Шпаргалка по "Психологии"

1.Наприклад, ми зустрічаємо людину, яка має перевагу над нами за якимись важливими параметрами. Ми починаємо оцінювати її позитивно. Якщо ж перед нами людина, яку ми в чомусь переважаємо, ми її часто недооцінюємо. Слід пам’ятати, що перевага над нами звичайно фіксується за одним параметром, а недооцінювання людини за багатьма параметрами. Помилки такого роду у сприйнятті іншої  людини одержали назву “ фактори переваги”.

2.Не менш важливими є помилки,  які пов’язані з тим,  подобається  нам людина чи ні. Якщо нам  людина подобається (зовні) ми  схильні їй приписувати доброту, розум, інтелегентність, тобто переоцінюємобагато психологічних характеристик. Це є “фактор привабливості людини”. Якщо людина для нас неприваблива зовні, то часто й інші її якості недооцінюються.

3.”Фактор ставлення до нас”- позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію приписування позитивних якостей людям і відкидання негативних, і, навпаки.

Всі три ефекти складають поняття  “ ефект ореола”.

116. Формування  першого враження.значення його  для спілкування.

               Перше враження про іншу  людину складається за 4-8 секунд з моменту її появи і формується певне емоційне ставлення до цієї людини.

При формуванні емоційного враження про іншу людину ми перш за все орієнтуємося на її зовнішній вигляд та її невербальну  поведінку, а виходячи з цього найчастіше робимо висновок про особистісні якості людини і "приписуємо" людини ті якості, які на нашу думку їй властиві. "Приписування" – це психологічний механізм взаємної оцінки людей. Воно може досить точно відбивати характеристики іншої людини, а може бути досить далеким від дійсності.

Фактор переваги іншої людини –  може діяти на нас. Ця перевага може проявлятися у соціальному статусі  цієї людини, та через інтелект і  вольові якості. На сприйняття також  впливає силует одягу. Дослідження  показали, що високостатусним сприймається одяг людини, який за своєю формою нагадує видовжений прямокутник з підкресленими кутами. Як низькостатусний – одяг, який за своєю формою наближається до витягнутого еліпсу.

Чим яскравіше, насичініше колір, тим  нижче оцінюється статус такого одягу. Якщо висока ціна одягу сполучається з його яскравістю, то більшість людей схильні сприймати таку людину, як маючу перевагу у фінансових справах.

Часто люди демонструють свою незалежність від інших. Ця незалежність може сприйматись, як перевага над іншими людьми, але лише в ситуаціях які будуть значущі для нас. Коли ж хтось демонструє незалежність у ситуаціях де ми вважаємо себе господарями, че найчастіше сприймається як прояв негативних рис людини.

На формування першого вараження  про іншу людину впливає фактор привабливості. Як ознаки привабливості можна розглядати ті зусилля, які людина прикладає для того щоб відповідати соціально схваленому мірилу зовнішності. Про ставлення людини до нас говорять її посмішка,стверджувальне кивання головою, слова в нашу адресу. 

117. Поведінка  людини як джерело інформації.

Неомовленеві засоби поділяються  на такі групи:

1. оптико-кінетичні:

міміка

жести

рухи тіла

2. паралінгвістичні:

діапазон голосу

тональність голосу

3. екстралінгвістичні

покашлювання

сміх

4. проксеміка (час і простір організації  ком процесу.)

 

Соц. перцепція - сприймання й розуміння  людини людиною на основі міміки, пози рухів, мовленнєвих реакцій. Для  оволодіння нею необхідно мати розвинуту  проф педагог. увагу. Особливості проф педагог. уваги:

1. Багатообїєктивність спрямованості  (здатність одночасно тривати  в колі уваги багато обєктів)

2. Динаміка уваги - здатність  переключати увагу з обєкта  на обєкт.

3. Здатність бути уважним при  наявн великої к-ті перешкод.

 

В соц. перцепції перший процес - сприймання іншої людини:

1. фіз вигляд людини( вираз обличча,  рухи руками, оформлення зовнішності,  прикраси.)

2. Поведінка людини в даний  момент (дії людини, пов*язані з  конкр. Подіями що відбуваються  в даний момент.

3. Проф. діяльність людини (рівень оволодіння цією діяльністю.)

118. Імідж,  його формування. Імідж фахівця.

Імідж – від англ. Образ. Це візуальна  привабливість людини. Для створення  доброго і необхідно мати три  групи якостей:

Такі природні якості як комунікабельність (вміння легко зходитися із людьми), емпатія (здатність до співчування), рефлексивність(вміння зрозуміти іншу людину) та красномовність (вміння впливати словом). Ці природні якості називаються вмінням подобатися людям.

Характеристики особистості, як наслідок її освіти та виховання. До них відносяться моральні цінності, психічне здоров”я та здатність до міжособового спілкування.

Ті фактори, що пов”язані із життєвим та професійним досвідом особистості.

В багатьох випадках імідж – це результат вмілої орієнтації в конкретній ситуації, а тому правильного вибору своєї моделі поведінки.

119. Ділове  спілкування, його специфіка,  види.

Особливість ділового спілкування(ДС) - те що воно:

Забезпечує продуктивне співробітництво.

Суб*єкти цього спілкування характ. добрим взаєморозум. у питаннях справи яку вони вирішують.

Партнер у ДС - завжди виступає як особистість, що значима для керівника.

 

Функції: інформативна, впливу, організаційна, контролю, адаптивна, виховна.

 

Завдання: дізнатися особливості, організувати діяльнісмть, звор.звязок.

 

Стилі:

Авторитарний: авторитет, подавлення ініціативи співроз., накази, команди

Ліберальний : йде на поводу у начальства, ухиляється від прийняття рішень, надто м*який з підлеглими, не  авторитетний.

Демократичний - оптимальний стиль, приймає рішення з урахуванням думок колективу, підтримує ініціативу і т. п.  

120. Фактори,  що впливають на ділове спілкування.

Існує 5 умов, від яких залежить, чи будуть люди розуміти те, про що говорять у діловому спілкуванні:

єдність професійної мови

урахування інтелекту іншої людини

логічність викладу думки

вміння концентрувати увагу  на справі

наявність повноти інформації про  справу, що розглядається

Бар*єри:

Фізичні (простір, час, дистанція)

Соціальні

Гностичні (невідповідність рівнів мовлення й розуміння співрозмовників)

Емоційні (невідповідність намірів, негативні емоції)

Психологічні (неспівладнання інтересів, негативні настанови)

 

121 Комунікативна  атака. Її значення та застосування.

У тому випадку, коли педагога чекає  занадто збуджена або пасивна  аудиторія, буде доцільно після самопрезентації виконати комунікативну атаку. Комунікативна атака готується задовго до появи педагога в аудиторії і використовується в складних ситуаціях професійного спілкування.

Зміст комунікативної атаки будується  наступним чином :

Виклад цікавого факту на її початку;

Зіставлення двох точок зору;

Постановка питання та проведення паузи і відповідь на це питання, що дає педагог.

В одночас вказаний зміст повинен  характеризуватись виразністю мовлення педагога. Із засобів цієї виразності доцільно використовувати паузи, логічні наголоси та темпи мовлення.

 

125. Класифікація  та особ. Еконм. Знань.

Механізм економічної  системи  освіти включає три етапи: засвоєння  економічних знань; перетворення економічних  знань у переконання та установки; набуття вмінь реалізовувати знання в економічній дійсності. Ефективність економічного виховання залежить від раціонального здійснення кожного етапу окремо.

Засвоєння економічних знань визначається рівнем теоретичної розробки економічної  теорії, правильним відбором знань для засвоєння, рівнем теоретичної та методичної підготовки викладачів, інтересом учнів до економічної теорії, поєднанням різних ефективних форм навчального процесу.

Базові знання – це ті інструменти  економічного мислення, якими ми користуємося при аналізі й вирішенні економічних проблем, закономірності, а також способи розрахунків та розкриття різних економічних питань.

Як свідчить досвід, а сами підприємництва та стратегічного менеджменту можуть стати тільки 2-5%

Людей, великими підприємцями-8-10%, дрібними підприємцями-майже 20%, але 70% людей мають набути в школі такого обсягу знань, щоб стати економічно культурними.

Отже, стратегія і тактика викладання економічних дисциплін передбачає розробку рекомендацій щодо обсягу та послідовності викладання  навчального матеріалу, вироблення критеріїв оцінки ступеня його засвоєння, організації навчального процесу та його методичного забезпечення.

  

126. Навчальна  програма предмету та методика  її розробки.

Для організації навчання викладач має вміти розробляти навчільні програми курсу. Ці програми є обов"язковим документом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни.

У програмі формулюється мета і завданнявивчення навчальної дисципліни, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Навчальна програма створюється учбовим закладом для кожної учбової дисципліни.

Важливе значення має врахування міжпредметних  і внутрішньопредметних взаємозв"язків.

В програмі повинні бути визначені:

виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекції (уроків)

добре продуману систему взаємодії викладача і студента або учня на лекції або уроці

акитвізацію пізнавальної діяльності учня на основі принципу проблемності

Обов"язковими структурними составними робочої навчальної програми є:

1.Тематичний план

2.Засоби для проведеня поточного і підсумкового контролю

3.перелік навчально-методичної  літератури.

При розробці робочої навчальної програми є елементи:

Визначення мети і задач дисципліни, її змісту, послідовності і організаційних форм вивчення і розподілу навчального  часу по формам зайнять

Структурна декомпозиція змісту дисципліни ( розклад кожної теми програми на елементи, які в сукупноті формують базу знань по даній темі.)

 

127. Методичне забезпечення навчальної теми.

Інформаційно- методичне забезпечення – це система  необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.

Інформаційно-методичні матеріали  є:

основні(учбові видання)

додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)

Учбова документація релізує допоміжні  функції і скорочує час на виконання  дій, які не складають мету навчання.

При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять (кожному уроку(темі) передує схема, яка наочно відображає основний зміст, використані економічні поняття та їх взаємозв"язок)

тези навчальної інформації ( доцільно найважливішу навчальну інформацію виділяти іншим кольором, цитати і приклади - курсивом)

завдання різних видів (бажано використовувати завдання, які є проблемно орієнтованими)

тести (кожну тему завершує контрольний тест, що дозволяє встановити, чи досягнуто навчальної мети)

Усе це необхідно записати у карту  методичного забезпечення уроку( лекції).

  

128. Методичне  забезпечення навчальногопредмету.

Інформаційно- методичне забезпечення – це система  необхідних і достатніх  умов навчання, що гарантують задоволення  потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.

Інформаційно-методичні матеріали  є:

основні(учбові видання)

додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)

Учбова  документація релізує допоміжні  функції і скорочує час на виконання  дій, які не складають мету навчання.

До навчально- методичного  комплексу економічної дисципліни входять:

робочі  програми курсів;підручники або навчальні  посібники;практикуми та тренінги з  самостійної роботи;тести для  навчання та контролю засвоєння предмета;наочний  та роздатковий матеріал;ситуаційні та навчальні ігри.

Для забезпечення навчальної дисципліни складають  таку методичну документацію:програма дисципліни;робоча навчальна   прог-рама дисципліни;плани занять;конс-пекти  лекцій;інструктивно-методичні вказівки до семінарських і практичних робіт;тексти варіантів контрольних робіт;тести;екзамена-ційні білети;тематика індивідуальих завдань;методичні мат-ли по організації сам роботи;методичні рекоменд до виконання курсових робіт;методичні розробки викладачів

критерії  оцінки знань студентів 

129 НАВЧАЛЬНА  ПРОГРАМА ПРЕДМЕТУ З ЕКОНОМІЧНИХ  ДИСЦИПЛІНДля організації «навча-ння економіці через діяльність» ви-кладач має вміти розробляти про-грами навчання (в межах загальних програм) і вести ці програми, ко-ристуючись набором методичних за-собів та прийомів Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального мате-ріалу, напрямки практичного вико-ристання знань; проблемність викла-дання, реалізацію міжпредметних зв'язків тощо.Робота будь-якого педа-гога починається з визначення його власної позиції щодо змісту, програми, методики викладання, учнів.Викладач сам собі має відповісти на запитання:Яка його основна стратегічна мета?На чому він сконцентрує свої зусилля?Навколо чого він об'єднає різноманітну інформацію з ринкової економіки, бізнесу та менеджменту?Які еко-номічні, етичні та правові особливості кожної навчальної теми?Наякий ма-ксимальний результат він роз-раховує?Якими мінімальними зна-ннями він буде задоволений?   Сис-тематична робота з добору матеріалу для вивчення економічної дисципліни втілюється насамперед у розробці на-вчальної програми курсу.   Ці прог-рами є обов'язковим доку-ментом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни.   У прог-рамі формулю-ються мета і завдання вивчення на-вчальної дисципліни, по-дається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.  Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка. Тому варто спинитися на цьому пи-танні докладніше. Звичайно, вик-ладачу-початківцю досить важко роз-робити навчальну програму з еконо-мічних дисциплін самостійно. Тому створюються творчі колективи ви-кладачів.  Крім того, дуже допо-магають хороші підручники, навча-льно-методичні посібники та досвід інших навчальних закладів та ви-кладачів.Технологію розробки навча-льної програми можна зобразити схемою, рис.Рис. 22. Уточнення цілей навчання [50, с 33]Як видно зі схеми, головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів. При розробці методичної концепції курсу треба добре знати зміст наукової дисципліни за такими принциповими моментами: Необхідний студенту (учню) мінімум знань з кожної теми.Педагогічні засоби і методи викладання цього мінімуму.Форми спілкування зі студентами (учня-ми).Форми контролю, закріплення знань та навичок.Загальнодидактичні вимоги до програми курсу пе-редбачають:1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також ог-лядової та установчої лекцій (уроків);2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на основі принципу проблемності.Кожна проблема навчальної дисципліни трансфор-мується в лекцію або урок з конкретної теми. При цьому весь курс можна уявити у вигляді куба або багатогранника, що складається з окремих навчальних тем — модулів.Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішньо-предметних  взаємо-зв'язків. Розробляючи конкретну тему курсу, викладач повинен визначити її внутрішньо-предметну вагомість та практичне застосування.Викладач має вміти:— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а також кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому; — дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура: