Ліцензування певних видів господарської діяльності

Учасниками відносин, що виникають у зв’язку з ліцензуванням  є, відповідно до статті 1 зазначеного  Закону, з однієї сторони, ліцензіат, а з іншої – орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Ліцензіат згідно зазначеної статті закону – це суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Стаття 1 Закону про ліцензування суб’єктом  господарювання визначає зареєстровану  у встановленому законодавством порядку юридичну особу  незалежно  від її організаційно - правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.

Таке тлумачення даного терміну  є спеціальним, розрахованим на потреби регулювання даних відносин, не збігається із загальним визначенням поняття суб’єкта господарювання за ГК України. Однак і Закон, і Кодекс як визначальну ознаку суб’єкта господарювання фіксують здійснення ним господарської діяльності.

За Законом про ліцензування господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність, у тому числі  підприємницька, юридичних осіб, а  також фізичних осіб – суб’єктів  підприємницької діяльності, пов’язана  з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Отже, ознаки суспільного характеру вказаної діяльності та вартісного характеру її результатів, зазначені в ст.3 ГК України як конститутивні для поняття господарської діяльності, не є побічними для трактування господарської діяльності у згаданій сфері відносин і мають отримати фіксацію у відповідній дефініції ст.1 Закону про ліцензування, а саме: господарська діяльність – це будь-яка суспільна діяльність суб’єктів господарювання, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню принципово можна розділити на дві частини:

в ст.9 Закону про ліцензування наведені види господарської діяльності, правила  ліцензування яких мають загальний  характер і регулюються нормами  зазначеного закону;

в ст.2 Закону про ліцензування зазначені  види діяльності, ліцензування яких здійснюється відповідно до законів, що регулюють відносини в цих сферах. До таких видів належать: банківська діяльність; професійна діяльність на ринку цінних паперів; зовнішньоекономічна діяльність; канали мовлення; електроенергетика і використання ядерної енергії, сфера інтелектуальної власності; діяльність по наданню фінансових послуг; сфера освіти; виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і табачними виробами, сфера телекомунікацій.

Передбачені в ст. 9 Закону про ліцензування види діяльності, що підлягають ліцензуванню,  можна, на думку науковців, умовно розділити на три групи [106,C.9]:

-  до  першої групи належать види  діяльності, пов’язані з виготовленням  і реалізацією                                                                                                                                                                    певних виробів (продуктів) і речовин, а саме: виробництво вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї; вибухових речовин і матеріалів; виробництво особливо небезпечних хімічних речовин; виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна  торгівля лікарськими засобами; виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами; виробництво пестицидів та агрохімікатів, оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами; виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони; розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; культивування, використання рослин, що містять наркотичні засоби для промислових цілей; виробництво дисків для лазерних систем зчитування; виробництво парфумерно-косметичної продукції з використанням етилового спирту;

- до другої  групи належить діяльність у  сфері будівництва, транспорту, зв’язку  та інформатизації. Сюди відносяться: будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури; надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським, автомобільним (таксі), залізничним транспортом; транспортування нафти , нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; виконання авіаційно-хімічних робіт; виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт; проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам; розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації; розроблення, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації, торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації; розроблення, виробництво, впровадження, сертифікаційні випробування, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів; розроблення, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг в галузі технічного захисту інформації; розроблення, випробування, виробництво, експлуатація ракет-носіїв, космічних апаратів та складових частин, наземної космічної інфраструктури та її складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем; пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок.

- до третьої  групи ліцензованих видів діяльності  відносять діяльність по виконанню  спеціальних робіт та діяльність  по наданню окремих послуг:

 пошук  (розвідка) корисних копалин; видобування  уранових руд; видобування дорогоцінних  металів і дорогоцінного каміння,  дорогоцінного каміння органогенного  утворення,  напівдорогоцінного  каміння; виробництво дорогоцінних  металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності; постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами; спеціалізоване водопостачання та водовідведення;  заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів; збирання, первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння; збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини; операції у сфері поводження з небезпечними відходами; переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів; діяльність, пов’язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм;

проведення  дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт; медична практика; ветеринарна практика; організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей; надання послуг, пов’язаних з охорони державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; організація іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійна діяльність; фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність; діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном; посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника; проведення землевпорядних та землемеліораційних робіт.

Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності. Перелік цих органів  затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування». Це центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Органи ліцензування наділяються повноваженнями відповідно до ст.6 Закону про ліцензування. Вони, зокрема, забезпечують виконання законодавства у сфері ліцензування; затверджують із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням; видають та переоформлють ліцензії та  дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймають рішення про визнання ліцензій недійсними; здійснюють у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; видають розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; анулюють ліцензії на певний вид господарської діяльності; формують і ведуть ліцензійні реєстри.

Зазначені повноваження не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом  ліцензування, за винятком делегування  цих повноважень центральними органами виконавчої влади своїм структурним  територіальним підрозділам. Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб’єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.

Повноваження ліцензійних  органів конкретизуються положеннями  про ці органи. Порядок здійснення вказаних повноважень встановлюється ліцензійними умовами здійснення окремих видів діяльності.

Спеціально уповноваженим  органом з питань ліцензування є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держкомпідприємництва), який діє відповідно до Положення  про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва,  затвердженого Указом Президента України від 25 травня 2000 № 721/2000 .

Компетенцію цього органу з питань ліцензування визначено  в ч.1 статті 5 Закону про ліцензування, згідно з якою він: розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування; погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої влади; узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування; здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає роз’яснення щодо його застосування; здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування; визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення; затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням; формує експертно-апеляційну раду; організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування; веде Єдиний ліцензійний реєстр; організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій; видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування; здійснює контроль за наявністю ліцензії.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його компетенції,  є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними  особами всіх форм власності, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.7 Закону про ліцензування, при Держкомпідприємництві створюється експертно - апеляційна рада. До компетенції експертно-апеляційної ради належить: експертиза проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування, а також пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян і підприємців щодо доцільності запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності чи його скасування; розгляд заяв та скарг суб’єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення ними законодавства у сфері ліцензування; аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ліцензування. Рішення експертно-аналітичної ради мають характер експертних висновків і є обов’язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Ліцензіат здійснює господарську діяльність певного виду відповідно до встановлених ліцензійних умов. Ліцензійні умови у ст.1 Закону про ліцензування визначені як установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Стаття 8 Закону про ліцензування визначає  ліцензійні умови як нормативно-правовий акт, що містить положення про кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду діяльності. Якщо для здійснення господарської діяльності необхідні спеціальні знання, то  в ліцензійних умовах зазначаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб’єктів господарювання – юридичних  та (або) до фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Можуть також зазначатися особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів.

Ліцензійні умови затверджуються спільним наказом Держкомпідприємництва та органу ліцензування. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності, зазначеної у п.72 ст.9 Закону про ліцензування, та порядок контролю за їх додержанням затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 Ліцензійні умови  та зміни до них набирають  чинності через десять днів  з дати державної реєстрації  нормативно-правового акта, якщо  в ньому не передбачені інші  терміни набрання чинності. 

Орган ліцензування формує і веде Ліцензійний реєстр з певного виду господарської діяльності, відповідно до Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру [51,Cт.17].

Відповідно до даних  ліцензійних реєстрів з певних видів  господарської діяльності Держкомпідприємництва веде Єдиний ліцензійний реєстр, який є автоматизованою системою збору, накопичення та обліку відомостей, пов’язаних з ліцензуванням господарської діяльності.

Інформаційний фонд Єдиного  ліцензійного реєстру містить такі відомості: про орган ліцензування, який видав (переоформив) ліцензію або дублікат ліцензії; про суб’єкта господарської діяльності, який отримав ліцензію; про вид господарської діяльності, на провадження якого видана ліцензія; про перелік робіт, операцій, послуг, які суб’єкт господарської діяльності має право провадити в рамках виду діяльності згідно з виданою ліцензією; про термін дії ліцензії; про філії, інші відокремлені підрозділи, які провадять господарську діяльність згідно з виданою копією ліцензії; про стан ліцензії (діюча, анульована, визнана недійсною).