Шпаргалка по "Психологии"

Для реалізації CР в процесі вивчення навчального предмета студенти виконують комплекс завдань різних типів відповідних рівнів складності:

1.  СРС-1 рівня — це сукупність пізнавальних дій суб'єкта навчання щодо засвоєння знань, видів та способів діяльності в конкретній предметній галузі.  Забезпечує засвоєння предметних знань, навичок, умінь, формує певний енциклопедизм навчання, але не передбачає самост використання набутого.

2. СРС-2 рівня — це сукупність самостійних дій суб'єкта навчання над предметом, що задано, з метою отримання певного продукту — результату.

3. СРС-3 рівня — сукупність самостійних дій суб'єкта навчання у певних умовах за схемою організаційно-психологічної структури діяльності студента, що включає: визначення власної мети та планування шляхів її досягнення; мотивацію, визначення процесу дій з обраним предметом; самоконтроль та корекцію дій для досягнення заздалегідь визначеної цілі. Крім того, СРС-3 вбирає в себе два попередні рівні.

Підготовка студентів до СР й  керівництво нею, поділяється на три великі блоки: мотиваційний, технологічний, організаційний.

а) Мотиваційний блок. Функцією цього блоку є створення з метою цілеспрямованого акцентування викладачам значущості самостійної роботи для опанування всією системою знань певної дисципліни.

б) Технологічний блок  В його основі лежить завдання навчити студентів вміло користуватись літературою.

в) Організаційний блок самостійної робот. Сама суть СР передбачає вміння студента до самоорганізації, але як свідчить практика педагогічної праці, цей процес проходить значно успішніше, якщо викладач в загальних рисах визначить студентам, що повинно стати результатом самостійної роботи і яким чинам його досягти.

СР за зразками характеризується виконанням типових завдань та різноманітних  вправ за зразком. Ці завдання і вправи дають можливість засвоїти матеріал, але вони не розвивають творчої активності студента. В їх основі лежить метод  спостереження.

Конструктивно-варіантна СР допомагає  відтворити структуру знань, використати  їх при вирішенні складних завдань, проблемних ситуацій. Тут вже використовуються методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогії, системності та редукції.

Евристична СР — це вирішення  окремих проблем, які ставляться на лекції, семінарі, практичному занятті. Характерною рисою таких робіт  є формування вміння формулювати  проблему, бачити шляхи її розвитку і вирішення.

Творчо-дослідна СР дозволяє студентам  від репродуктивного типу мислення. Це така форма мислення, коли людина створює нові ідеї, парадигми, якісно відмінні від тих, які утвердилися раніше.

Активізація форм с/р: 1)робота з мат-лом  підручника з послідуючим аналізом тексту, 2)реферування проблемних ситуацій, 3)самоперевірка з програмованого контролю, 4)аналіз виробничих ситуацій, 5)складання та розв'язання кросвордів, 6) участь у навч-вироб. грі. Важлива форма еф-ної організації с/р учнів - консультації (інд. та групові) та співбесіда з учнями.

 

61.Сутність основних методів (М) навчання.

М. навчання – засоби роботи вчителя(В) та учнів, за допом. яких досягається  оволодіння знаннями, вміннями та навичками, формується світогляд учнів, розвиваються здібності.Існує 4 основних М. навчання, які використов. в плані уроку:1. Пояснювально – ілюстративний М : учні сприймають ті факти і явища, про які розповідає їм В. Інформація фіксується в пам’яті, сприйняття формується за допомогою слова, книги, наочного посібника, досвіду і т.і. Передбачає велику кількість пояснюючих, управляючих дій, може включити повторення, пояснення, показ наочності (плакатів, карт, малюнків на дошці).2. Репродуктивний М : заснований на відтворенні знань, повторенні засобів дій у завданні В. Передбачає подачу готових фактів, доказів, а також визначення понять. В. акцентує увагу на головному. Так будується лекція і бесіда. На основі цього М. частіше за все здійснюється програмне навчання. Недолік: він не дозволяє в повній мірі розвивати гнучкість і самостійність мислення.

3. Проблемно – пошуковий М : В. створює проблемну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до рішення цієї проблеми. Протягом вакладення матеріалу, В. “веде” за собою мислення слухачів, робить його більш активним і творчим. В. організовує участь учнів в розкритті тих чи інш. питань теми, яка вивчається. Учень може формулювати питання по матеріалу, що вивчається, підбирає докази по даній В. тезі, бере участь в еврістичній бесіді.

4.    Дослідницький М : Учні беруть участь в науковому пізнанні, вивчають факти, спостерігають явища,виявляють проблему дослідження, вивчають літ-ру, оцінюють рез-ти, роблять висновки про можливості засвоєних знань.

М навчання мають такі цілі:  ¨ дати учням знання основ наук;  ¨ навчити застосовувати їх на практиці;  ¨  розвинути учнів, виробити активність;  ¨ навчити самостійності;  ¨ сформувати світогляд. 

63. Основні  властивості контролю(К.).

Перевірка і оцінка знань мають  ряд властивостей:

J  контролююча власт. – виявлення стану знань, вмінь, навичок як у окремих учнів, так і у класу для визначення можливостей подальшого просування в вивченні програмного матеріалу і в той же час слугує засобом К. ефект. як навчання, так і викладання.   

навчаюча власт. -  означає, що проведення перевірки знань повинно бути корисним для всього класу. Вона сприяє самоконтролю (слухаючи відповіді товаришів, кожен може співставити свої знання з знаннями інших), активізує діяльність кожного члена класу , забезпечує закріплення погано освоєного матеріалу та інше.

виховна власт. – полягає в привченні учнів до систематичної роботи, в їх дисциплінуванні, допомагає розібратися кожному в своїх знаннях і здібностях. †організуюча власт. – починає діяти задовго до підсумкового К; з самого початку навчання, коли вчитель дає установки і виставляє вимоги, які будуть використані при тому чи іншому виді К

розвиваюча власт. – реалізується самими учнями. При правильній організації К. розвивається мислення, виховуються вольові та інші якості особистості.

        методична  власт. – здійснюється самим вчителем для наступного удосконалювання курсу, корекції всього учбового процесу. 

64. Види та  методи контролю(К.) навчання.

      В залежності від  місця   К. в учбов. процесі  виділяють види К.: поточний, проміжний  і підсумковий К.                   

Поточний К.  здійснюється в повсякденній праці і виражається в систематичному спостереженні В. за учбово-пізнавальною д-тю учня. Головне призначення – оперативне отримання об’єктивних даних про рівень знань. Поточний К. допомагає вчителю намітити раціональні методи, прийоми, оптимальні форми учбов. роботи, правильно дозувати учбов. матеріал.

Проміжний К.  має ціллю встановити на скільки успішно учні володіють  системою  знань, загальний рівень їх засвоєння, чи відповідає він вимогам  програми.

Підсумковий К.  проводиться за чверть (симестр), за весь учбовий рік. Йогомета: дати правильну, об’єктивну оцінку успіхів учнів, рівню їх розвитку, перевірити логіку засвоєння матеріалу, розуміння взаємозв’язків ідей, понять, фактів. Формою є екзамени і заліки.

Методи К. – це способи отримання  зворотньої інформації про зміст, х-тер, досягненнях учбово-пізнавальної д-ті учнів, про ефектив. роботи В. Вони повинні визначити результативність навчання і викладання на всіх етапах процесу навчання. Використовуються такі методи К.:

усне опитування – самий поширений і ефект. метод К. знань, який використовується при вивченні майже всіх етапах навчання. В. в прямому контакті з учнем виявляє рівень його знань через різні форми опитування (фронтального, індивідуального, групового).  Важливі елементи опитування – зміст і х-тер питань. За змістом виділяють  а). репродуктивні питання – сприяють чіткому віявленню певних знань, вмінь, навичок;  b). реконструктивні питання – використання знань в дещо змінених ситуаціях;  с). творчі питання – розкривають знання і вміння в нестандартних  умовах, на основі складних розумових дій, залежно від конкретного матеріалу.

індивідуальне опитування пердбачає доскональну перевірку знань, вмінь, навичок окремих учнів. Його недолік: пасивність інш. учнів.

комбіноване опитування – коли один ученя відповідає біля дошки, а інші виконують обо індивідуальні, або групові самостійні завдання.

фронтальне опитування дозволяє В. у відносно короткий строк перевірити знання великої кільк. учнів, сприяє систематизації і узагальненню матеріалу, що дуже важливо при переходіі до вивчення нового матеріалу.

перевірка письмових і графічних  робіт  - вони можуть бути короткострок. (10-15 хв.) і довгострок. (45-90хв.). Цей метод виявляє знання фактичного матеріалу, розуміння суті явищ, предметів, що вивчаються вміння учнів мислити самостійно. Письмові і контрольні роботи дозволяють більш ефект.,об´єктивно, оперативно перевірити знання учнів і є вправою, під час якої учень самостійно виконує індивід. завдення. Контрольні роботи складаються на основі учбових програм і підручників.

прогамоване опитування всім учням ставлять однакові вимоги, тобто в ході такого опитування використовуються однакові по кількості і складності контрольні завдання і питання.

Тестове опитування і оцінка знань - використовується для швидкого виявлення рівня засвоєння знань у більшої кількості учнів. Виділяють тести досягнення (засвоєння знань) і тести інтелекту. 

66. ПСИХОЛОГІЯ  ПЕДАГ-НОЇ ОЦІНКИ.

Результати учбово-пізнавальної діяль-ті учнів мають вираження в оцінках (хар-ках цінності, рівня або значення б-я процесів або об’єктів). Оцінка, як і контроль, має освітнє та виховне значення. Оцінка учбово-пізнавальної діяль-тімає вираження в оціночних судженнях і висновках вчителя, які можуть бути зроблені в усній або письмовій формі. Кількісним вираженням оцінки є відмітка. Об’єктивність і точністьвиставлення відміток при оцінюванні учбової діяльностіучнів забезпечуються відповідними критеріями: 5 балів ставиться за знання в повному обсязі вимог, 4 бала - за знання в обсязі вимог програми з невеликими відхиленнями, 3 бала - за знання, які дозволяють працювати з учнем далі по програмі, 2 бала ставиться тоді, коли рівень знань не дозволяє студенту просуватися далі по програмі. В вищіх учбових закладах прийнята така система оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», що відповідає цифровій відмітці.

Поруч з бальною системою для  виявлення якості знань, умінь та навичок застосовується рейтингова система. Її сутність полягає в тому, що учні отримують визначену кількість  балів за різні види робіт, які сумуються, і, таким чином, визначається рівень знань, вмінь та навичок учнів. Часто вимоги, що висуваються до рейтингової оцінки доводяться до відома учнів; їм роз’яснюють, скільки балів і за що виставляється. Рейтингові оцінки активізують учбову діяльність, творчу роботу, допомагають проявленню ініціативи, визивають інтерес до навчання.

Облік учбової роботи являє собою  аналіз кількісних результатів учбової  діяльності учнів за певний період. В основі даного методу лежить фіксація результатів всіх видів контролю, який виражається у вигляді відміток в класних (групових) журналах та інших формах документації, а також оціночні судження педагогів. Облік навчальної роботи учнів проводиться по темах, розділах програми, результатах чверті, півріччя (семестра) або навчального року.

Згідно з  педагогічними вимогами психолого-педагогічний аналіз в поєднанні  з кількісними та якісними хар-ками дає можливість аналізувати роботу як педагогів, так і учнів. 

67. ВИДИ ТЕСТОВИХ  ЗАВДАНЬ.

Тест - це сис-ма завдань специчної форми, певного змісту, різної складності, яка дозволяє якісно оцінити стр-ру і виміряти рівень знань, умінь та навичок. Тести: короткі - 10-20 завдань; середні; довгі - 500 і більше завдань.

Переваги тестів:  можливість кількісного  вимірювання рівня знань і складності завдань;  незалежно від ВУЗа, школи, предмета, особистості педагога об’єктивність оцінки;  найбільш повне охоплення знань;  систематичність контролю;  індивідуальний підхід; технологічність тестів (універсальність); виявляє антизнання.

Недоліки тестів: можливість вгадати; складність в створенні якісного тесту; наявність технічних засобів  навчання.

Класифікація тестів:

 засновані на виборі правильної  відповіді з декількох (закриті,  вибіркові);

 на знаходження співвідношення  між питаннями та відповідями;

 які потребують позитивної  або негативної відповіді;

 засновані на дописуванні  необхідного тексту;

 завдання з недостаючими  данними;

         завдання  на правильну послідовність.

 

68. УЯВЛЕННЯ  ПРО АНДРАГОГІКУ. ПРИНЦИПИ.

Андрогогіка від грец слів чоловік і виховання – розділ педагогіки, що вивчає стимулювання та спрямування процесів виховання дорослих людей.

Вих дор людей від виховання  дітей, юнаків, підлітків відрізняється  тим, що базується на різному минулому досвіді (у дорослих він щначно більший) і на різному темпі протікання психічних реакцій (дорослі гірше запам”ятовують новий матеріал, нижча розумова реакція, наявність ситуативного мислення за аналогією, усталені стереотипи та установки мислення та поведінки).

Дорослі більше довіряють фактам, ніж сприймають на віру і краще колнтролюють свої емоції.

Отже, в основу виховання дорослих можна покласти принципи:

перевага фактичн матеріалу  над емоц інфор-єю

ситуативна, а не абстрактна доказовість(на життєвих принципах)

опора на минулий досвід дорослого і загальнолюдські принципи

           4.               індивідуальний підхід в залежності  від інтнлнкту і оточення, в  якому форм-ся дорослий.

 

69. ОСВІТА  В КУЛЬТ-МУ ПРОГРЕСІ ЛЮДСТВА.

Освіта, як основна категорія педагогіки - це процес і результат оволодіння учнями сис-м знань, умінь і наукових навичок, форм-ня на їх основі світогляду, морал-х і інш. якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей. Ще давні греки стверджували, що навіть всемогутні боги не можуть стерти, знищити подію, яка вже сталася. Але завдання істориків полягає в тому, щоб донести її до свідомості людини. Так з давнини кожна подія, кожне відкриття доносились до тих, хто навчався. На основі отриманих знань та вміючи їх застосувати на практиці, люди знаходили нові форми, пояснювали явища, відкривали таємниці та розвивали науки. І саме освіта відігравала в цьому вирішальну роль. Принцип неподільності, неперервності історичної освіти і виховання полягає в органічному поєднанні процесу набуття історичних знань із духовним збагаченням особистості, підпорядковуванні змісту освіти й виховання формуванню громадсько і національно свідомої особистості. З розвитком освіти зростає культурний рівень, самосвідомість та філософія життя. Освітньо-педагогічні зміни відбувалися та відбуваються в світовому масштабі в контексті заг-цивілізаційних трансформацій. Зараз вони зумовлені як значним поширенням нових освітніх технологій, що грунтуються на викор-ні можливостей суч-ної комп’ютерної техніки, так й істотним розширенням можливостей і потреб  в індивідуальному, особистому розвитку людини. Ці та інші чинники зумовлюють певний динамізм в освітянському просторі світи. Перед освітою стоїть завдання - вироблення світосприйняття, яке потрібне для орієнтації людини в світі. Освіта - запорука майбутнього, важлива складова його безпеки.