Лекция по "Менеджменту"

2. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів.

Він визначається:

залучений капітал (підсумок IУ розділу  пасиву балансу) / власний капітал (підсумок розділу І пасиву балансу). Цей  коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Якщо значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Аналіз ділової активності. За даними ф1, ф2 «Баланс», «Звіт про фінансові результати і їх використання» визначаються і аналізуються такі показники оборотності обігових коштів:

1. Оборотність в днях (Од) — число  днів, протягом яких обігові кошти завершують повний кругообіг. Визначається за формулою:

де:

С_о — середній залишок обігових коштів;

Д — число днів у періоді, що аналізується;

Р — оборот коштів за цей період.

Середній залишок обігових коштів у цілому або будь-якого з їх видів обчислюється за формулою середньої хронологічної. Для цього беруться підсумки залишків II та III розділів активу балансу і за формулою середньої арифметичної визначається середньорічний залишок.

2. Коефіцієнт оборотності (Ко) — це число оборотів, що їх роблять обігові кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню обігових коштів.

Він визначається за формулою:

К=РІСО,

де:                     

 Ко—коефіцієнт оборотності;

Р — виручка від реалізації;

СО—середній залишок обігових коштів за період, що аналізується. Коефіцієнт оборотності засобів — це фондовіддача обігових коштів.

3. Тривалість одного обороту  в днях (По) визначається за формулою:

По=Д/ Од,

 де:

По — тривалість одного обороту в днях;

Д— число днів періоду, що аналізується (90,360);

Од — оборотність обігових коштів.

Основними показниками оборотності  грошових коштів є [6]:

1. Мінімальна сума грошей, що  необхідна для проведення господарських операцій. Визначається за формулою: ;

ДМ=Р_оп/Од,

де:

Дм — мінімальна сума грошей;

Р_оп — операційні витрати;

Од — оборотність грошей.

Операційні витрати  — це витрати грошей на купівлю товару ї сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.     

2. Оборотність грошових коштів. Визначається за формулою:

Од = 360 днів / По,

де:

Од — оборотність грошових коштів;

Цо — цикл оборотності грошових коштів.

Або за формулою:

Од = 360 / По,

де:

По — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових виробів.

3. Тривалість періоду обороту.  Наступний показник, що характеризує обіговість коштів, — тривалість періоду обігу, що визначається як аналогічний показник, що характеризує оборотність матеріальних обігових коштів. Він визначається за формулою:

 

де:

По — період обороту;

Сод — середні залишки грошових обігових коштів;

Д— тривалість періоду (360, 90, 30 днів);

О — оборот за період.

Стан дебіторської заборгованості визначається рядом показників.

До цих показників належать:

1. Оборотність дебіторської заборгованості, що визначається за формулою:

Од=В/Д,

де:

Од—оборотність дебіторської заборгованості;

В — виручка від реалізації продукції;

Д—середня дебіторська заборгованість.

2. Період погашення дебіторської заборгованості, що визначається за формулою:                           

       Пд = 360 / Од,

де:                                         

Пд — період погашення дебіторської заборгованості;

Од — оборотність дебіторської заборгованості.

З.Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів, що визначається за формулою:

Да = Дз / Па х 100, де:

Да — частка дебіторської заборгованості в поточних активах;

Дз — дебіторська заборгованість;

Па — поточні активи (II + III розділ активу балансу).

4. Відношення середньої величини  дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:

Y=0/В,

де:

Y — відношення середньої величини  дебіторської заборгованості до  виручки від реалізації;

О — середня величина дебіторської заборгованості;

В — виручка від реалізації продукції.

5. Частка сумнівної дебіторської  заборгованості в загальному  обсязі заборгованості, %.                                

Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з довідки бухгалтерії про стан активів.

Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди створює загрозу  фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

Аналіз кредитоспроможності  акціонерних товариств. Для аналізу кредитоспроможності підприємств визначають і аналізують два показники: норми прибутку і ліквідності.

Норма прибутку на вкладений капітал  визначається відношенням суми прибутку до загальної суми пасиву балансу  і визначається за формулою:

Р =П /К,

де:

Р — норма прибутку;

П — сума прибутку за звітний рік;

К — загальна сума капіталу (пасив балансу).

Для визначення ліквідності підприємства складається баланс ліквідності, що і є підставою для надання кредитів.

Ліквідність підприємства характеризується коефіцієнтами фінансової стійкості, що були розглянуті вище, і коефіцієнтом залучення засобів, що відображає ступінь фінансової незалежності підприємства від позикових джерел. Чим нижчий рівень цього коефіцієнта, тим вища кредитоспроможність підприємства. Цей коефіцієнт визначається за формулою:

Кпс = З / А,

де:

Кпс—коефіцієнт залучення коштів;

З—заборгованість;                            .

А—поточні активи.

Аналіз кредитоспроможності підприємства дозволяє встановити основні причини  незабезпечення ліквідності і кредитоспроможності. Основними з них є: наявність дебіторської заборгованості, в т. ч. невиправданої; порушення зобов'язань перед клієнтами, нагромадження надлишкових виробничих і товарних запасів; низька ефективність господарської діяльності, уповільнення оборотності обігових коштів.

Аналіз рентабельності. Рівень рентабельності продаж визначається за формулою:

Р = ЧП х 100 / В ),

де:

Р — рівень рентабельності капіталу;

П — чистий прибуток;

В — виручка від реалізації;

На зміну рентабельності капіталу впливають такі фактори:

1. Зміна розміру прибутку на  гривню виручки від реалізації.

2. Зміна коефіцієнта оборотності  обігових коштів.

3. Зміна фондовіддачі основних  засобів.

   4.Зміна фондовіддачі нематеріальних  активів.

 Вплив перелічених факторів на зміну рентабельності капіталу можна визначити за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Звичайно не можна аналізувати  окремо який-небудь показник фінансового  стану підприємства. Як правило аналіз проходить по певному набору показників.

Таким чином, фінансовий стан підприємства характеризується цілим набором показників. Їх багато і не існує єдино правильної методики аналізу показників для всіх випадків. Тому однією з головних задача того, хто проводить аналіз, це визначити коло показників, які він буде аналізувати, та правильно вибрати методику аналізу.

 

 

3.Розрахунки показників  використання акціонерного капіталу.

 

Акціонування як засіб вкладення коштів дає значний імпульс для розвитку підприємництва. Середня акція приносить більш високий прибуток і в більшій мірі захищає від явного і неявного ризику, чим будь-який вид інвестицій. Крім того, ціна акції росте одночасно з загальним ростом цін, що захищає вкладника від впливу інфляції. Можливість продажу акцій на фондовій біржі служить і засобом зберігання коштів, і стимулом для перетворення діяльності підприємства.

Щоб акції служили надійним джерелом прибутку, необхідно вибрати для інвестицій гідне підприємство. Ця задача в умовах ринку постійно виникає як перед фірмами, що розширюють свій вплив за рахунок вкладень значних капіталів, так і перед дрібними вкладниками, що витрачають свої заощадження на покупку незначної кількості цінних паперів. Оцінку прибутковості акцій можна зробити з достатнім ступенем достовірності і мінімального ризику тільки в результаті аналізу ефективності використання підприємством власного капіталу. Така оцінка повинна провадитися по багатьох критеріях.

Один із найбільше поширених  засобів, використовуваних інвесторами  для оцінки вартості акціонерного капіталу, полягає  в аналізі його прибутковості. Чистий прибуток на одну просту акцію визначається діленням різниці між сумою чистого прибутку і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обертанні (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 “Прибуток на акцію”).

                                           чистий прибуток після сплати податків

                                               і сплати привілейованого дивіденду

       Норма  чистого прибутку =       -------------------------------------------------- .

                      ( ЕРS)                           середньорічна кількість простих акцій,

                                                            що обертаються 

Приклад.

Чистий прибуток компанії : за 1 –  е півріччя – 1950 тис. грн.

                                                за 2 – е півріччя – 2370 тис.  грн.

Кількість акцій -                    600 тис. шт.             

Привілейовані акції відсутні.

Визначити чистий прибуток на одну просту акцію.

                                                                                                      1950 + 2370

       Норма чистого  прибутку = ------------------- = 7,2 грн.

                                        600       

Цей показник відбиває короткострокову  перспективу і на нього в значній мірі впливає кон'юнктура ринку. Для оцінки діяльності підприємства досліджуються його зміни за різноманітні періоди часу. Додаткова емісія акцій без істотного зростання чистого прибутку призводить до зниження норми прибутку на акцію і тому зменшує їхню привабливість.

Коефіцієнт ціна –  прибуток ( Р/Е) , встановлює зв’язок між ринковою ціною акції і величиною чистого прибутку компанії на одну просту акцію.

           остання ринкова ціна акції

Р/Е = ---------------------------------------

        чистий прибуток на одну акцію  (ЕРS)

Чим вище величина цього коефіцієнта  порівняно із середньою його розміром на ринку, тим вища оцінка ринком компанії та її акцій. І навпаки, зниження Р/Е  свідчить по падіння попиту на акції  компанії.

Приклад.

 Величина чистого прибутку на одну акцію дорівнює 7,2 грн.

Ринкова ціна простих акцій зросла до 58 грн. за шт.

Визначити Р/Е.      Р/Е = 58 / 7,2 = 8,1.

Це означає, що ринкова ціна акції  на ринку у 8,1 рази перевищує дохід , який отримує компанія від цієї інвестиції.

Якщо не здійснюється котирування  акцій компанії на ринку, то по середньому значенні Р/Е можна визначити  ціни акцій аналогічних компаній.

Ціна акції = Р/Е х  чистий прибуток  компанії на одну акцію.

Приклад.

Чистий прибуток компанії  на 1 акцію  становив  1,9 грн.

 На ринку середнє значення Р/Е для таких акцій дорівнює 5,8.

В такому випадку ціна акції може становити: 1,9 х 5,8 = 11,02 грн. за 1 акцію.

 Норма прибутку акціонерного капіталу (прибутковість власного капіталу) показує, наскільки ефективно використовується капітал акціонерів, вкладений у підприємство.

         чистий   прибуток

 Норма прибутковості власного  =            ------------------------.

             капіталу               власний  капітал