Мовний конфлікт в україні (дослідження контенту газет: «день», «газета по-українськи», «сегодня»)

         «Газета по—українськи»—щоденна всеукраїнська громадсько—політична газета європейського ріваня створена в 2005 році. Виходить виключно українською мовою, має свої редакції у Львові, Вінниці, Полтаві і Черкасах. Власником газети є товариство з обмеженою відповідальністю "Видавнича група "Нова Інформація». Головний редактор В.Рубан.

          «Газета по-українськи» має репутацію проукраїнського видання. За час свого існування пережила чимало труднощів, була навіть на межі закриття. Редакція сформувала досить сильний колектив, у якому працюють відомі і досвідчені публіцисти В.Жежера, А.Бондар, М.Рябчук та молоді журналісти І. Луб’янов, О.Москалюк, М.Фролова, І.Рибакова , І.Дубовик та ін.

            Контент –аналіз часопису показує, що газета оперативно реагує на всі події в житті України. Газета висвітлювала мовне питання у 2008, 2010 роках. Важливі питання життя України, зокрема й мовні проблеми висвітлюються в рубриках «Політика», «Коментарі», «Люди», «Історія України». В час мовного конфлікту 2012 року в газеті з’явилась рубрика «Боротьба за мову». Однак, ватро відзначити, що більшість матеріалів газети несуть в собі негатив щоденних трагедій, дають медичні поради,висвітлюють подробиці життя знаменитостей. Сторінки цього видання рясніють замітками, репортажами та інтерв’ю, які описують нещасні пригоди, людські драми, фатальні випадки і тому подібне. Публікації такого характеру пригнічують читача і не спонукають до вирішення суспільно-важливих проблем.

              За час свого існування в медійному просторі України газета здійснила кілька спроб видавати друковані збірки якісної української журналістики, зокрема спільно з видавництвом «Нора» у 2007 році газетою видано книгу «Авторська колонка», у 2010 році роман в політичній карикатурі В.Казаневського «Шея»з російськомовними підписами, у 2011 році збірку публіцистики відомого журналіста В.Жежери «Господні комарики», у 2012 році книгу публіциста М.Рябчука «Від хаосу до стабільності». Але цілісної системи видавничої діяльності, як це, скажімо, здійснює газета «День», цей часопис не спромігся створити.

            Газета займає свою нішу у медійному просторі України, має своїх прихильників, гостро й оперативно реагує на суспільні проблеми, захищає українську мову, пропагує українську історію. Але, разом з тим, нажила серед проукраїнських читачів нерозуміння щодо стилю мови, якою користується. Дехто із пресознавців та читачів називає мову газети «базарною».Тексти видання рясніють суржиком, русизмами, позалітера- турними елементами. У редакції мовну політику газети пояснюють необхідністю показувати своїх героїв такими, якими вони є у повсякденному житті[51, 3]. Схожої тенденції дотримуються й інші українські газети. Однак у такому прагненні журналісти й редактори забувають, що мова газети є засобом впливу на суспільну свідомість і її основні функції, окрім інформаційної, мають формувати систему цінностей читачів.

          На нашу думку, якісна преса не повинна спускалися до рівня неосвіченої частини суспільства, а піднімали її на вищий рівень. Газета повинна виховувати високу культуру мовлення, повагу до мови. В цьому є її важлива націотворча функція. Читачі мають орієнтуватись на газету , а не навпаки. Як зазначає О. Сербенська, « мішаниною двох мов, та російської, говорить частина людності України, хоч загальновідомо,що користуватися сумішшю з двох мов—це одне з найтривожніших явищ. Скалічена мова отупляє людину,зводить її мислення до примітиву. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, загрожує змінити мову»[102,38].

          В ході дослідження нами було  проаналізовано редакційну політику щоденної газети «Сегодня», яка почала видаватись в 1997 році компанією ЗАО «Видавнича група «Сегодня» винятково у російськомовному варіанті. За час своєї діяльності газета набула неоднозначної репутації: одні вважають її "жовтою", такою, що подає неправдиву інформацію,і нші дізнаються про більшість вітчизняних та зарубіжних новин саме з неї.

          «Сегодня» —це кольорове видання, яке має київський, всеукраїнський та регіональні випуски. Середній щоденний наклад газети складає 155 тис. примірників. Середня аудиторія одного номера в Україні — 1 576,00 тис. українців віком 12-65 років (MMI 2011/3+2011/4). Читачі «Сегодня» — платоспроможна частина України, рівною мірою як чоловіки, так і жінки різних вікових груп. Газета посідає перше місце за охопленням аудиторії одного номера в Києві та в Україні (дані ТНС України). Газета друкується на власній друкарні видавничого холдингу  у м. Вишгороді, завдяки чому має пріоритет у наданні своїм читачам найостанніших новин щоранку. Отже, вона має достатній вплив і на ставлення читачів до тієї чи іншої події, і до формування громадської думки на основі публікацій.

          Свої керівні вихідні положення газета сформулювала так: «Місія :служити читачу, рекламодавцю, співробітникам і суспільству. Цінності газети:довіра, плюралізм, достовірність інформації, незалежність, професіоналізм, розвиток, лідерство, результат. Мета: зміцнення демократичних інститутів держави».

        Яскравим свідченням позиції газети в суспільстві є діяльність її редакції, позиція головних редакторів, кадрова політика та ін..З 2006 по 2011 рік генеральним директором холдингу «Сегодня Мультимедиа» був аргентинець Г.Шмітт ( не володіє ні українською, ні російською мовами). При ньому газета запустила у 2007 році інтернет—версію, у 2008 році змінила дизайн і розширила кордони свого просування-стала виходити в Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, а з 2011 року в Західній Україні (російською мовою). В лютому 2007 року компанія ЗАТ « Видавнича група „Сегодня“» змінила назву на ПАТ «Сегодня Мультимедиа», у 2013 році видавництво "Сегодня Мультимедіа" стало частиною "Медіа Група Україна" Таким чином завершилося об'єднання всіх медіа-активів холдингу "СКМ" Р. Ахметова в єдину структуру.

         За даними компанії TNS в Україні (MMI Ukraine 2011/3+2011/4) у 2011 році газета «Сегодня» вийшла на перше місце за охопленням аудиторії одного номера в Україні в рейтингу щоденних видань.

          За словами Г.Добривечір, заступника генерального директора TNS в Україні зростання аудиторії видання «Сегодня» обумовлене успішним запуском регіональних випусків у Криму та в Західній Україні, які дали приріст аудиторії 15% у Сімферополі і понад 30% у Львові за минулі півроку. Крім того, відбувся перерозподіл аудиторії газет, що закрилися, на користь решти гравців ринку». «Сьогодні Мультимедіа» – компанія, яка щорічно досліджує зміни в уподобаннях своїх читачів, для того, щоб пропонувати їм той контент, на який вони чекають. Саме в цьому керівництво бачить запоруку успішного зростання аудиторії видання».

        На думку деяких пресознавців «Сегодня»- антиукраїнська газета, її неодноразово піддавали критиці за антиукраїнський характер, зокрема: І.Гирич « Яку історію нам нав’язує Бузина?»[18,4]; «Газета Ахметова вимагає від Турчинова 1 грн. Він подарує їй «аж 10»[15,1]; С.Пантюк«Сегодня»-журналістика в лапках»[76,2];.Величко« Капіталізм, бідність і русифікація» [11,1]; «Регіональне видання «Сегодня» на Західній Україні виходить на « русском языке»[90,1];О.Білозерська «Газету "Сегодня" - у чорний список » [6,1]. Інститут масової інформації неодноразово звинуватив видання в порушенні балансу думок і точок зору[72,1].

         У газеті майже немає аналітичних матеріалів Але це? знову—таки? зумовлено специфікою самого видання .

          Колективний образ газети формують журналісти, які там працюють і яким редакція доручає висвітлення найгостріших тем( як правило вони друкуються на 2 сторінці).

          Журналіст  О.Чаленко в журналістських колах  має репутацію «українофоба»,  провокатора, ревниво захищає погляди проросійських політиків, вважає, що Україна не існує, ратує за те, щоб російська мова стала другою державною. Гасло його журналістської творчості:«Я садист, который мучает своих читателей, из-за чего они бьются в судорогах и теряют сон».[112, 1]. Працював у газеті «Сегодня» з 2005 по 2010 рік. Всі його публікації, з мовного питання в тому числі, за час роботи в газеті, мали антиукраїнський відтінок. Звільнений з газети у 2010 році ніби за те, що публічно назвав Р.Ахметова власником газет.[114,1].

          О.Бузина – спеціальний кореспондент газети, відомий скандалами в пресі, на телебаченні, автор книг та газетних публікацій, які неоднозначно сприймаються в суспільстві. Називає себе російським письменником, підтримує федералізацію України, двомовність української культури, засновник течії «шевченкофобів». Проти його творчості було здійснено кілька спроб цензурних обмежень ідеологічного характеру ініційованих Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі на предмет відповідності його творів закону « Про захист суспільної моралі, подано десяток судових позовів за дискредитацію видатних діячів минулого і сьогодення. відкрито кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та наклеп на адресу Т. Шевченка. О.Бузина автор всіх авторських колонок з мовного питання в газеті «Сегодня»(статті за травень—жовтень 2012 р.). Серед журналістів має репутацію майстрам антиукраїнських провокацій. Публіцист І.Гирич дав його творчості таку оцінку: «Людина, яка зробила своєю спеціалізацією зогидження всього, що є для українців святим. Бузина все життя прагнув скандальної слави, слави руїнника-Герострата. Для нього діяти насупроти громадської думки приносить особливий кайф, бо вважає, що його читатимуть невігласи (а він усіх українців якраз і вважає такими. Він упевнений, чим більше нісенітниць написати про Т.Шевченка, чим більше помиїв вилити на М. Грушевського,тим більшої популярності заживеш[18,2].

        Редакційну політику газети визначає також постать головного редактора. За час існування газети «Сегодня», на відміну від «Дня» та «Гезети по-українськи», кілька разів змінювалися головні редактори. З 2003 до 2012 року головним редактором був І.Гужва, який відзначався своєю відвертою проросійською орієнтацією. Співробітники видання неодноразово звинувачували головного редактора у зміні авторських матеріалів. Публіцист Р. Кульчицький так оцінює редакційну політику газети за І.Гужви « «Сегодня» еволюціонує в бік м’якої проросійськості, але коли з’являється потреба, не церемониться з професійними стандартами і вдається до безпосередніх маніпуляцій. Тон газети за останній рік дуже змінився: від агресивно українофобського – до поміркованого і м’яко проросійського. Останнє, втім, можна пов’язати з позицією не так власника, як топ-менеджменту газети, відомого своїми проросійськими переконаннями [57,3].

         Публіцист О.Довженко наголошує: «Газета «Сегодня» — промовисте свідчення того, наскільки відносним є поняття якості в медіа. Якщо говорити про бізнес-модель, маркетинг, форму (друк, дизайн), це одна з найякісніших газет України. Якщо про зміст, то дати безсторонню оцінку надто важко. Йдеться не лише про політично заангажовану публіцистику, наприклад, антиукраїнські колонки О.Бузини,«Сегодня» — таблоїд (вірніше, «квалоїд») із чітко вираженою політичною позицією, ключовими атрибутами якої є сприйняття України як частини «русского мира», трактування чинної влади як нехай не ідеального, але оптимального з наявних варіантів, агресивно—критичне ставлення до опозиції, однозначно негативне трактування окремих сторінок історії України, тощо» [28,2].

           У 2010 році із газети зі скандалом звільнили кількох журналістів. Вони оприлюднили причини звільнення і назвали головного редактора І.Гужву жорстоким і безтактним цензором.В кінці 2011 року в газеті розгорівся гучний скандал, в центрі якого опинились головний редактор І.Гужва та генеральний директор видавничого холдингу О.Громницька. Парадокс скандалу полягає в тому, що І.Гужва очолив страйкуючих журналістів та звернувся за підтримкою до руху «Стоп цензурі!», про який не раз зневажливо відгукувався, і навіть оголосив про заснування власної журналістської ініціативи «Чесне слово», спрямованої на боротьбу з цензурою і джинсою. Ще один фігурант скандалу, радник генерального директора видавництва М.Батіг так відгукнувася на цю подію: «Мне смешно слышать обвинения в насаждении цензуры от человека, который внедрил практику переписывания журналистских материалов. У нас журналисты иногда не узнавали свой текст после редактирования Гужвы. Газета «Сегодня» задумывалась как желтое издание. Так вот, Гужва — последний форпост этой желтой газеты»[109,2].

           У грудні 2011 року редакція «Сегодня» оголосила передзабастовочний стан із-за того, що О. Громницька чинила тиск на редакційну політику газети. У 2012 році О.Громницька добровільно залишила пост гендиректора. Наглядова рада видавничого холдингу «Сьогодні Мультимедіа» у січні 2012 року за результатами службової перевірки звільнила І.Гужву з посади головного редактора газети у зв'язку з його незгодою з підходами ради до подальшого розвитку компанії. Сам Гужва заявив, що реальна причина його звільнення – опір спробам ввести цензуру у виданні[ «День»:12/13/2011].

         Акціонер групи компаній «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) Р. Ахметов так прокоментував події довкола ситуації у виданні: «Я радий, що в  газеті утвердилися демократичні цінності. Трудовий колектив має свою позицію і не боїться на ній стояти. Підсумок має бути один: переможцем повинна стати газета. Вона має стати ще сильнішою. В ній дуже професійна команда. Сильні люди, отже - сильна газета»,[Телекритика:15/12/2011].

           Стратегічне керівництво "Сегодня  Мультимедіа" тепер здійснює  гендиректор МГУ Ф. Огарков,  гендиректор "Сегодня Мультимедіа"—І. Доброван, головний редактор газети О.Гук.

           Подальші події навколо «Сегодня» засвідчили, хто персонально втілював у життя редакційну політику наймасовішої української газети останні 10 років. Бувший головний редактор «Сегодня» І.Гужва обіцяв, що створить новий медіапроект і забере до себе весь колектив. У березні 2012 року він переїхав до Москви, де став шеф-редактором газети «Московські новини», що входить до складу інформагентства російського уряду РІА «Новини». Саме це інформагентство займається відбіленням іміджу Росії в очах світової спільноти й отримує колосальне бюджетне фінансування на ці цілі [95,2 ].

           У березні 2013 року Державна реєстраційна служба України зареєструвала нове друковане видання «Вести» - газету, якою керуватиме І.Гужва. Видання матиме всеукраїнський та регіональний формат, виходитиме російською мовою і буде безкоштовним[48,1]. У квітні 2013 року 52 журналісти покинули газету «Сегодня» і перейшли в новий проект колишнього главреда.

         Холдинг «Сьогодні Мультимедіа»  у квітні 2012 року працює у штатному режимі, масових звільнень, як про це писали деякі ЗМІ, не відбулось, ключові журналісти видань як і раніше працюють над новими матеріалами.[16,1].

         Досліджуючи контент газет, ми звернули увагу також на їх мову. Від мови і стилю багато в чому залежить популярність газет, дієвість їх виступів. Навіть найправильніша й найглибша думка, викладена будь-як, дуже часто проходить повз увагу читача, тому засоби масової інформації мобілізують усі можливості, усі ресурси мови для впливу на розум і почуття читачів, бо йдеться про ту сферу функціонування літературної мови, яка формує політичне мислення, громадянську позицію, відображає певний рівень соціально-культурного розвитку суспільства та його членів. Газета має велику аудиторію і часто служить мовним еталоном. З огляду на це підвищується відповідальність працівників ЗМІ за мовне оформлення газетних матеріалів, бо кожна помилка, помножена на тираж видання, проходить перед очима різних за віком і фахом людей при загальному довір'ї до друкованого слова фіксується у сфері свідомого чи підсвідомого, заважаючи виробленню й закріпленню навичок грамотності.