Система роботи по ознайомленню дітей з народною іграшкою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток   1

Таблиця  1

Дані опитування дітей старшої  групи на виявлення рівня  обізнаності дошкільників про особливості української керамічної іграшки та сформованості технічних навичок у декоративному малюванні і ліпленні (констатуючий етап експерименту)

№з/п	Прізвище, ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8	Z
1	Баранова Аліна Аліна	с	в	в	в	с	с	с	с	с
2	Бурієнко Артур	н	н	с	н	с	н	н	н	н
3	Ваганова Таня	с	с	н	н	н	н	с	н	н
4	Войтовченко  Поліна	н	с	с	н	н	с	н	н	н
5	Гаркуша Богдан	с	н	с	с	с	н	с	с	с
6	Зінкевич Артур	в	с	в	с	с	в	с	с	с
7	Євсеєєва Уляна	с	с	в	в	в	с	с	с	с
8	Капітонова Оля	с	с	н	н	н	н	н	н	н
9	Клочко Ілона	в	в	с	с	с	с	с	с	с
10	Крупіна Оля	с	н	н	с	н	с	с	н	н
11	Курилов Андрій	в	в	в	с	с	в	в	в	в
12	Кисенко Даша	н	с	с	с	в	с	с	с	с
13	Носова Софія	н	с	с	н	н	н	н	с	н
14	Овсієнко Рома	с	н	н	с	н	с	н	с	н
15	Пирогов Данило	с	с	н	с	с	н	н	н	н
16	Таровкіна Лера	с	с	с	с	с	с	с	с	с
17	Торка Василь	в	с	с	с	в	с	с	с	с
18	Тягун Анатолій	н	н	н	с	н	с	н	н	н
19	Шадрін Андрій	с	с	с	с	н	в	в	с	с
20	Шапошніков Кирило	в	с	с	с	с	в	с	с	с
		75%	75%	70%	75%	60%	70%	65%	65%	55%

 

В- високий рівень сформованості досліджуваних умінь і навичок

С – середній рівень сформованості досліджуваних умінь і навичок

Н – низький  рівень сформованості досліджуваних умінь і навичок

 

 

Додаток   2

Таблиця  2

Дані опитування дітей старшої  групи на виявлення рівня  обізнаності дошкільників про особливості української керамічної іграшки та сформованості технічних навичок у декоративному малюванні і ліпленні (констатуючий етап експерименту)

№з/п	Прізвище, ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8	Z
1	Баранова Аліна Аліна	с	в	в	в	в	с	в	в	в
2	Бурієнко Артур	н	с	с	н	с	с	с	с	с
3	Ваганова Таня	с	с	н	с	с	с	с	с	с
4	Войтовченко  Поліна	н	с	с	н	н	с	н	н	н
5	Гаркуша Богдан	с	в	в	в	в	в	с	в	в
6	Зінкевич Артур	в	с	в	с	с	в	с	с	с
7	Євсеєєва Уляна	с	в	в	в	в	с	с	с	с
8	Капітонова Оля	с	с	с	с	н	с	с	с	с
9	Клочко Ілона	в	в	в	с	с	с	с	с	с
10	Крупіна Оля	с	н	н	с	н	с	с	н	н
11	Курилов Андрій	в	в	в	в	в	в	в	с	в
12	Кисенко Даша	н	с	с	с	в	с	с	с	с
13	Носова Софія	н	с	с	н	с	с	с	с	с
14	Овсієнко Рома	с	с	с	в	в	с	с	с	с
15	Пирогов Данило	с	с	с	с	с	н	с	с	с
16	Таровкіна Лера	с	с	с	с	с	с	с	в	с
17	Торка Василь	в	в	в	в	в	с	с	в	в
18	Тягун Анатолій	н	с	н	н	с	н	н	с	н
19	Шадрін Андрій	с	с	с	с	с	в	в	с	с
20	Шапошніков  Кирило	в	с	с	в	с	в	с	с	с
		95%	95%	85%	80%	85%	80%	90%	90%	85%

 

В- високий рівень сформованості досліджуваних умінь і навичок

С – середній рівень сформованості досліджуваних умінь і навичок

Н – низький  рівень сформованості досліджуваних умінь і навичок

 

Додаток   3

Таблиця  3

 

Порівняльні дані констатуючого та контрольного етапів експерименту

 

	Високий рівень сформованості знань і умінь	Середній рівень сформованості знань і умінь	Низький рівень сформованості знань і умінь
Констатуючий етап експерименту	5%	50%	45%
Контрольний  етап експерименту	20%	650%	15%

 

 

 

Діаграма 1

Порівняльні результати констатуючого і контрольного етапів експерименту

 

 

 

 

Додаток   4

Заняття з народознавства на тему: «Наші іграшки»

Мета: познайомити дітей з українськими народними іграшками та матеріалами, з яких вони виготовлені; показати красу та неповторність іграшки; збагачення, урізноманітнення ігрової діяльності дітей, розширення сфери пізнання світу і свого народу; розвивати традиційні для національної, господарської, побутової культури навички; розвивати зацікавленість дітей до народного мистецтва; виховувати дбайливе ставлення до іграшок.

Обладнання: Іграшки (народні керамічні та інші, сучасні); карта-схема описування іграшок; хустинка.

Хід заняття:

Бесіда вихователя з дітьми.

-Діти, що найбільше ви  полюбляєте робити вдома і  в дитячому садочку?

-Гратися.

-А що ви найбільше любите одержувати в подарунок?

-Іграшки.

-Так, звичайно, всі діти дуже полюбляють іграшки. А чи хочете ви дізнатися, якими іграшками гралися діти в давнину? (Так). Тоді давайте завітаємо до музею іграшок.

     Напевно, немає такої дитини, яка б не любила іграшки. Тепер їх виготовляють на фабриках, а раніше діти самі робили собі іграшки або зверталися за допомогою до старших. Подивіться уважно на іграшки і спробуйте відгадати загадку:

В лісі вирізана,

Гладенько витесана,

Співає, заливається.

Як називається?

(Сопілка)

    Так, дійсно, це сопілка. Найбільшим скарбом була вербова сопілка, зроблена навесні, коли у вербах грав сік.

      Дівчатка плели вінки і шили ляльок із тканини, робили тварин із соломи. Подивіться на цього бичка. Як ви думаєте, з чого він зроблений? (із соломи). А яку казочку ви знаєте про цього бичка? («Солом‘яний бичок»). Давайте пригадаємо, як називав себе бичок у цій казці:

«Я бичок-третячок, із соломи зроблений, смолою засмолений».

     Батьки майстрували для дітей із дерева різні іграшки. Таких, як ось ці дерев’яні тварини, пташки. Пригадайте, будь ласка, вірші про цих тварин та пташок.

Лелека Сорока

Летіла лелека, Я – сорока-білобока,

Летіла здалека, Дуже високо літаю,

Та й сіла на хаті І про все на світі знаю.

Зірки рахувати.

Ведмедик

В теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить.

А пробудиться від сну –

Зустрічатиме весту.

     Ось ця дерев’яна іграшка називається «журавлик». У давнину діти цим «журавликом» закликали весну. Пізніше стали виробляти журавликів, які були більше схожі на справжніх птахів. Згадайте віршик про журавлів:

Веселики-журавлі,

Що несете на крилі?

Несемо всім вам тепло,

Щоб усе цвіло й росло.

А ще батьки для своїх дітей робили різні гойдалки. Наприклад, ось таких коників-гойдалок. Гойдали дитину і приказували:

Гойда-да, гойда-да,

Добра в коника хода,

Поводи шовкові,

Золоті підкови.

      А з ярмарку батьки привозили керамічні іграшки. Глиняні коники, олені обпалювались в печах, покривались спеціальною сумішшю – поливою, і мали дуже гарний святковий вигляд. Хто знає, як потрібно поводитися з цими іграшками? (Дуже обережно, бо якщо іграшка впаде, вона розіб’ється). Ось послухайте загадку і спробуйте здогадатись, що це за тварина.

Тварина рогата і рогів балато. (Олень)

      Так, дійсно, це олень. Роздивіться уважно нашого оленя, який він гарний, стрункий, які у нього роги. Сьогодні ми з вами спробуємо уявити собі, що ми – майстри, які виготовляють для дітей керамічні іграшки, щоб батьки їх на ярмарку купували і діточок своїх радували. А виготовлятимемо ми з вами ось такого оленя – тільки з пластилину, з яким ми вже вміємо працювати. А потім влаштуємо ярмарок ваших іграшок.

      Ось такі в нашому музеї іграшки. Сподобались вони вам? Тепер ви знаєте, якими іграшками гралися діти в давнину. На цьому наша подорож до музею іграшок закінчилась, і ми починаємо роботу над керамічним оленем.

    По закінченню  роботи можна влаштувати дітям  дидактичну гру «Ярмарок», де вони зможуть презентувати свої іграшки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Етична бесіда на тему: «Наша Батьківщина – Україна»

(з демонструванням зразків  керамічних іграшок та використанням  карти України)

     Мета: ознайомити  із зразками народних керамічних  іграшок, місцями їх виготовлення, особливостями.

     Батьківщина – це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина – Україна. Люди, які мають спільну Батьківщину, - це народ. Люди, які народились і живуть в Україні, - український народ, ми належимо до нього. У народі від дідів до батьків і дітей передається мова, пісні, казки, приказки, загадки, повага до старших, любов до дітей, пошана до хліба. Україна дуже велика держава, але саме в у ній виготовляються багато іграшок. То давайте діти познайомимось де ж виготовляють такі гарні та чарівні іграшки.

      Селище  Опішня (Полтавська обл.) відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень, творів фантастики (коник, квочка з курчатами, пташниця, вершники, міські та сільські жінки у типовому одязі, звірі-музики тощо). Зародилася Опішнянська іграшка в ХVIII столітті. Гончарі, крім ужиткового посуду, виробляли й "дріб", тобто маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітерки, мисочки, горнятка, маснички тощо. Вони повторювали традиційні форми ужиткового посуду, а розписували їх відповідно до місцевості, де виготовляли (опішнянські, косівські, Васильківські та ін).

      На Поділлі  відомими осередками виготовлення  керамічної іграшки були Бубнівка, Бар Вінницької області, Адамівка - Хмельницької, Калагарівка - Тернопільської  області та ін. Найпопулярнішими тут були ляльки, коники і вершники. Ляльок завжди ліпили у святковому одязі, з намистом на шиї, модною зачіскою на голові; очі і рот позначали крапками і рисками. Подільські ляльки тримали у руках дитину або під пахвою пташку. Традиційні іграшки-вершники зображали на коні селян, козаків, військових тощо. Подільські свищики мали вигляд тварин і птахів.

     У XIX - на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередки виготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий Кунинець Тернопільської обл.). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишневецькі забавки витонченіші та барвистіші.