Конкурсне випробування сортів пшениці озимої селекції ПДАА

 

 

У 2010 р. в конкурсному випробуванні було розміщено 14 сортів та селекційних ліній озимої пшениці, але в аналіз ми залучили 13 сортів які висівали у 4-х кратній повторності з площею ділянки 25,0 м2. Сіяли сорти сівалкою «Клен -1,5».

Нами установлено, що у конкурсному випробуванні урожайність по сортах складувалася в межах від 24,3 ц/га (С.Ковпак) до 35,1 ц/га (Соната) з середньою урожайністю по досліду 28,6 ц/га.  У досліді 7 сортів озимої пшениці перевищували стандартний сорт за урожайністю від +1,9 (Коломак 5) до +8,1 ц/га (Соната).Слід відмітити, що такі, як Коломак 3, Левада, Царичанка, мали урожайність нижчу ніж стандартний сорт Левада на 1,5-3,5 ц/га. Низький рівень врожайності пояснюється тим, що зимовий період 2010-2011 р були дуже складним за кліматичними умовами та за перезимівлею озимої пшениці, була відмічена довготривала льодова кірка, яка сприяла зрідженню рослин по сортах озимої пшениці у досліді.

 

Таблиця 4.2.

Урожайность сортів та селекційних ліній  пшениці озимої конкурсного сортовипробування (2011 р.).

 

№ ділянки		Сорт, селекційна лінія	Урожайність, ц/га					± до стандарту
2011	2010		I	II	III	IV	середня
0	-	Левада	41,3	40,2	43,4	45,4	42,4	-
1	1	Коломак 3	41,3	41,7	44,0	45,0	43,0	+0,6
2	2	Коломак 5	42,1	41,5	42,1	46,9	43,2	+0,8
3	3	Укр. полтав.	41,3	40,2	43,8	45,4	42,7	+0,3
4	4	Диканька	42,1	37,9	40,8	44,4	41,3	-1,1
5	5	Сагайдак	39,4	35,4	37,9	44,0	39,2	-3,2
6	6	Говтва	38,8	38,3	42,9	40,0	40,0	-2,4
7	7	С. Ковпак	36,5	35,2	40,2	43,8	38,9	-3,5
8	8	Вильшана	40,2	41,7	45,6	43,6	42,8	+0,4
9	9	Левада	31,9	37,1	41,1	43,6	38,4	-4,0
10	10	Царичанка	40,2	34,8	41,9	41,1	39,5	-2,9
1]	11	Оржиця	39,6	33,6	36,1	40,0	37,3	-5.1
12	12	Лютенька	44,8	41,5	41,7	36,9	41,2	-1,2
13	13	Соната	45,2	40,2	43,0	43,2	42,9	+0,5

 

 

У 2011р. в конкурсному сортовипробуванні було розміщено 52 селекційні лінії, але в аналіз ми залучили, так як і у 2010 році 13 сортів та селекційних ліній. Середня врожайність по досліду становила від 37,3 (с.Оржиця) до 43,2 ц/га (с.Коломак 5). Найвища урожайність відмічена у сортів: Коломак З, Коломак 5, Вільшана і Соната. Урожайність сортів і селекційних ліній у 2011 р. була вищою ніж у 2010 і пояснюється це тим, що у 2011 році склалися більш комфортні умови для вирощування озимої пшениці, ніж у 2010 р.

 

 

 

                                                                        Таблиця 4.3.

 

Середня врожайность сортів та селекційних ліній  пшениці озимої конкурсного сортовипробування ( 2010-2011 р.).

 

№ п/п	Сорт, сел.. лінія	Урожайність, ц/га		Середня врожайність за 2 роки, ц/га	'     ± до стандарту, ц/га.
		2010 р.	2011р.
0	Левада	27,4	42,4	34,9	-
1	Коломак З	25,8	43,0	34,4	-0,5
2	Коломак 5	29,3	43,2	36,2	+13
3	Укр. полтав.	29,3	42,7	36,0	+1,1
4	Диканька	33,7	413	37,5	+2,6
5	Сагайдак	27,4	39,2	33,3	-1,6
6	Говтва	26,0	40,0	33,0	-1,9
7	С.Ковпак	24,3	38,9	31,6	-33
8	Вільшана	31,0	42,8	36,9	+2,0
9	Левада	25,9	38,4	32,1	-2,8
10	Царичанка	24,6	39,5	32,0	-2,9
11	Оржиця	30,2	37,3	33,7	-1,2
12	Лютенька	30,6	41,2	35,9	+1,0
13	Соната	35,5	42,9	39,2	+43
		(28,6)	(40,9)	(34,7)	-

 

 

 

 

       Нами надана інформація за урожайністю сортів та селекційних ліній озимої пшениці за два роки випробувань. Так, у 2010 р. середня урожайність по досліду становила 28, 6 ц/га, а у 2011р.- 40,9 ц/га, тобто урожайність у 2011р. перевищувала  2010 рік^на 12,3 ц/га. Пояснюється це тим, що 2011 рік був більш сприятливішим по умовах росту и розвитку озимої пшениці ніж у 2010 рік. Аналіз середньої урожайності за два роки випробування показав, що урожайність по досліду становила 34,7 ц/г. На підставі проведених досліджень нами установлено найвищу урожайність по досліду мали сорти - Коломак 5, Українка полтавська, Диканька, Вільшана, Лютенька, Сагайдак. Найбільшу прибавку врожаю забезпечив сорт Соната урожайність якого становила 39,2 ц/га, тобто на 3,4 ц/ га вище ніж стандартного сорту.

 

 

.

 

 

Рис.1 Урожайність сортів та селекційних ліній пшениці озимої за роками досліджень.

 

Аналіз представленої діаграми за врожайністю показує, що такі сорти як, - Диканька, Левада, Сагайдак, Лютенька, Соната в роки випробувань мають підвищену врожайність по відношенню до інших сортів та селекційних ліній.

 

 

 

 

Рис.2 Діаграма врожайності сортів та селекційних ліній пшениці озимої за роками досліджень, в порівнянні з середньою врожайністю.

 

З малюнка видно, що найбільш врожайним був 2011 рік по відношенню до 2010 року. Саму високу врожайність за два роки випробувань мали сорти озимої пшениці Українка полтавська, Диканька, Левада, Сагайдак, Лютенька, Соната. Слід відмітити, що всі ці сорти, крім с. Соната, занесені до державного реєстру сортів рослин України, а сорт Соната з 2010 року проходить Державне сортовипробування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                        РОЗДІЛ 5

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

    За умов переходу до ринку визначення економічної ефективності тих чи інших заходів набуває важливого значення. Кожна дослідна установа, яка застосовує нові більш врожайні сорти, становить на меті зростання прибутку при найменших затратах праці та коштів на одиницю реалізованої продукції. Тому на перший план виходить оцінка наукових розробок по економічній ефективності виробництва. Ця ефективність, у більшості випадків, визначається у грошовому виразі.

Польові випробування були проведені на селекційній ділянці дослідного поля в сівозміні кафедри селекції та насінництва в селі Бречківка. По досліду ми розрахували економічну ефективність вирощування озимої пшениці конкурсного сортовипробування, де розрахували: приріст урожайності, виробничі затрати, вартість валової продукції, чистий доход, собівартість, рівень рентабельності [17].

Оскільки для вирощування сортів, що вивчалися в нашому досліді, була застосована єдина технологія, то її виробничі затрати будуть близькими і відрізнятимуться лише за затратами на збирання та транспортування зерна і побічної продукції [11].

Виробничі затрати на 1 га. для стандарту складають 2922,4 грн.

Ці затрати ми беремо з технологічної карти вирощування пшениці озимої, яка була складена для визначення економічної ефективності.

Вартість зерна пшениці озимої сортів, що проходили випробування становить 350 грн./ц – ціна станом на 1.01.2009 р.

Вартість валової продукції  пшениці озимої стандарту – сорту Альбатрос одеський, становить:

100 × 63,1  =  6310

Аналогічно розраховуємо цей показник і для інших сортів.

Для розрахунку чистого доходу використовується вартість валової продукції, розрахована в фактичних цінах реалізації. Зростання чистого доходу і прибутку є узагальнюючим показником зміцнення економіки підприємств.

Чистий дохід на 1 га дорівнює різниці вартості валової продукції на 1га і виробничих затрат на 1 га (ЧД = ВП – ВЗ).

Чистий доход на 1 га для сорту Левада становить:

6310 грн. – 2922,4 грн. = 3387,6

Чистий доход по сортам, які включені в дослід розраховуємо аналогічно.

Собівартість продукції – це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражена в грошовій формі.

 Собівартість 1 ц сорту стандарту Левада 57,6 грн. (1640,8 грн. / 50,7 ц/га.), аналогічно цей показник розраховуємо і по всім іншим сортам.

Рівень рентабельності — показник, що відображає кінцеві результати діяльності господарства. Характеризується цей показник розміром прибутку від реалізованої продукції. Якщо виручка від реалізації продукції перевищує витрати на її виробництво і реалізацію, то таке господарство вважають економічно ефективним. Рівень рентабельності виробництва визначають формулою:

де  Р — рівень рентабельності, %;

     ЧД — чистий доход на 1га, грн.;

     ВЗ — виробничі  затрати на 1га, грн.

Рівень рентабельності сорту стандарту Левада становить :

3387,6/2922,4*100%=115,9

Таблиця 5.1

Економічна ефективність вирощування селекційних ліній пшениці озимої

Селекційна лінія	Врожайність з 1 га , ц	Вартість валової продукції з 1 га, грн.	Витрати на 1 га, грн.	Затрати праці на 1 га, люд.-год.	Собівартість одиниці продукції, грн.	Чистий дохід з 1 га, грн.	Рівень рентабельності, %
Говтва	68,7	6870	1637,2	17,7	42,53	3947,6	135,08
Левада St	63,1	6310	1650,2	19,3	46,31	3387,6	115,9
C.Ковпак	64,8	6480	1600	19,7	45,1	3557,6	121,7
Сагайдак	66,0	6600	1645	18,8	44,27	3677,6	121,73
Вільшана	68,1	6810	1618	19,0	43,0	3887,6	133,02

 

Такий високий показник рентабельності крім усього пояснюється тим, що при розрахунках бралася вартість елітного, а не товарного зерна, що складає суттєву різницю. В умовах пересічного господарства при використанні насіння 1-ої і 2-ої репродукцій рівень рентабельності буде в 2-3 рази нижчим.

Розраховуємо цей показник для інших сортів, отримані дані заносимо в таблицю 5.1.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 6

                                          ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів [19].

На основі цього було прийнято Закон “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Щоб запобігти негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінити ступінь екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах було прийнято ввести в дію Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року.

Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінки перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей [3]. Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, перед проектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речових, продукцій, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров’ю людей.