Технологія роботи соціального педагога з неповною сім’єю
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2015 в 19:25, творческая работа
Описание работы
Сімейне виховання відбувається в процесі життя - у відносинах, в справах і вчинках, які робить дитина. Зі своїх відносин до батька, матері дитина засвоює перші обов'язки перед суспільством. Під впливом сімейних принципів виховується твердість характеру, гуманізм. Саме в сім'ї дитина спостерігає і переживає почуття любові до батьків і сама отримує від них цю любов і ласку. К.Д. Ушинський розуміє сімейне виховання як цілеспрямований процес формування "людини в людині".
Содержание работы
ВСТУП ............................................................................................................. .. РОЗДІЛ 1ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З НЕПОВНИМИ СІМ’ЯМИ 1.1 Сутність та особливості поняття «неповна сім’я»...................... .. 1.2 Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи соціального педагога з неповною сім’єю………………………………………………… 1.3 Модель соціально - педагогічної діяльності з неповною сім’єю РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З НЕПОВНОЮ СІМ’ЄЮ 2.1 Технологія роботи соціального педагога з неповною сім’єю .......... .. 2.2 Методичні рекомендації щодо використання розробленої технології 2.3 Проект соціальної роботи з неповною сім’єю «» Висновки ........................................................................................................
Необходимо принимать не только
ребенка, но и себя. Если родители не принимают
себя, а ценят только те свои достоинства,
которые одобряются другими, то они испытывают
напряженность и тревогу, что сказывается
и на ребенке.
Принятие внутреннего мира
ребенка создает для него теплоту и безопасность
в отношениях с взрослыми, а любовь и уважение
вызывают чувство защищенности, которое
необходимо для полноценного развития
человека.
Третье условие – эмпатическое
понимание, без которого принятие может
означать просто благодушное отношение
ко всем. Эмпатическое понимание включает
в себя проникновение в чувства и мысли
ребенка, умение видеть проблему с его
позиции, встать на его место. Очень важны
модели родительского поведения, так как
они становятся основой не только приобретения
привычек, но и выработки способов разрешения
конфликтов, жизненных проблем. Если родители
уходят от трудностей или прибегают к
агрессии при столкновении с ними, то ребенок
с большой вероятностью будет вести себя
в аналогичной ситуации так же.
То же характерно и для межличностных
отношений, дети осваивают те же отношения,
которое они в течение длительного времени
наблюдают в семье. Возможны ситуации,
когда родители учат каким-то правилам
поведения, но сами их не соблюдают, т.е.
говорят одно, а делают другое. В такой
ситуации более вероятным становится
выбор примера родителей. Ребенок может
и расширять модель поведения, так что
его собственное поведение окажется для
них неприемлемым, т.е. он может отвергать
и то, чем родители дорожат. Вместе с тем
дети не всегда принимают модели поведения
своих родителей.
Причинами нарушения поведения
и даже эмоциональных расстройств может
быть разлука с родителями, жизнь вдали
от семьи, потеря одного из родителей,
ссоры и конфликты в семье.
очікувані результати
:
- Поліпшення емоційно-психологічного
стану мам і дочок;
- Формування вміння аналізувати
і оцінювати виконане завдання;