Конкурсне випробування сортів пшениці озимої селекції ПДАА

 

Середня тривалість безморозного періоду складає 170 днів. Перші заморозки спостерігаються в вересні, а останні можуть бути навіть в третій декаді травня. Перший сніг випадає в першій-другій декаді листопада. Цей сніговий покрив нестабільний і лежить недовго. Висота снігового покриву до кінця календарної зими зростає і за кожен місяць зими в середньому становить: в грудні – 8-12 см; в січні – 14-16 см; в лютому – до 10 см. Руйнування снігового покриву відбувається в середині березня. Фізична стиглість ґрунту настає в першій декаді квітня.

У другій половині листопада починається перехід середньодобової температури через 0°С – починається зима. Вона м’яка, з частими відлигами, що негативно впливає на перезимівлю озимих культур. В окремі роки температура понижується до -25°С. Стійкий сніговий покрив з’являється в середині грудня і зберігається 95-100 днів. Висота цього покриву коливається від 18 до 27 см.

Вегетаційний період починається в першій декаді квітня з переходом середньодобової температури через 5°С. в першій декаді квітня настає період із температурою вище 10°С – період інтенсивного розвитку.

 

3.3. Мета, завдання і методика проведення досліджень

Мета даної дипломної роботи – дослідження продуктивності сортів і селекційних ліній максимально наближених до виробничих умов. В конкурсному сортовипробуванні більш повно проявляються особливості кожного сорту, які не могли себе виявити в попередньому сортовипробуванні внаслідок особливостей формування посівів, чи залишились непоміченими.

Досліди з великого конкурсного випробування ліній пшениці озимої є частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії селекції пшениці озимої Полтавської державної аграрної академії по темі: “Створити високопродуктивні сорти пшениці з високою якістю зерна, стійкі до несприятливих агротехнічних факторів у Лівобережній зоні України”.

Польові випробування були проведені на селекційній ділянці дослідного поля. В випробуванні вивчалось 14 сортів та селекційних ліній пшениці озимої. Стандартом в досліді був сорт Левада. В дипломній роботі представлені результати за 2010-2011 років. Посів пшениці озимої проводили 10 вересня. Площа облікової ділянки становила 25 м2, повторність чотирьохкратна. Посів проводили сівалкою Клен на однакову глибину заробки насіння. За період вегетації конкурсного випробування проводили фенологічні спостереження, де відмічалися фази сходів, кущіння, фази зупинення осінньої вегетації, часу відновлення весняної вегетації, виходу в трубку, цвітіння, дозрівання.

Сходи у пшениці озимої відзначали: початок – при появі розвернутих листків у 10 % рослин, повні у – 75% рослин. Початок кущіння відзначали, коли у 10-15% рослин з’явиться перший листочок бічного пагона із піхви листка основного стебла.

За дату припинення вегетації у озимих приймали перехід добової температури повітря через +5 0С.

Час відновлення вегетації у  пшениці озимої весною визначали за появою світлої зелені в основі верхніх листків.

Колосіння відзначали, коли майже наполовину колос вийшов із піхви верхнього листка.

Молочну стиглість відзначали, коли зерно в середній частині колоса досягне майже повної довжини, але має зелене забарвлення і напіврідкий вміст. При натискуванні пальцями оболонка тріскається і видавлюється густа рідина молочного кольору.

Воскова стиглість характеризується такими ознаками: зерно має жовте забарвлення, твердіє, але при натискуванні нігтем легко ріжеться.

Повну стиглість у пшениці озимої відмічали, коли зерно стає твердим, при натисканні ножем розколюється.

Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням селекційним комбайном Сампо-500. Після збору врожаю вагу зерна з кожної ділянки перераховували в ц/га.

Математичну обробку даних обробляли по методу дисперсійного аналізу на комп’ютері в програмі Статистика.

Продуктивність – це основна ознака яка характеризує господарську цінність сортів. Врожай з одиниці площі визначається добутком від множення продуктивності рослин на їх середню кількість. На початку селекційного процесу оцінюють продуктивність окремих елітних рослин та їх потомства. Однак і пізніше, коли є можливість визначити врожайність з одиниці площі, оцінка рослин за продуктивністю має певне значення. Реалізація кожної складової продуктивності залежить від пристосованості рослин до певних погодних умов, фітопатологічних і ентомологічних впливів.

Урожайність пшениці озимої є одним з найважливіших критеріїв в оцінці сорту. Формування врожаю – це складний продукційний процес, який визначається генетичною програмою рослини і зовнішніми умовами. Щоб забезпечити високий урожай пшениці озимої та інших сільськогосподарських культур, необхідно мати повну інформацію про всю багатогранність дії окремих чинників і їх взаємодію, що беруть участь у рості і розвитку рослин, вміти передбачати реакцію рослин на них. Величина врожаю визначається такими процесами як фотосинтез, ріст і розвиток, повітряний, водний і тепловий режими, мінеральне живлення, структура рослин, архітектоніка посіву тощо.

В нашому досліді збирання урожаю проводили комбайном Сампо-500 по повторенням. Зібране зерно з кожної ділянки перераховували на 14% вологість зерна.

 

3.4. Агротехніка в досліді

Обробіток ґрунту. Підготовка грунту під пшеницю озиму розпочинають відразу після збирання врожаю попередника. Дуже важливим прийомом попереднього обробітку є лущення. За даними Інституту зернового господарства внаслідок збільшення освітлення стерні після збирання врожаю велика кількість бур’янів різних біогруп прискорює свій розвиток, що вже через 35-40 днів утворює життєздатне насіння, яке засмічує згодом грунт. За цими даними у необробленій стерні осіменився 21 вид бур’янів, через що в грунт потрапило понад 1,5 мільярда шт/га насіння.

Лущення дає змогу вдало поєднувати ефективне обмеження чисельності та поширення потенційно небезпечних видів бур’янів зі збереженням вологи, належного фізичного стану грунту перед його основним обробітком. Обробіток поля після ранніх попередників дисковим лущильником (на легких за механічним складом і непересушених грунтах) або дисковою бороною (на важких і середніх, пересохлих зверху землях) услід за збиранням урожаю пригнічує бур’яни. На засмічених коренепаростковими бур’янами полях доцільне дискування у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Добрі результати в обмеженні чисельності багатьох видів бур’янів забезпечує попередній обробіток (лущення) важким плоскорізним культиватором, завдяки якому добре підрізується коріння, підземні стебла рослин та паростки сходів у ґрунті. Цей обробіток особливо доцільний за небезпеки ерозії грунту [15].

Після ранніх попередників (зайняті пари, озимі на зелений корм, горох) на площах, слабко засмічених бур’янами, доцільний мілкий обробіток грунту дисковими боронами та плоскорізними культиваторами. У роки з частими значними опадами в допосівний період важлива вчасна культивація на глибину 5—7 см для знищення сходів падалиці та бур’янів.

Після пізніх попередників (баштанні, картопля, кукурудза на силос) при мінімальній тривалості періоду між строками збирання врожаю попередника та сівби пшениці озимої переваги мілкого обробітку зростають у міру скорочення цього періоду.

Особливої уваги заслуговує обробіток грунту під повторну пшеницю озиму, оскільки тут формуються передумови для значного, а окремими роками – катастрофічного  погіршення родючості грунту і фітосанітарного cтану посіву. Насамперед у багатьох районах Лісостепу на повторній культурі, як правило, різко зростає чисельність і шкідливість дескуранії Софії, маку польового, деяких багаторічних бур’янів [14].

При виборі найбільш прийнятного для даної ситуації типу основного обробітку слід враховувати цілу низку факторів: ґрунтово-кліматичні умови та зволоження, кількість продуктивної вологи в орному шарі та характер погоди під час обробітку, а також засміченість бур’янами кожного окремого поля тощо.

При застосуванні відвального (плужного) обробітку його починають з лущення відразу після збирання попередника за принципом «комбайн з поля, плуг в борозну». Встановлено, що запізнення з обробітком стерні на один день рівнозначне втраті 20 – З0 кг/га зерна. Слід звертати увагу на якість обробітку ґрунту: дотримуватися встановленої глибини обробітку (відхилення від загальної глибини не повинні перевищувати ±1-2 см); обробляти ґрунт при його нормальному зволоженні, коли він добре подрібнюється і в міру ущільнюється: не допускати огріхів під час обробітку [4].

Оранку під пшеницю закінчують не пізніше як за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою ґрунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитись, що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання. Про це особливо слід пам'ятати при сівбі після кукурудзи на силос (не запізнюватися з її збиранням і підготовкою ґрунту).

Значну увагу слід приділяти передпосівному обробітку ґрунту. Проводити його треба старанно відрегульованими на глибину обробітку культиваторами КПС-4, УСМК-5,4 з боронами або комбінованими агрегатами РВК-7.2. Нерівномірний обробіток посівного шару є причиною нерівномірної глибини загортання, що в свою чергу, призводить до зниження польової схожості насіння, неодночасної появи сходів, нерівномірного розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння [10].

Застосування добрив. Добрива впливають на ценоз пшениці озимої і є одним з важливих факторів, від якого залежать умови розвитку як культурних рослин, так і бур’янів. Цей вплив проявляється в зміні мікроклімату в посівах, морфо-фізіологічних особливостях рослин, зміщенні фенологічних фаз їх розвитку, а це вже створює передумови для коливання в досить широких межах рівнів розвитку бур’янів. Крім того, практично на всі види бур’янів добрива діють безпосередньо. У зв’язку з цим всебічно обґрунтоване застосування добрив є дуже важливою передумовою оптимізації як технологій вирощування озимої пшениці у цілому, так і їх складових елементів — систем інтегрованого захисту рослин

Добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці і поліпшення якості зерна. Великий позитивний вплив добрив на продуктивність пшениці пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність кореневої системи її недостатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунтових відмінах. Особливо добре реагують на внесення добрив коротко стеблові сорти пшениці, у яких прирости урожаю за рахунок добрив можуть сягати 10 - 16 ц/га і більше [15].

При розробці системи добрив, в першу чергу визначається наявність елементів живлення, їх коефіцієнт використання І винос плановим урожаєм. За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:

де:  Д -  доза добрив у фізичний масі, ц/га;

В -  виніс елементів живлення врожаєм основною і відповідною кількістю побічної продукції, к/га;

П -  вміст в ґрунті рухомих форм поживних речовин, мг на 100 г ґрунту;

Кп -  процент використання поживних речовин із ґрунту, %

Ку -  процент використання поживних речовин з мінеральних добрив, %

С -  вміст поживних речовин в мінеральному добриві, %;

Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні — під попередник. Гній або компости рекомендується вносити безпосередньо під пшеницю лише на бідних ґрунтах, вміст гумусу в яких не перевищує 2,2 % та після стерньових попередників. Середня норма гною на чорноземних ґрунтах становить 20-25 т/га., дерново-підзолистих, сірих опідзолених 30 - 35 т/га [4].

Застосовують гній, як правило, при вирощуванні озимої пшениці по зайнятому або чистому пару. Вносять гній розкидачами РОУ-5, ПРТ-10, ПРТ-16 або роторним розкидачем «Буран»: відразу після внесення приорюють. Затримання з приорюванням гною навіть на 6 год. може зменшити його ефективність на 10 %. Після стерньових попередників рекомендується висівати як проміжні так звані фітосанітарні культури — ріпак, гірчицю білу на зелене добриво. Кореневі виділення цих рослин і зароблена у грунт зелена маса при їх розкладанні пригнічують розвиток збудників хвороб і одночасно збагачують грунт на органічну речовину. Ці культури при формуванні зеленої маси 80- 150 ц/га придисковують або приорюють Перед сівбою проводять культивацію з боронуванням або дискування на глибину загортання насіння [10].

Підготовка насіння. Доля майбутнього врожаю, його величина та якість зерна істотно залежать від посівних кондицій насіння. Тому для сівби використовують лише зерно з насіннєвих ділянок. Після збирання врожаю його необхідно повністю очистити під домішок, дробленого та легкого зерна, насіння бур’янів. Висока енергія проростання добре виповненого насіння та інтенсивний ріст і розвиток одержаних з нього рослин є дуже важливими факторами зменшення негативного впливу на них бур’янів.

Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння маг бути високо життєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також  його висока чистота  від насіння бур'янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі [15].

За Державним стандартом України, для сівби пшениці необхідно використовувати насіння, яке за категорію відповідає 1-3 репродукціям зі схожістю для м'якої пшениці не менше 92 %, твердої — 87 %. чистотою від насіння бур’янів та інших домішок для обох видів пшениці не менше 98 %, сортовою чистотою не менше 98 %, вологістю не більше 15 - 15,5 %.