Обґрунтування доцільності створення організації в будівельній галузі та стратегія її діяльності в ринковому середовищі

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва  і архітектури

Кафедра менеджменту в будівництві

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна  робота

на тему:

«Обґрунтування  доцільності створення організації  в будівельній галузі та стратегія  її діяльності в ринковому середовищі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент групи  ЗТКД-31

Бутсенко  С.В.

Перевірила:

 Доцент  Бондар О.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

 

 

ВСТУП

Підприємництво – це особливий вид економічної активності (під якою ми розуміємо доцільну діяльність, направлену на отримання прибутку), яка заснована на самостійній ініціативі, відповідальності і інноваційній підприємницькій ідеї.

Суб’єктами підприємницької  діяльності (підприємцями) можуть бути:

• громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
• юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України «Про власність»;
• об’єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Підприємці  мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавстві.

Підприємництво  в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законом  України, на вибір підприємця.

Бізнес - це будь-який вид безпосередньої діяльності з метою отримання прибутку. Він передбачає залучення власних засобів або опосередковану участь в такій діяльності через вкладення в діло власного капіталу. В бізнесі не обов'язково безпосереднє керівництво, можлива тільки форма участі (наприклад, через деякі засоби, гроші тощо). Ось чому служба в державних установах, робота по найму в компанії не є бізнесом, але володіння акціями компанії або робота на власному підприємстві - бізнес.

Визначальними рисами бізнесу є:

• ініціативність;
• самостійність у прийнятті господарських рішень;
• рисковий характер діяльності;
• економічна свобода суб'єктів господарювання;
• творчий підхід до справи.

 

Бізнесмен самостійно розробляє бізнес-план власної  справи, укладає угоди з партнерами, вибирає постачальників і споживачів виробленої продукції. В відповідальності з чинним законодавством і станом господарської кон'юнктури встановлює ціни, здійснює вільне наймання робітників, бере на себе відповідальність за свої рішення та їх наслідки.

Рішення з невідомими наслідками - є ризик. Бізнес завжди пов'язаний з ризиком - об'єктивним явищем, подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, які можливо збудуться  в майбутньому в якийсь проміжок часу в невідомих обсягах. Ризик - це можливе негативне відхилення від норм, дійсне фактичне негативне  відхилення є збиток. Підприємницький  ризик може трансформуватися в відповідний  збиток. В цьому випадку він  приймає конкретні вимірюванні  і реальні риси, які завжди треба  мати на увазі. Збиток в особливо великих  обсягах може привести до банкрутства.

Спонукальним  мотивом бізнесу є комерційний  успіх і задоволення інтересів  ділових людей. Бажання отримати прибуток спонукає учасників господарського процесу до розширення виробництва, зниження витрат і цін на товари та послуги.

У господарській  практиці підприємництво і бізнес звичайно ототожнюються. Але це лише зовнішня проява. Насправді обидва ці терміни  не тотожні. Бізнес більш широке поняття, чим підприємництво, тому що воно охоплює  відношення, які виникають між  усіма учасниками ринкової економіки  і вмикає в дію не тільки підприємців, але і споживачів, найманих робітників державної структури. Підприємництво - категорія бізнесу.

Бізнес  як система господарювання - це ділові відношення між людьми або учасниками справ. Ділові відношення - це вираження  виробничих відношень.

Діяльність  будь-якого суб'єкту господарського процесу є його "діло". Обмін  діяльністю і її результатами - це обмін  ділами або ділова угода. Учасники ділових  угод є ділові люди - бізнесмени. Підприємництво і підприємці пов'язані з "ділом". Як правило, це "діло" передбачає підприємство, тобто особливо складне  діло. Таким чином, бізнес - це організація підприємства: промислового, сільськогосподарського, торгового,   кредитного,   науково-технічного тощо.

Підприємництво  і бізнес розрізняються між собою  в теоретичному плані. На практиці підприємництво виступає як підприємницький бізнес і залучає тільки свого суб'єкта, а не усіх учасників ринку. Бізнес без підприємництва не буває. Підприємництво не тільки елемент системи бізнесу, але і фактор його розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ВИБІР ПРИВАБЛИВОЇ ГАЛУЗІ ТА  ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Аналіз народногосподарського  комплексу України

У сучасному  світі народногосподарський комплекс будь-якої країни, в т.ч. і України, є складовою частиною світового  господарства, пов'язаною з ним міжнародними ринками товарів, капіталів, валюти, інформації і робочої сили, що проявляється у формуванні міждержавних економічних  співдружностей та інтеграцій, у посиленні  ролі транснаціональних корпорацій.

Для виникнення народного господарства обов'язкові, як мінімум, дві умови: 1) наростання і поглиблення суспільного, зокрема  територіального поділу праці, який веде до виникнення різноманітних видів  діяльності, спеціалізації територій; 2) формування міцних централізованих  держав. За таких умов народне господарство з часом перетворюється у народногосподарський комплекс, тобто у таке територіальне  утворення, у якому усі компоненти економічного життя – підприємства, заклади, галузі, окремі регіони функціонують як єдиний організм, що забезпечує матеріальні  і духовні потреби суспільства.

Всі елементарні  клітини народного господарства поділяються на дві великі групи  – підприємства й установи. Різняться  вони тим, що підприємства виготовляють товари, а установи – надають  послуги. Відповідно у народногосподарському  комплексі виділяються два великих  структурних підрозділи, дві сфери  – виробнича і сфера послуг.

Виробнича сфера складається з окремих  секторів (їх ще називають народногосподарськими  галузями). Зокрема, це промисловість, сільське господарство, лісове господарство, рибальство, будівництво, транспорт, матеріально-технічне постачання, заготівля і збут тощо. За видом продукції, що випускається, галузі об'єднують у важку, легку  й харчову промисловість. Сукупність галузей, які виробляють сировину, паливо, знаряддя праці, складає важку промисловість. До неї належать паливна, електроенергетична, металургійна, хімічна, машинобудівна, лісова і деревообробна, промисловість  будматеріалів. До легкої відносять  галузі промисловості, які виробляють товари народного споживання – одяг, взуття, тканини, парфумерію тощо. Харчова промисловість об'єднує галузі, що виробляють продукти харчування. Іноді для того, щоб розрізнити галузі за використанням їхньої продукції, вдаються до поділу галузей промисловості на галузі груп „А” і „Б”. До групи „А” відносять галузі, які випускають засоби виробництва, а до групи „Б” – товари споживання. У такому випадку до першої групи відносять галузі важкої промисловості та деякі – легкої промисловості, а до другої – харчову та деякі галузі важкої і легкої промисловості.

У сфері  послуг сектори не виділяються, бо чітку  грань між ними провести важко, деякі  їх складові частини відносяться  одночасно до різних галузей (наприклад, торгівля, транспорт, побутове обслуговування).

Сектори виробничої сфери поділяють на галузі – широкі і вузькі. Наприклад, паливно-енергетична  промисловість є широкою галуззю, а нафтовидобувна – вузькою.

Існує ще й поділ народногосподарського  комплексу на структурні підрозділи. Замість двох – виробничої і послуг – виділяються три сфери: первинна, вторинна і третинна. До первинної  сфери відносяться галузі і виробництва, пов'язані з добуванням і виготовленням  сировинних необроблених продуктів; до вторинної сфери – переробні  галузі та виробництва, а до третинної  сфери – усі інші, особливо галузі сфери послуг.

Народногосподарський  комплекс України охоплює всі  ланки суспільного виробництва, розподілу та обліку на своїй території. Для економіки України характерною  є диференційована та диверсифікована  структура, для якої характерно висока вага важкої індустрії, недостатній  розвиток галузей та виробництв товарів  народного споживання, наявність  галузей забезпечення НТП, розширення та поглиблення внутрішньогалузевих  та міжгалузевих виробничих зв’язків. На галузеву структуру значно впливають  економічні та природні фактори (рівень розвитку продуктивних сил, елементи зростання  виробництва, рівень забезпечення сировинною та паливо – енергетичними ресурсами).

Удосконалення народногосподарського комплексу  пов’язане з раціональним використанням природних, матеріальних та трудових ресурсів, інтенсивним розвитком економіки, охороною навколишнього природного середовища.

За природно-ресурсним  потенціалом, рівнем розвитку Україна  належить до середньорозвинутих країн  світу. За типом господарський комплекс є промислово-аграрним, тобто у  ньому поєднується промисловість  і сільське господарство при деякій перевазі першого з них. Значно розвинуті  у країні транспорт, будівництво  та галузі сфери послуг.

Аби порівняти  роль різних галузей господарства у  національному господарському комплексі  країни, визначають їх частку у валовому національному продукті (сукупній ринковій вартості всього обсягу кінцевого виробництва  впродовж року) або у національному  доході (новоствореній вартості, як правило, за рік).

За підсумками 2011 року частка виробничої сфери у  загальній вартості вироблених за рік  товарів і наданих послуг становила 77,1% (промисловість — 38,2%, сільське та лісове господарство — 14,5%, будівництво  — 9,5%, транспорт і зв'язок — 8,2%, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання — 6,7%), а сфери послуг — 22,6% (соціальні послуги — 15,5%, виробничі  — 7,1%). Серед галузей промисловості  найбільшу частку продукції приносили  паливна промисловість, електроенергетика, чорна металургія, харчова промисловість.

Рис. 1 Частка галузі в загальній  вартості товарів вироблених за 2011 рік

Рис. 1 Частка галузі в загальній вартості товарів  вироблених за 2011 рік

На народногосподарський комплекс України має великий  вплив рівень розвитку продуктивних сил. Адже, від рівня розвитку продуктивних сил – факторів, які забезпечують потреби людей, створюють матеріальні  й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці, - залежать виробництво товарів  та послуг, їх якість, оплата праці.

Тому  народногосподарський комплекс України  і його галузі потребують компетентного  втручання та визначення перспективних  завдань їх розвитку.

1.2. Аналіз будівельного комплексу  України

Будівельна  галузь є однією з найважливіших  галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в  країні. Важливість цієї галузі для  економіки будь – якої країни можна  пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість  робочих місць і споживає продукцію  багатьох галузей народного господарства. З розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних  матеріалів і відповідно обладнання, машинобудівна галузь, металургія і  металообробка, нафтохімія, виробництво  скла, деревообробна і фарфоро  – фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін. Ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення необхідних умов для розв’язання багатьох соціальних проблем.

Отже, будівельний комплекс України – це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно – пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей.

Будівельний комплекс складається з таких  основних блоків: виробництво будівельних  матеріалів, власне будівництво, будівельне машинобудування, проектно – конструкторські  і дослідні роботи в галузі будівництва, будівельна освіта. Частка будівельного комплексу в господарстві досить значна.

Будівельний комплекс тісно пов'язаний з усіма  галузями господарства. За його участю створюється більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції багатьох галузей. У будівництві  використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Для виробництва будівельних  матеріалів потрібна велика кількість  палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою  частиною вантажообігу транспорту. Транспортні  витрати в собівартості будівництва  становлять біля 25%.