Шпаргалка по "Психологии"

У практиці викладання ек-х дисциплін  застосовуться такі типи завдань:

робота з матеріалом підручника; реферування проблемних ситуацій; робота з конспектом схемою, розробленим викладачем, розробленим учнями (групою); аналіз виробничих ситуацій; виконання індивідуаотних завдань; побудова “дерева проблем” та “дерева цілей”; самоперевірка з програмованого контролю; розв”язування задач; складання завдань за темами; заняття у виробничих умовах; робота з ЕОМ; участь у навч-виробничій грі.

Для СП використовується така методична  літ-ра: робоча програма, методичні  вказівки, конспекти-схеми лекцій, розроблені викладачем; методичні вказівки до навчально-метод гри.

Типи завдань для різних вікових  груп різняться за ступенем складності. Наприклад, при підготовці до семінарів  і практичних занять учням необхідно  крім рекомендованої (або замість  неї), використовувати іншу літературу за власним бажанням або за порадами вмкладачів. Для більш старшої вікової групи корисно буде систематично читати спеціальні журнали. Всі зміни і доповнення до питань, які вивчаються, їхню послідовність, порядок і форми контролю с СП викладач повідомляє у процесі читання лекцій, практичних та семінарсиких занять з курсу.

 

151. Методи  та форми оцінювання СП при  вивченні економіки.

Як вважають спеціалісти, в амер школах поряд із системою відбору  та відсіву тих, хто не хоче або не може вчитись, існує ефективна система перевірки знань.

Замість малопродуктивного опитування або стандартизованих к/р  - широкий  комплекс творчих завдань (доповідь, проект, есе, огляд).

Ці завдання ставлять учня в роль дослідника, оскільки охоплюють широкий ліапазон від огляду преси до власних роздумів на політ-ні й моральні теми, а також еоконмічні та мистецтвознавчі.

З порівняно нових форм організації  СП учнів і контролю за якістю їхніх  знань потрібно виділити модульно-рейтингову систему. Доцільним являєтьмя звернення уваги і на так звану адаптивну систему навчання, що базується на оптимальній моделі уроку і на безперервному управлінні навч-м процесом за допомогою сіткового плану і графіка самообліку.

Система оцінювання СП учня проходить  за допомогою наступних методів контролю:

традиційний (2-3 к/р на семестр)

традиційний зі збільшеною частотою (5-8)

програмований зі звичайною частотою

програмований зі збільшеною частотою

традиційний без орієнтації викладача  на СП студентів

з використанням такої орієнтації

програмований коригуючий з орієнтацією  на СП

Форми оцінювання (оцінки) – виявлення  позитивного або негативного  ставлення викладача до результатів  діяльності учнів. Вони можуть бути найрізноманітніші (від схвальної посмішки до догани і покарання, від “одиниці” до “п”ятірки”). Тобто д-ть учня оцінюється не тільки кількісно, а й якісно.

 

 

152. Основні  види засобів наочності при  викладанні економічних дисциплін.

Наочність навчання використовувалась  ще з часів Давньої Греції. На сучасному етапі дидактика трактує наочність як принцип навчання, який грунтується на на показуванні конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень.

Ідея наочності навчання реалізується через використання наочних посібників. Залежно від органів почуттів на які розраховані ці посібники їх поділяють на такі групи:

1)фонічні - сприймаються слухом

2)візуальні - сприймаються зором  (майже всі економічні дисципліни  при своєму вивченні потребують  саме візуальних посібників - карти,  схеми, таблиці, візуальне відображення розрахунків і т.д.)

3)змішані (до них можна віднести  комп’ютерні симулятори, які розроблені до певних тем економічних дисциплін, симулятори відображають певні схеми, малюнки, таблиці та коментують їх генеруючи голос людини)

Наочні посібники поділяються  також на:

1) статичні (в економіці це можуть бути певні слайди, діафільми з складними графіками і т.д.)

2) динамічні (для екон. дисциплін  це можуть бути кінофільми, комп’ютерні симулятори та інші).

 

 

 

 

 

153. Структурно-логічні  схеми. Їх функції та види.

Значение метода: раскрывает содержание каждого раздела, повышает уровень  преподавания, развивает познавательный интерес и творческое отношение, призывает к поисковой и исследовательской  работе учащихся.

Структурирование - процесс выявления логико-смысловой структуры с целью дальнейшего углубления знаний.

Этапы структурирования: определение  целей учебного материала, выбор  основных элементов и определение  связей м/д ними.

Схематические пособия наглядности: отражающие связи м/д предметами и явлениями, отражающие отношение целого к его составным частям, отображающие количественные соотношения (диаграммы), пособия изобр-е последовательность и одновременность

протекания экономич-х процессов, пособия раскрывающие системы различных  словесных определений, пособия наглядности пространственных и временных отношений, пособия для материальной опоры тех умственных действий которые помогают понять те или иные природные явления, пособия движения опред. тел (предметов, процессов), пособия раскрывающие структуру.

Система приемов: создание ситуаций в  форме схематизированных изображений, установление взаимосвязей м/д явлениями  в схеме или таблице (выявление  причины и следствия, разбиение  на части, сравнение, выявление главного), установление групп элмнтов знаний.

Структурно-лог-я схема - это графическая  система логически-дидактических  связей м/д элементами учебного материала  с указанием направления взаимосвязей (используя методические пояснительные  тексты).

В СЛС информация представляется емко.

Функции СЛС: установочная, контролирующая.

Группы наглядных пособий: объемного  отображения мира, в символьном виде (карты, схемы).

 Этапы: анализ и обобщение,  определения внутренних взаимосвязей, установление логических связей  зависимости, определение наиболее  наглядного изображения схемы.

СЛС может быть: понятийного аппарата, учебной литературы, меж предметных связей (описывают единство экономических  дисциплин).

 

 

 

154. Особливості  розробки і використання наочності  в різних освітньо-вікових групах  при вивченні економічних дисциплін.

Средства наглядности: объекты  природы, рисунки, муляжи, вещи.

Виды пособий наглядности: натуральные, художественно-изобразительные, символическое.

Типы наглядности: иллюстрация  дополнительной информации, для создания проблемных ситуаций, средства решения проблемы, средства проверки правильности решения проблемы.

Функции наглядности: информационная, развивающая, создания и решения  проблемных ситуаций, опора мыслительных действий.

 Классификация:  схемы - модели категорий, центричные  схемы ( обобщающие понятия, пояснительные элементы), схемы - сравнения, структурные схемы, последовательно-логические схемы, условно-цифровые и словесные таблицы, математические модели, тезисы (лекции, формулировки).

Виды диаграмм: линейные, столбиковые (динамические, сравнительные), фигурные, плоскостные, объемные, структурные, секторные и круговые.

 

155. Характеристика  різних методів активізації процесу  вивчення економічних дисциплін.

До методів акт-ї навчально-пізнавальної діяльності студентів відносять:

метод випадків

метод ситуацій

інсценізації

дидактичні ігри

симуляційні

управлінські 

психологічні

метод дидактичних дискусій

пов”язані з поясненням матеріалу

групові

круглого столу

мозковий штурм

панельні “

Репродуктивный метод обучения: объяснительно-иллюстративный, проблемный.

Продуктивный метод обучения: частично-поисковый, исследовательский, игровой

Основа активизации знаний - процесс  усвоения.

Основные формы активизации  обучения: логические конспекты - схемы, конспекты - схемы преподавателя, тетради  самоподготовки, конспекты - схемы учащихся, реферат, проблемные занятия, ролевые игры.

Методы активизации обучения: анализ конкретной ситуации, анализ инцидента, мозговой атаки, игровое проектирование, имитационные игры, ролевые игры, деловые  игры.

Лекционные формы занятий с применением: лекция - дискуссия, групповая консультация, лекция в виде конспекта-схемы.

Проблемное обучение - система методов  получения знаний в результате мыслительной работы по решению проблемных задач  материала (вычленение основных проблем  темы).

Проблемный метод обучения - создание проблемных ситуаций.

 

156. Характеристика  різних методів активізації лекційних  занять.

Репродуктивный метод обучения: объяснительно-иллюстративный, проблемный.

Продуктивный метод обучения: частично-поисковый, исследовательский, игровой

Основа активизации знаний - процесс  усвоения.

Основные формы активизации  обучения: логические конспекты - схемы, конспекты - схемы преподавателя, тетради  самоподготовки, конспекты - схемы учащихся, реферат, проблемные занятия, ролевые игры.

Методы активизации обучения: анализ конкретной ситуации, анализ инцидента, мозговой атаки, игровое проектирование, имитационные игры, ролевые игры, деловые  игры.

Лекционные формы занятий с  применением: лекция - дискуссия, групповая  консультация, лекция в виде конспекта-схемы.

Проблемное обучение - система методов  получения знаний в результате мыслительной работы по решению проблемных задач  материала (вычленение основных проблем  темы).

Проблемный метод обучения - создание проблемных ситуаций.

 

 

 

 

 

157. Характеристика різних методів активізації семінарських та практичних занять.

Семінарське заняття дає можливість розвивати продуктивне мислення, опанувати вміннями точно і доказательно виражати свої думки, вести дискусію, діалог,  опонувати. Для семінару характерний безпосередній контакт учнів із викладачами, атмосфера розуміння і співробітництва.

Практичне заняття - це своєрідна форма  зв'язку теорії з практикою, що слугує для закріплення знань шляхом залучення навчаючих  у розв'язання різного виду учбово-пізнавальних задач, виробляє навички використання необхідних засобів, вміння користуватися літературою.

Методи  активізації семінарських та практичних занять: 

Метод пояснення носить інформаційно-дидактичний  характер,  припускає велику кількість  операційних дій,  може містити повторення, роз'яснення, демонстрування, показ наочності.   Метод розповіді припускає усний оповідальний розгляд матеріалу. Метод інструктажу інформативний, локальний.  Активна роль належить викладачу. Метод розмови припускає розмову викладача з навчаючими, на основі чіткої системи продуманих запитань, що підводять учнів до активного засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірності.

Наочні методи можна розділити  на дві підгрупи: методи ілюстрацій і демонстрацій. Перший припускає показ ілюстративних посібників  (плакатів, карт, зарисовок на дошці і т.д.) Метод демонстрацій звичайно пов'язаний із демонстрацією приладів, технічних установок, різноманітного роду препаратів і досвідів.

Практичні методи навчання охоплюють  широкий діапазон різноманітних видів діяльності навчаючих. До них відносяться фронтальні лабораторні роботи, практикуми, фронтальні досвіди і спостереження, різноманітного виду  трудові операції.

На рівні творчої активності в пізнанні нових законів, понять, категорій, явищ засновуються репродуктивні і проблемно-пошукові  методи навчання.

Репродуктивний метод припускає  подачу готових фактів, доказів, а  також визначення понять.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. При  цьому педагог створює проблемну навчальну ситуацію, організує колективне обговорення можливих підходів до вирішення проблеми.

Метод пізнавальної ділової гри. Слугують засобом розвитку теоретичного і  практичного мислення, актуализации знань. Основними компонентами гри слугують сценарії, ігрова обстановка і регламент.

Метод створення пізнавального  суперечки. Його призначення - створення  підвищеного інтересу до теми.

 

 

 

 

158. Характеристика  різних методів активізації самостійної  роботи.

До методів і прийомів самостійної роботи відносяться методи роботи з підручником, довідковою літературою, виконання завдань відповідно алгоритму, проведення досвідів, аналізу учнів, незнайомих для них ситуацій, генерирования суб'єктивно-нової інформації, методика написання курсових і дипломних робіт, рефератів і наукових доповідей. Без навичок самостійної роботи, без стійкого прагнення до постійного удосконалювання знань у процесі самостійної роботи навчання неможливо. Найбільш повне визначення поняття самостійності як одного з найважливіших фахових психічних якостей таке: самостійність - це спроможність систематизувати, планувати і регулювати свою діяльність без безпосереднього постійного керівництва і практичної помочі з боку керівника.

Самостійність базується на таких  особистих якостях, як впевненість в успіху, наполеглевість, завзятість у досягненні цілей, самовладання в ускладнених умовах, діяльність, критичність, ініціативність, дисциплінованість.

До  методів самостійної роботи відносяться методи роботи з підручником, довідковою літературою, виконання завдань відносно певного алгоритму, проведення  досвідів, аналізу учнями незнайомих для них ситуацій, генерування суб'єктивно нової інформації, методика написання курсових і дипломних робіт, рефератів і наукових доповідей.

Метод інструктажу  інформативний, локальний, близький до навчального розпорядження алгоритмічного типу. Цей метод застосовується при видачі домашніх завдань, указівок до теми і т.д. 

 

159. Характеристика  факторів, що сприяють ефективності  застосування активних методів навчання.