Українські фразеологізми на літеру «А»: тлумачення, переклад

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Января 2014 в 16:41, реферат

Описание работы

гнець божий - книжне: безвольна, покірлива, розумово обмежена людина;
від Адама починати - дуже здалека, з самого початку;
в [повному] ажурі - так, як і повинно бути; гаразд, як слід;
аз - застаріле: перша літера алфавіту;
від аза до іжиці - книжне: Від початку до кінця; все. С и н о н і м и: від а до я; від альфи до омеги; від букви до букви;

Файлы: 1 файл

Українські фразеологізми на літеру.docx

— 225.86 Кб (Скачать файл)

як (мов, ніби і т. ін.) в окропі кипить - дуже завзято, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа;

кипіти в руках - вправно, швидко і т. ін. виконувати, здійснювати що-небудь;

кипнем (кипенем) кипіти - здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю;  вирувати, клекотіти;

як (мов, ніби / т. ін.) у казані кипіти - дуже енергійно відбуватися, здійснюватися;

кирпа вгору - триматися з погордою, зверхньо дивитися на кого-небудь;

в горілці киснути  - постійно пиячити;

з пустою (з порожньою, з бідною і т. ін.) кишенею - у  когось мало або нема грошей;

не з моєю (не з твоєю і т. ін.) кишенею - у  кого-небудь недостатньо коштів;

кишеня не сходиться  від грошей і т. ін. - дуже багато;

не видержить (не витримає) кишеня  - не вистачить коштів на що-небудь;

повна (набита, непорожня  і т. ін.) кишеня (калитка) - багато грошей;

порожня (пуста, бідна / т. ін.) кишеня (калитка)  - мало, нема грошей;

аж (так і) кишить  - дуже багато кого-, чого-небудь;

кишка тонка (коротка, слабка і т. ін.) у кого - хто-небудь легкодухий, нестійкий, нерішучий, боягузливий;  у кого-небудь не вистачає сил, здібностей і т. ін. для чогось;

аж кишки болять  - у великій мірі, дуже;

кишки грають / заграють марш - хто-небудь дуже голодний;

до осинового  кілка - до кінця життя, до смерті;

з першого кілка  починати і т. ін. – з самого початку, з нічого;

ні кілка, ні дрючка, перев. з сл. мати – нічого;

як (мов, ніби і т. ін.) на кілку теліпатися, висіти і т. ін. - дуже вільно ;

як (мов, ніби і т. ін.) кілок у тин, з сл. упертися і т. ін. - у  великій мірі, дуже, надто;

як з кілочка - несподівано, раптово;

як (мов, ніби / т. ін.) на кілочках - дуже занепокоєний, украй схвильований, збуджений;

кільце в ланцюгу - складова частина чого-небудь цілого;

з кіндратиком у  голові - хто-небудь психічно хворий;

кінець ділу - що-небудь зроблено, закінчено;

кінець кінцем - після всього, нарешті, зрештою;

на який кінець - для чого, навіщо;

під кінець чогось - на закінчення, на завершення чого-небудь;

в обидва кінці - туди й назад;

і кінці в воду - не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку;   усе вирішено;

кінці  з кінцями не сходяться / не зійшлися  - кому-небудь важко справлятися з труднощами, нестатками, у когось не вистачає коштів для чогось, не йде справа на лад;

кінці з кінцями  сходяться / зійшлися  - наявна відповідність між різними частинами якої-не-будь справи, немає розбіжності у чомусь;

на (у) всі (різні) кінці - скрізь, усюди, в кожному напрямі;

як (мов, ніби / т. ін.) на кінці світу (світа) - дуже далеко;

з різних (з усіх) кінців - звідусіль;

без кінця - весь час, безперервно; дуже довго;

без кінця-краю - безмежно, безконечно; дуже довго; дуже багато;

до кінця - цілком, повністю;з кінця в кінець;

від кінця до кінця - у різні боки;

не з того кінця, з сл. робити, починати і т. ін. - не так, як потрібно;

ні кінця ні краю  -  безмежне, безконечне;

в усіх кінцях  -  всюди, скрізь;

кінчати вік (життя)  - умирати;

кінчати / кінчити (життя) на шибениці  - бути повішеним;

кінчати / кінчити (покінчити) рахунки  - обривати, припиняти з ким-небудь якісь стосунки, зв'язки;

кінь залізний (сталевий)  - трактор, мотоцикл, автомобіль;

троянський кінь - хитрі дії, підступні засоби боротьби;

кістка: бодай (хай, щоб і  т. ін.). йому (тобі і т. ін.) кістка в горло, лайл. Уживається для вираження незадоволення і побажання, щоб хто-небудь замовк;

кістка (кість) від  кості  -  від народження, за походженням і т. ін. належить до певного;

своя кістка  - кровно рідний;

чужа кістка  - кровно нерідний;

на (по) кістках чиїх  - ціною життя або великих жертв;

аж кістки (кості) тріщать -  сильно, міцно; у  великій мірі, дуже сильно;

кістки травою поростуть  - пройде, мине дуже багато часу;

кістку: на кістку (кість)  -  змерзнути, змерзти дуже сильно;

до кісток промокати, проймати, пробирати і т. ін.  -  дуже сильно, наскрізь, повністю;

біла кість ( зневажл.) -  люди знатного, дворянського походження;

кіт не валявся  - нічого не робиться;

як кіт табаку любити -  ірон. уживається для вираження повного заперечення змісту слова любити; зовсім не (любити);

кіт до сала  -  жадібно, дуже енергійно;

як (мов, ніби і т. ін.) кіт (кішка) з собакою  -  без злагоди, ворогуючи, сварячись постійно;

як (мов, ніби / т. ін.) кіт на мишу (до миші) - жадібно, пристрасно;

як (мов, ніби і т. ін.) кіт наплакав - дуже мало, зовсім незначна кількість;

чия кішка сало з'їла - хто винен;

як (мов, ніби і т. ін.) в рот кладе, з сл. говорити, казати і т. ін.  - дуже ясно, зрозуміло;

не клади пальця (палець) у рот (у зуби, на зуби) кому  -  хто-небудь такий, з яким слід бути обережним, бо може скористатися помилкою, промахом іншого.; хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію;

хоч за раму клади  - хто-небудь дуже гарний, вродливий;

і в голову не клалося  - хто-небудь не передбачав, не сподівався чогось;

класти / покласти в  основу  - виходити з чогось як з провідного, головного, визначального;

класти / покласти голову (душу) - гинути, вмирати в боротьбі, війні;

класти / покласти голову на плаху (під сокиру) – з  повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; запевняючи когось, стверджувати щось;   нести відповідальність за кого-, що-небудь;

класти / покласти життя (живіт)  -  гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь;

класти / покласти зуби на полицю (на мисник)  - голодувати;

класти / покласти край (кінець)  -  припиняти яку-небудь дію, ліквідовувати якийсь стан ;

класти / покласти на папір (на папері) - писати, записувати що-небудь;

покласти на чашу ваги - вважати що-небудь основним, першорядним і надавати перевагу в чому-небудь.

Українські фразеологізми  на літеру "Л"

лабети смерті - безвихідне становище, велика небезпека, загроза життю і т. ін.;

у лабетах  - у небезпеці, у скрутному, безвихідному становищі; під владою, під гнітом, під впливом і т. ін. кого чого-небудь;

ЛАБОРАТОРІЯ: творча лабораторія - процес творення духовних цінностей (письменником, художником, ученим і т. ін.); обстановка, атмосфера і т. ін., в яких працює митець;

ЛАВИ: у перших лавах (рядах) - серед найкращих, найактивніших; попереду;

на лаві - померлий, але ще не похований; неживий;

як під лавкою співати, говорити  - неголосно, невиразно, негарно;

лавочка урвалася (увірвалася) - хтось утратив те, що приносило вигоду, користь;

лаври Герострата; геростратові лаври - слава, пов'язана із злочином; ганебна, сумна слава;

лаври не дають спати - хто-небудь дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами; хто-небудь наполегливо, енергійно трудиться, намагаючись віддячити за виявлену честь, нагороду; хтось заздрить чиїм-небудь успіхам, чиїйсь славі;

ЛАД: на інший лад - змінивши що-небудь; інакше, по-іншому;

на лад складатися - так, як треба; добре, успішно;

на лад виходити - на чиїмсь бажанням, уподобанням; так, як хоче хто-небудь;

на один лад - за тим самим зразком; однаково; дуже схожі між собою, подібні, однакові;

на свій лад - за власним уподобанням, по-своєму;

не в лад - погано, невдало, невправно, незугарно; порушуючи ритм, незлагоджено, фальшиво; не тоді, коли треба, не там, де треба; недоречно, невчасно, невпопад;

підуть лади - щось зміниться на краще; буде все гаразд;

ладний (ладен, готовий) провалитися крізь землю - у когось виникає бажання якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість); дуже незручно комусь;

без ладу і складу - погано, безладно, нескладно; негарний, непоказний, непривабливий;

тонкого ладу - хтось високоосвічений, вихований, з хорошими манерами; що-небудь витончене, вишукане, досконале;

лазити в [чужі] кишені - красти у людей гроші, витягати гаманці з грішми;

лазити (повзати) в  ногах - дуже принижуватися перед ким-небудь, просячи щось або дякуючи за щось;

не лазити за словом у кишеню - бути дотепним і метким у розмові;

рачки лазити - бути в ранньому дитячому віці, бути малою дитиною; зі словом сміятися - дуже, занадто, аж рака лазити;

ламати голову [собі] - напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь; напружено працювати над розв'язанням якогось складного питання; робити щось; перейматися турботами, переживати, шукаючи розв'язання якогось питання, виходу зі скрутного становища;

ламати мур - долати перешкоди, прагнучи до якоїсь мети;

гроші/золото мур  ламають – сприяють в досягненні  чогось;

ламати хребет (рідше спину) - сильно бити кого-небудь ; громити, долати, знешкоджувати, перемагати когось;

ламати (скрутити) карк - ризикувати життям; гинути; на чомусь - докладаючи великих зусиль, не досягати бажаного результату, не справлятися з чим-небудь; зазнавати невдачі, поразки;

ламати руки - певними жестами виражати переживання, страждання, хвилювання;

ламати (м'яти) шапку (рідко бриль) - вітаючись, запобігливо, улесливо вклонятися комусь (перев. знявши головний убір); принижуючись, просити когось про що-небудь;

ламати хребта - важко працювати, надриватися на роботі;

ламати зуби - докладаючи великих зусиль для досягнення чого-небудь, не одержувати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки;

ламати язик (язика) - з трудом вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази; навмисне неправильно вимовляти слова; іронічне - вивчати іноземну мову; говорити на іноземній мові;

ламати слово - відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого;

ламати перший лід (кригу) - досягати успіху, успішного початку в чому-небудь;

ламати лід - долаючи грізні перепони, значні труднощі, робити вирішальні зміни в чому-небудь; . боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках;

ламати пута - звільнятися від того, що обмежує, сковує кого-, що-небудь;

ламати рамки  чогось - виходити за межі чого-небудь; розповсюджуватися, набувати поширення;

ламати списи (заст. коп'я) - гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось; змагатися у боротьбі з ворогами, поламати списа;

ламати ціну - оцінювати що-небудь дуже дорого, просити за щось набагато більше, ніж його вартість; рідко - оцінювати, продавати що-небудь дешевше, ніж інші;

ламати  на пні - докорінно змінювати кого-, що-небудь;

ламатися як гречаний бублик - неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, убиратися, зволікати;

лантух (мішок) з  кістками (з маслаками), ірон. - дуже худа, виснажена людина; худий;

лантух (мішок) з  половою - огрядна, неповоротка людина; нерозумна, нерозсудлива, слабовольна людина;

ланцюг (ланцюги, пута) Гіменея - подружні стосунки; шлюб;

ЛАПИ: курячі лапи, жарт. - некрасиво написані літери, поганий почерк;

ЛАПОТЬ: як чорту лапоть потрібен - уживається для вираження повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібний, треба);

ласий на чужі ковбаси - охочий поживитися за чий-небудь рахунок; жадібний;

ласкати око (очі, зір)  - викликати почуття радості, задоволення, захоплення (синоніми: вбирати очі; манити очі);

ласкати очима (поглядом) - приязно, з ніжністю, з любов'ю дивитися на кого-, що-небудь;

перша ластівка - початковий у появі кого-, чого-небудь;

латати дірки - частково задовольняти потреби в чомусь вкрай необхідному; відшкодовувати що-небудь;

латка на латці - дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях (перев. про одяг); дуже бідний хто-небудь;

легкий на гроші - той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль; недорогий, зовсім дешевий;

легкий на ноги - який може швидко й багато ходити без втоми, швидко добиратися до чого-небудь; проворний;

легкий на руку - той, хто досягає успіху в будь-якому починанні, в усякій справі; якому щастить; везучий;

легкий на слово - який любить багато говорити; говіркий, дотепний;

легкий на спомин (на спомині) - який з'являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують;

Информация о работе Українські фразеологізми на літеру «А»: тлумачення, переклад