Мовний конфлікт в україні (дослідження контенту газет: «день», «газета по-українськи», «сегодня»)

          На нашу думку преса становить особливу сферу для функціонування мови, і всі процеси, які тут проходять, не тільки відбивають мовленнєву ситуацію взагалі, а й впливають на структуру самої мовної системи, що, у свою чергу, вимагає всебічного знання мови, уміння користуватися нею і як засобом пізнання, і як знаряддям спілкування й передачі інформації, і як джерелом естетичного розвитку — невід'ємної ознаки освіченої, усебічно розвиненої людини, а особливо працівників ЗМК.

           Проте у газетному мовленні, на жаль, трапляються численні відхилення від норм правильної мови, зокрема української., які виникають в умовах білінгвізму та виявляють здатність до переходу в закономірності внаслідок складних соціопсихічних процесів, що постають через взаємодію двох контактуючих мов — української та російської.

        Характер мови досліджуваних видань ми визначили так: «День» — українська нормативна мова, літературна, «Газета по-українськи»- українська мова з ненормативними формами: діалектизмами, просторіччям, жаргоном і сленгом, «Сегодня»-російська мова з різними ненормативними формами, . інколи й нецензурною лексикою. На думку більшості дослідників преси  мова газети і правопис тексту мають бути нормативними, літературними [32.12].

         Важливою ознакою ефективності газети у мовному конфлікті є читацька аудиторія. Це пояснюється великою соціальною значущістю й складністю сучасного поняття «читач», яке виступає єдністю загального та індивідуального, та адекватно виражає відносини в суспільстві за умов мовного протистояння.[84,56].

        Редакційна політика досліджуваних  газет включає також відповідну систему включення аудиторії у діалог, який веде газета на своїх шпальтах. У газеті «День» та «Газеті по—українськи» для цього передбачено спеціальні рубрики, де читачі висловлюють свої думки. У газеті «Сегодня» така рубрика відсутня». Крім того газети залучають своїх читачів до різних форм її діяльності,зокрема : виставок, днів газети в місті, конференцій та ін.

 

 

 

 

3.2. Контент газет як віддзеркалення конфлікту

 

          Текст є  найголовнішим показником ефективності газети. Текст несе в собі інформацію, яка впливає і перетворює суспільство.Вивчення особливостей тексту — це один із способів дослідження суспільства та його діяльності в умовах мовного протистояння[ 38,23].

          Нами було вивчено контент 350 публікацій 3 часописів(«День», «Сегодня», « Газета по-українськи») за 1996-2012 рр, з них 200 публікацій за червень-жовтень 2012 року, у яких висвітлювався мовний конфлікт. Наповненість контенту газет змістом про мовний конфлікт 2012 року, виглядає так: «День»-94 публікації, «Газета по-українськи»-72 публікацій., «Сегодня»-25 публікацій. Кількісний підхід до публікацій в часописах ілюструє зацікавленість видань до теми(Додаток Е. ).

        Якісний підхід до текстів газет дозволив нам: по-перше, побачити, яке місце в контенті часописів займає тема мовного конфлікту і як цей аспект соціальної дійсності знайшов відбиття у конкретному тексті. По-друге, ми враховували специфіку передачі інформації в газетному тексті. По-третє, ми виокремили жанри текстів та відзначили індивідуальний авторський стиль окремих журналістів.

         Усі тексти досліджуваних часописів об'єднує мета- це передача інформації про мовний конфлікт в Україні. Контент газет ми систематизували за етапами конфлікту:1.Зміст, який упереджує розвиток конфлікту. 2. Зміст, спрямований на врегулювання конфлікту. 3.Зміст, яким газета долучається до розв’язання мовного конфлікту.

            Нами було виокремлено 4 основні  способи відтворення картини  мовного конфлікту і вираження  авторами ставлення до нього.

1.Використання  при описах мовного конфлікту  таких засобів, які точно сформують в читацької аудиторії певне ставлення до описаної ситуації, події, учасників конфлікту.

2.Використання  прямих авторських оцінок мовного  конфлікту, закону про мовну  політику, які однозначно вказують  читачам на єдине, на думку  автора, ставлення до мовного конфлікту, чи документу, який представлено в газеті.

3. Використання  різних пояснювальних схем, які  пропонують читачам певну логіку  у розумінні конфлікту-причин, передумов,  етапів, позиції сторін.

4.Демонстрація  такої моделі поведінки в конфліктній ситуації,що описується, яка, на думку автора, є найрозумнішою, оптимальною.

            З огляду матеріалів газет  ми бачимо, що редакції «Сегодня»  та «Газети по-українськи» висвітлювали  епізодично питання мовного протистояння  в суспільстві, особливо в період передвиборчих змагань, коли ця проблема загострювалось. Зміст газети «День», від початку її створення, засвідчує багаторічну редакційну мовну політику, .зорієнтовану не лише на інформування читачів про мовний конфлікт, а на висвітлення та аналіз подій української історії, гострих проблем сьогодення, на формування національної самосвідомості українців.

          Напрямки висвітлення мовного  питання найбільш виразно прослідковуються  за змістом публікацій цієї  газети за 2000—2011 рр, зокрема:історія мовної війни в Україні, внесок видатних українців у розвиток та збереження української мови, висвітлення історії мовних воєн в Європі, мовне питання у передвиборчих технологіях 1998, 2002, 2004, 2006, 2010 рр., стан української та російської мов в різних регіонах Україні, стан мов національних меншин, зміст Європейської хартії регіональних мов, правове поле мовної політики в Україні та ін.

          Зміст теми мовного конфлікту  представлений у рубриках газети: «Перша шпальта», «День України», «Суспільство», «Пошта»Дня»», «Прес—клуб «Дня»», «Точка зору»,»Історія та я».

          Мовне питання на сторінках  газети висвітлювали журналісти  І. Лосєв, С. Грабовський, М.  Сірук, І. Сюндюкова, О. Пахльовська,  І. Капсамун, В. Княжанський та  ін. Для висвітлення мовних проблем газета залучає істориків, письменників, незалежних аналітиків, науковців, зокрема: Л.Масенко[«День»:07/03/2012];О.Пономарева[«День»:08/17/2012];І.Дзюбу[«День»:07/05/2012,07/26/2012];Ю.Щербака[«День»:10/12/2012];Н.Мазепу[«День»:07/27/2012]; В.Панченка[День»:09/07/2012] та ін. Газета, не дивлячись на її високий інтелектуальний рівень, призначена широкому колу читачів.

          За останні роки газета видрукувала  багато аналітичних матеріалів, які були спрямовані на упередження мовного конфлікту, особливо напередодні  виборів. Умовно їх можна поділити на:авторські журналістські статті, аналітичні статті науковців, виступи політиків,експертів. Наприклад,значна увага була приділена змісту Європейської хартії регіональних мов, яка більше 10 років є в центрі обговорення,як конфліктоутворюючий фактор мовного питання, і переважна більшість українців нічого про неї не знають, особливо те, що суть Хартії в тому, що вона захищає вмираючі мови,що російська не належить до таких і що сама Росія Хартію не ратифікувала. Наприклад: В.Сонюк «Хартія розколу»[«День»:11/28/ 2002]; К. Ґудзик  «Мовна політика в Україні»[«День»: 04/25/2008]; І.Самокиш «Венеціанська комісія розкритикувала «мовний законопроект»[«День» :12/21/ 2011] та ін.

          Грунтовними й доступними публікаціями, газета «День» реагує на найболючіші політичні події суспільного життя, наприклад, на представлення у Верховній Раді урядом В.Ющенка «Закону про розвиток і застосування мов в Україні»(2000р.), на запропонований у 2005 році О.Морозом законопроект «Про мови в Україні», який вносив нове поняття « офіційна мова», на законопроект «Про мови в Україні « Євдокимова— Симоненка —Гриневецького»(2010р.) та ін. Наприклад:Н.Мельник « Кому вірить Україна?»[«День»:09/02/2004]; В.Панченко«Русифікація від О. Моро- за» [«День:04/21/2005]; C.Кульчицький «Імперія і ми» [« День»:01/21/2006]; К.Ґудзик «Духовний суверенітет»[«День»:08/01/2006]; C. Мекеда « Чи існує мовний конфлікт?»[«День»:02/19/2010]. Газета постійно веде діалог із прихильниками російської мови, наприклад:В.Малинкович«Подолати мовний конфлікт не так уже й складно»[«День»:02/25/2005];І. Капсамун « Регіонал В.Зубанов: «Нам діватися не було куди»[«День»:06/07/2012].

         За контентом газети «День» можна виділити періоди конфлікту:

1. Початок конфлікту (червень 2012 р.) — реакція газети на прийняття Верховною Радою України мовного закону у першому читанні.

2. Розгортання конфлікту. Кульмінація.(липень 2012р.)—висвітлення газетою подій навколо прийняття мовного закону в другому читанні 4 липня 2012, криза у Верховній Раді, підписання закону головою Верховної ради 31 липня 2012 р.

3. Умовне розв’язання конфлікту(серпень-жовтень 2012 р) —висвітлення подій після підписання мовного закону президентом

          Зміст  публікацій за етапами  мовного конфлікту.

 Початок конфлікту(червень 2012р.).

 —Роль і місце української мови в житті України.

 —Зміст мовного закону та можливі наслідки його прийняття для України:

— Ставлення українських громадян до питання про статус мов у державі.

—Реакція аудиторії на початку конфлікту.

 —Початок діалогу із владою та прихильниками мовного закону.

Наростання, найбільше  загострення конфлікту(липень,серпень 2012 р.

—Деструктивна роль мовного закону для України.

—Консолідуюча місія української мови.

—Реакція влади на події мовного конфлікту.

—Реакція громадських організацій на події конфліктує

 —Ставлення  українських. громадян до мовного закону.

—Спротив мовному закону на особистісному рівні.

—Оцінка мовного закону українцями діаспори.

—Оцінка мовного закону зарубіжними політиками, експертами.

—Реакція українських ЗМІ на  прийняття мовного закону.

—Пошук варіантів можливого вирішення конфлікту (зарубіжний досвід).

—Місце і роль  опозиції у врегулюванні конфлікту.

—Особливості мовного конфлікту 2012 року.

          Засоби висвітлення конфлікту на цьому етапі: повідомлення, публіцистика, заяви, листи-звернення, в тому числі й до Президента України, форум читачів.

          Якщо на початковому етапі конфлікту зміст був інформаційно—роз’яснювальний, спрямований на розкриття основного змісту прийнятого мовного закону, то на стадії найвищого загострення на перше місце вийшов консолідуючий аспект публікацій. У липні-серпні газета веде багатоплановий діалог з аудиторіє (полілог). До обговорення проблеми газета залучила представників політичних партій, громадських організацій, національних меншин, духовенство, юристів, широке коло читачів [ Додаток Є].

           «Діяльність газети «День» під  час мовного конфлікту 2012 року  є прикладом журналістики діалогу. Контент часопису —це комунікативне врегулювання гострої суспільної проблеми , а тактика і стратегія газети в конфлікті показує засоби його конструктивного вирішення ,хоч більшість текстів розраховані на поінформованого читача.— вважає відомий письменник і політик Ю.Щербак. «Читайте авторів «Дня» — закликає відомий політик,—це є взірці інтелектуальної журналістики, на яку є значний попит, читач розуміє, де джинса, замовна неправда, а де непрості, часом болісні, пошуки істини. [«День»: 10/12/2012].

            В ході дослідження ми класифікували публікації про мовний конфлікт за жанрами: інформація, повідомлення. репортаж, інтерв'ю (інформаційні), стаття (як коментарний або аналітичний жанр), публікації документів, звернень до влади. Ми погоджуємось із дослідником О. Чекмишевим, який усі продукти журналістської творчості поділяє на жанри новинної, аналітичної і полемічної, розважальної журналістики та публіцистичні жанри. [117,38-39].

          Будь-яка газета, що виходить навіть  невеликим тиражем, формує навколо себе певне коло авторів і солідарних з ними читачів, тобто створює інформаційне поле певної якості [79,71].

           За жанрами публікацій та їх  змістом ми визначили домінуючий  характер контенту газет: «День» — аналітичний, «Газета по—українськи» — інформаційно—коментарний, «Сегодня» — інформаційно-новинний.

      Пресовий аналіз журналістських текстів «Газети по-українськи» показує, що редакція намагається знаходити ефективні форми викладу інформації про мовний конфлікт. Події навколо прийняття мовного закону влітку 2012 року висвітлювали провідні журналісти газети І. Луб’янов [«ГПУ»:06/07/2012; 06/08/2012; 07/20/2-12; 08/17/2012; 08/22/2012; 08/28/2012; 09/19/2012; 09/20/2012]; М.Фролова [«ГПУ»:06/07/2012; 06 /08/ 2012; 06/13/2012; 06/15/2012; 06/15/2012; 07/05/2012; 07/31/2012; 08 /03 /2012; 08/09/2012;08/17/2012];О.Москалюк[«ГПУ»:05/25/2012; 06/01/2012; 06/08/2012; 06/19/2012; 06/22/2012; 07/07/2012; 07/07/2012; 07/05/2012; 09/28/2012]; І. Рибакова [«ГПУ»:06/01/2012; 07/06/2012; 09/09/2012 ]; А. Марциновський [«ГПУ»: 07/06/2012; 08/03/2012; 08/09/2012 ]; О. Гунько [«ГПУ»: 06/08/2012; 06/14/2012] та ін.

      Автори публікацій в пошуках форм актуального впливу на мислення читача використовують жанрові різновиди журналістської статті зменшеного обсягу, такі як: авторська колонка, бліц—коментар,репортаж про подію конфлікту кількох авторів, інтерв’ю-монолог та ін. За змістом публікацій ми робимо висновок про достатньо високий рівень освіченості авторів, способу їх мислення, комунікативної компетентності, мовної культури і майстерності, психологічного впливу на читачів, що в свою чергу ілюструє імідж періодичного видання та його авторитетність для читачів у досить  непростому мовному питанні.

      При висвітленні більшості соціальних проблем газета використовує інтерв’ю. Публікації про мовний конфлікт червня-серпня 2012 року не стали виключенням. При такій формі подачі інформація йде не стільки від газети, скільки від відомих особистостей. Редакція, очевидно, виходить із того, що такий інформаційний жанр відзначається, по—перше, авторитетністю, змістовністю й свіжістю інформації з перших рук; по—друге, діалогічністю самої форми спілкування двох чи кількох осіб; по—третє, відносною композиційною розкутістю, вільною побудовою.