Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2014 в 09:17, дипломная работа
Мета дипломної пошук ефективних шляхів удосконалення ТОВ «Семфлекс» та підвищення ефективності в сучасних умовах.
Завданнями дипломної роботи є:
вивчення теоретичних аспектів управління персоналом;
дослідження функцій, суб’єктів і методів управління персоналом;
засвоєння теоретичного матеріалу та концепції людських ресурсів в зарубіжній практиці;
вивчення системи управління персоналом ТОВ «Семфлекс»;
розробка конкретних заходів та рекомендацій щодо вдосконалення роботи з персоналом на підприємстві;
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність та зміст управління персоналом організації.
1.2. Поняття та критерії ефективності діяльності персоналу
1.3. Методи оцінки ефективності персоналу підприємства (організації)
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ стану та ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТОВ «СЕМФЛЕКС»
2.1. Характеристика організаційної структури та системи управління персоналом ТОВ «Семфлекс»
2.2. Аналіз продуктивності праці персоналу підприємства
2.3. Оцінка ефективності системи управління персоналом ТОВ «Семфлекс»
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТОВ «СЕМФЛЕКС»
3.1. Використання зарубіжного та вітчизняного досвіду ефективного управління персоналом на ТОВ «Семфлекс».
3.2. Напрями вдосконалення та підвищення ефективності системи управління персоналом на підприємстві.
3.3 Оцінка економічної ефективності впровадження змін у систему управління персоналом на ТОВ «Семфлекс».
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
З точки зору оцінки діяльності підрозділу його витрати можуть виражатись як абсолютними, так і відносними показниками.
Відносні показники витрат – це витрати на одиницю продукції (калькуляційну одиницю) або на одиницю виміру обсягу продукції (одну гривню, одну нормо-годину). Перший показник у вигляді собівартості одиниці продукції об’єктивно показує динаміку витрат, співвідношення їх планової і фактичної величини. На нього не впливають структурні зрушення у номенклатурі продукції. Основний його недолік – обмеженість однопродуктовим виробництвом. Показник витрат на одиницю виміру обсягу продукції просто обчислюється на всіх рівнях управління, але він має дещо штучну побудову, дуже реагує на зміну структури продукції, тому застосовується рідко. Перевага відносних показників витрат полягає в тому, що їх фактичні величини порівнюються безпосередньо, без будь-яких коригувань.
Абсолютний показник витрат у формі кошторису є універсальним і найбільш поширеним для оцінки роботи підрозділів. Він дає змогу порівняти фактичні витрати і в подальшому з’ясувати їх причини. Основна проблема, яка при цьому виникає, полягає в необхідності перераховувати планові витрати на фактичний обсяг виробництва для забезпечення порівнянності фактичної і планової сум витрат. Такі перерахунки планових витрат не потрібні лише в тих випадках, коли фактичний обсяг виробництва продукції точно збігається з плановим (Рпл.в = 100%).
Для оперативного визначення планових витрат на фактичний обсяг виробництва треба знати їх функціональну залежність від обсягу продукції (зайнятості). Функція витрат, у якій змінною є обсяг продукції, будується на основі їх поділу на змінні та постійні витрати. Якщо обсяг виробництва продукції має натуральний вимір (одно продуктове виробництво), то функція витрат виражається формулою:
С = N * Сз.о + Сп, (2.1)
де, С – загальні витрати (кошторис) за певний період, грн.;
N – кількість виготовленої
Сз.о – змінні витрати на одиницю продукції, грн..;
Сп – постійні витрати за розрахунковий період, грн..
Така залежність загальних витрат від обсягу виробництва ґрунтується на припущенні, що всі витрати чітко поділяються на постійні та змінні, а останні є тільки пропорційними. Проте в реальних умовах виробництва подібне буває рідко. Деякі змінні витрати не мають пропорційної залежності від обсягу продукції, вони можуть змінюватись як дегресивно (витрати на допоміжні матеріали для обслуговування машин, енергію для приведення їх в дію та ін.), так і прогресивно (витрати на рекламу, оплату праці в деяких випадках тощо). Отже, функція витрат виражає певні ідеальні умови їх формування. У кожній конкретній ситуації обчислення на її основі є приблизними, але вважаються достатніми для аналізу витрат. Підвищення точності зазначеної функції потребувало б уведення у її склад додаткових змінних факторів впливу на рівень витрат, а це ускладнило б модель і зробило б її малопридатною для практичного користування.
Таблиця 2.3
Витрати цеху ТОВ «Семфлекс»за грудень місяць 2010 року, грн
Стаття витрат |
Планові витрати |
Планові витрати на фактичний обсяг |
Фактичні витрати |
Відхилення: економія -; перевитрати + | |
загальні |
у т.ч. змінні | ||||
Матеріали (за вирахуванням відходів) |
18 720 |
18 720 |
18 991 |
18 100 |
-891 |
Куповані вироби і напівфабрикати |
13 300 |
13 300 |
13 493 |
13 523 |
+30 |
Паливо і енергія не технологічні потреби |
945 |
945 |
959 |
900 |
-59 |
Основна заробітна плата виробничих робітників |
10 660 |
10 660 |
10 815 |
10 815 |
- |
Додаткова заробітна плата виробничих робітників |
1050 |
1050 |
1065 |
1080 |
+15 |
Відрахування на соціальні заходи |
4360 |
4360 |
4423 |
4428 |
+5 |
Загальновиробничі витрати, У тому числі: витрати на утримання і експлуатацію машин та устаткування |
22 065 (14 005) |
6350 (6350) |
22 157 (14 097) |
21 505 (13 675) |
-652 (-422) |
Втрати від браку (у звіті) |
- |
- |
- |
130 |
+130 |
Разом |
71 100 |
55 385 |
71 903 |
70 481 |
-1422 |
Для обчислення планових витрат за кошторисом на фактичний обсяг виробництва застосовуємо наступну формулу:
С = Сз * Іпл + Сп, (2.2)
де, Сз – змінні витрати за кошторисом, грн..;
Іпл – індекс виконання плану (відношення фактичного і планового обсягів виробництва - ).
При оцінці роботи підрозділів за показником витрат такі перерахунки здійснюються по кожній статті кошторису і по кошторису в цілому. У результаті виявлення відхилення фактичних витрат від планових. Розглянемо цей аналітичний процес за даними таблиці 4, взявши до уваги, що завдання з виробничої програми цех виконав на 101, 45% (Іпл = 1.0145).
Планові витрати на фактичний обсяг продукції обчислені в таблиці 4 за формулою С = Сз * Іпл + Сп.
Відповідно їх суми становлять:
Загальновиробничі витрати містять як змінні, так і постійні витрати. До змінних належить істотна частка витрат на утримання й експлуатацію машин та устаткування. Витрати на організацію й управліня виробництвом, як правило постійні. Отже, планова сума цієї статті коригується на фактичний обсяг виробництва так:
6350 * 1.0145 + (22 065 – 6350) = 22 157 грн.
Планові витрати на утримання й експлуатацію машин та устаткування на фактичний обсяг виробництва в складі загальновиробничих витрат становлять:
6350 * 1.0145 + (14 005 – 6350) = 14 097 грн.
Порівняння фактичних витрат з плановими, обчисленими на фактичний обсяг продукції, показує результат діяльності підрозділу за цим критерієм. Як бачимо, понадпланова економія витрат за трьома статтями становить 1602 грн. (891 + 59 + 652). Водночас є перевитрати ресурсів на суму 50 грн. (30 + 15 + 5) і витрати від браку на 130 грн. Загальна економія становить 1422 грн., тобто 2% .
Виробництво продукції контролюється й оцінюється за такими показниками: загальний обсяг продукції, виконання плану виробництва з номенклатури (комплектності), ритмічність виробництва, якість продукції.
Загальний обсяг виробництва визначається у прийнятому вимірнику і за результатами звітного періоду оцінюється відповідність його фактичного рівня плановому або темп (індекс) зміни порівняно з попереднім періодом.
де, Рпл.в – виконання плану виробництва продукції, %;
Вк.ф, Вк.пл – відповідно фактичний і плановий обсяги кінцевої продукції в прийнятому вимірнику.
У підрозділах з тривалим виробничим циклом виготовлення продукції замість кінцевої береться обсяг валової продукції (Вс). Перевиконання плану з цього показника не завжди є доцільним, тому тут потрібний глибший аналіз. Збільшення фактичного випуску певних виробів (комплектів, агрегатів, деталей) порівняно з планом має сенс тоді, коли в цьому є внутрішня потреба (поповнення запасів до нормативного рівня) або можливість додаткового продажу на ринку. В інших випадках це може призвести до необґрунтованого збільшення незавершеного виробництва, його некомплектності.
Виконання плану виробництва з номенклатури продукції обчислюється у такому порядку: на плановий обсяг продукції ділиться фактична його величина, але без урахування перевиконання плану за окремими номенклатурними позиціями або, що те ж саме, - плановий обсяг, зменшується на суму невиконання плану за окремими виробами.
У першому варіанті обчислення формула його виглядає так:
де, Рпл.н – виконання плану виробництва з номенклатури продукції, %
n – кількість найменувань
Вкф – фактичний випуск кінцевої продукції і-го найменування у встановленому вимірі, але не більший за плановий обсяг.
Таблиця 2.4
Випуск продукції механічним цехом ТОВ «Семфлекс»
за грудень місяць 2010 року
Продукція |
План |
Фактично |
Виконання плану, % | |||
кільк-ть, шт. |
Сума, грн. |
кільк-ть, шт. |
Сума, грн. |
з обсягу |
з номенк-латури | |
Машино-комплект А |
540 |
27000 |
500 |
25000 |
92.59 |
92.59 |
Машино-комплект Б |
350 |
7000 |
358 |
7160 |
102.28 |
100.0 |
Машино-комплект В |
620 |
24800 |
610 |
24400 |
98.38 |
98.38 |
Запасні частини |
- |
8700 |
- |
9000 |
103.45 |
- |
Послуги іншим підрозділам |
- |
5500 |
- |
8500 |
154.54 |
- |
Разом |
- |
73000 |
- |
74060 |
101.45 |
96.71 |
Згідно з другим варіантом, Рпл.н обчислюється за формулою:
де, Вк.н – обсяг невиконаних завдань за всіма видами продукції.
Це обчислення можна проілюструвати на прикладі таблиці 2. План із загального обсягу виробництва перевиконано на 1.45%
Рпл.в =
З номенклатури продукції план не виконано. Ступінь його виконання обчислюється за формулою:
Рпл.н = ;
за формулою :
Рпл.н =
Як бачимо, план з номенклатури продукції не може бути виконаний більше, ніж на 100 %, оскільки невиконання плану з однієї номенклатурної позиції не компенсується перевиконанням плану з інших видів продукції. Якщо не виконано завдання хоча б з одного виду продукції, то це означає, що план з номенклатури вже не буде виконано.
Узагальнюючим показником ритмічності роботи певного підрозділу є коефіцієнт ритмічності, який характеризує календарну відповідність фактично виконаної роботи встановленому плановому завданню. Він обчислюється за формулою:
де, Кр – коефіцієнт ритмічності виробництва за певний розрахунковий період (здебільшого за місяць);
Т – кількість календарних відтинків часу, на яку поділену розрахунковий період (днів, декад);
Вк.ф – фактичний обсяг продукції, виготовлений за t-й відтинок часу (день, декаду) у встановленому вимірі, у межах запланованого (перевиконання не враховується);
Вк.пл – обсяг продукції, передбачений планом на розрахунковий період.
При обчисленні ритмічності за елементарний календарний відтинок часу береться здебільшого робочий день (доба). Досить часто, особливо в одиничному й дрібносерійному виробництві, розрахунковий період (місяць) поділяється на декади (Т=3). За цих умов у розрахунку може братися не кінцева, а валова продукція.
У таблиці 3 для спрощення обчислення взято подекадний календарний розподіл виробництва продукції механічним цехом за місяць. План виробництва по декадах установлюється на основі кількості робочих днів у кожній декаді. Згідно з формулою:
коефіцієнт ритмічності виробництва становить:
Таблиця 2.5
Виготовлення продукції механічним цехом по календарних періодах місяця, грн..
Декада місяця |
План |
Фактично |
Частка планового декадного випуску, % |
Відношення фактичного декадного випуску до планового місячного, % |
Виконання плану, % |
І |
23 000 |
22 000 |
31.51 |
30.14 |
95.65 |
ІІ |
23 000 |
22 500 |
31.51 |
30.82 |
97.82 |
ІІІ |
27 000 |
29 560 |
36.98 |
40.49 |
109.48 |
Разом |
73 000 |
74 060 |
100.0 |
101.45 |
101.45 |
Це високий рівень ритмічності, близький до своєї нормативної межі - . Але при глибшому її аналізі слід звернути увагу на те, чи не вплинула на рівень ритмічності понад урочна робота. Якщо така робота мала місце, треба обчислити скоригований коефіцієнт ритмічності, вилучивши з фактичного обсягу продукції її кількість, виготовлену в понад урочний час.
Информация о работе Ефективність управління персоналом підприємства (організації)