Конкурсне випробування сортів пшениці озимої селекції ПДАА

Суб’єктами екологічної експертизи є: міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України; органи та установи Міністерства охорони здоров’я України – в частині, що стосуються експертизи об’єктів; інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства; громадські організації екологічного спрямування чи створені ними спеціалізовані формування; інші установи, організації та підприємства; окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та іншими актами законодавства.

Охорона навколишнього середовища – раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. Охорона природи – це комплексне і довгострокове завдання, яке стосується виробничих сил, науки, культури та інших аспектів діяльності людини. Охорона навколишнього середовища регулюється Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Цей закон передбачає наступні заходи: раціональне використання природних ресурсів, проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього середовища, додержання вимог екологічної безпеки [19].

Несприятливий вплив добрив, а саме  мінеральних,  на навколишнє середовище може бути різним, але зводиться він до наступного: подання поживних речовин з ґрунту в ґрунтові води і з поверхневим стоком можливе попадання в водоймища; викиди азоту в атмосферу негативно впливають на діяльність як сільськогосподарських підприємств так і інших підприємств; неправильне використання мінеральних добрив може вплинути на погіршення кругообігу і балансу поживних речовин, агрохімічні якості, родючість ґрунту; порушення оптимізації живлення рослин макро- і мікроелементами призводить до різного виду захворювань рослин, погіршує санітарний стан сільськогосподарських посівів; порушення технології використання добрив, невідповідна їх якість може знизити продуктивність сільськогосподарських культур, а також кількість виробленої продукції.

Таким чином, для одержання високого ефекту від добрив, що застосовуються з урахуванням недопущення їх втрат і з метою захисту навколишнього середовища необхідно застосовувати і виконувати такі агротехнічні, агрохімічні і агрономічні заходи та вимоги:

1. Вносити оптимальні дози добрив  в сівозміні під кожну сільськогосподарську  культуру, яка зводиться до балансових  розрахунків з урахуванням запланованої урожайності, ефективної родючості ґрунту, попередньої заправки ґрунту добривами, коефіцієнтів використання поживних елементів з ґрунту і добрив, післядію добрив в сівозміні, біологічних властивостей культури і сорту, а також інших показників;

2. Система добрив повинні бути  оптимальні і мати співвідношення  елементів з урахуванням вимог  культури, наявності рухомих форм  поживних елементів в ґрунті, властивостей природнокліматичних  умов;

3. Вибір правильних строків внесення  добрив з урахуванням біологічної особливості культури, головним чином періодичності її живлення, якостей ґрунту, природнокліматичних властивостей даної зони;

4. При розробці системи добрив  в сівозміні важливо враховувати  його спеціалізацію і прагнути  до того, щоб рілля максимальний час була зайнята культурними рослинами.

Для попередження забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами в результаті змиву їх при ерозії ґрунту розроблено комплекс заходів: система протиерозійного обробітку ґрунту, безвідвальна, плоскорізна, мінімальна, та інші; впровадження терасної і протиерозійної сівозмін; використання полімерів-структуроутворювачів; застосування альтернативних добрив на біологічній основі.

Своєчасна та чітка дія механізму охорони навколишнього природного середовища залежить від працівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів.

Розглянувши нормативні акти по екологічній експертизі можна зазначити, що для покращення екологічного стану в господарстві потрібно застосовувати наступні заходи:

1. Для усунення  надлишків нітратів  слід збалансувати добрива за  складом NPK, дотримуватись строків  їх внесення у безвітряну погоду  чи вечірній час, не залишати  добрива на полях навіть для  тимчасового зберігання.

2. Впроваджувати інтегровану систему  застосування біопрепаратів для захисту рослин.

3. Не допускати до роботи агрегати  з не відрегульованими органами  для внесення добрив, хімікатів.

4. Для запобігання водної і  вітрової ерозії ґрунту застосувати  плоско різний обробіток ґрунту, мульчування, смугові посіви культур, регулювання випасу і поліпшення пасовищ, насаджень лісових смуг.

5. Культури розміщувати по елементах  рельєфу, диференційовано з врахуванням  еродованості землі, водного режиму  ґрунту і біологічних властивостей  культур

На основі цього було прийнято Закон “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.Щоб запобігти негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінити ступінь екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах було прийнято ввести в дію Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року.

Щоб запобігти захворюванню озимої пшениці і зменшити використання фунгіцидів в господарстві проводиться:

• своєчасне знищення падалиць і бур’янів;
• не допускати перезволоження ґрунту;
• дотримання сівозміни;
• використовують якісне зерно;

          -       додержуються глибини заробки  насіння;

• дотримання просторової ізоляції;
• впроваджуємо карантин рослин.

Аналізуючи діяльність нашого господарства по охороні навколишнього середовища можна зробити такі висновки і пропозиції:

1. Розробити технологію  вирощування сільськогосподарських  культур, яка повинна ґрунтуватися  на концепції біологічної системи  землеробства, яка передбачає агротехнічні  методи боротьби з бур’яном, шкідниками  і хворобами.

2. Удосконалити перевезення і зберігання в складі добрива і пестициди.

3. Використовувати біологічний  метод боротьби з шкідниками  і хворобами, в даний час в  нашому господарстві не використовується.

4. Запобігати забрудненню  природного середовища стічними  водами і гноєм з тваринницьких ферм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 7

ОХОРОНА ПРАЦІ

   Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Закон України "Про охорону праці", прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 p., був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В організації охорони праці в господарстві беруть участь керівник господарства, його заступники, головні спеціалісти, керівники виробничих дільниць, окремих підрозділів та служб, профспілкові та інші органи, що певним чином впливають на організацію охорони праці.

Основним завданням організації охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці.

При зарахуванні людини на роботу з нею проводять інструктаж. Вступний інструктаж проводять завжди. Це робить безпосередньо інженер по охороні праці. Первинний інструктаж на робочому місці здійснюють керівники дільниць. Цільовий інструктаж ,як правило, здійснюється перед початком весняно-польових робіт. Усі робітники, що пройшли інструктаж, розписуються в журналі реєстрації інструктажів.

Особливу увагу в господарстві приділяють паспортизації робочих місць. Її проводять в кінці року інженер по охороні праці, головний спеціаліст галузі, бригадир. При цьому заповнюються відповідні технологічні карти, які і створюють паспорт певної дільниці.

Керівник виробничої дільниці разом з громадським інспектором з охорони праці проводять контроль першого ступеня щоденно перед початком зміни, перевіряє стан охорони праці на робочих місцях і вживає відповідних заходів щодо усунення виявлених недоліків. Про недоліки записують в спеціальний журнал.

Оперативний контроль другого ступеня здійснюють один раз на 7-10 днів головні спеціалісти, начальники цехів, майстерень, окремих виробництв (тепличного господарства) з головою профспілки і інспектором з охорони праці. Помічені недоліки записують в журнал другого ступеня.

Оперативний контроль третього ступеня один раз на місяць проводить комісія, до складу якої входять керівник підприємства, голова профспілкового комітету, інженер з охорони праці та головні спеціалісти. Результати перевірки стану охорони праці третього ступеня оформлюють протоколом. Номенклатура заходів з охорони праці є основою для підготовки комплексного плану поліпшення умов, охорони праці й санітарно-оздоровчих заходів, розділу колективного договору [31-33].

                                                                                               Таблиця 5.2.

                                                                                  

Витрати на охорону праці у ДП СП

Види витрат на охорону праці	2010р.	2011р.
Усього витрат, грн., у тому числі:	22000	26400
• на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором;	5000	5600
• на засоби індивідуального захисту;	8000	11000
• на лікувально-профілактичні заходи.	9000	9800
Показник розподілу матеріальних витрат.	0,23 0,23	0,21 0,21

 

Травматизм та захворювання трапляються в нашому господарстві, але не часто, що видно з даної таблиці.

У технологічному процесі вирощування озимої пшениці існують небезпечні та шкідливі фактори, тому всім працівникам потрібно дотримуватися техніки безпеки.

Таблиця 5.3.

Показники стану виробничого травматизму

та захворювань за 2010-2011 р

№ п/п	Показники	2010	2011
1	Середньорічне число працюючих (Р),чол.	209	204
2	Число нещасних випадків (N) в тому числі:	-	2
	-з тимчасовою втратою працездатності	-	2
	-з стійкою втратою працездатності	-	-
	-з смертельним наслідком	-	-
3	Коефіцієнт частоти нещасних випадків   (К4=N*1000/Р)	-	10,3
4	Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків   (Кт=Ттр/N)	-	26
5	Коефіцієнт втрат робочого часу (Квтр=Кч*Кт)	-	267,8
6	Втрати працездатності по травматизму ,дн*(Ттр)	-	52
7	Втрати працездатності по захворюванням, дн*(Тзах)	1417	1687
8	Сумарне число днів непрацездатності за виробничим травматизмом та захворюванням за рік (Ттр+Тзах),дн	1417	1739

 

Підготовляючи до роботи ґрунтообробні машини (борони і лущильники), перевіряють кріплення, регулюють положення чистиків, змащують підшипники і встановлюють необхідний кут атаки дискових батарей, щільно підтягують і стопорять гайки на осях батарей. Під час регулювання положення дисків необхідно користуватись рукавицями.

При роботі в умовах надмірної запиленості, під час заправки туковисівних апаратів, а також при заточуванні робочих органів ґрунтообробних машин необхідно користуватись протипиловим респіратором, захисними окулярами і рукавицями.