Мовний конфлікт в україні (дослідження контенту газет: «день», «газета по-українськи», «сегодня»)

          Широко використовує політичну карикатуру «Газета по-українськи», зокрема, для висвітлення мовного конфлікту влітку 2012 року редакцією було використано роботи відомого сучасного карикатуриста, автора статей і книг з теорії карикатури В.Казаневського [«Газета по—українськи»: 06/01/2012;07/06/2012;06/08/2012;07/06/2012;08/15/2012](Додаток З).

   На  сторінках газети «Сегодня» та  «Газети по-українськи» використовується  інфографіка-графічний спосіб передачі  інформації, візуальне представлення інформації. Інфографіка газети «Сегодня» ілюструє красу дизайну, емоційну багатоколірність, якісні діаграми, що  вказує на фінансові можливості газети. «Газета по-українськи» для висвітлення соціальної інформації використовує діаграми, таблиці з малюнками, які нагадують карикатуру, виконані в сірому кольорі, автор Д.[«Газета по—українськи»:07/06/2012].(Додаток І.).

 

Висновки  до ІІІ розділу

 

1.Редакційна політика українських газет не віснує сама по собі , вона відображає суспільні процеси і в мовному конфлікті ілюструє позиції його учасників.

2.Преса виконує соціальні і політичні ролі на всіх стадіях мовного конфлікту.

3.Преса в мовному конфлікті відіграє як конструктивну, так і деструктивну роль.

 4.Сучасні українські газети,( в більшості) є залежними; що впливає на їх об’єктивність та адекватність у висвітленні мовного конфлікту.

 5. Найголовнішим засобом висвітлення конфлікту на сторінках газет є текст .     

 6. Візуальні засоби(фото, карикатура, інфографіка) та текст - рівноправні партнери, важливі структурні компоненти газети, що служать одній меті: вплинути на читача. сприяти врегулюванню конфлікту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

          В останнє десятиріччя особливо  помітною є участь друкованих  українських ЗМІ в політичних технологіях і їх вплив на читачів в конфліктах, які виникають в суспільстві, особливо під час виборчих перегонів. Друковані ЗМІ,зокрема, преса, все частіше стають інструментами політичного впливу, особливо в найболючішому суспільному конфлікті-мовному.

          Газети були і залишаються дзеркалом, яке відображає суспільство. Іноді воно буває «непрозорим», іноді газети не встигають все відобразити, а іноді відображення буває неякісним, тенденційним, викривленим.

          Проведене в межах даної роботи  дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу, що сучасна преса, відіграє важливу роль у перебігу мовного конфлікту в суспільстві, виступає не лише засобом його розгортання ,а й потужним засобом його врегулювання  шляхом налагодження діалогу.

          Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків, що мають теоретичне й практичне значення:

         Історія мовного конфлікту в  Україні включає історію становлення  та розвитку преси, ілюструє  її роль в конфлікті

         Мовний конфлікт в Україні невіддільний від суспільних відносин, у цілому, і переходить у політичну площину за умов публічності, інформатизації, масштабності, поширення, що забезпечується участю ЗМІ.

         Українська преса в наш час залишається важливим засобом комунікації, який впливає на громадську свiдомiсть, сприяє утвердженню інтегруючої ролі української мови.

         Преса виконує соціальні і політичні ролі на всіх стадіях мовного конфлікту

         Преса в мовному конфлікті  відіграє як конструктивну, так і деструктивну роль.

         Преса є суб’єктом і об’єктом  мовного конфлікту, виконує соціальні  і політичні ролі на всіх  стадіях мовного конфлікту.

         Преса, як і в найскладніші  періоди нашої історії, має  використовувати всі інтелектуально-комунікативні засоби для того, щоб бути рушієм самоусвідомлення українців, носієм принципів національного суверенітету, а не лише засобом інформування та розваги.

          В інформаційному полі України  спостерігається подальше домінування  російськомовний друкованих видань,що поглиблює мовне протистояння.

         Сучасні українські газети,( в  більшості) є залежними; що  дозволяє їм дивитись на читацьку  аудиторію як на об’єкт маніпулювання,  сукупність споживачів інформації, які дають прибуток власнику; впливати на їх об’єктивність та адекватність у висвітленні мовного конфлікту.

         Реалізації стратегії попередження загострення мовного питання, врегулювання конфлікту сприяє загальна редакційна політика газет, розрахована на довготривалий період.

         Газети не лише  відображають мовний конфлікт, а й конструюють його.

      Соціальна відповідальність газет  не здатна самостійно ліквідувати,  чи блокувати причини мовного  конфлікту, але може привернути  увагу інших соціальних інституцій  та держави до його врегулювання ,. чи вирішення.

         Для здійснення всіх функцій  українська преса сьогодні потребує  відповідної системи методологічно-організаційного,  правового, матеріального забезпечення  та гарантування державою свободи  слова і плюралізму; поєднання  аналітичного, прогностичного, технічного та технологічного прориву в такому масштабі, щоб забезпечити в державі органічне творення інформаційного суспільства, власного інформаційного простору з наступною цивілізованою захищеною інтеграцією в європейські та світові інформаційні структури.

         Головне завдання газет в мовному конфлікті- організація діалогу між різними соціальними силами На жаль більшість українських газет не мають такої практики.

          Діалог у пресі створює можливості  для поступового скорочення силових форм вирішення гострих суспільних проблем.

          Контент –аналіз змісту досліджених  часописів дав можливість виявити  сучасні тенденції розвитку державної  мовної політики в Україні  в цілому:– мовна ситуація  України характеризується явищем  білінгвізму, що має схожі ознаки з іншими двомовними суспільствами світу з одного боку, з іншого – містить низку специфічних ознак; – в Україні існує нормативно-правова база реалізації державної мовної політики, але темпи її вдосконалення не відповідають потребам сучасності; – недостатня підтримка з боку держави україномовної преси; відсутня увага з боку органів державної влади щодо пріоритету дотримання принципів мовної толерантності  в пресі.

        Прикладом конструктивності та  державотворчості в українському медійному просторі є діяльність всеукраїнської газети «День», яка, на відміну від інших видань, подає збалансовану й неупереджену інформацію стосовно мовної ситуації, веде на своїх сторінка діалог сторін, демонструє форми роботи якісної журналістики.

         Вивчення контенту газети «День»  та її інформаційної політики  в суспільстві, позиції у мовному  протистоянні, зокрема, дає можливість  створити стратегічну модель  сучасної української газети, як  журналістики діалогу.

          Мовне питання не вичерпується проблемою звуження сфер використання української мови і заміна її російською в пресі. Актуальною залишається прихована проблема перетворення суспільства в "напівмовне", яке достатньо не володіє жодною мовою, мовна закритість від світу.

         Контент українських газет показує, що нав'язування другої державної мови не є життєвою необхідністю українців, які розмовляють російською, адже вони мають усі умови для реалізації своїх читацьких потреб у російськомовному форматі преси.

          Стан української преси  вимагає державної підтримки .

          Ефективність участі преси в  попередженні мовного конфлікту  залежить,. в немалій мірі, від толерантності, політичної, громадянської та загальної культури читачів.

          Контент текстів  «День», «Газети по-українськи», «Сегодня» є цінним інформаційним джерелом із висвітлення проблеми мовного конфлікту в роки незалежності.

          Найголовнішим засобом висвітлення  конфлікту на сторінках газет  є журналістський текст у поєднанні  із новітніми візуальними засобами.

           Дослідження місця і ролі преси в сучасному мовному конфлікті  України є надзвичайно актуальним  в розвитку журналістикознавства.

          Діяльність українських газет у мовному конфлікті має бути осмислена і врахована в практичній діяльності , зокрема, у діяльності українських газет; у подальшому дослідженні цієї проблематики, у навчальному процесі при викладанні курсів журналістикознавства у вищих навчальних закладах, під час написання навчальних посібників з теорії та практики журналістикознавства; у процесі формування суспільної думки щодо пошуку шляхів подолання мовного конфлікту в Україні

          Не дивлячись на велику кількість  наукових досліджень, присвячених  мовному протиборству в Україні  та друкованим ЗМІ , проблема  діяльності української преси в умовах мовного конфлікту залишається малодослідженою.

         Пропозиції

         Внести пропозиції до Кабінету Міністрів про:1. створення центрального органу виконавчої влади з питань мовної політики; 2. про розробку Концепції державної мовної політики, на основі якої буде створено загальнодержавну програму розвитку, функціонування та дослідження української мови, що дозволить захистити її також  у пресі; 3. про розробку та прийняття Загальної та регіональних програм формування культури толерантності,розрахованих на довготривалий час,з включенням до них ролі преси.

.      Дослідити такі актуальні журналістикознавчі проблеми як : історія преси в контексті мовної війни в Україні, інформаційні фактори мовного конфлікту, специфіка висвітлення питань масово-інформаційної діяльності газет в новітньому мовному конфлікті, механізм дії преси як суб’єкта та об’єкта мовного конфлікту та ін.

          Внести корективи в процес підготовки  та передпідготовки журналістських кадрів

          Провести всеукраїнську конференцію «Роль преси у врегулюванні мовного конфлікту».

         Видати збірник наукових статей »Українська преса і мовна війна».

.      Таким чином, преса, як  інші ЗМІ, має потужний вплив на формування у всіх людей установок, що впливають на їхню поведінку в мовному конфлікті; впливає на розуміння й оцінку мовного конфлікту самими конфліктологами, керівниками, політиками; допомагає формувати в людей стереотипи конструктивної поведінки в проблемних ситуаціях соціальної взаємодії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Ажнюк Б.М. Мовна політика і верховенство права/ Б.Ажнюк// Українська освіта у світовому часопросторі: Матеріали другого міжнарод.конгресу, 25 —27 жовт. 2007 р. — К., 2007. — Кн. І. — С. 42—3.

2.Алтухов В. Виборчі перегони і мовне питання /Алтухов В.// Донеччина. — 2009. — № 70 . —20 лист.

3.Антисуржик:посібник/[за заг. ред. О. Сербенської]. —Л.: Світ,1994. —С.32. —102с.

4.Бадрак В.Роль ЗМІ в період передвиборчої кампанії /В. Бадрак// Роль ЗМІ в процесах державотворення. —К., 1998— С. 120.

5.БєлінськаІ.В. Дослідження регіональної преси в українському журналістикознавстві /І.Белінська// Українське журналістикознавство.—К.: Інститут журналістики, 2003. — Вип. 4. —С. 57. —61.

6.Білозерська  О.Газету "Сегодня" — у чорний список / Олена Білозерська [Електронний ресурс]:—Режим доступу :bilozerska. livejournal. Om /327043. html]

7.Больман І.  Мовні війни в Європі: Європейська  хартія регіональних або меншинних  мов / І. Больман; [пер. з фр. С. Грицевич] . — К.: К. І. С., 2007. — 2007. — С.56.—.280 с.

8.Бестерс-Дільгер  Ю. Такої мовної ситуації немає  в жодній країні Європи/ Ю.Бестерс-Дільгер  // Газета-по українськи. — 2008, 8 трав. — №605. —С. 3

9.Боднар Є.Б.Мовні конфлікти” та конструювання етнічної і національної ситуації-[Електронний ресурс]. —Режим доступу:..naub. org. ua/?p=369-

10.Василенко М.К.Функціонування групи інформаційних жанрів пресової журналістики./М. Василенко[Електронний ресурс]. —Режим доступу: jou rnl- ib . Univ .kiev .ua/ index .php?act.

11.Величко С.  Капіталізм, бідність і русифікація/С.Величко//Критика, 2010; №11,12

12.Вікторія Сюмар просить головреда газети «Сегодня» надати  інформацію про замовника антиреклами. Інститут масової інформації.[Електронний ресурс] . —Режим доступу:imi.org.ua/.../40568;

 

13.Вишняк М. Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи / М. Вишняк // Форум націй : [Газета Конгресу національних гро-мад України]. — 2008. —№ 3 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.forumn.kiev.ua/Forum70.htm

14.Владимиров В. М. Історія української журналістики (1917 - 1997 рр.)[ Навч. Посібник]В.Владимиров. — Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1998. – С.35-56. —210с.

15.Газета Ахметова вимагає від Турчинова 1 гривню. »//Укр. правда, 08/20/2007;[Електроннимй ресурс].—Режим доступу :www. pravda. com. ua/news/2007/.../327244

16.Газета «Сегодня»  не змінить періодичність виходу  через звільнення журналістів  //Телекритика. —11.04.2013

17.Ганжуров Ю. Контент-аналіз у політичних дослідженнях преси /Ю. Ганжуков // Політичний менеджмент. — 2004. — № 3. —.C. 30 — 35.

18.Гирич І. Яку історію України нав'язує нам Бузина ?/І.Гирич [Електронний ресурс]. — Режим доступу:www.ihyrych.name/Vyklad/Buzyna.html