Технологія роботи соціального педагога з неповною сім’єю

На другому етапі завдання фахівця - виявлення правил і системи переконань сім'ї, з допомогою яких відбувається регулювання сімейних відносин. Для успішності сімейного терапії необхідно згоду у формулюванні і досягненні мети між членами і фахівцем. Тому важливим завданням на даному етапі роботи є спільне формулювання психологічного запиту, переклад маніпулятивного запиту («Зробіть так, щоб моя дитина став іншим») на рівень усвідомлення справжніх проблем в сім'ї. У цей момент важливо перевести психологічну роботу з площини вивчення минулого в площину «тут і зараз». Досліджуються цілі, які поставлені кожним членом сім'ї і яких вони хочуть досягти в ході терапії. Формулювання цілей кожного члена сім'ї призводить до формулювання цілей сім'ї як єдиного психологічного організму. На етапі діагностики використовуються такі методики як:

Діагностика структури сім'ї: тест-опитувальник «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» (FACES-3); Тест «Сімейна соціограма»; системні сімейні розстановки, метод «Сімейна дошка», «Лялькові розстановки».

Вивчення сімейної історії: Генограмма. Багато стереотипи поведінки та закономірності взаємодії відтворюються в поколіннях. З допомогою генограммы можна дізнатися сімейну історію і правильно її записати. Всім було б корисно скласти генограмму своєї сім'ї і дізнатися: характер межпоколенного спадщини, характер емоційних зв'язків, відносин у родині; оцінити коаліції, альянси, трикутники; характерні проблеми і способи їх вирішення в сім'ї: зв'язок між мертвими і живими і багато іншого.

Діагностика сімейних / подружніх відносин: тест-опитувальник задоволеності шлюбом (дослідження емоційних відносин); тест подружніх відносин; тест-опитувальник ПЕА (розуміння, емоційне тяжіння, авторитетність); Висбаденский опитувальник вивчення внутрішньосімейних відносин (WIPPF).;Тест-опитувальник «Рольові очікування і домагання у шлюбі» (РВП).

Діагностика сімейних взаємин в ситуації кризи (Сімейний криза: його зміст, функція, способи подолання): тест-опитувальник «Аналіз сімейної тривоги» (АСТ); тест «Характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях».

Діагностика дитячо-батьківських відносин: тест-опитувальник «Аналіз сімейних взаємин» (АСВ); тест-опитувальник Батьківського Ставлення А. Я. Варга, В. о. Столін;

Оцінка функціонального ресурсу сімейної системи: тест функціонального ресурсу сім'ї Ст. Ст. Лавров, Н.М.Лаврова;

Проективні рисункові методики: «Малюнок Сім'ї», соціометричний метод «Родинний простір».

Не менш важливим завданням фахівця на цьому етапі є дисфункціональних шаблонів поведінки сім'ї, а також існуючих правил і сімейних переконань, які заважають оптимальним взаємин.

 

Критерієм оцінки того, що сім'я готова працювати зі своїми неосознаваемыми проблемами, служать конфіденційність та свобода, з якою члени сім'ї починають розповідати про себе, приводити такі факти, які раніше викликали у них виражені негативні реакції. Тому на третьому етапі - етапі реконструкції сімейних відносин - спеціаліст шляхом приєднання до різним сімейним підсистемам створює ситуації фрустрації з метою ініціювати перехід сім'ї на інший, більш складний рівень функціонування. Змістом сімейної терапії в цьому випадку є аналіз взаємодії всіх членів сім'ї в ситуації «тут і зараз». Терапевтичні дії засновані на принципі «дія передують розуміння»: саме дія веде до нового досвіду, нових переживань і, як наслідок, до розуміння необхідності змін.

Використовувані прийоми: розсадження членів сім'ї по-іншому, роз'єднання різних членів сім'ї та об'єднання в нові коаліції, позитивне підкріплення учасників одних підсистем і блокування інших.

Актуалізація та структурування отриманого матеріалу здійснюється з допомогою:

- розігрування рольових ситуацій;

- побудови сімейної скульптури;

- малювання сімейного  малюнка;

- видеотехник;

- переформулювання проблеми (рефреймінг).

Ефективний також метод «домашніх завдань». Домашні завдання можна розділити на 3 види: прямі директиви, метафоричні, парадоксальні. Мета цих завдань:

- зміна поведінки членів  сім'ї;

- надання додаткового  стимулу до побудови відносин  між членами сім'ї та соціальним працівником;

- вивчення реакцій членів  сім'ї при виконанні ними завдань;

 

- здійснення соціальним  працівником підтримки членів  сім'ї, так як під час виконання  завдання спеціаліст як би  незримо присутній серед них.

Робота спеціаліста на цьому етапі сприяє встановленню меж між підсистемами, посилення функціонування одних і пов'язаного з цим послаблення функціонування інших підсистем. Наприклад, якщо мати і дитина більшу частину часу займалися обвинуваченням один одного, то в процесі сімейної терапії відбудеться їх переорієнтація на конструктивну взаємодію, націлене на набуття сенсу сім'ї як єдиного цілого.

Нарешті, четвертий етап - це завершення терапії. Про його настання свідчить згода членів сім'ї про те, що сформульовані цілі терапії досягнуті. Основне завдання при цьому - взаємне від'єднання сім'ї та спеціаліста один від одного.

В даний час тема виховання дітей у неповній сім'ї до кінця не вивчена, оскільки взаємини в сім'ї, проблеми, функції сім'ї змінюються зі зміною соціальної обстановки в країні, зі зміною головних цілей, що стоять перед суспільством і перед самою людиною. Велике значення має збереження в неповній родині культурного рівня вихованості її членів. Грубість, нетерпимість, пияцтво хоча б одного з членів неповної сім'ї ведуть до її повного руйнування. Проблема розпаду сім'ї, негативна сімейна обстановка, а в результаті і неправильне виховання дітей пов'язана з відсутністю уваги і підтримки з боку держави, низьким рівнем культури у сучасної молоді і часом не розумінням молодими, що створення сім'ї це завдання не з легких і потребує від людини великих емоційних витрат.

 

 

ВИСНОВКИ

Вивчивши проблематику соціально-педагогічної роботи з неповною сім'єю, форми і методи роботи, можна зробити висновок про те, що соціально-педагогічна робота з неповними сім'ями є однією з актуальних проблем сучасного суспільства. В цілях поліпшення соціально-педагогічної роботи з неповними сім'ями повинна вдосконалюватись законодавча база щодо поліпшення матеріального становища неповних сімей, а також розроблятися нові методи роботи, створюватися і реалізовуватися програми підтримки та реабілітації неповних сімей.

Сім'я як соціальна група, у якій відбуваються певні процеси і яка здійснює певні функції, що історично розвивається. Неповні сім'ї - це та форма сімейного життєустрою, яка на нинішньому відтинку людської історії стала досить поширеною. І це історичний факт.

 

Добре це чи погано - про це можна судити по-різному. З точки зору економічної безпеки держави, поширення неповних сімей спричиняє додаткове фінансове навантаження, оскільки значна частина неповних сімей на практиці виявляється малозабезпеченими і потребують заходи матеріальної підтримки. Існують і інші проблемні аспекти, зокрема, значна частка асоціальних неповних сімей, слабка захищеність одиноких матерів на ринку праці, теоретично (але аж ніяк не завжди практично!) більш низький виховний потенціал сім'ї з одним батьком і т. д.

 

Однією з найбільш ефективних заходів щодо підтримки неповних сімей сьогодні є розвиток та законодавче закріплення механізмів залучення відсутнього батька до виховання дитини. Потрібно стимулювати відповідальність сім'ї, кожного з батьків за виховання дітей. В останні роки наше законодавство сприяло рівноправного розподілу батьківських ролей (була надана можливість розподіляти відпустку по догляду за дитиною серед всіх членів сім'ї), однак відносно неповних сімей дана проблема не вирішена.

 

Необхідно також посилювати заходи адресної соціальної підтримки матерів, які виховують дітей самостійно; розробити механізми впливу на ринок праці, створити можливості жінкам поєднувати свої трудові обов'язки з виховними без ризику втратити роботу.

 

2.2 Методичні рекомендації щодо використання розробленої технології

 

Будучи соціальним інститутом, неповна сім'я переживає ті ж соціально-економічні потрясіння, що і все наше суспільство. Сьогодні основне завдання всіх фахівців сім'ї та дитинства - знайти оптимальні способи гармонізації відносин між неповною сім'єю і соціальним оточенням через пошук позитивних ресурсів всередині сім'ї.

Для вирішення поставленого завдання нами було розроблено програму з надання комплексної соціально-педагогічної допомоги неповним сім'ям під назвою "Сімейне щастя". Дана програма включає в себе соціально-педагогічну допомогу неповній сім'ї, спрямовану на відновлення неповної сім'ї в своїх правах і обов'язках; на створення сприятливої ​​обстановки всередині сім'ї; на гармонізацію сімейних відносин. Також програма спрямована на надання соціально-педагогічної допомоги у відновленні виховного потенціалу неповних сімей; у професійній реалізації кожної особистості неповної сім'ї;

Програма "Сімейне щастя" - одна з можливостей соціально-медичного, психолого-педагогічного, культурно-побутового оздоровлення неповної сім'ї. Більш докладно розглянемо дану програму.

ПРОГРАМА

З НАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

неповним сім'ям "СІМЕЙНЕ ЩАСТЯ"

Мета: надання комплексної соціально-педагогічної допомоги неповним сім'ям.

Задачі:

- підвищення соціальної компетенції неповних сімей;

- вивчення і діагностика характеру сімейного неблагополуччя;

- формування соціальних навичок;

- активізація ефективності соціально рольової поведінки в процес побудови дитячо-батьківських, ділових, цивільних відносин;

- формування установок на ведення здорового способу життя та розвиток способів саморегуляції;

- забезпечення відпочинку, оздоровлення та медичного обслуговування;

Реалізація даної програми ґрунтується на теорії міжособистісної взаємодії в сім'ї, внутрішньо-сімейному спілкуванні; на особливостях індивідуального та особистісного розвитку дитини в умовах неповної сім'ї.

 

Робота програми з надання комплексної соціально-педагогічної допомоги неповним сім'ям ґрунтується на наступних принципах:

1. Принцип відповідальності, що передбачає, що кожен фахівець  відповідальний за наслідки свого  впливу на особистість.

2. Принцип компетенції: кожен  фахівець вирішує проблему тільки  в рамках своєї компетенції.

3. Принцип конфіденційності, що передбачає вимога збереження  таємниці отриманої інформації.

Структура програми

Основні напрями програми                                           кількість годин на день

Соціально-педагогічний блок "Ми і наші діти"          1 год 20 хвилин

Рекомендації батькам, які виховують дитину в           1 год

неповній сім’ї (обговорення)

Розглянемо більш детально зміст блоку програми з надання комплексної соціально-педагогічної допомоги неповним сім'ям "Сімейне щастя".

1. Соціально-педагогічний  блок «Ми і наші діти»

МЕТА:

 Відновлення виховного  потенціалу неповної сім'ї як  важливої ​​умови гармонійного  розвитку особистості дитини.

ДІЇ:

- Психолого-педагогічна  діагностика дитячо-батьківських  відносин;