Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Мая 2015 в 23:29, курсовая работа
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні засади, що забезпечують ефективність процесу виховання самостійності х дошкільників в художній діяльності.
Досягнення мети дослідження зумовили вирішення таких завдань:
1. На основі аналізу наукових джерел уточнити зміст і структуру самостійності дошкільників в художній діяльності.
2. Виявити особливості прояву самостійності дошкільників в художній діяльності.
3. Розробити та впровадити у практику модель виховання самостійності дошкільників в художній діяльності
4. Теоретично встановити й експериментально апробувати зміст і методику виховання самостійності дошкільників в художній діяльності.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти самостійної художньої діяльності дошкільнят як засобу естетичного виховання 6
1.1. Засоби та методи естетичного виховання дітей дошкільного віку 6
1.2. Зміст самостійної художньої діяльності дошкільників 10
1.3. Особливості організації самостійної художньої діяльності дошкільників 22
РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження самостійної художньої діяльності дітей дошкільного віку 33
2.1. Характеристика експерименту 33
2.2. Методика формування самостійної художньої діяльності дошкільників 40
2.3. Результати експерименту 46
ВИСНОВКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53
ДОДАТКИ 57
Аналіз результатів констатуючого експерименту, спостереження за роботою вихователів і власний педагогічний досвід дають змогу припустити, що причинами незадовільного розвитку самостійної художньої діяльності дошкільників є брак цілісного розуміння педагогами стратегії розвитку творчого мислення, обмеженість методів і прийомів, які вони використовують, брак методичної літератури, недостатній інтерес батьків до розвитку своїх дітей та їх навчання, відсутність у дітей стійкої позитивної мотивації творчої діяльності. В результаті проведення формуючого етапу експерименту визначені недоліки були здебільшого усунені, що і спостерігається в результатах контрольного експерименту.
В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Естетичний розвиток пов'язаний з формуванням усіх граней особистості. У дошкільному віці формуються основи потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, заявляють про себе творчі здібності, якими різною мірою наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.
2. На сучасному етапі розвитку суспільства виникає необхідність всебічного розвитку дитини не тільки в дитячому саду, але і вдома. В цілому слід зазначити, що самостійна художня діяльність у групі є одним з показників рівня розвитку дітей. Це свідчить про те, що вони отримали на заняттях певний обсяг навичок, умінь, різноманітні художні враження, навчилися діяти без сторонньої допомоги. Поза занять відбувається перенесення цих способів дій у нові умови, ситуації, дитина діє вже з власної ініціативи, у відповідності зі своїми інтересами, бажаннями, потребами, застосовуючи в цих нових умовах і ситуаціях отримані їм на заняттях навички та вміння.
3. Зображувальна діяльність, яка виникає з ініціативи дитини, розвивається і збагачується на основі перенесення в неї засвоєних на заняттях навичок малювання, ліплення, аплікації, розкриття дитині естетичного ставлення до навколишнього. Цьому також сприяють відповідне обладнання, збагачення дітей новими враженнями, вміле педагогічне керівництво. Це керівництво має деяку специфіку і спрямоване на розвиток самостійності, ініціативи дитини. Навіть якщо не всі хочуть займатися образотворчою діяльністю поза занять, вихователь повинен дбати про розвиток інтересу до неї у дошкільнят, бажання пробувати сили в різних її видах. Самостійна художня діяльність володіє великими можливостями для здійснення багатьох виховних завдань, розвитку таких якостей особистості, як ініціативність, самостійність, творча активність.
4. В експерименті брали участь діти старшого дошкільного віку ДНЗ «Світанок» м. Свердловська, 20 дітей старшої групи «Сонечки». Констатуючий експеримент складався з 4-х етапів: пізнавальна мотивація, оригінальність, гнучкість, уява. Для виявлення рівнів сформованості самостійної художньої діяльності дітей було розроблено систему показників, які відображають основні компоненти пізнавальної діяльності дошкільника: адаптивний (репродуктивно-пасивний) рівень; репродуктивний (репродуктивно-активний) рівень; креативний (потенційно-творчий) рівень.
Для визначення початкового рівня сформованості самостійної художньої діяльності дошкільників була використана комплексна методика діагностики, яка включала емпіричні методи: опитування, анкетування, бесіда з дітьми та вихователями, інтерв’ювання; діагностичні методи: тестування; обсерваційні методи: пряме, опосередковане і включене спостереження; праксиметричні методи: аналіз продуктів творчої діяльності.
5. Аналіз результатів констатуючого експерименту, спостереження за роботою вихователів і власний педагогічний досвід дають змогу припустити, що причинами незадовільного розвитку самостійної художньої діяльності дошкільників є брак цілісного розуміння педагогами стратегії розвитку творчого мислення, обмеженість методів і прийомів, які вони використовують, брак методичної літератури, недостатній інтерес батьків до розвитку своїх дітей та їх навчання, відсутність у дітей стійкої позитивної мотивації творчої діяльності. В результаті проведення формуючого етапу експерименту визначені недоліки були здебільшого усунені, що і спостерігається в результатах контрольного експерименту.
Додаток А
Конспект заняття з малювання на тему: «Зайчик-побігайчик»
Програмовий зміст: формувати вміння передавати образ тварини. Удосконалювати технічні навички роботи гуашевими фарбами, продовжувати вчити дітей передавати особливості образу кольоровою гамою. Розвивати вміння виділяти характерні ознаки тварини, продовжувати формувати просторові уявлення. Розвивати творчість, вміння оцінювати малюнок, мовлення, уяву. Виховувати почуття радості від досягнутого успіху, самостійність.
Обладнання: гуаш (біла і чорна), пензлі, папір, зразки чорного і білого кольору, заготовки очок та носика зайчика ( різні матеріали: папір, нитки, шматочки паралону, манка і т. д.)
Хід заняття
Вихователь звертає увагу дітей на те, що у них в палітрі лише два кольори.
1. Вступна бесіда.
- Згадайте, де в природі вони зустрічаються?
- Що може бути чорним, білим в людині? Коли ? (настрій, вчинки, думки)
- Як можна сказати про чорну фарбу, яка вона? (темна, сумна, невесела...)
- Що ви думаєте про білу фарбу, яка вона? ( світла, святкова. чиста...)
2. Ігровий прийом.(Розповідь
- Нагадайте мені, будь ласка, якими словами починається казка.
- Жила-була Біла фарба. ЇЇ будинок нагадував величезні білі хмари. У ньому було завжди чисто, усі речі мали своє місце. Із самого рання біла фарба виконувала свою роботу : ткала білі хмари для неба. Та одного разу вона побачила, як по небу пропливала не біла хмарка, а чорна. Що це з нею? (Вона була сумна, навіть сердита)
- Як ви думаєте, діти, чому? (гіпотези дітей)
- Тоді біла хмарка вирішила
розрадити чорну хмарку, запросивши
її в гості. Вони сиділи на
ганку і розмовляли. Від того
чорна хмарка ставала все
3. Пошуково-дослідницька робота.
- А от якою вона стала ви побачите, якщо до білої фарби додасте кілька краплин чорної.
- Який колір утворився ? Що вам нагадує цей колір? Отже білий колір розвіяв гнів чорного, подарувавши йому спокій, розваженість.
- Як ви думаєте, з якими фарбами товаришує (може поєднуватися) сіра фарба?
- Що можна намалювати сірою фарбою?
- Зображення яких тварин можна передати за допомогою цієї фарби?
- Назвіть найбільшу тварину сірого кольору, найменшу.
- Як називають мишку у казках (сіроманка)?
4. Фізкультхвилинка. Гра з м’ячем «Навпаки» (вправляння дітей у підборі антонімів)
Заєць-біляк – білий, а русак - ...
Слон товстий, а змія - ...
Жираф високий, а їжак - ...
І т. д.
5. Повідомлення теми заняття.
- Ми сьогодні малюватимемо
6. Показ та пояснення виконання роботи.
Педагог разом з дітьми складає загальну модель тварини: маленьке коло – голова, велике – тулуб, маленькі ніжки і довгі вушка.
А який зайчик на дотик? Чому? Та , якщо ми намалюємо зайчика на звичайному аркуші, то чи зможемо отримати пухнасту шубку? Як ви думаєте, що потрібно зробити, щоб шубка стала пухнаста? (змочити аркуш водою). Діти разом з педагогом послідовно виконують роботу. Потім вихователь пропонує вибрати за бажанням матеріал для очей та носика зайчика, який діти наклеюють на малюнок. Наприкінці заняття вихователь пропонує дітям самостійно намалювати для зайчика домівку чи їжу, або те, що дитина бажає.
7. Підсумок та самоаналіз .
Додаток Б
Конспект заняття з ліплення на тему: «Підкова – оберіг»
Програмовий зміст:
Вчити дітей створювати виразний образ з глини пластичним способом, удосконалювати вміння витягувати деталі, загладжувати поверхні вироба. Підбирати природні та допоміжні матеріали для передачі символіки оберегу.
Продовжувати формувати уявлення про оберіг, його елементи та способи створення. Дати знання про підкову як оберіг будинку. Ввести в активний словник слова: «берегиня», «оберіг», «підкова»; закріпити назви предметів українського народного побуту («лава», «піч», «скриня»). Вправляти в умінні розповідати про символіку свого оберегу. Розвивати бажання більше дізнатися про традиції оформлення українського житла, мовлення, уяву, дрібну моторику. Виховувати повагу до національних звичаїв, бережне ставлення до предметів побуту, самостійність.
Матеріали та обладнання: вишитий рушник з берегинею, зразки підков, роздаткові картинки (символи оберегів), глина, пластилін, солоне тісто, стеки, насіння гарбуза, кукурудзи, квасолі, соняшника, зубчики часнику, гречка; схеми виконання роботи.
Хід заняття.
1. Ігровий прийом «Посилка від бабусі Одарки з села».
- Бабуся Одарка хоче подарувати вам рушник, який вишила сама. Він буде захищати вас від усього злого й недоброго, оберігати вашу оселю.
2. Розгляд рушника. Бесіда.
- Що вишито?
- Як називають жінку, зображення якої вишито на рушнику?
- Хто така берегиня?
- Як можна назвати предмети, що оберігають оселю?
- Назвіть хатні обереги.
- Які обереги охороняють людину?
- Як називаються такі обереги?
3. Д/вправа «Знайди місце
Мета: вправляти в умінні класифікувати обереги на хатні та натільні.
Завдання: знайти відповідну картинку та продовжити речення.
Вихователь:
- Отже ви знаєте обереги. Але
кожний оберіг має свою
4. ІАМ «Продовж речення».
- Символом єдності родини є ...
- Символом добрих стосунків є ...
- Символом добробуту, багатства. Краси та працьовитості є ...
- символом рідного дому є ...
5. Бесіда. Д/вправа «Старовинний – сучасний (предмет)»
- Але ж у наших житлах майже
не залишилось старовинних пред
інші, сучасні.
Піч – газова плита, грубка, духовка і т. д.
Лава, ослінчик – стілець, табуретка.
Скриня – шафа, комод.
Колиска – ліжко.
- Які ви знаєте обереги, що є в сучасних хатах, будинках?
- Що таке «підкова», що вона позначає?
6. Розповідь вихователя.
- Підкова – це зігнута металева
пластина, яка повторює контур
краю копита тварини і
7. Розгляд різних зразків.
- До якого виду оберегів можна віднести підкову?
- Хочете навчитись робити такий оберіг?
- З яких матеріалів можна виготовити його?
- Чим можна прикрасити?
- Що символізують прикраси на оберегах? ( квасоля – достаток, кукурудза – здоров’я, мак – здійснення бажань, гарбуз – родючість, часник – захист від зла, ромашка – здоров’я, гречка – мир і злагоду в сім’ї)
8. Розгляд схеми виконання