Шпаргалка по "Психологии"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Февраля 2013 в 20:06, шпаргалка

Описание работы

Психіка ― здатність мозку відображати об’єктивну дійсність, т.б. властивість високоорганізаційної матерії ― мозку відображати об’єктивну дійсність на основі психологічного образу, який при цьому формується, регулювати діяльність людини та її поведінку.
Вищими формами психічного відображення є мислення та уява, які існують у нерозривному зв’язку з мовленням.
Функції психіки: 1) відображення дійсності; 2) регуляція поведінки людини.

Файлы: 1 файл

шпаргалка.doc

— 926.00 Кб (Скачать файл)

д., що виникає під час вирішення  певної проблеми учнями;

д., скерована на формування моральних  та ідейних переконань;

д., метою якої є обґрунтування  наукових положень, що вимагають попередньої підготовки за першоджерелами.

Методика проведення дискусії полягає  в тому, щоб зробити обговорення  проблеми творчим. Для цього потрібні доброзичливі взаємини в колективі, повага до думки кожного, готовність винести будь-яке серйозне питання  на колективне обговорення. Викладач має бездоганно володіти навичками “творчого слухання”, бути прикладом щодо цього для своїх учнів, навчити їх такому вмінню, бо воно потрібне кожній людині і на все життя.Умови проведення д.:

усі учасники д.мають бути готовими до неї;

кожен учасник повинен мати чіткі  стислі тези свого виступу;

можна практикувати “розминку” для  активізації д.;

д.мусить бути спрямована на з’ясування істини.

При проведенні д.широко використовують метод рольових тріад. Він корисний тим, що привчає навіть тих, хто ніколи не бере участі в д., до стилю д-ої поведінки, включає їх до творчого обговорення.

 

 

142. Використання  методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій  при вивченні економічних дисциплін

Ситуація як поєднання умов і  обставин, які створюють певну обстановку чи проблему, може слугувати ілюстрацією, вправою, засобом передачі досвіду вирішення проблем. Розвиток в учнів уміння аналізувати ситуацію, працювати з інформацією, викладати й відстоювати свої погляди допоможе їм орієнтуватися в конкретних ек умовах. Під конкретною ситуацією розуміється поєднання організаційних, технічних, екон-х та соц-х умов і обставин, які створюють певний стан, проблему. Аналіз будь-якої ек ситуації починається з формулювання проблеми. Проблема – це різниця між існуючим та ідеальним станом системи. Її вирішення – це наближення наявного стану до ідеального.

Етапи вирішення проблемних ситуацій можна сформулювати у вигляді  відповідей на такі запитання:

У чому суть проблеми?

Що в проблемі є невідомим, а  що відомо?

До чого треба прагнути?

Чи можна вирішити цю проблему вже  відомим способом?

Що нове потрібно застосувати?

Роль лідера в процесі аналізу  проблемної ситуації має виконувати керівник-викладач. Він мусить запобігти  анархії у навчальній аудиторії, знати мотиви пізнавальної діяльності учнів, стимулювати їхню активність, створюючи не напружену, але ділову обстановку.

Проведення занять із застосуванням  методу аналізу конкретних ситуацій та бізнес-ситуацій відрізняється від  звичайних навчальних занять тим, що в основі таких ситуацій лежить реальна проблема, яка може не мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки – чітко визначено, що дано, що треба відшукати.

Рекомендується така послідовність  аналізу ситуації: формулювання ситуації, її вивчення, дискусія щодо вирішення, висновок. Викладач повинен знати, яка його мета, спонукати та надихати на пошук нових оригінальних ідей.

 

143. Методичні  особливості викладання економічних  дисциплін для школярів

Щоб навчити дитину думати, кращим засобом є гра, під час якої дитина привчається виконувати розумові операції і завдання. Для молодших школярів наслідування праці дорослих – це також цікава гра. Відтак стає можливим перехід до “розігрувння” конкретних життєвих ситуацій. Не варто забувати, проте, що діяльність, якій притаманна внутрішня мотивація , має завжди залишатися тільки грою, яка подобається гравцям і вільно вибрана ними. Всі “педагогічні” висновки з гри мають випливати ніби самі по собі, без примусу і нав’язливої дидактики. Дуже корисним є тематичне та ситуаційне навчання молодших школярів. Поняттям і формулюванням не слід навчати ізольовано, у відриві від реальності. Школяр повинен мати досвід дій з поняттями і категоріями. Крім того, треба навчати школярів умінню слухати і висловлювати свої думки. Викладачу треба користуватися простими і зрозумілими реченнями, намагатися усвідомити цілі самого школяра, менше критикувати, але привчати до самостійності і необхідності робити вибір. Вчителю необхідно поважати індивідуальність учнів, не підштовхувати, а вести дитину до конкретних реальних навчальних цілей. Викладач повинен керуватися такими принципами:

так організувати навчання, щоб учень  діяв активно, залучався до процесу  самостійного пошуку та “відкриття”  нових знань, вирішував питання  проблемного характеру;

зробити навчальну працю цікавою, корисною та різноманітною;

гранично чітко пояснити учню користь  знання;

якомога більше зв’язувати новий  матеріал з уже засвоєним;

зробити навчання важким, але підсильним;

частіше перевіряти та оцінювати роботу  школяра, збільшуючи мотивацію до праці;

зробити яскравим, емоційним як навч матеріал, так і сам фон уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

144. Методичні  особливості викладання економічних  дисциплін для студентів коледжів

Методика викладання економіки  для студентів коледжів – складне  питання підготовки учнів до вибору майбутньої професії, формування у них економічного мислення. Американськими спеціалістами було сформовано ряд принципів економічної освіти учнів коледжів:

Розуміння основних ек концепцій важливіше, ніж знання великої кількості фактів.

Зусилля викладача мають бути сконцентровані на тому, щоб допомогти учням чітко  зрозуміти певну(обмежену) кількість  ек концепцій та їхніх взаємозв’язків для виховання ек способу мислення.

Учням треба дати концептуальну  схему, що дозволить скласти власне розуміння економіки та виховувати в них ек спосіб мислення, що ґрунтується на системному, об’єктивному аналізі.

справжні індивідуальні та соціальні  переваги ек грамотності виявляються  лише тоді, коли люди можуть використати  свої знання для вирішення широкого кола ек питань, безпосередньо зв’язаних з їхнім повсякденним життям.

Головною метою вивчення даної  дисципліни є формування в школярів сучасного ек мислення, в основу якого покладено глибоке засвоєння  категоріального апарату та фундаментальних  положень ек теорії. Логіка і зміст курсу будуються в такий спосіб, аби дати учням всебічне уявлення про систему ек знань, історію їх виникнення та розвиток. Метою навчання слід вважати не просто сприйняття ек категорій, закономірностей і відносин, а й надання можливості молодій людині вибирати в реальному житті ту сферу, що по-справжньому її цікавить.

 

145. Методичні  особливості викладання економічних  дисциплін для студентів ВНЗ.

Основна відмінність навчання у  вузі від шкільного полягає в  тому, що чим старша людина, тим більшою має бути в її освіті частка самопідготовки та самоосвіти, тим більше в її освіті має бути ступенів свободи (наприклад, самостійний вибір дисциплін для вивчення). Метою вузівського навчання можна вважати появу професійного світогляду. Центром навчального процесу є модель професійної діяльності, що визначає послідовність і зміст вивчення окремих дисциплін, рівень проф. знань та вмінь, яким треба опанувати майбутньому фахівцю. Аналіз існуючих у практиці роботи вузів форм активізації навчання дозволяє виділити серед них найбільш придатні для економічної підготовки фахівців. Це - логічне синтезування навчального матеріалу в формі конспектів-схем, проблемне викладання на лекціях, розбір виробничих ситуацій, навчальні ігри, творчі студентські ігри і т.д. Активізація форм і засобів навчання в вузі повинна працювати як цілеспрямована система управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Слід наближати навчальний процес до дослідницького це дає більшу зацікавленість і активність студентів. Педагогічні заклики до логічного мислення не здатні автоматично сформувати у студентів таке мислення, на це повинні бути спрямовані методика читання лекцій, методика проведення практичних і семінарських занять, форми навч. контролю та самостійна робота. Особливу увагу слід приділяти формуванню вміння вирішувати проблеми, використовуючи творчй підхід. 

146. Методичні  особливості викладання економічних  дисциплін для дорослих.

Найефективнішим методичним прийомом активізаії навчання дорослих є колективна підготовка перших творчих завдань. Дуже поширеною формою навчання дорослих є тренінг. У процесі психотренінгу можна з успіхом використати такі методичні прийоми, як рольові ігри, аналіз конфліктних ситуацій, взаємоінтерв’ю, самоаналіз, практикум, тестування тощо. Основним методом навчання у канадській школі ділового адміністрування є не лекції, а аналіз конкретних ситуацій (case method). На заняттях кожному студенту дається реальна проблема, яку він має вирішити. При розробці системи підготовки були поставлені три цілі: 1)дати базові знання з трьох функціональних галузей: фінанси, маркетинг, загальне керівництво; 2)дати можливість слухачам самостійно аналізувати конкретні ситуації в умовах неповної інформації з проведенням ділового обговорення; 3)скласти умови для вільного обміну інформацією між викладачами та слухачами. Досвід показує, що в підготовці дорослих людей з екон. дисциплін пасивне навчання є абсолютно неефективним. Найбільшого поширення набули тренінги, ділові ігри, «мозкові штурми», взагалі дослідження на конкретних прикладах, або навчальні програми, спрямовані на розробку й засвоєння методів колективного вирішення проблем і прийняття рішень. Ефективним у ряді випадків є обговорення життєвих ситуацій, телепередач, газет, худ. літератури. Крім цього, «доросле» навчання передбачає відповідні «дорослі» форми релаксації в процесі начання, широку можливість для викладача використовувати дружні жарти, «сміховинки» тощо для створення невимушеної атмосфери.

 

 

147. Сучасні  технології навчання в системі  економічної освіти.

Економічна освіта в Україні  набуває свого розвитку. Зростаюча  необхідність в економічній освіті викликає і зростання вимог до неї. А саме, вона має бути всесторонньою, стосуватись не лише суто економічної  сторони, а й включати також моральні, етичні, психологічні аспекти, які так чи інакше пов’язані з економікою. Дедалі частіше при вивченні економічних дисциплін відходять від використання традиційних методів навчання. Їх місце займають активні методи навчання. Ця прогресивна течія в педагогіці дає змогу розвивати у особ, що навчаються гнучкість мислення, адаптованість до будь-яких ситуацій, ініціативну самостійність у прийнятті рішень і разом з тим вміння працювати у колективі, творчий підхід до вирішення проблем. У процесі дослідно-експерементальної роботи було виявлено, що найбільш продуктивно процес формування проф. умінь майбутніх фахівців з економіки відбувається за умови застосування різноманітних методів активізації навчально-пізнавальної діяльності у їх оптимальному поєднанні. Це такі методи і форми занять: 1)вхідний контроль знань методами програмованого навчання; 2)проблемні лекції, дискусії, «мозкова атака»; 3)лекція-консультація, індивідуальні консультації; 4)аналіз ситуації, розв’язання виробничих завдань, ігри, тренінги; 5)тематична дискусія, «круглий стіл», стажування; 6)розробки і захист підсумкових робіт. 

148. Основні  вимоги до організації самостійної  роботи в процесі викладання  економічних дисциплін.

Самостійна робота - це форма організації  індивідуального вивчення навчального  матеріалу в аудиторний та позааудиторний час. Організація самостійної роботи з навчального предмета повинна здійснюватись із дотриманням ряду вимог: 1)обгрунтування мети завдань уцілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає виявлення та стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів; 2)відкритісь і загальна оглядовність завдань; 3)надання детальних методичних рекомендацій щодо виконання роботи (у якій послідовності працювати, з чого починати, як перевіряти свої знання); 4)надання можливості студентам виконувати творчі роботи, що відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань, не обмежуючи їх виконанням стандартних завдань; 5)здійснення індивідуального підходу при виконанні самостійної роботи; 6)нормування завдань для самостійної роботи, яке базується на визначенні затрат часу і трудомісткості різних їх типів, що забезпечує оптимальний порядок здійснення навчально-пізнавальної діяльності студентів від простих до складних форм роботи; 7)можливість ведення обліку та оцінювання виконання завдань і їх якості, що вимагає стандартизації вимог до умінь майбутніх спеціалістів та розробки комплексу професійно орієнтовних знань; 8)підтримання постійного зворотнього зв’язку із студентами в процесі здійснення самостійної роботи, що є фактором ефективності навчального процесу.

 

149. Види і  форми самостійної праці. Аудиторна  та позааудиторна самостійна  робота.

Підхід  до цього питання спирається на загальну структуру навчальної діяльності, на визначенні мети навчання в умовах СП, розкритті методики розробки професійних завдань для СП, організації СП та її інформа-методичному забезпнченні.

Відповідно  програма дій викладача складатиметься з таких етапів:

вивчення  посадових обов”язків вчителя економіки

аналіз  навч плану

визначення  можливого обсягу СП

підготовка  переліку вмінь та знань, необхідних учневі в галузі основ економіки

підготовка  письмових контрольних завдань  для “вхідного контролю”

розробка  банку професійно орієнтованих задач  для СП

групування  задач у блоки-завдання

визначення  критеріїв оцінки виконання завдань

розробка  системи заохочування.

Форми активізації самостійної праці  різноманітні, майже невичерпні. Напр, задачі та вправи, тренінги, спеціально розвиваючі нестандартні запитання, рольові  ігри та вправи, тести на поглиблене розуміння иатеріалу, написання рефератів, програмоване навчання та контроль, комп”ютерні ігри тощо.

Вибираючи форми орган-Ї праці викладач повинен розуміти, що, житейські  погляди на те, як отримати освіту, як вчитись, досить часто бувають хибними.

Основними формами самостійної  праці є:

слухання лекцій-уроків за заздалегідь  розробленими викладачем конспектами-схемами, що в них учень вносить доповнення, почутті від учителя;

проведення занять за зазделегідь  визначеною темою з використанням  спеціальних навчально-методичних розробок

У цих формах сам д-ті дуже важливе значення має вільний вибір теми, форми і часу виконання праці.

Традиційні форми СП також можуть бути об”єктом модернізації. Так, робота з підручником і конспектом лекції доповнюється аналізом конспекту-схеми  викладача або підготовкою такого конспекту учнями. В цьому плані дуже важливо визначити співвідношення між аудиторною та позааудиторною СП, розробити відповідні методичні рекомендації, що потребує і спеціального методичного забезпечення навч процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

150. Мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп.

Навчання – це самоосвіта, яка  грунтується на сам роботі учнів. Уся пед і методична майстерність полягає в створенні оптимальних  умов для такої роботи. Це особливо актоально для екон-х згань, оскільки вони мають стати складовою життжвої практики людини.

СП – це не тільки домашнє завдання. Це ще в значній мірі організація  СП в навчальній аудит-ї під керівництвом викладача.

Информация о работе Шпаргалка по "Психологии"