Система роботи по ознайомленню дітей з народною іграшкою

    Отже, як бачимо з даних  констатуючого експерименту, діти  старшої групи мають недостатній рівень сформованості знань,  технічних умінь та навичок з досліджуваного питання і потребують цілеспрямованої роботи на корекцію  знань і умінь на спеціальних заняттях та у вільний час.   

 

2.2.  Розробка, систематизація  та апробація системи роботи  по ознайомленню дітей експериментальної групи з українською народною керамічною іграшкою

 

   Мета даного етапу педагогічного експерименту – розробити систему роботи по формуванню у дітей старшого дошкільного віку знань про керамічну іграшку та по формуванню технічних навичок у малюванні та здійснити апробацію групи методів на ознайомлення дітей із українською керамічною іграшкою, розвиток у дошкільників експериментальної групи технічних навичок малювання та ліплення.

    Формуючий етап експерименту  ми проводили за таким планом:

1. Ознайомлення дітей з народною керамікою та, зокрема, керамічною іграшкою, ми проводили у кілька етапів.

І етап – ми виховували у дітях любов до свого краю та до народних традицій, зацікавлення ними; формували у дітей уявлення про декоративне народне мистецтво, про його регіональні особливості, що проявляються у кольоровій гамі, способах і прийомах виготовлення та оздоблення, давали знання про кераміку та знайомили з керамічними іграшками.

ІІ етап – ми вчили дітей ліпити з глини вироби (іграшки) та розписувати їх, чим удосконалювали технічні вміння і навички у роботі  з народними керамічними іграшками.

ІІІ етап – ми вдосконалювали теоретичні знання і практичні вміння дітей з досліджуваного питання.

   Знайомство дітей з керамічною  іграшкою включало у себе наступні  види роботи:

• Бесіди із застосуванням ілюстративного матеріалу «Українська народна керамічна іграшка», «Осередки виготовлення української керамічної іграшки», «Як виготовляються керамічні іграшки. Майстри України».
• Розглядання ілюстративного та предметного тематичного матеріалу (козлика, коника, свинку, півника, оленя, баранця).
• Читання творів: „Казка про Опішнянські іграшки”, потішки, вірш про косівську іграшку, „Гончарний круг”, „Горнята-двійка”.
• Тематичні заняття з малювання.
• Індивідуальна робота з дітьми та окремими групами дітей.

   Дітям з більш високим  рівнем сформованості досліджуваних  умінь і навичок ми давали  складніші завдання та створювали умови для самостійної творчої діяльності. Діти  з середнім рівнем сформованості досліджуваних умінь і навичок працювали за визначеним планом, що включав у себе перераховані вище види роботи. Дітям з низьким рівнем сформованості досліджуваних умінь і навичок ми пропонували спочатку більш спрощені завдання, допомагали їм у їх виконанні, а потім поступово ускладнювали завдання, додаючи якісь нові елементи творчих завдань.

    У додатках ми подаємо  схему  послідовності виконання  творчих завдань з ліплення чи малювання, за якими працювали дошкільники експериментальної групи.

   Досить цікавим і результативним  був такий вид підсумкової  роботи, як організація виставки  за результатами дитячих творчих  робіт: малюнки і вироби із  пластиліну – народні керамічні іграшки. Діти не тільки роздивлялись вироби і порівнювали їх із роботами товаришів, але і обговорювали їх, запрошували батьків подивитись на їх роботу. Це давало їм можливість оцінити свою роботу у порівнянні з іншими, певною мірою визначити окремі помилки, подумати, над якою іграшкою вони будуть працювати на наступних заняттях чи вдома.

    Спостерігаючи за роботою  дітей на заняттях та у самостійній  художній діяльності, ми помітили, що:

• більшість дітей почали діяти сміливіше, впевненіше, активна діяльність приносила їм більше задоволення;
• частина дітей швидко та із зацікавленням оволоділа зображувальною діяльністю;
• зміст виконання роботи з ліплення та малювання став глибшим;
• у більшості дітей передача форми іграшки та орнаменту на ній стала більш чіткою, точнішою, правильною;
• у роботах з ліплення частини тіла іграшок примазані уміло, гладенько, лише у частини дітей положення частин тіла тваринок-імітацій керамічної іграшки трохи викривлено;
• у частини дітей ще не досить добре виходить передавати положення тварин у русі;
• щодо характеру ліній, то у більшості дітей натиск енергійний, лінії – плавні, чіткі; але у невеликої кількості дітей (3) лінії слабенькі, обірвані;
• з’явилися діти, які вносили у свої роботи елементи самостійної творчості, додаючи у роботи щось нове, таке, чого не було на зразку, але що є характерним для даного виду творчості.

   Ми виявили, що найбільш  доступною для сприйняття дітьми  старшого дошкільного віку є  кераміка Опішнянських та Васильківських  майстрів, зразками якої ми і скористалися при проведенні формуючого експерименту. Для цих творів декоративного мистецтва характерним є рослинний орнамент: квіти, листя, колоски, виноград, завитки, а також такі елементи , як крапки, дуги, мазки та їх повторення. Декоративність орнаменту цих виробів підсилюється завдяки обвідній лінії, якою майстри оздоблюють елементи візерунка.

   Звичайно, дуже важливою  є попередня підготовка дошкільників  до занять. Найбільш часто при  цьому застосовується метод спостереження, який дає можливість активізувати увагу дітей. Вихователь повинен звернути увагу на виділення елементів орнаменту, кольорове поєднання, композицію, ритм.

   З метою навчання дітей  техніці декоративного малювання  ми використовували такі методичні  прийоми: наочні, словесні, ігрові.

    Формою для унаочнення  на занятті є зразок, натура, показ  способу зображення. Натурою (демонстративним зразком) якраз є як самі твори декоративно – прикладного мистецтва, так і їх ілюстративне зображення (фоторепродукції, слайди). Зразок  - це зображення (малюнок), виконане до заняття на тому матеріалі і в такій техніці,  у якій працюватимуть діти.

   Наочні прийоми навчання  завжди поєднуються із словесними. На заняттях з декоративного  малювання ми застосовували такі  словесні прийоми, як запитання, пояснення, вказівки, оцінка, заохочення, художнє слово (твори української літератури про керамічну іграшку, музичний супровід), що стимулювало увагу дітей, дозволяло урізноманітнити види і форми роботи на занятті, а у вільний час – продовжити роботу, почату на заняттях. Адже саме через художнє слово дошкільники дуже ефективно сприймають інформацію про твори художнього мистецтва, зокрема, про керамічну іграшку.

   Твори про народні іграшки, конспекти окремих занять подано  у додатках.

   У кінці формуючого етапу експерименту у основної кількості дітей групи з’явився ряд  умінь і навичок із зображувальної діяльності, а також знання про гончарне ремесло та давні традиції нашого краю. Ці вміння забезпечили перехід до самостійної художньої діяльності :

• вміння практично відтворювати вироби, поєднуючи виконувані та самостійні дії;
• уміння самостійно обирати та застосовувати спосіб ліплення;
• самостійне формування мети діяльності;
• контроль за правильністю виконання роботи;
• перенесення засвоєних на заняттях прийомів ліплення та малювання у самостійну художню діяльність.

   Отже, під час проведення  формуючого етапу експерименту  ми підібрали різні форми і  методи роботи, спрямовані на  поглиблення знань дітей про  народну керамічну іграшку та  на підвищення рівня сформованості практичних умінь і навичок у технічному малюванні.

 

 

3.3.  Виявлення ефективності  розробленої системи роботи по  ознайомленню з українською керамічною  іграшкою на рівень розвитку технічних навичок дітей у ліпленні та малюванні

  

    Мета контрольного етапу експерименту – практично дослідити зображувальну діяльність дітей за тими ж завданнями, що і під час констатуючого етапу експерименту (тобто здійснити діагностичне обстеження після спеціально проведеної роботи),  та виявити ефективність  проведеної роботи по формуванню знань про народну керамічну іграшку та вплив їх на розвиток технічних навичок у ліпленні та малюванні шляхом аналізу та порівняння результатів констатуючого  та контрольного етапів експерименту.

   Виявлений рівень теоретичних  знань та сформованості технічних навичок у ліпленні і малюванні під час контрольного експерименту наведено у таблиці № 2 (додатки).

Як бачимо, рівень знань дітей про керамічну  народну іграшку та рівень сформованості технічних навичок у ліпленні та малюванні підвищився (порівняльна таблиця № 3 , додатки ).

      Стосовно сформованості знань про українську керамічну іграшку  (результати опитування) та технічних навичок та умінь малювання та ліплення  ( спостереження за  художньою працею дітей дошкільного закладу) після проведення формуючого експерименту маємо наступні дані:

• високий рівень  сформованості знань  з досліджуваного питання мають   4 дітей ( 20 %);
• середній рівень сформованості  - 13 дітей ( 65 % );
• низький рівень – 3 дитини ( 15 % ).

   Отже, проведена нами робота по формуванню у дітей знань про народну керамічну іграшку та цілеспрямоване формування у дітей технічних навичок з ліплення та малювання на основі цих знань виявилася результативною, а висунута нами гіпотеза виявилася вірною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

   Після опрацювання теоретичних  джерел та проведення експериментального  педагогічного дослідження ми  виявили основні форми та методи  ознайомлення дітей старшого  дошкільного віку з народною  керамічною іграшкою та її регіональними особливостями, які є ефективними під час цілеспрямованої систематичної педагогічної діяльності.

   Розвиваючи тему, ми дізналися багато нового, а саме про те, які вимоги ставляться до організації занять з малювання, яка методика їх проведення.

    У старшій групі завдання значно ускладнюються в порівнянні з середньою: ставляться різні завдання для предметного, сюжетного і декоративного малювання. Також програмовий зміст ускладнюється порівняно з молодшою групою, він різний з предметного, сюжетного і декоративного малювання і обумовлений змістом знань дітей про навколишнє і технічними прийомами малювання, ліплення і вирізування. Зміст занять визначається в  програмі виховання дітей дошкільного віку «Я у Світі», яка відбиває вікові особливості дітей, сезонні явища, досвід дітей тощо. На тематику занять впливає природа, мистецтво, оточуюче життя. Спостереження, екскурсії мають надзвичайно велику цінність, адже вони збагачують знання дітей, діти отримують нові враження, які зможуть перенести в свої роботи. Природа впливає надзвичайно позитивно, адже у дітей виховується естетичний смак, любов до прекрасного.

     Бесіди на дану тему, читання художньої літератури допомагають дітям краще зрозуміти завдання, які перед ними ставляться.

     Щоб малюнки дітей були змістовні, багаті і технічно правильно виконані, треба здійснювати навчання. Навчання здійснюється в різних формах як в повсякденному житті, так і на занятті, так і під час самостійної художньої діяльності.    Найкращі роботи будуть тоді, коли вихователь використовує не окремі методи, а їх поєднання на занятті в комплексі. При навчанні потрібно дотримуватись провідних принципів дидактики: систематичності, послідовності, врахування вікових особливостей, ідейності, науковості тощо.

     Дану курсову  роботу можна рекомендувати для впровадження у практику роботи вихователям дошкільних навчальних закладів під час ознайомлення дошкільників із керамічною іграшкою, а також студентам – практикантам для використання під час проходження переддипломної та інших видів практики.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Антонович Є.А., Захарчук – Чугай Р.В. Станкевич М.Є. Декоративно – прикладне мистецтво. – Львів, 1992.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.-К., 2012. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» // Наук.ред. та упорядник О.Л.Кононко. – К., 2008. – 430 с.
3. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Інтелектуальна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 років. Рівень І. Альбом. – Львів, 1996.
4. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5-7 років. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 72 с.
5. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення у дітей 5-7 років. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 80с.
6. Бутник – Сіверський Б.С. Український радянський сувенір. – К., 1972.
7. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М., 1967.
8. Ганжа Петро. Таємниці українського рукоремесла. – К., 1996.
9. Данченко О.С. Олександр Ганжа. – К., 1982.
10. Данченко Леся. Невмируще джерело. – К., 1975.
11. Державна національна програма „Освіта”:Україна XXI” // Дошкільне виховання. – 1994. - № 2. – С. 2-3.
12. Дмітрієва С. Мистецтво Полтавщини. – К., 1981.
13. Дошкільна педагогіка / За ред.. В.І.Ядешко, Ф.А.Сохіна. – К.: Вища школа, 1981. – 365 с.
14. Косминская В.Б., Халезова Н.Б.Основы изобразительного искусства и методика руководства изобразительной деятельностью детей. – М.,1981.
15. Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию // Под ред. Т.С.Комаровой. – М.,1985.
16. Методика обучения рисованию, лепке и аппликации в детском саду // Под ред. Н.П.Сакулиной. - М.,1966.
17. Найден  О. Українська народна іграшка. К., 1999.
18. Рясцов М. При гончарному крузі. – К., 1980.
19. Пантелеев Г.Н., Максимов Ю.В., Пантелеева Л.В.Декоративное искусство – детям. – М.,1076.
20. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт». – Київ, 2010.
21. Сакович І.В. Народна керамічна скульптура Радянської України. – К.,1970.
22. Станкевич М.Є.Іграшки // Декоративно – прикладне мистецтво. – Львів, 1992.
23. Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. – М..1985.
24. Халезова Н.Б. Народная пластика и декоративная лепка в детском саду. –М.,1974.
25. Халезова Н.Б., Курочкина Н.А., Пантюхина Г.В. Лепка в детском саду. – М.,1978.
26. Флерина Е.А. Изобразительное творчество детей дошкольного возраста. – М.,1956.
27. Шапран А.Українська іграшка у дитячому садку // Дошкільне виховання, № 11 – 12, 1999.