Конкурсне випробування сортів пшениці озимої селекції ПДАА

Перед сівбою насіння сортують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур'янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок: протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників: обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Свіжозібране насіння у північно-західних районах України, особливо в сиру прохолодну погоду, слід перед сівбою прогріти на сонці протягом 5-6 днів або в теплих приміщеннях з температурою 20 - 30 °С та добре налагодженою вентиляцією протягом 8 - 10 днів, що прискорює післязбиральне достигання насіння і підвищує його енергію проростання [10].

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, 0ВС-25, МС-1.5 та інші трієрні блоки БТ-20 та ін. зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-4О, ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50.

Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості (14 – 15 %) за 2-3 тижні або за 2-1 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як 15 %-й Байтан-універсал (2 кг/т) 75%-й Вітавакс (2,5-3 кг/т). 50 %-й Фундазол (2-3 кг/т), Гранозан (1,5 кг/т) та ін. Для одночасного захисту рослин від хвороб і ґрунтових шкідників насіння обробляють комплексним препаратом — гамагексаном (2 кг/т). Для поліпшення якості протруєння препарати краще застосовувати у вигляді суспензій, зволожуючи їх водою з розрахунку 10 л на 1 т насіння [4].

Максимальний контакт насіння і пестицидами досягається при додаванні суспензій NаКМЦ з розрахунку 0.1 - 0.2 кг/т або ПВС (полівініловий спирт) 0,5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву інкрустації.

Встановлено, що максимальної продуктивності пшениці досягають при кількості рослин на час збирання 300-400 шт/м² з наявністю 500-600 продуктивних стебел з добре сформованим колоссям.

Одним з головних технологічних прийомів формування оптимальної густоти рослин пшениці на посівній площі є вибір ґрунтових умов, біологічних особливостей сорту, строків і способів сівби та інших факторів урожайності [15].

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високорослість сорту. Як правило, висококущисті і високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать ви строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур'янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов'язково враховують якість насіння — його схожість, чистоту, ваговитість.

Науково-дослідними установами України розроблені середні норми висіву пшениці для кожної ґрунтово-кліматичної зони України, які за сприятливих умов забезпечують рекомендовану для них густоту посіву. Відповідно до рекомендацій, оптимальна норма висіву для середньорослих сортів, вирощуваних на ґрунтах середньої родючості, становлять (млн. шт. схожих зерен на 1 га) у районах степової зони 4-4,5 [4].

Строки сівби. Науково обґрунтоване визначення строків сівби водночас з формуванням сприятливих умов для розвитку рослин повинне забезпечувати їх захист від шкідливих організмів. Це двоєдине завдання потребує врахування багатьох факторів, зокрема – режиму зволоження грунту. Маневрувати строками сівби доцільно так, щоб забезпечити одержання дружних сходів і максимально обмежити дію на них шкідливих організмів. На озимих цю проблему розв’язують у контексті основного завдання: формування оптимальної густоти посіву й використання можливостей для вступу рослин у фазу кущіння перед припиненням осінньої вегетації. Завдяки цьому забезпечується високий рівень стійкості озимих проти найбільш небезпечних бур’янів, і інших негативних факторів [10].

Найкраще перезимовує пшениця озима з добре сформованим вузлом кущення, 3 - 1 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. (залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5 °С), протягом яких набирається сума температур 560 - 580 °С. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки, встановлені для кожної ґрунтово-кліматичної зони: на Поліссі 1-15 вересня, в Лісостепу і західних районах 5-20 вересня, в передгірних 5-25 вересня, гірських 1-10 вересня, у Степу 5-25 вересня, АР Крим – 15 вересня – 5 жовтня. У ці строки, як правило, середньодобова температура становить 15-17 °С. На родючих ґрунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків. При більш ранній сівбі вона може перерости, особливо сорти твердої пшениці, високорослі сорти м'якої, і знизити морозо- та зимостійкість. Крім того, ранні посіви більше пошкоджуються злаковими мухами (шведською, гессенською та ін.) [15].

Спосіб сівби може трохи впливати на фітосанітарний стан посівів пшениці озимоїі. Так, після сівби стерньовою сівалкою, особливо на напівкарликових сортах, часто виникають передумови для збільшення забур’янення посівів. Вибір способу сівби має на меті забезпечення оптимальних умов для одержання сходів і формування бажаної густоти посіву, зважаючи на агроекологічну обстановку та тенденції її зміни. Звичайно перевагу слід віддавати вузькорядному або розкидному способам, що дають змогу найрівномірніше розподілити між рослинами площу живлення, вологу і сонячну радіацію, а також закрити частину екологічних ніш для розвитку деяких видів бур’янів. Використання стерньової сівалки для сівби озимих може бути виправданим лише в екстремальних умовах – за  тривалої літньо-осінньої посухи на богарі при мінімальних запасах продуктивної вологи в грунті, коли передпосівна культивація може різко ускладнити можливість вчасної появи сходів і формування оптимальної густоти посіву [4].

Сіють пшеницю різними способами: звичайним рядковим з шириною міжрядь 15 см, вузькорядним з міжряддям 7,5 см, перехресним з міжряддями 15 см, розосередженим, гребеневим, борозенчастим та ін. При сівбі залишають постійні технологічні колії, для чого в середині сівалці 3-сівалкового агрегату перекривають (6-7 та 18-19-й висівні апарати — якщо при весняно-літньому внесенні добрив використовуватимуться розкидачі НРУ-0,5, РМС-6 та обприскувачі ОВТ-1А або ОПШ-15. При використанні розкидачів 1РМГ-4 або РУМ-5 перекривають 8 і 17-й висівні апарати. Ширина колій у першому випадку 180 см з шириною смуг 45 см, у другому — відповідно 135 та 30 см.

Для одержання дружних і рівномірних сходів глибина загортання на добре оброблених і вологих ґрунтах не повинна перевищувати 3 - 5 см, на важких ґрунтах її зменшують на 1-2см, на легких збільшують до 6-8 см [10].

Догляд за посівами пшениці озимої починають при виявленні на посівах 8-10 колоній мишей на 1 га їх знищують внесенням у нори по 150-200 г (склянку) аміачної види або розкиданням біля колоній принад з фосфідом цинку,втрачаючи його 150-400 г/га. чи зернового бактеродентициду   1-2 кг/га: з появою жужелиці, підгризаючих совок посіви обприскують 40 %-й базудном 2-2,5 кг/га або його аналогами; при з'явленні попелиць, злакових мух проводять обприскування 40 %-м фосфамідом (БІ-58) 0,8 кг/га, 40 %-м метафосом 0,1-0.6 кг/га Посів уражений борошнистою росою, обприскують 50 %-м фундазолом 0,5-0,6 кг/га або байлетоном 0,6-0,8 кг/га (200-300 л/га). Взимку і напровесні постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організують захист від вимерзання, випрівання тощо. Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх перезимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м), погода прохолодна (10-12 °С), то при наявності на 1 м не менше 150 добре розкушених рослин на Поліссі, 180 в Лісостепу та 200 в Степу, або не менше 250 рослин, які почали нормально кущитись, пшеницю на II - III етапах органогенезу підживлюють невисокими нормами азотних добрив і продовжують догляд за посівами до початку збирання врожаю. Слаборозвинену пшеницю при густоті близько 200 рослин на 1 м у Лісостепу і на Поліссі підсівають, а в Степу пересівають високоврожайними ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і організують старанний догляд.

Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень включає захист рослин під вилягання, бур'янів, хвороб та шкідників.

На початку трубкування (IV етап органогенезу) схильні до вилягання сорти пшениці обприскують ретардантом ТУР у дозі 3-4 кг/га за діючою речовиною (розчиненим у 200-400 л/га води), який гальмує ріст стебла, і рослини стають стійкішими проти вилягання. При ранньому відновленні вегетації пшеницю обробляють ТУРом двічі — наприкінці цвітіння і через 8-12 днів від початку трубкування.

Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці, збереження верхніх 1 - 2 листків, які в цей період мають вирішальне значення у формуванні та наливанні зерна, від ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею та іншими хворобами пшеницю обробляють, тілтом (0,5 кг/га). тозонітом (0,5 кг/га) або іншими рекомендованими препаратами. Проти шкідників застосовують метафос (0,5-0.8 кг/га), метатіон та інші препарати [15].

Збирання. Правильний вибір строків та способу збирання врожаю дає змогу запобігти відчутним втратам, зберегти товарні та посівні якості зерна. При збиранні в оптимальні стислі строки істотно зменшується кількість життєздатного насіння багатьох бур’янів.

Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1. Урожайність сортів та селекційних ліній пшениці озимої селекції ПДАА

Продуктивність – це основна ознака, яка характеризує господарську цінність сортів. Урожай з одиниці площі визначається добутком продуктивності на середню кількість рослин. На початку селекційного процесу оцінюють елітні рослини та їх потомства тільки за продуктивністю рослин, тобто за елементами врожаю. Крім оцінки селекційного матеріалу за елементами структури врожаю в контрольному розсаднику, в попередньому, конкурсному і виробничому сортовипробуванні йому дають оцінку за врожайністю з одиниці площі. За методом суцільного обліку з усієї ділянки ми збираємо рослини, обмолочуємо. Врожай зважуємо, робимо відповідний запис у відомості. Цей метод можна застосовувати на ділянках будь-якого розміру.

В даній дипломній роботі наведена урожайність сортів та селекційних ліній конкурсного сортовипробування за 2010-2011р. В 2010 р. кількість сортів та сортозразків у конкурсному сортовипробуванні становила 14, в 2011 р. – 52. Ми наводимо дані 4 перспективних сортів (Царичанка, Оржиця, Лютенька та Соната) які проходять державне сортовипробування та ті, що внесені Державного реєстру сортів рослин України порівняно з сортом стандартом – с.Левада.

Так, у 2010 році стандарт с. Левада мав урожайність 27,4 ц/га (табл. 4.1). Суттєво більшу урожайність відмічено у всіх досліджуваних сортів, крім сорту С. Ковпак (24,3 ц/га), у якого даний показник знаходився на рівні стандарту (27,4)

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.1.                                     

Урожайность сортів та селекційних ліній  пшениці озимої конкурсного сортовипробування (2010 р.).

 

№ ділянки		Сорт, селек. лінія	Урожайність, ц/га					± До стандарту
2010	2011		I	II	III	IV	середня
0	-	Левада	27,1	27,7	27,1	27,7	27,4	-
1	1	Коломак 3	25,0	25,6	25,0	27,7	25,8	-1,7
2	2	Коломак 5	28,5	28,8	31,9	28,1	29,3	+1,9
3	3	Укр. полтав.	27,7	31,5	30,4	27,7	29,3	+1,9
4	4	Диканька	29,2	36,0	34,6	34,8	33,7	+6,3
5	5	Сагайдак	27,4	26,9	25,0	30,2	27,4	0
6	6	Лорд (Говтва)	21,9	30,6	21,7	29,8	26,0	-1,4
7	7	С. Ковпак	20,8	26,0	23,5	26,9	24,3	-3,1
8	8	Вильшана	30,7	29,6	27,8	35,2	31,0	+3,6
9	9	Левада	24,4	25,8	24,6	28,8	25,9	-1,5
10	12 р	Царичанка	22,5	25,6	26,9	23,5	24,6	-2,8
11		Оржиця	27,3	31,0	35,8	26,7	30,2	+2,8
12		Лютенька	26,9	31,5	32,5	31,5	30,6	+3,2
13	111 F8	К. 3 × Скиф.	28,3	37,1	36,3	40,4	35,5	+8,1
14	114	-//-	23,1	29,2	28,3	29,4	27,5	+0,1