Шпаргалка по "Психологии"

Отже, вдосконалення методики навчання економічним дисциплінам передбачає:

 — перегляд навчальних програм  з метою детального відпрацюваннявання  їхнього змісту та обсягу;

— облік дидактичних і методичних особливостей різних економічних дисциплін і різного рівня їх засвоєння;

— розробку часткових методик викладання економічних дисциплін на основі активізації процесу навчання.

 

133. Сутність  методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін.

База знаний- максимально возможный  в пределах времени учебного плана  объем теоретических и практических знаний, которые представляют постижение определенной отрасли науки и  есть необходиміми и достаточніми для  досягнення цели соответствующего  квалификационного уровня образования.

Составляющие модели усвоения БЗ:

1.Язык науки: термины, факты,  понятия, учения, умозаключения,  символы.

2.Теоретические знания: тенденции,  отношения, зависимости, последовательности, свойства, критерии, классификации, модели, гипотезы, теории, законы.

3.Практические знания: принципы, правила,  нормы, алгоритмы, методы, средства, процессы деятельности.

     Важнім понятием есть  понятие Структурная декомпозиция- раскладка каждой темы на элементы, которые в совокупности формируют базу знаний, то есть ее содержание.

Структурная декомпозиция делается для  того, чтобы: 1) взять на учет все наиболее важные элементы базы знаний, которые  необходимо усвоить, 2) структурировать  элементы базы знаний в блоки, 3) определить уровень усвоения элементов базы знаний.

Для построения структурной декомпозиции содержания дисциплині єлементі БЗ группируются в блоки. Группировка элементов  базы знаний: термины и понятия, явления(процессі, свойства, собітия, факти, наблюдение), отношения(законі, принципи, правила, зависимости, связи, логич стр-ри), алгоритм(док-ва, виводи, формули, процедури, послед-ти действий, блок-схеми), модели( теории, концепции, гипотези), эвристика(алг принятия реш, алг поведения, анализ сложн єк завис-ти).

Структурн декомпозиция предусматривает  уровни усвоения базы знаний: 1) наиболее низкий ( умение понять тот или иной элемент, запомнить его и при  необходимости назвать его), 2) средний ( предполагает умение использовать приобретенные  теоретические знания для решения типовых задач), 3) наиболее высокий ( умение использовать знания для решения инновационных задач).

Уровни сформированности в умении: если знания усвоены, то они формируют ( 1) умение восприятия, 2) умение осуществить, 3) умение создать новое).

Коэффициент желаемого уровня усвоения БЗ:

         

n_b - количество решенных задач,

N - количество предлагаемых задач.

D_i - 0-0.7 (очень плох), 0.71-0.8 (удовлетворительно), 0.81-0.9 (хорошо), 0.91-1 (отлично).

Интегрированный показатель желаемого уровня усвоения БЗ:

 

134. Класифікація  засобів навчання.

Засоби навчання – всі різноманітні джерела знань, які включені в  навчальний  процес з метою вирішення  освітніх задач. Засоби навчання –  все те, що забезпечує організовану взаємодію.

 

За своїм призначенням засоби навчання поділяються на 3 групи:

інформативні – дозволяють прискорити сприймання складної і великої за обсягом інформації і оптимально орієнтуватися в оперативних  діях.

Оперативне – можливість здійснювати певні завдання і операції: -аналітичні вказівки, - задачники

Контрольні – призначені для  перевірки засвоєних знань –  бланки тестів, завдвнь, комп. програм

Можна виділити також технічні засоби навчання: - аудіальні (магнітофонні записи), - візуальні (проектор, дошки)

Найбільш поширеними засобами є:

дошки(тут діє фактор руху)

текстові засоби: підручники, задачники, робочі зошити, опорні конспекти.

Екранні  і екранно-звукові засоби: проектори, мультиплікація.

Засоби навчання і засоби наочності  рекомендується вживати за принципом "сендвіча" – використовувати почергово декілька різних засобів, але на одному заніятті не більше трьох.

Засоби навчання в основному  призначені для трьох аспектів роботи:

управління активністю

демонстрації явищ і  процесів, які вивчаються і взаємозв"язків між ними

для концентрації уваги на вузлових інформаційних блоках.

 

135. Критерії  відбору навчальних матеріалів  та допоміжних засобів при  вивченні економіки.

За своїм призначенням навчальні  матеріали і засоби навчання поділяються  на 3 групи:

інформативні – дозволяють прискорити сприймання складної і великої за обсягом інформації і оптимально орієнтуватися в оперативних  діях. Підручники, учбові видання.

Оперативне – можливість здійснювати  певні завдання і операції: -аналітичні вказівки, - задачники

Контрольні – призначені для  перевірки засвоєних знань –  бланки тестів, завдвнь, комп. Програм

Можна виділити також технічні засоби навчання: - аудіальні (магнітофонні записи- ефективні, якщо кількість учнів  не пкревищує 20 і в невеликій аудиторії ), - візуальні (проектор- залучається і зорова і слухова пам"ять, пам"ять на рухи, дошки- тут діє фактор руху і фактор наочності, тому досить ефективно)

Інформативі засоби навчання краще  застосовувати на початку вивчення теми, коли є необхідність засвоїти базові поняття, терміни, їх складові, та класифікації, розкрити їх сутність та взаємозв"язки.

Оперативні засоби необхідні для  вироблення вмінь застосовувати  знання на практиці.

Контрольні засоби допоможуть встановити зворотній зв"язок з учнями, виявити питання, з якими в них виникають труднощі, і ще раз пояснити незрозуміле.

В ході лекції необхідно змінювати  різні засоби декілька разів, бо, як відомо, увага учнів добре тримається 15-20 хвилин, а зміна діяльності допомагає  утримати увагу учнів.  

136. Рекомендації з розробки пізнавальних задач.

Успіх процесу навчання залежить від  ставлення до самого процесу засвоєння  знань. На підвищення пізнавальної активності школярів впливає “пробудження”  пізнавальних інтересів. Тому необхідно  проектувати навчальні ситуації, за яких підвищиться пізнавальний інтерес і активність учнів. Можливі мотиви зацікавленості учнів: цікаво, тому що цікаво взагалі; цікаво, тому що корисно; потрібно знати, щоб самоутвердитися і т.і..

Можна виділить такі засоби формування стійких  пізнавальних інтересів у учнів:

Захоплений  виклад самого навчального матеріалу(новизна, історизм, показ сучасних досягнень  науки, практичного значення, наукових знань, тощо). При цьому інтерес  має створюватися не завдяки відхиленню від змісту основного матеріалу, а за рахунок подачі тих аспектів, до яких передусім повинна бути привернута увага учнів.

Використання  методів і форм організації навчання, яуі спонукають школярів до  до самостійної  пізнавальної діяльності (проблемне  навчання, наочність, групова робота, взаємне навчання і контроль тощо).

Створення сприятливого емоційного поля (довіра, такт учителя, відкритість до нових  ідей, взаємна доброзичливість, та ін.).

Створення ситуації успіху, за якої створюються  умови для переживання радості  успіху, усвідомлення своїх можливостей, віри в себе. При цьому вчитель повинен усвідомлювати і акцентувати увагу учнів на тому, що в засвоєнні будь-яких знань негативний результат – це також результат, бо врешті решт, він веде до позитивного, а не різко критикувати якісь неправильні думки чи результати учнів.

 

137 Особливості  методики роботи з економічним  текстом: структурування, вияв логічних  зв’язків тощо.

Основні етапи складання конспекту-схеми: 1. Визначити обсяг матеріалу. 2. Чітко  уявити зв’язок даного матеріалу з попереднім та наступними розділами курсу. 3. Визначити, де знайти додаткову інформацію і як її використати; 4. Увесь матеріал, що підлягає схематичному аналізу, розподілити на окремі частини (блоки), виділивши моменти, кі необхідно зрозуміти, знати, запом’ятати; 5. Встановити логічні зв’язкиміж цими блоками; 6. Продумати варіанти графічного зображення цих блоків; 7. Детально продумати кожний фрагмент; 8. Виділити в ньому основні опорні слова, проблеми, формули, факти. 9. Показати їхній взаємозв’язок. 10. Продумати символіку та графічну фору зображення. 11. Розробити перший варіант конспекту-схеми; 12. Обговорити його з викладачами та колегами; 13. Остаточно дооопрацювати конспект-схему; 14. Апробувати конспект у студентській аудиторії. 

138.Розробка  уроку з основ економічних знань.

Урок  – це така організаційна форма  навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно встановленого  часу з постійним складом учнів  однакового віку за твердим розкладом  вирішує певні навчально-виховні  завдання.

Готуючись до уроку вчитель економіки аналізує зміст матеріалу, виділяє головне та другорядне, фолрмулює головну тезу. Теза має бути чітко, однозначно сформульована, не містити в собі двозначностей та залишатись незмінною весь час її доказу. Для доказу вибираються аргументи, правдивість яких не викликає в учнів сумнівів. Важливо виокремити головну проблему не тільки одного уроку, а й цілої теми або розділу, а потім її послідовно доводити на кожному уроці підводячи слухачів поступово до головного висновку. При підготовці навчального матеріалу дуже важливо визначаити його обсяг, розподілити на основний та другорядний, знайти засоби розвиваючої навчальної діяльності.

Розробка  структури уроку-це форма творчої  методичної майстерності. Справжній  викладач завжди готується до лекції, розробляє конспект, виділяє опорний матеріал, враховує міжпредметні зв’язки, миожливі запитання учнів, тренує своє ораторське мистецтво. Викладачу потрібно знати, як готуватись до уроку чи лекції. Основні етапи підготовки лекції уроку: 1. аналітичний (теоретична концепція лекції уроку) 2. Стратегічний(робочі тези та рекламна назва) 3. Тактичний (загальний план та композиція лекції) 4. Редакційний (читання вголос відредагованого тексту) 5. Робочий(лекція) 6. Контрольно-підсумковий(виправлений текст)

 

 

139. Вимоги до уроку та шляхи підвищення його ефективності.

Урок – це така організаційна  форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно  встановленого часу з постійним  складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні  навчально-виховні завдання.

Вважається, що мінімально необхідними  дидактичними матеріалами для викладання теми є такі, що забезпечують: 1. Ефективне  використання часу 2. Ефективне засвоєння  матеріалу 3. Ефективний зворотній зв’язок

Будь-яке заняття з учнями на думку педагогів передбачає наявність таких елементів: організація, визначення мети заняття, мотивація, актуалізація опорних знань, подача матеріалу теми, закріплення засвоєнного, завдання для самостійної роботи, контроль засвоєного. Найбільшу увагу викладач має приділити визначенню мети конкретного уроку в контексті навчальних цілей всього курсу. Основні теміни і поняття  в економіці сприймаються та засвоюються досить легко, якщо наявні чітка наукова аргументація, доступний виклад, добре продуманий розподіл за розділами і темами, зручний та інформативний ілюстративний матеріал. Для закріплення знань в кінці кожної теми можна дати комплекс основних питань данної теми, навчальні завдання і тести. Краще писати тези уроку короткими фразами і давати якнайбільше цікавих життєвих пррикладів.

Готуючи урок, дуже важливо правильно  вибрати його вид і форму. У  зарубіжних методиках велику увагу  приділяють альтернативним моделям  навчальної діяльності або спробам  поступового виведення дільності  учнів за межі репродуктивного засвоєння.

Урок, спрямований на досягнення чітко  визначених цілей, повинен мати таку структуру:

1. організацію увагу учнів 2. Інформування про дидактичну  мету 3. Стимулювання пригадування  необхіднинх знань, умінь 4. Повівдомлення  навчального матеріалу 5. Стимулювання реакції учнів 6. Забезпечення зворотнього зв’язку 7. Керування розумовою діяльноістю 8. Стимулювання закріплення отриманих знань та вміння їх використовіати за інших обставин 9. Оцінкаі дій учнів  

140. Методичні  вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін.

 Важливі дидактичні закономірності  навчання:

1. оскільки засвоєння – діяльність  того, хто навчається, то передача  змісту навчання означає організацію  активності того, хто навчається. 2. Процес засвоєння реалізується через зв’язок зовнішньої та внутріньої діяльності того, хто навчається 3.засвоєння залежить від того, які знання засвоюються 4. В цілому процес навчання відбувається лише за активної діяльності тих, хто навчається

В економічній підготовці учням треьа передати знання про економіку як систему, спосіб економічної діяльності. У цьому плані особливо важливо підкреслити, що як досвід творчої діяльності, так і досвід соціального спілкування не можна пояснити традиційним інформаційно-ілюстративним типом навчання. Для цього потрібні специфічні форми взаємодії викладачів та учнів-проблемні та імітаційно-ігрові форми навчання. Визначають такі види семінарських занять: 1.просемінари-це своєрідні практикуми для підготовки студентів для самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів тощо 2.семінари, які мають безліч різновидів, тобто розгорнута бесіда, коментоване читання, дискусія, конференція, вирішення проблемних завдань, заняття на виробництві і т.д.

Добре організований семінар не тільки закріплює знання та вміння учнів, а й розвиває в них творчі здібності, вміння слухати іншого і самому аргументовано висловлювати свої думки, розвиває логічне мислення і комунікативні здібності учнів і студентів.

 

141. Дискусія  як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.

Дискусія(від лат.discussio – розгляд, дослідження) – суперечка, обговорення якогось питання. Цей метод базується на обміні думками між учнями, вчителем та учнями. Він навчає мислити самостійно, розвиває здатність до виваженої аргументації та поважання думки інших. Види: