Вивчення особливостей самооцінки та свідомості дітей молодшого шкільного віку

 

Рис.2.2.3.Рівень самокритичності

      Отже, аналізувавши результати дослідження рівння самокритичності було виявлено,що у 17,5,% (7 учнів)мають високий рівень самокритичності, 57,5% (23 учня) середній рівень, та 25%(10 учнів) низький рівень самокритичності( див рис 2.2.3, табл. 2.2.3).(див. додаток Е).  
        Для порівняння отриманих результатів по проведеним методикам, занесемо результати до таблиці(див. рис. 2.24., таблиця 2.2.4.).

Таблиця 2.2.4

Зведена таблиця порівняння результатів трьох методик

№п/п	Ім’я	рівень  самооцінки за першою методикою	рівень  самооцінки за другою методикою	рівень  самокритичності за третьою методикою
1	Женя Ж	Середній	Середній	Середній
2	Катя Т.	Високий	Високий	Високий
3	Маша Б..	Середній	Низький	Середній
4	Аня Р.	Високий	Средній	Високий
5	Руслан К.	Середній	Низьий	середній
6	Женя Р.	Середній	Низький	середній
7	Вітя Т.	Високий	Середній	середній
8	Саша В.	Середній	Низький	середній
9	Даша Б.	Середній	Середній	середній
10	Надія Я.	Середній	Низький	середній
11	Інна В.	Низький	Низький	низький
12	Саша Я.	Високий	Середній	високий
13	Олексій Г.	Середній	Низький	середній
14	Міша Ж.	Високий	Високий	середній
15	Вова Б.	Високий	Середній	Високий
16	Юля К.	Середній	Середній	середній
17	Коля  Г.	Середній	Середній	середній
18	Андрій М..	Високий	Середній	Високий
19	Сергій А.	Середній	Середній	середній
20	Ваня К.	Високий	Високий	середній
21	Артем К.	Низький	Низький	низький
22	Настя Г.	Високий	Середній	високий
23	Наталія М	Низький	Низький	низький
24	Вікторія К.	Високий	Низький	високий
25	Яків В.	Середній	Середній	Середній
26	Рома В.	Низький	Низький	середній
27	Ігор А.	Низький	Середній	високий
28	Марія М.	Низький	Низький	низький
29	Алла В.	Середній	Низький	середній
30	Вова Х.	Середній	Середній	середній
31	Женя К.	Середній	Низький	середній
32	Валера Б.	Високий	Високий	високий
33	Саша П.	Середній	Середній	високий
34	Світлана Б.	Середній	Середній	середній
35	Борис В.	Середній	Середній	середній
36	Діма С.	Середній	Середній	середній
37	Рома М.	Високий	Середній	середній
38	Саша С.	Високий	Високий	середній
39	Катя  М.	Низький	Середній	низький
40	Діма К.	Низький	Середній	низький

      

      

Рис.2.2.4 Порівняння даних

         Отже, діагностувавши рівень самооцінки дітей молодшого шкільного віку виявлено як високий рівень самооцінки, так і низький та середній, також визначили рівень схожості та унікальності учнів у їхньому оточенні та дослідили емоційний рівень самооцінки учнів.

 

Одержавши дані  методик  Дембо –Рубінштейна та І.Беха  визначимо дисперсію та квадратичне відхилення.

Відповідь: Дисперсія за позитивними ознаками методики рівня самокритичності становить - 2,04 , квадратичне відхилення – 1,428

За негативними  ознаками дисперсія становить - 0,88 , квадратичне відхилення  – 0,93

За Методикою Дембо –Рубінштейна дисперсія становить - 353,17 , квадратичне відхилення – 18,79.

        Висунемо гіпотезу, що рівень самооцінки залежить від рівня самокритичності.  Для  перевірки гіпотези використаємо   коефіцієнт  рангової  кореляції  Спірмена.

     Для обох  методик рівень самооцінки та  рівень самокритичності приймемо  наступним чином:

Низький рівень за 1

Середній рівень за 2

Високий рівень за 3

Табл 2.2.4

 

Ранжування даних

 

Ім’я	Методика1	Методика2
Женя Ж	2	2
Катя Т.	3	3
Маша Б..	2	2
Аня Р.	3	3
Руслан К.	2	2
Женя Р.	2	2
Вітя Т.	3	2
Саша В.	2	2
Даша Б.	2	2
Надія Я.	2	2
Інна В.	1	1
Саша Я.	3	3
Олексій Г.	2	2
Міша Ж.	3	2
Вова Б.	3	3
Юля К.	2	2
Коля  Г.	2	2
Андрій М..	3	3
Сергій А.	2	2
Ваня К.	3	2
Артем К.	1	1
Настя Г.	3	3
Наталія М	1	1
Вікторія К.	3	3
Яків В.	2	2
Рома В.	1	2
Ігор А.	1	3
Марія М.	1	1
Алла В.	2	2
Вова Х.	2	2
Женя К.	2	2
Валера Б.	3	3
Саша П.	2	3
Світлана Б.	2	2
Борис В.	2	2
Діма С.	2	2
Рома М.	3	2
Саша С.	3	2
Катя  М.	1	1
Діма К.	1	1

 

Табл.2.2.5

Обчислення  коефіцієнта  кореляції

№ з/п	Список   учнів	Показник		d=a-b	d*d
		Рівень  самооцінки(а)	Рівень самокритичності(б)
1	Женя Ж	18	18,5	-0,5	0,25
2	Катя Т.	34	35,5	-1,5	2,25
3	Маша Б..	18	18,5	-0,5	0,25
4	Аня Р.	34	35,5	-1,5	2,25
5	Руслан К.	18	18,5	-0,5	0,25
6	Женя Р.	18	18,5	-0,5	0,25
7	Вітя Т.	34	18,5	15,5	240,25
8	Саша В.	18	18,5	-0,5	0,25
9	Даша Б.	18	18,5	-0,5	0,25
10	Надія Я.	18	18,5	-0,5	0,25
11	Інна В.	4,5	3,5	1	1
12	Саша Я.	34	35,5	-1,5	2,25
13	Олексій Г.	18	18,5	-0,5	0,25
14	Міша Ж.	34	18,5	15,5	240,25
15	Вова Б.	34	35,5	-1,5	2,25
16	Юля К.	18	18,5	-0,5	0,25
17	Коля  Г.	18	18,5	-0,5	0,25
18	Андрій М..	34	35,5	-1,5	2,25
19	Сергій А.	18	18,5	-0,5	0,25
20	Ваня К.	34	18,5	15,5	240,25
21	Артем К.	4,5	3,5	1	1
22	Настя Г.	34	35,5	-1,5	2,25
23	Наталія М	4,5	3,5	1	1
24	Вікторія К.	34	35,5	-1,5	2,25
25	Яків В.	18	18,5	-0,5	0,25
26	Рома В.	4,5	18,5	-14	196
27	Ігор А.	4,5	35,5	-31	961
28	Марія М.	4,5	3,5	1	1
29	Алла В.	18	18,5	-0,5	0,25
30	Вова Х.	18	18,5	-0,5	0,25
31	Женя К.	18	18,5	-0,5	0,25
32	Валера Б.	34	35,5	-1,5	2,25
33	Саша П.	18	35,5	-17,5	306,25
34	Світлана Б.	18	18,5	-0,5	0,25
35	Борис В.	18	18,5	-0,5	0,25
36	Діма С.	18	18,5	-0,5	0,25
37	Рома М.	34	18,5	15,5	240,25
38	Саша С.	34	18,5	15,5	240,25
39	Катя  М.	4,5	3,5	1	1
40	Діма К.	4,5	3,5	1	1

 

Обчислюємо коефіцієнт рангової кореляції  Спірмена:

Г=1-6*2693/40(40*40-1)=1-16158/63960=1-0,252627=0,75

Висновок: зв’язок прямий, тісний. Тому наша гіпотеза підтвердилася-рівень самооцінки залежить від рівня самокритичності.

2.3.Розробка корекційної програми по підвищенню самооцінки дітей молодшого шкільного віку.

      Початок шкільного навчання - це час великих надій  і розчарувань,перших життєвих перемог і поразок. Інколи  поганий старт може стати причиною всіх майбутніх невдач. Дитина, потроху звикаючи до поразок, непомітно перетворюється на невдаху, який не здатен активно протистояти життєвим труднощам. Прискорення темпу життя збільшує тягар вимог до маленької людини котра тільки починає свій життєвий шлях. І не кожен малюк виявляється здатним цей тягар підняти. Це призводить до того,що дитина перестає вірити у свої сили,і її самооцінка падає. Проблема формування і розвитку самооцінки є однією з центральних проблем становлення особистості дитини. Самооцінка - це необхідний компонент розвитку самосвідомості, тобто усвідомлення людиною самої себе, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, мотивів і цілей своєї поведінки, свого відношення до оточуючих, до інших людей і самого себе. Це найважливіша особистісна інстанція, що дозволяє контролювати власну діяльність з погляду нормативних критеріїв, будувати цілісну поведінку відповідно до соціальних норм.

   Дитина не народжується  на світ з якимсь відношенням  до себе. Як і всі інші особливості  особистості, її самооцінка формується  в процесі виховання, в якому  основна роль належить сім'ї  і школі. Діти з високою самооцінкою  відрізняються активністю, прагненням  до досягнення успіху як у  навчанні і суспільній роботі, так і в іграх. Зовсім інакше  поводяться діти із низькою  самооцінкою. їх основна особливість  - невпевненість в собі. У всіх  своїх починаннях і справах  вони чекають тільки невдачі.  Протягом навчального року у  дітей відбувається формування  самооцінки. Молодшому школяреві  в навчальній діяльності необхідне  уміння ставити цілі і контролювати  свою поведінку, управляти собою.

  Мета:сприяти підвищенню самооцінки в учнів початкової школи до стану норми.

          Завдання:

1.Формування в учнів  необхідних знань,умінь і навичок  для підвищення самооцінки.

2.Формування в учнів  віри у власні сили.

3.Становлення адекватної  самооцінки.

4.Розвиток уміння контролювати  свої емоції,зняття емоційного  напруження, почуття страху,скутості.

5.Підготовка вчителів  та батьків до виконання ними  корекційних рекомендацій для підвищення самооцінки.

6.Перевірити ефективність  корекційної програми.

Форма роботи: групова.

Тривалість  заняття : 1 година.

Кількість занять:12.

Зміст занять передбачає можливість проведення їх як спеціалістом-психологом, так і педагогом -  вчителем  початкових класів.

Заняття  1.

Мета:встановити довіру між  учнями та психологом та надати інформацію про те,що кожна людина індивідуальна,особлива та неповторна. Сформувати у дітей  вміння висловлювати свої думки,а також  слухати інших.

Матеріали:розфарбоване поле і картки з картону трьох кольорів (червоного, фіолетового, зеленого), іграшка  зайчика.

Вправа «Знайомство»

Мета:Створення позитивної атмосфери ,налаштування на роботу.

Психолог: У нас з вами є зайченя, звуть його Стьопка. Зараз ми будемо передавати його по колу і промовляти: «Мене звуть…», «Я Люблю …..»тощо.

Вправа «Коло настрою»

Мета: Розвивати рефлексію  та вміння фіксувати свій емоційний  стан та закріпити у свідомості позитивні  емоції.

Підготуйте поле, розфарбоване в червоний,фіолетовий,зелений кольори,разом  із дітьми наклейте на сердечка з картону,зображення тварин або мультиплікаційних героїв. Запропонуйте визначити колір свого  настрою і покласти на нього картку(червоний-веселий  та активний,фіолетовий тривожний,зелений  спокійний).

   Для формування  позитивної самооцінки потрібно  показати дитині красу та неповторність  свого імені.

Вправа «Слухаємо тебе друже»

Мета: Розвивати  у школяра  вміння говорити правильно.

Скажу по секрету:

-Мама(тато,дідусь,бабуся,брат,сестра)називають мене…..

-Друзі називають мене…

-Я хочу,щоб психолог  називав мене….

-Я хочу, щоб однокласники  називали мене…

Висновок:Ми всі однакові і різні одночасно. Підведіть учнів до визначення поняття імені.

Психолог:Ім’я-це те,що належить лише вам. Воно звучить гарно і неповторно, як музика.

Етична бесіда:Батьки дали тобі ім’я,бо ти ще не міг вибрати його сам. І ти з повагою носитимеш його все життя. Наші предки вважали ,що ім‘я- ц частинка душі,вимовляти його потрібно з пошаною.

Розкажи нам свою історію  свого імені.

Назви своє ім’я так, як хочеш, щоб тебе називали.