Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із алалією

4.6. Формування елементарних форм звукового аналізу. Це аналіз звуків на фоні ряду ізольованих звуків мовлення, складів чи слів. Така форма аналізу не потребує виокремлення звука зі складу слова, а передбачає лише фіксацію (впізнавання) звука в мовленнєвому ланцюгу [33, с. 37].

На думку А.Лагутіної, в дошкільних закладах компенсуючого типу для дітей з порушенням мовлення, а зокрема, в групах для дітей із алалією, передбачається чітка організація всього корекційно-виховного процесу. Вона забезпечується: своєчасним обстеженням дітей, плануванням фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять, систематичним заповненням необхідної документації логопеда, раціональним складанням розкладу занять, спільною роботою логопеда з вихователями групи, забезпеченням спеціального дошкільного закладу необхідними пристроями та наочністю. Основна робота з корекції та розвитку мовлення дітей із алалією здійснюється на заняттях – як загальноосвітніх, так і спеціальних логопедичних [19, с. 76].

Логопедичні заняття діляться на два типи: заняття з формування лексико-граматичних засобів мовлення і заняття з розвитку зв'язного мовлення. Вони містять у собі: формування словникового запасу; граматичної правильності мови й розвиток зв'язного мовлення [26, с. 28].

 

Таким чином, вивчення наукової літератури з проблеми дослідження  дає підстави стверджувати, що алалія – це органічне порушення мовлення центрального характеру, провідне місце  у виникненні якої займає мінімальна мозкова дисфункція, що супроводжується цілим комплексом патологічних факторів. В сучасній логопедії алалію поділяють на дві форми: моторну та сенсорну.

Сенсорна алалія (обумовлена враженням центрального відділу  мовленнєвослухового аналізатора. Даний вид мовленнєвого порушення  характеризується тим, що при збереженому  слухові дитина не розуміє мовлення інших людей і не володіє критичним ставленням до власного мовлення. З огляду на це, сенсорна алалія складніше піддається корекції, ніж моторна.

Логопедична робота з  означеною категорією дітей спрямована перш за все, на організацію мовленнєвого і слухового режиму дитини; пробудження  у дитини цікавості до звуків, що її оточують, бажання їх наслідувати та розуміти. Формування мовної практики дитини як основи засвоєння елементарних закономірностей мовлення здійснюється на базі фонематичного сприйняття,  правильної вимови звуків і правильного сприйняття структури слова; практичного вміння розрізняти, виділяти й узагальнювати значимі частини слова; на основі спостережень над зв'язком слів у реченні. Розвиток усного мовлення дітей дошкільного віку із сенсорною алалією є процесом багатоаспектним за своєю природою. Це загальне завдання включає ряд спеціальних задач: виховання звукової культури мови, збагачення, закріплення й активізацію словника, вдосконалення граматичної правильності, навчання розмовному (діалогічному) мовленню, розвиток зв'язного мовлення, виховання інтересу до художнього слова, підготовка до навчання грамоті.

У наступному параграфі  курсового дослідження ми визначимо  особливості організації логопедичної роботи із дітьми з алалією в умовах логопедичної групи спеціалізованого дитячого садка.

 

 

РОЗДІЛ 2.  СИСТЕМА ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З ДОШКІЛЬНИКАМИ ІЗ СЕНСОРНОЮ АЛАЛІЄЮ

 

2.1.  Дослідження рівня сформованості розвитку мовлення дошкільників із алалією

З метою діагностики  рівня розвитку усного мовлення дітей  дошкільного віку із сенсорною алалією  ми провели експериментальне дослідження. 

Дослідження ми проводили  на базі СНВК № 10 м. Полтави. В експерименті взяли участь 34 дитини старшої вікової групи «Яблучко».

Експериментальне дослідження  складалося з трьох етапів.

На першому етапі (констатувальному) було здійснено відбір методик та проведено вивчення стану мовлення дітей із сенсорною алалією та групи дітей без затримки мовленнєвого розвитку.

На другому етапі (формувальному) були проведені заняття з розвитку мовлення, спрямовані на розвиток мовлення дітей дошкільного віку із сенсорною алалією.

На третьому етапі (контрольному) були повторно обстежені діти із алалією та діти без затримки мовленнєвого розвитку з метою визначення ефективності дослідно-експериментальної роботи з розвитку мовлення дітей із алалією.

В основу проведення констатувального етапу дослідження було покладено  такі параметри виміру рівня мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, запропоновані А.Зайцевою:

• Виявлення рівня сприйняття мовлення дорослого,
• Виявлення розуміння мовлення дорослого,
• Виявлення обсягу активного і пасивного словника,
• Визначення рівня сформованості фонетико-фонематичних процесів,
• Виявлення стану граматичного складу мовлення [10, с. 42].

Для виявлення рівня розвитку мовлення дітей дошкільного віку ми використали комплексну методику, запропоновані Г.Урунтаєвою та Н.Серебряковою [Цит. за 20, с. 76]. Дана методики дозволяє визначити стан сенсомоторного рівня мовлення дітей, дослідити граматичний склад мовлення, вивчити словник і навички словотворення, а також визначити рівень зв'язного мовлення. Для оцінки успішності виконання завдань методики нами використовувалася бальна система, запропонована авторами методик.

Дослідження проходило  у спеціально створених ситуаціях, які включали декілька завдань (див. Додаток А):

1. Дослідження сенсомоторного рівня мовлення включало в себе дослідження звуконаслідувань; дослідження фонематичної сторони мовлення; дослідження сформованості звукоскладової структури слова
2. Дослідження граматичного складу мовлення включало в себе вивчення розуміння прийменниково-відмінкових конструкцій з прийменниками на, в, під, за; розуміння форм однини і множини іменників.
3. Дослідження словника і навичок словотворення треба було вивчати розуміння зменшувально-пестливих суфіксів іменників.
4. Дослідження зв'язного мовлення проводилося у вигляді складання дитиною оповідання з використанням сюжетних картинок в якості опори. У ході дослідження ставилися запитання, які були спрямовані і на розуміння зверненого мовлення і розуміння його поза контекстом, тобто переходу від однієї ситуації до іншої. Фіксувалося наявність і частота вживання дитиною різних частин мовлення, правильного вживання граматичних форм.

У результаті дослідження  кожна дитина набрала певну кількість балів, що й визначило рівень розвитку мовлення в конкретному випадку.

Обстеження проводилося як підгрупами, так і індивідуально з обов'язковим використанням ігрових фрагментів і різноманітного дидактичного матеріалу.

За структурними компонентами мовної системи (наявність фрази, розуміння  мови, словниковий запас, граматичний лад мови, звуковимову, складова структура слова, фонематичне сприйняття) нами були розроблені рівня мовленнєвого розвитку: високий рівень, середній рівень, низький рівень (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Критерії сформованості  мовлення дітей дошкільного віку

Рівень	Показники
Високий (100 -70% успішності)	Розгорнуте фразове мовлення, використання простих поширених і складних речень, наявність правильно оформлених речень, використання всіх частин мови; Правильно вживає прості граматичні форми, не допускає помилок при узгодженні прикметників та іменників у роді, числі, відмінку; числівників та іменників; Всі звуки вимовляє чітко, не скорочує і не спрощує складову структуру, не заміщає Інтонаційна виразність, активність дитини у спілкуванні, прояв інтересу, розуміння інструкції з першого разу.
Середній рівень (69,9-40% успішності)	Розгорнуте фразове мовлення з елементами лексико-граматичного та фонетико-фонематичного недорозвинення; прості речення, не може поширювати прості і будувати складні речення; користується всіма частинами мови, помітне переважання іменників і дієслів; неточне вживання дієслів, заміна назв частин предметів назвами цілих предметів; страждає навик словотворення і словотворчості.  Правильно вживає  прості граматичні форми, не  допускає помилок при узгодженні прикметників та іменників у роді, числі, відмінку; числівників та іменників; пропускає і замінює прийменники; помилки в наголосах та відмінкових - закінченнях.  Характерні нестійкі  заміни, коли звук у різних  словах вимовляється по-різному  і заміни груп звуків більш  простими за артикуляцією  Порушена складова структура і звуконаповнюваність слів. Незначна допомога у  вигляді підказок, дитина бере участь у спілкуванні частіше з ініціативи дорослого, рідко користується невербальними  засобами спілкування
Низький рівень (39,9% і нижче)	Проста фраза з 2-3 слів; прості конструкції речень; висловлювання на рівні перерахунку предметів і дій. Не знає назви основних кольорів, форм, розмірів, частин предметів; обмежений словник дій і ознак; відсутня навик словотворення і  словотворчості. Граматичний склад мовлення не сформований; спроби формувань найчастіше невдалі; змішання відмінкових форм, вживання істот. в називному відмінку, а дієслів в інфінітиві; відсутність узгоджень (прикметник + іменник; числівник + дієслово); пропуск прийменників, заміна складних прийменників простими; помилки у вживанні форм числа, роду дієслів, у зміні імен істот за числами.  Звуковимова значно відстає від норми; численні спотворення, заміни і змішання звуків; порушена вимова м'яких і твердих, дзвінких і глухих, шиплячих, свистячих, африкат; проявляються дисоціації між вимовою ізольованого звуку і вживанням його у спонтанному мовленні. Грубо порушена складова структура і звуконаповнюваність слів; скорочення кількості складів, перестановка складів і звуків, заміна й уподібнення складів, скорочення звуків при збігові голосних.  Не визначає позицію  звуку в слові, не може вибрати  картинки із заданим словом, не  виділяє звук з ряду інших;  до звукового аналізу і синтезу  не готовий.   Дитина не проявляє  активності та ініціативності у спілкуванні. Відсутність інтересу до завдання, неуважний, мовлення інтонаційно невиразне.

 

У процесі обробки  отриманих даних були виявлені дві  групи дітей: до першої увійшли дошкільники, в яких не було виявлено ЗНМ (таких виявилося 15), до другої увійшли діти із сенсорною алалією, у яких дефекти звуковимови охоплюють 2-3 фонетичні групи, спостерігається порушення слухової диференціації звуків і фонематичного аналізу (таких виявилось 15).

Групу з 15 дошкільників із сенсорною алалією, в яких спостерігається порушення звуковимови, ми розділили на 2 підгрупи – експериментальну групу (надалі позначимо як ЕГ), до якої увійшло 8 дітей, та контрольну (надалі – КГ), до якої увійшло 7 дітей.

На основі отриманих  результатів обстеження, можна визначити, що в усіх підгрупах дошкільників можна розподілити за такими  рівнями  сформованості  сенсомоторного розвитку мовлення: високий (100 - 70% успішності), середній (69,9-40% успішності) та низький (39,9% і нижче).

І. У підгрупі дітей  без ЗНМ високий рівень фонетико-фонематичної системи мовлення виявлено у 7  дітей; середній – у 9 дошкільників, низький – у 3. При виконанні завдань на перевірку артикуляційної моторики помилок не спостерігалося. Стан артикуляційного апарата в нормі.

У групі дітей із алалією високого рівня не виявлено у жодного дошкільника як контрольної, так і  експериментальної групи. Середній рівень діагностовано у 3 дітей експериментальної групи і 2 дітей контрольної групи; низький рівень виявили 5 дітей експериментальної групи і 5 – контрольної.

ІІ. У процесі обробки  отриманих даних  були виявлені три  групи дітей з високим (І), середнім  (ІІ) та низьким (ІІІ) рівнем розвитку граматичної будови  мовлення.

У підгрупі дітей без ЗНМ високий рівень виявили 10 дітей, середній – 7, низький – 2.

Високий рівень виявили не виявив жоден дошкільник експериментальної групи і 5 дошкільників контрольної групи, середній рівень успішності показали 4 дошкільника (2 дітей з експериментальної і 1 дитина з контрольної груп), і низький рівень (успішність виконання завдань - у 3 дошкільників (2 дітей з експериментальної групи і 1 -  з контрольної).

ІІ. У процесі обробки  отриманих даних  були виявлені три  групи дітей з високим (І), середнім  (ІІ) та низьким  (ІІІ) рівнем розвитку граматичної будови  мовлення.

У підгрупі дітей без ЗНМ високий рівень виявили 10 дітей, середній – 7, низький – 2.

Високий рівень виявили не виявив жоден дошкільник експериментальної і контрольної групи, середній рівень успішності показали 12 дошкільників (6 дітей з експериментальної і 6 – з контрольної групи), і низький рівень (успішність виконання завдань - у 8 дошкільників (2 дітей з експериментальної групи і 6 –  з контрольної).

ІІІ. Обстеження словника і словотворчих процесів показало, що діти усіх першої підгрупи чудово вміють утворювати назви дитинчат від назви дорослої тварини. А ось утворювати прикметники від іменників можуть недостатньо добре, особливо це стосується відносних і присвійних прикметників. Високий рівень розвитку словникового запасу та процесів словотворення показали 4 дітей, середній – 10, низький – 5. 

Дошкільники із алалією показали значно гірші результати, порівняно з дошкільниками без мовленнєвих порушень. Так, високий  рівень успішності виявлено в 1 дошкільника контрольної і не виявлено в експериментальній групі, середній рівень успішності виявили в 5 дітей експериментальної групи і 2 дошкільників контрольної, низький  рівень успішності виконання завдань – у 3 дітей експериментальної групи і в 5 дітей контрольної.

ІV. За аналізом результатів дослідження  рівня зв’язного мовлення  дітей контрольної групи ми отримали такі дані: високий рівень розвитку зв’язного мовлення показали 15 дітей, середній – 3, низький – 1 дитина.

Результати дослідження дошкільників із алалією значно гірше показників дітей без мовленнєвих порушень. Високий рівень розвитку зв’язного мовлення дошкільників із алалією  виявлено у 2 дошкільників контрольної групи. Середній рівень виявлено у 3 дітей контрольної та в 4 дітей експериментальної групи. Низький – у 4 дошкільників (2 – в контрольній, 2 – в експериментальній групах).

У процесі підсумкової  обробки на підставі всіх отриманих  даних були виявлені три групи  дітей з високим (І рівень), середнім (ІІ рівень) та низьким  рівнями мовленнєвого  розвитку, а, отже, і сформованості  рівня усного мовлення (Таблиця 2.1) .

З таблиці 2.1 наочно видно, що  дошкільники із алалією  мають переважно середній та низький рівні розвитку: фонетико-фонематичної системи (62,5% у контрольній групі та 71,1% - в експериментальній); граматичної будови мовлення (75% у контрольній групі та 75,7% - в експериментальній); словника та словотворчих процесів (75% у контрольній групі та 62,5% - в експериментальній); зв’язного мовлення (28,5% у контрольній групі та 43% - в експериментальній).

 

 

 

Таблиця 2.1

Рівні сформованості  усного мовлення   дошкільників на констатувальному етапі експерименту

Групи		Фонетико-фонематична  система						Граматична  будова мовлення
		високий		середній		низький		високий		середній		низький
		к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
Дошкільники без ЗНМ		7	37	9	47,3	3	15,7	10	52,5	7	37	2	10,5
Діти із сенсорною алалією	КГ	-	-	3	37,5	5	62,5			2	25	6	75
	ЕГ	-	-	2	28,5	5	71,5	-	71,4	1	14,3	6	85,7
		Розвиток словника та словотворчих процесів						Розвиток зв’язного  мовлення
		високий		середній		низький		високий		середній		низький
		к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
Дошкільники без ЗНМ		4	21	10	52,5	5	26,5	15	79	3	16	1	5
Діти із сенсорною алалією	КГ	1	12,5	2	25	6	75	2	28,5	3	43	2	28,5
	ЕГ			2	37,5	5	62,5	-		4	57	2	43