Лекция по "Менеджменту"

1) господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);

2) основні засоби підприємства  та їх структура (вартість основних фондів, в т. ч. активної частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу і відновлення);

3) структура і динаміка оборотних  коштів (підсумок розділу II і III активів балансу).

4) основні результати господарської  діяльності підприємства (даються в динаміці: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність, фондовіддача);

5) ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники % всього фінансових ресурсів, в т. ч. власних, залучених ресурсів, рентабельність власних фінансових ресурсів і т. ін.).

Основні результати експрес-аналізу  бухгалтерського балансу і супутньої  звітності можна оформити по-різному — у вигляді сукупності показників, короткого текстового звіту, серії аналітичних таблиць та інше.

Аналіз складу майна  і джерел його утворення. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно передусім вивчити структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства [39, с. 13].

Методика аналізу:

За даними балансу (форма 1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу (валюта балансу) і сума джерел утворення цього  майна (підсумок пасиву балансу) на певну  звітну дату.

Далі визначається відхилення по кожному  виду майна і джерелах його утворення, для чого зіставляються дані на кінець звітного періоду з його початком. Для вивчення структурних змін необхідно  додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній  валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел їх утворення.

Детальний аналіз цього питання  дозволяє встановити, до якої межі можна  розраховувати на власні кошти, скільки  треба взяти позики, а також наскільки ефективно використовуються кошти — власні і позичені. Це дозволить менеджеру вирішити, чи надійні джерела одержання коштів і що слід зробити, щоб в перспективі забезпечити грошові надходження, наскільки напрямки використання коштів відповідають стратегії підприємства (фірми) з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації. Модель і етапи аналізу складу і структури можуть бути такими:

Перший етап — загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин:

Аналіз структури майна підприємства може проводитися і при Іншому згрупуванні майна.

Порівнюючи питому вагу окремих  складових майна, можна зроби і й висновки щодо змін його структури.

Так, збільшення питомої ваги в  майні основних коштів і водночас збільшення капітальних вкладень і вкладень в обладнання говорить на користь підприємства, оскільки в умовах інфляції вкладення в нерухомість є найбільш вигідними і надійними [44, с. 46].

Якщо ж виробничі запаси збільшилися, то нині ця структурна модифікація  майна може розглядатися як явище, що, з одного боку, згубно позначається на фінансовому стані підприємства, оскільки

заморожуються кошти, які могли  б бути задіяними в обороті, але  з іншого боку (при дефіциті сировини і високих темпах зростання цін), створення запасів є доцільним.

У складі майна можуть мати велику питому вагу грошові кошти, тоді для оцінки такої структури вивчається передусім стаття «дебітори», особливо розрахунки з дебіторами за товар. Якщо тут є збільшення, то це говорить про неефективність заморожування коштів.

Другий етап аналізу  майна — аналіз виробничого потенціалу, до якого відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Ці статті складають також реальні  активи, що характеризують виробничу  потужність підприємства. Виробничий потенціал підприємства аналізується шляхом визначення питомої ваги затрат у цьому показнику.

Збільшення виробничого  потенціалу підприємства завжди сприяє збільшенню і розширенню обсягів  виробничої діяльності.

За даними бухгалтерської звітності можна детально проаналізувати один із найважливіших елементів виробничого потенціалу підприємства — основні засоби.

Для аналізу інших  показників виробничого потенціалу використовуються дані поточного бухгалтерського  обліку і внутрішньої звітності підприємства.

Третій етап аналізу  майна підприємства — розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

Четвертим етапом в характеристиці змін у майновому становищі підприємства є аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів.

Для цього порівнюються дані балансу  на кінець звітного періоду з початком (підсумок розділів II і III активу) і вивчаються зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього — в розрізі окремих статей оборотних коштів. Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

Причини збільшення оборотних коштів:

а) прибуток (після сплати податку);

б) амортизаційні відрахування;

в) приріст власних засобів;

г) збільшення заборгованості по кредитах і позиках;

д) збільшення зобов'язань по кредиторській заборгованості.             

Причини зменшення оборотних коштів:

її) цитрати за рахунок прибутку, що залишався в розпорядженні  підприємства;

б) капітальні вкладення;

в) довгострокові фінансові вкладення;

г) зменшення кредиторської заборгованості.

За даними балансу необхідно  також порівняти розмір модифікації і мобілізованих активів (основні кошти і позаоборотні активи) з оборотними коштами. Якщо темп приросту основних коштів вищий, ніж позаоборотних мобілізованих коштів, то це означає, що на підприємстві існує тенденція до прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

Далі необхідно проаналізувати складові мобілізованих активів. Якщо в складі цих коштів значну частину  складають довгострокові фінансові  вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства знижуватиметься.

Надходження, набуття, створення майна  підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

При аналізі майна підприємства застосовується наступна методика [43, с.28]:

а) визначення питомих складників майна і джерела його набуття в загальній вартості майна на початок і кінець звітного періоду;

б) зіставлення даних на кінець звітного періоду з даними на початок визначення причин модифікації;

в) вивчення причин модифікації складу і структури майна і джерел його набуття, і в першу чергу тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства;

г) доведення до відома керівництва  підприємств інформації, яка вимагає  прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

 Аналіз  ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку зменшення ліквідності з зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в гроші, активи підприємства, як було зазначено вище, поділяються на групи:

1. Найбільш ліквідні активи.

2. Активи, що швидко реалізуються.

3. Активи, що реалізуються повільно.

4. Важкореалізовувані активи.

Пасиви групуються за ступенем строку їх оплати:

1. Короткострокові пасиви.

2. Довгострокові пасиви.                             

3. Постійні пасиви.

Інформація, що характеризує величину поточних активів, наведена в II і III розділах активу балансу.

Відомості про короткострокові  зобов'язання підприємства містяться в Ш розділі пасиву балансу. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом складання балансу ліквідності.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Ознаками платоспроможності  є:

1. Наявність грошей у касі, на  розрахунковому рахунку.

2. Відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Причому наявність незначних залишків грошей на розрахунковому рахунку ще не означає, що підприємство неплатоспроможне, бо кошти на розрахунковий рахунок можуть надійти впродовж кількох днів.

Для оцінки платоспроможності на підприємстві складається платіжний баланс (календар). Він складається на будь-яку дату.

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, то це означає: підприємство неплатоспроможне. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Отже, є три рівні платоспроможності підприємства, оцінку яких проводять за допомогою трьох коефіцієнтів: грошова, розрахункова і ліквідна.

Підвищення рівня платоспроможності  підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої і комерційної  діяльності. Разом з цим надійний фінансовий стан залежить також від  раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому в умовах ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а також і поглиблений щоденний аналіз стану і використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

Як відомо, для встановлення платоспроможності підприємства перш за все вивчається структура балансу. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо:

а) загальний коефіцієнт ліквідності  на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5);

б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3).

Коефіцієнт  ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами може бути нижчим за нормативний, проте виявляється тенденція до зростання цих показників на підприємстві. В таких випадках розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності.

Аналіз структури активів проводиться  в двох напрямках — з точки зору їх участі у виробництві та з позиції їх ліквідності. Зміна структури активів у бік збільшення оборотних коштів може бути в результаті:

• формування більш мобільної структури активів, які впливають на прискорення оборотності коштів підприємства;

• скорочення виробничої бази підприємства;

• коригування основних фондів, коли вони не встигають за інфляційними процесами.

Далі необхідно аналізувати  кожну статтю оборотних коштів і  знаходити ті причини їх зміни, які  призвели до неплатоспроможності підприємства.

 Вивчення фінансових результатів  діяльності підприємства і  використання прибутку.

Якщо підприємство збиткове, то це свідчить про відсутність джерел поповнення власних коштів.

А коли підприємство одержує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, то необхідно проаналізувати використання прибутку. Так, коли значні відрахування до фонду споживання, то в умовах неплатоспроможності підприємства їх можна розглядати як резерв поповнення власних оборотних коштів. Вивчаються також можливості підприємства щодо збільшення суми прибутку в результаті підвищення обсягів виробництва і реалізації продукції, зниження собівартості, поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності продукції.

За результатами такого аналізу розробляються заходи, спрямовані на поліпшення структури балансу і фінансового стану неплатоспроможних підприємств.

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства. Вона пов'язана зі ступенем залежності від кредиторів і інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності. Крім нього розраховують ще кілька показників, які характеризують фінансову стабільність підприємства.

За допомогою аналізу коефіцієнтів можна виявити сильні і слабкі позиції різних підприємств, фірм. Менеджери використовують ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Важливим є і те, що аналіз коефіцієнтів дає змогу краще зрозуміти взаємозв'язок між балансом і звітом про доходи. Наприклад, щоб вирахувати доходність інвестицій, необхідно взяти загальну суму активів з балансу та чистий доход із звіту про доходи. Деякі коефіцієнти показують, чи ефективно поєднуються підприємством різні активи і пасиви та як це впливає на прибуток.