Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із алалією

 

З таблиці 2.4 видно, що у групі дітей із алалією (і в експериментальній, і в контрольній), відбулися не лише кількісні, але й якісні зміни. Проте, у дошкільників експериментальної підгрупи, що займалися за розробленою методикою з розвитку мовлення, ці показники значно вищі.

Так, дані повторної діагностики  розвитку фонетики-фонематичної системи вказують, що в експериментальній групі показник високого рівня сформованості підвищився на 43%. У порівнянні з першим дослідженням у 7 дошкільників із алалією після занять за комплексною програмою не виявлено, а, отже, рівень їх мовного розвитку став набагато вище.

Повторна перевірка  розвитку граматичної будови мовлення дає підстави стверджувати, що у  дітей експериментальної групи показник успішності підвищився майже на  50%.

Повторна діагностика  розвитку лексичної системи вказує на те, що   в експериментальній групі показник високого рівня збільшився на 28,5%.     

Рівень розвитку зв’язного  мовлення підвищився в дошкільників експериментальної групи на  11,5%, в експериментальної – на 28,5% .                                       

Таким чином, після впровадження запропонованої нами системи занять результати випробуваних експериментальної групи за всіма завданнями значно покращилися.  Отже, методика, розроблена нами, є ефективною.

 

Таким чином, оцінювання рівня розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із сенсорною алалією показало, що дошкільники із цієї групи  мають переважно низький рівні розвитку: фонетико-фонематичної системи; граматичної будови мовлення, словника та словотворчих процесів; зв’язного мовлення. Отже, на основі  отриманих даних ми прийшли  до висновку, що в дітей 5-6 років із алалією недостатньо сформовані словотворення, низький рівень оволодіння лексичним значенням слова,  що  призводить до його своєрідного вживання, або до заміні на зовсім інше; потребує вправляння звуковимова. Ці відомості можна взяти за основу для визначення змісту та напрямків формування правильного усного мовлення дітей означеної категорії.

Для успішної організації логопедичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку із алалією корекційну роботу необхідно проводити за такими напрямками: розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; розвиток зорового сприйняття, аналізу, зорової пам'яті; розвиток слухового сприйняття, уваги, пам'яті; корекція порушень моторного розвитку, особливо порушень ручної та артикуляторної моторики; корекція порушень звуковимови, перекручувань звукоскладової структури слова; розвиток лексики (збагачення словника, уточнення значення слова, формування лексичної системності, структури значення слова, закріплення зв'язків між словами); формування морфологічної й синтаксичної системи мовлення; розвиток фонематичного аналізу, синтезу, уявлень; формування аналізу структури речень; розвиток комунікативної, пізнавальної й регулюючої функції мовлення.

Результати експериментального дослідження, проведеного нами за розробленою методикою на базі СНВК № 10 м. Полтави, вказують на позитивні зрушення: на 43% у розвиткові фонетики-фонематичної системи; на 50% у розвиткові граматичної та лексичної систем – майже на 30%.

Таким чином, ми можемо говорити про ефективність корекційно-розвиваючої  роботи в логопедичних групах. Корекційно-розвиваючі заняття стають при цьому не лише засобом розвитку мовлення дошкільників із алалією, але й однією з найважливіших умов корекції психічного розвитку, активізації пізнавальної діяльності і всебічного формування особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ 

 

У ході виконання курсового  дослідження ми дійшли таких  висновків

1. Вивченням своєрідності алалії як порушення мовленнєвого розвитку займалося багато зарубіжних (М.Атаманова, Р.Лалаєва, А.Лібман, Р.Левіна, В.Орфінська, О. Правдіна, Л.Смірнова, Н.Трауготт, Т.Філічева, С.Шаховська та ін.) та вітчизняних учених (Л.Бартенева, С.Заплатна, Л.Пахомова, І.Марченко, О.Ревуцька, Є.Соботович, В.Тарасун, В.Тищенко, Н.Чередніченко, М.Шевченко та ін.). Дослідження вчених довели, що алалія – це органічне порушення мовлення центрального характеру, провідне місце у виникненні якої займає мінімальна мозкова дисфункція, що супроводжується цілим комплексом патологічних факторів. В сучасній логопедії алалію поділяють на дві форми: моторну та сенсорну.

2. Встановлено, що сенсорна алалія належить до тяжких мовленнєвих порушень, обумовлених враженням центрального відділу мовленнєвослухового аналізатора. Це порушення характеризується повною або частковою відсутністю мовлення, не дивлячись на збереження периферичного слуху, а також інтелекту Алалія характеризується тим, що при збереженому слухові дитина не розуміє мовлення інших людей і не володіє критичним ставленням до власного мовлення. З огляду на це, сенсорна алалія складніше піддається корекції, ніж моторна. 

3. У спеціальних педагогічних дослідженнях у дітей із алалією відзначається несформованість звуковимови, обмеженість словника, неповноцінність поняття, низький рівень практичних узагальнень, труднощі в розумінні і вживанні ряду лексем, недостатність словесної регуляції дій. Спостерігається відставання в розвитку контекстного мовлення, істотно запізнюється розвиток внутрішнього мовлення.

4. З’ясовано, що логопедична робота з означеною категорією дітей спрямована перш за все, на організацію мовленнєвого і слухового режиму дитини; пробудження у дитини цікавості до звуків, що її оточують, бажання їх наслідувати та розуміти. Формування мовної практики дитини як основи засвоєння елементарних закономірностей мовлення здійснюється на базі фонематичного сприйняття, правильної вимови звуків і правильного сприйняття структури слова; практичного вміння розрізняти, виділяти й узагальнювати значимі частини слова; на основі спостережень над зв'язком слів у реченні. Розвиток усного мовлення дітей дошкільного віку із сенсорною алалією є процесом багатоаспектним за своєю природою. Це загальне завдання включає ряд спеціальних задач: виховання звукової культури мови, збагачення, закріплення й активізацію словника, вдосконалення граматичної правильності, навчання розмовному (діалогічному) мовленню, розвиток зв'язного мовлення, виховання інтересу до художнього слова, підготовка до навчання грамоті.

5. У ході діагностичного обстеження дітей старшого дошкільного віку із сенсорною алалією на базі СНВК № 10  м. Полтави з’ясовано, що дошкільники із цієї групи  мають переважно низький рівні розвитку фонетико-фонематичної системи; граматичної будови мовлення, словника та словотворчих процесів; зв’язного мовлення.

Експериментально доведено, що логопедична робота з дітьми з  алалією передбачає: 1)формування невербальних форм комунікації (вміння фіксувати погляд на обличчі партнера, дивитися йому в очі, виконувати предметно-ігрові дії з дорослими і однолітками, доручення і прохання); потребу в мовленнєвому висловлюванні для спілкування з дорослими і однолітками; уявлення про те, що все побачене, цікаве, нове можна відобразити у власному мовному висловлюванні; вміння висловлювати свої потреби у фразовому мовленні;                   2) розвивати вміння узагальнювати практичний досвід у словесних висловленнях (відповідати на прості запитання про себе і найближче оточення); відтворювати знайомі звуконаслідування, слова та фрази на основі наслідування; використовувати в мовленні прості за складовою структурою слова; називати знайомі властивості і якості предметів; використовувати в активному мовленні фрази з трьох – п’яти слів; 3) стимулювати активну позицію дитини в реалізації наявних у неї мовленнєвих здібностей.

Таким чином, в процесі нашого дослідження, ми визначили теоретичні основи та напрями логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку із алалією та експериментально перевірили їх ефективність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Аманатова М. М. Дифференциация моторной алалии от сходных форм речевых нарушений  / М.М.Антонова // Логопедия сегодня. – 2007. – №4. – С.45-49.
2. Визель Т. Г. Алалия и афазия: сходства и различия (нейропсихологический аспект) / Т.Г. Визель // Логопедия. – 2006. – №3. – С.20-25.
3. Виноградова М. А.Состояние фонетической системы языка у детей с экспрессивной алалией / М.А. Виноградова // Логопед в детском саду. – 2007. – №6. – С.5-13.
4. Власенко Г.А. Методика развивающего воспитания для детей с недоразвитием речи / Г.А. Власенко, М.А. Илюк // Дошкольная педагогика. – 2003. – №5. – С. 9-12.
5. Вялых О. А. Характеристика образа мира дошкольников с алалией/ О.А.Вялых // Логопед в детском саду. – 2008. – №3. – С.16-20.
6. Гаркуша Ю.Ф. Система коррекционных занятий воспитателя в детском саду для детей с нарушениями речи / Юрий Федорович Гаркуша. – М. : Изд.дом «Довгань», 1992. –   254 с.
7. Граб Л.М. Тематическое планирование коррекционной работы в логопедической группе для детей 5-6 лет с ОНР / Людмила Марковна Граб. – М.: Гном-Пресс, 2008. – 156 с.
8. Данилова Л. А. Коррекция алалии / Л.А. Данилова // Дошкольная педагогика. – 2012. – № 1. – С. 36-38.
9. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников / Н.С. Жукова, Е.М.Мастюкова, Т.Б.Филичева.  – М.: Изд.дом «Довгань», 2001.– 254 с.
10. Зайцева А. В.  Особенности логопедической работы с детьми раннего возраста, страдающими моторной алалией / А.В.Зайцева // Логопед. – 2009. – № 6.– С. 40-52.
11. Заплатна С.М. Особливості порушення звуко-складової структури слів у дітей із моторною алалією / С.М.Заплатна // Дошкільна освіта. – 2005. – №3. – С. 23-26.
12. Захарова О. А. Дифференцированный подход при коррекции алалии (в порядке дискуссии) / О.А.Захарова // Логопедия сегодня. – 2010. – № 3. – С. 35-40.
13. Захарова О. А. Диффренцированный подход при коррекции алалии // Логопед в детском саду. – 2010. – № 6-7. – С. 20-27.
14. Ковшиков В.А. Особенности артикуляторного механизма на разных уровнях его деятельности у детей с экспрессивной алалией /В.А.Ковшиков // Нервно-психические и речевые нарушения. – Л., 1982. – С.42-61.
15. Ковшиков В.А. Экспрессивная алалия / Владимир Андреевич Ковшиков. – М.: Академия, 2001. – С.45-78.
16. Козуб Л. В. Дифференциальная диагностика алалии от других состояний / Л.В. Козуб // Логопед. – 2009. – № 8. – С. 11-14.
17. Колесникова А. М. Коррекционная работа по формированию временных представлений у младших школьников с экспрессивной алалией / А.М.Колесникова // Практическая психология и логопедия. – 2005. – №2. – С.38-43.
18. Кузнецова Л. И. Рекомендации по работе с детьми-алаликами /                       Л.И. Кузнецова // Логопед. – 2009. – № 7. – С. 54-61.
19. Лагутина А. О работе воспитателя в группе для детей с ОНР /                       А.О. Лагутина // Дошкольное воспитание. 2006. – №11. – С. 76-80.
20. Лалаева Р.И. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя) / Р.И. Лалаева,               Н.В. Серебрякова. – СПб. : Союз, 1999. – 158 с.
21. Левина Р.Е. Общее недоразвитие речи / Р.Е.Левина, Н.А.Никашина // Основы теории и практики логопедии ; [Под ред. Левиной Р.Е.] – М.. : Просвещение, 1988. – С.67-165.
22. Логопедия : учебн. [для студ.дефектол.фак.пед.высш.учебн.завед.] / Под ред. Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2002. – 680 с.
23. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека /А.Р.Лурия. – М. : ВЛАДОС, 2000.– С.159-203.
24. Маркова А.К. Особенности усвоения слоговой структуры слова у детей, страдающих алалией /А.К.Маркова // Хрестоматия по логопедии. – М. : Изд.дом «Довгань», 1997. – Т.II. – С.41-52.
25. Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения / Анна Константиновна Маркова. – М. : Педагогика, 1974. – С.23-56.
26. Нищева Н.В. Организация развивающей предметно-пространственной среды в логопедической группе/ Н.В. Нищева // Дошкольная педагогика. – 2004. – №3. – С. 28-33.
27. Соботович Е.Ф. Речевое надоразвитие у детей и пути его коррекции (Дети с нарушением интеллекта и моторной алалией) / Е.Ф. Соботович. – М. : Классикс Стиль, 2003. – 160 с.
28. Соботович Є.Ф. Структура мовленнєвої діяльності і механізми її формування: Науково-методичний посібник / Є.Ф. Соботович. – К. : ІЗМН, 1997. – 44 с.
29. Соловьева О. А. Развитие сукцессивных функций у дошкольников с моторной алалией / О.А. Соловьева  // Логопед в детском саду. – 2009. – №3. – С. 69-74.
30. Спирова Л.Ф. Недостатки произношения, сопровождающиеся нарушением письма. / Л.Ф.Спирова //Логопедия. Методическое наследие: Пособие для логопедов и студ. дефектол. фак. пед. вузов. / Под ред. Л.С.Волковой. – Кн. V: Фонетико-фонематическое и общее недоразвитие речи. – М. : Владос, 2003. – С. 10-18.

31. Ткаченко Т.Н. Комплексная система коррекции ОНР у дошкольников / Татьяна Николаевна Ткаченко. – М. : Книголюб, 2007. – 128 с.

32. Трауготт Н.Н. К вопросу об организации и методике речевой работы с моторными алаликами / Н.Н. Трауготт// Хрестоматия по логопедии. – М. : Изд.дом «Довгань», 1997. – Т.ІІ. – С.3-23.
33. Трофименко Л. Новий зміст корекційного навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ ІІ-ІІІ рівнів  / Л.В. Трофименко // Дефектологія. – 2007. – №5. – С. 71-77.
34. Чаладзе Е. А. Особенности использования детьми с алалией невербальных компонентов речи в процессе текстообразования / Е.А. Челадзе // Логопед в детском саду. – 2005. – №2. – С.5-11.
35. Чаладзе Е. А. Особенности нарушения текстообразования у дошкольников с экспрессивной алалией / Е.А. Челадзе // Практическая психология и логопедия. – 2007. – №4. – С.24-44.
36. Шеремет М.. Формування готовності дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення до навчання в школі в умовах спеціалізованого дошкільного закладу / М. Шеремет, З. Гулько. // Імідж сучасного педагога. – 2004. – №8-9. – С. 82-84.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Завдання для  визначення  рівня розвитку  усного мовлення

дітей старшого дошкільного віку

 

І. Перевірка  фонематичного сприйняття:

1. Прослухати та повторити склади:

• ба-па-ба;
• гло-кло-гло;
• ра-ла-ря;
• са-ша-са; 

 

1. Виконання артикуляційних вправ.

Мета. Тренувати м'язи органів артикуляційного апарату:

 „Колискова”: Уявіть, як заколисують дитину, співаючи м'яко й вільно знайому фразу колискової мелодії:

2.„Гра-вправа-подуємо на плече”

Повернути голову вліво, зробити губи «трубочкою» подути на плече.

Голова прямо —  вдих

Голова вправо — видих. (Губи трубочкою).

Подути прямо  перед собою. Вчитель при виконанні  вправ промовляє слова:

Подуємо на плече.

Потім — на друге.

Повернемось навкруг,                    

Подуєм на луг.

Кульбаби там ліхтарики,

Летять, летять навкруг.

 

ІІ. Перевірка  звуковимови:

Назвати малюнки. Уточнити значення   цих слів:

• клоун-клей – клумба;
• риба – корова – ріка;
• осел-лис-лось.

ІІІ. Дослідження  граматичної будови мовлення:

1. Прослухати речення, знайти  і виправити (якщо є) помилку в реченні:

Будинок  намальований хлопчик.

Над великим деревом  була глибока яма.

Рись – спритна  хижа тварина.

Морем пливуть корабель.

На полі синіє льон і літають метелики.

2. Скласти зі слів речення:

Петрик, купити, шар, червоний, мама

груша, бабуся, внучка, давати

сидіти, синичка, на, гілка

3. Вставити прийменник в речення

Пташеня випало.....гнізда,

Бруньки розпустились ... деревах,

Цуценя сховалось.....ганком.

 

IV. Дослідження словника та словотвірних процесів:

1. Назвати дитинчат тварини:

качки, лева, свині, корови, ведмедя,  їжака, зайця, вовка, лисиці.

2. Утворити  прикметники від іменників 

варення з вишні –

салат з моркви – 

лист дуба – 

лапа собаки, кішки, лева –

 

V. Розвиток зв’язного мовлення

1. Прослухати текст та  переказати.

Кісточка

Купила мама слив і  хотіла їх дати дітям після обіду. Вони лежали на блюді. Ваня ніколи не їв слив і все нюхав їх. І дуже вони йому сподобались, дуже хотілося їх з'їсти. Він усе ходив біля слив.

Коли нікого не було в  кімнаті, він ухопив одну сливу і  з'їв, і Мама полічила сливи і бачить — однієї нема. Вона сказала батькові.                                                                                            

За обідом батько спитав:

—  А що, діти, чи не з'їв хто-небудь одну сливу?

Усі сказали: «Ні». Ваня опустив  додолу очі і теж сказав: «Ні, я  не їв».

Тоді батько сказав:

—  Що з'їв хтось із вас, це погано, але не в цьому  біда. Біда в тому, що в сливах є  кісточки, і коли хто не вміє їх їсти і ковтне кісточку, то вмре. Я цього боюсь.