорії. Одна категорія – 1 бал. Повтори не враховуються.

На етапі Г діти виконували завдання – на основі запропонованих простих геометричних фігур (коло, квадрат, трикутник, трапеція) намалювати якомога більше малюнків. Малювати можна як усередині фігури, так і за її межами при будь-якому зручному повороті аркуша та зображення фігури, тобто можна використовувати кожну фігуру в різних ракурсах. 

Інтерпретація тесту. Якість малюнків з погляду їхньої художності, дотримання пропорцій тощо при аналізі не враховується, оскільки в першу чергу цікавить сам задум композиції, різноманіття виникаючих асоціацій, принципи втілення ідей, а не технічна обробка малюнків.

Завдання 2. Створити художній образ, що відповідає певному настрою людини (або тварини), яка зображена на малюнку. 

 

2.2. Методика формування  самостійної художньої діяльності  дошкільників

 

На формуючому етапі експерименту з дітьми було проведено ряд занять, що сприяють розвитку самостійної художньої діяльності.

Наведемо приклади деяких з них.