Емпіричне дослідження професійно важливих якостей працівників міліції громадської безпеки

Шкала «Самостійність» (С) характеризує розвинутість регуляторної автономності, здатність досліджуваного до самостійної постановки мети, програмування та планування діяльності. 

Загалом опитувальник працює як єдина шкала «Загальний рівень саморегуляції» (ОУ), який характеризує загальний рівень сформованості індивідуальної системи усвідомленої саморегуляції мимовільної активності людини. 

 

 

2.4. Опитувальник  «Оцінка нервово-психічного напруження»  (за Т. Немчин)

 

Даний опитувальник [40] призначений для вимірювання ступеню вираженості нервово-психічного напруження (НПН). Опитувальник представляє собою перелік ознак нервово-психічного напруження, який складений за даними класичних спостережень, і містить 30 основних характеристик цього стану, поділених на три ступені напруженості. 

За змістом всі ознаки також поділені на три групи:

1. Перша група відображає наявність фізичного дискомфорту та неприємних відчуттів з боку соматичних систем організму.
2. Друга група ознак відображає наявність або відсутність психічного дискомфорту та скарг з боку нервово-психічної сфери.
3. Третя група описує загальні характеристики нервово-психічного напруження: частоту, тривалість, генералізованість та ступінь вираженості стану.

Обробка результатів  здійснюється після заповнення бланка.  проводиться підрахунок набраних опитуваним балів шляхом їх додавання. При цьому  за відмітку «+», поставлену опитуваному навпроти пункту «а», нараховується 1 бал, навпроти пункту «б» — 2 бали, навпроти пункту «в» — 3 бали. Мінімальна кількість балів, котру можна набрати в процесі здійснення дослідження, дорівнює 30, а максимальне — 90. Діапазон слабого, чи «детензивного», нервово-психічного напруження знаходиться в проміжку від 30 до 50 балів; помірного, чи «інтенсивного» — от 51 до 70 балів; надмірного, або «екстенсивного» — от 71 до 90 балів. Отриманні таким чином результати заносяться до протоколу.

 

Висновки до ІІ розділу

В процесі вибору методик  дослідження ми керувалися поставленою  метою та визначеними завданнями роботи. Таким чином було обрано методику «16-факторинй особистісний опитувальник» (за Р. Кеттеллом), методику «Дослідження стильових особливостей саморегуляції особистості» (за В. Моросановою) та опитувальник «Оцінка нервово-психічної напруги» (за Т. Немчин). Нами здійснено короткий опис обраних методик, з якого витікає, що вони відповідають вимогам стандартизації, надійності та валідності.

 

РОЗДІЛ 3. ХІД І РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

У цьому розділі здійснюється опис досліджуваного контингенту та програми емпіричного дослідження  професійно важливих якостей працівників міліції громадської безпеки, аналізуються результати проведеного дослідження.

 

 

3.1. Опис вибірки та програми дослідження

 

Дипломне дослідження  проводилось нами у 2012-2013рр. на базі психологічної служби ОВС у Полтавській  області. У дослідженні брали участь працівники міліції громадської безпеки м. Полтава та Полтавського району. Досліджуваний контингент складають чоловіки віком 25-30 років. Загальний обсяг вибірки становить 38 досліджуваних.

Дипломне дослідження  проводилось нами в три етапи:

На першому етапі  здійснювався аналіз першоджерел із зазначеної проблематики, формулювався концептуальний апарат дослідження, підбирався психодіагностичний інструментарій дослідження.

На другому етапі  добиралася вибірка досліджуваних, розроблялась та впроваджувалась програма емпіричного дослідження професійно важливих якостей працівників міліції громадської безпеки.

Третій етап передбачав обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження професійно важливих якостей працівників міліції громадської безпеки. Здійснювалось оформлення результатів дослідження.

Нижче представлено результати, проведеного нами емпіричного дослідження.

 

 

 

3.2. Визначення особистісних особливостей працівників міліції громадської безпеки

 

Особистісні характеристики працівників міліції громадської безпеки визначались за допомогою 16-факторного особистісного опитувальника Р.Б. Кеттелла. Проаналізуємо отримані результати окремо, за кожним фактором (див. рис. 3.1.).

Рис.3.1. Результати дослідження  особистісних особливостей працівників міліції громадської безпеки за 16-факторним опитувальником Р. Кеттелла

 

Отже, з рисунку видно, що за фактором А «замкнутість − комунікабельність» 29,0% мають низькі показники, що свідчить про стриманість, критичність, обособленість респондентів. Вони намагаються працювати самостійно, схильні до точності, ригідності у діяльності, уникають компромісів.

У 60,5% респондентів середні  показники за фактором «замкнутість − комунікабельність», що вказує на їх екстравертованість, легкість у спілкуванні та взаємодії. Вони схильні до відкритості, можуть працювати як самостійно, так і в колективі.

10,5% досліджуваних мають високі показники за фактором А, що вказує на їх доброзичливість, уважність до інших, відкритість, здатність до співробітництва. Такі досліджувані надають перевагу роботі з людьми, легко включаються в активні групи.

За фактором В «інтелект» 34,2% досліджуваних мають низькі показники, що свідчить про те, що абстрактне мислення у них розвинуте слабко, переважає конкретно-ситуативне мислення. Мисленнєві операції здійснюються з низькою швидкістю, здатність до навчання – низька.

44,7% досліджуваних мають середні показники за фактором В, що свідчить про розвинуту у них здатність до навчання, високий рівень абстрактного мислення, швидкість мисленнєвих процесів.

У 21,1% виявлено високі показники за фактором «інтелект», що вказує на високу здатність досліджуваних сприймати та засвоювати інформацію, кмітливість, винахідливість, високий рівень розвитку абстрактного мислення, швидкість мисленнєвих процесів.

За фактором С «емоційна стійкість − емоційна нестійкість» у 2,6% респондентів виявлено низькі показники, що свідчить про їх низьку толерантність до фрустрацій, надмірну емоційність та дратівливість, швидку втомлюваність.

57,9% досліджуваних мають середні показники за фактором «емоційна стійкість − емоційна нестійкість», що вказує на їх емоційну стійкість, здатність тверезо оцінювати дійсність, високий ступінь активності, емоційну зрілість.

У 39,5% досліджуваних встановлено високі показники за фактором С. Зазначене вказує на те, що вони є емоційно зрілими, стійкими, витриманими. Респонденти цієї групи мають високу толерантність до фрустрацій, вирізняються високою моральністю, здатні швидко адаптуватись до мінливих умов, виявляють високий рівень працездатності.

Для 26,3% досліджуваних  встановлено низькі показники за фактором Е «підлеглість − домінантність», що свідчить про їх високу поступливість, скромність, коректність, певну пасивність.

71,1% досліджуваних має  середні показники за фактором «підлеглість − домінантність», що вказує про їх прагнення до самоствердження, самовпевненість, незалежність, впертість, активність.

Високі показники за цим фактором виявлені у 2,6% респондентів, що свідчить про їх високу самовпевненість, ворожість та авторитарність. Вони не визнають авторитети, їм властива незалежність мислення, прагнення домінувати.

Низькі показники (23,7%) за фактором F «стриманість − екстравертованість» характеризують досліджуваних як обережних, мовчазних та розсудливих. Вони стримані, надійні, серйозні та повільні.

65,8% досліджуваних мають середні показники за фактором «стриманість − екстравертованість», що свідчить про їх певну імпульсивність, ентузіазм, активність, екстравертованість.

Високі показники за фактором «стриманість − екстравертованість» мають 10,5% респондентів, що свідчить про їх високу екстравертованість, активність, рухливість та енергійність. Іноді вони можуть бути імпульсивними та безтурботними.

Низькими показниками  за фактором G «підвладність почуттям − висока нормативність поведінки» вирізняються 26,3% досліджуваних. Це свідчить про їх непостійність у досягненні мети, схильність до ризику, гнучкість відносно норм.

50,0% респондентів мають середні значення за фактором «підвладність почуттям − висока нормативність поведінки», що свідчить про їх наполегливість, обов’язковість, відповідальність. Для них характерна достатньо висока вимогливість до себе, організованість, принциповість.

23,7% досліджуваних мають високі показники за фактором G, що свідчить про їх вимогливість до себе, високе почуття обов’язку, відповідальність, старанність, кмітливість. На високому рівні розвитку у них знаходиться наполегливість та організованість.

За фактором H «нерішучість − сміливість» у 55,3% виявлено середні показники, що свідчить про їх схильність до ризику, соціальну сміливість, контактність, спонтанність, активність.

44,7% досліджуваних мають високі показники за фактором «нерішучість − сміливість», що вказує на їх соціальну активність, схильність до ризику, спонтанність та соціальну сміливість. Вони витривалі, стійкі в емоційно напружених ситуаціях, здатні легко переборювати труднощі в спілкуванні.

Низьких показників за фактором «нерішучість − сміливість» серед досліджуваного контингенту не виявлено.

За фактором I «жорстокість – чутливість» низьких показників серед досліджуваного контингенту виявлено для 34,2%. Зазначене вказує на їх  силу, практичність, реалістичність та мужність. Вони суворі, відповідальні та незалежні, схильні покладатись лише на себе.

Середні показники за фактором «жорстокість – чутливість» властиві 55,3% досліджуваних, що свідчить про їх достатню практичність та реалістичність, сенситивність та недостатню самостійність.

10,5% респондентів мають високі показники за фактором «жорстокість – чутливість», що свідчить про їх недостатню самостійність, розбірливість та м’якість.

За фактором L «довірливість − підозрілість» 68,4% досліджуваних мають низькі показники, що вказує на їх довірливість, терпимість, відвертість. Вони здатні пристосовуватись до різних людей та ситуацій, не прагнуть до конкуренції, схильні турбуватись про інших.

Для 26,3% досліджуваних характерні середні показники за фактором «довірливість − підозрілість», що вказує на їх підозріливість та схильність сумніватись. Вони здатні працювати в групі, але більше турбуються про себе, ніж про інших.

У 5,3% респондентів виявлені високі показники за фактором «довірливість − підозрілість», що вказує на їх недовірливість та підозрілість. Вони егоїстичні та зазвичай заздрісні, обережні та обачні, погано працюють в групі.

47,4% досліджуваних мають  низькі показники за фактором M «практичність − неконвенціональність». Зазначене характеризує їх як орієнтованих на зовнішню реальність, практичних та педантичних. Вони намагаються діяти за правилами, продумувати деталі, виважені у екстремальних ситуаціях.

Для 44,7% респондентів характерними є середні показники за фактором «практичність − неконвенціональність», що свідчить про їх достатню практичність, ретельність та сумлінність. У них добре розвинута уява, високий творчий потенціал.

7,9 досліджуваних мають високі показники за шкалою «практичність − неконвенціональність». Вони самомотивовані та творчі, з високо розвиненою уявою. У них яскраво виражена індивідуальність та неконвенціональність, що може заважати взаємодії в групі.

За фактором N «прямолінійність − дипломатичність» 7,9% досліджуваних мають низькі показники, що вказує на їх безпосередність, природність та спонтанність. Схильні бути грубими, різкими та прямолінійними.

44,7% респондентів мають середні показники за фактором «прямолінійність − дипломатичність». Вони вирізняються хитрістю та проникливістю. Схильні до аналізу, достатньо розважливі та обачні, однак непрагматичні.

Для 47,4% досліджуваних властиві високі показники за фактором «прямолінійність − дипломатичність». У них яскраво виражена схильність до аналізу та інтелектуального підходу в оцінюванні ситуації. Вони проникливі, досвідчені та хитрі, розважливі та обачні.

За фактором O «впевненість − тривожність» 42,0% досліджуваних мають низькі показники, що визначає їх як спокійних, незворушних та впевнених у власних силах і здібностях. Вони гнучкі та нечутливі до загрози.

У 42,0% респондентів визначено середні показники за фактором «впевненість − тривожність». Зазначене характеризує їх як достатньо впевнених та спокійних. Однак, вони схильних тривожитись та хвилюватись у складних ситуаціях.

8,0% досліджуваних мають високі показники за фактором «впевненість − тривожність», що свідчить про їх схильність до хвилювань, високу тривожність (особливо у складних та незнайомих ситуаціях).

За фактором Q1 «консерватизм − радикалізм» встановлено, що 26,3% респондентів мають низькі показники. Це свідчить про те, що вони достатньо консервативні, поважають принципи, не люблять змін. Вони схильні проявляти обережність та йти на компроміси по відношенню до нових людей.