Організація роботи ресторану першого класу на 80 посадочних місць при готелі

 

- ідей - винаходи, технології, рецептури, комп'ютерні програми, літературні та художні твори;

 

- комерційна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, біржова, діяльність, аукціонний продаж, торгівля на дому;

 

- зовнішньоекономічна діяльність - створення філій, представництв, спільних підприємств, експортно-імпортні операції.

 

Заздалегідь треба знати хто може здійснювати власну справу, а кому забороняється. Крім того слід бути обізнаним з існуючими обмеженнями у здійснені підприємницької діяльності.

 

Знайти ідею та визначити вид діяльності - це ще не все, необхідно підібрати форму організації а також вирішити такі завдання:

 

- знайти своє місце на ринку;

 

- встановити спеціалізацію підприємства;

 

- зафіксувати форму (індивідуальну чи колективну)

 

- проаналізувати ресурсну базу;

 

- вибрати технологію виробництва;

 

- провести аналіз конкурентів та споживачів;

 

- сформувати тип збутової політики;

 

- налагодити рекламу;

 

Отже проектуючи власне підприємство, вибравши вид діяльності, визначивши форму організації, можна переходити до наступного етапу-розробки засновницьких документів.

 

Процес укладання засновницьких документів передбачає:

 

·         Підготовчу роботу, в ході якої визначають цілі, завдання та методи організації підприємства;

 

·         Попередні переговори з засновниками;

 

·         Збирання та узагальнення необхідних матеріалів;

 

·         Створення робочої групи для розробки статуту та установчого договору;

 

·         Юридичні та економічні консультації, щодо змісту документів;

 

·         Підготовку, та проведення установчих зборів.

 

На установчих зборах розглядають:

 

·         Питання створення підприємства, форми власності;

 

·         Найменування фірми та юридичну адресу;

 

·         Склад засновників;

 

·         Строки розробки засновницьких документів;

 

·         Питання щодо вибору "керівників та інші організаційні питання.

 

Рішення зборів оформляють протоколом, який підписують усі засновники. У разі позитивного рішення фірму вважають заснованою. На чергових зборах розглядають та затверджують засновницькі документи. Статут підприємства та установчий договір підписують усі засновники та засвідчують державним нотаріусом і подають на реєстрацію. Тільки після державної реєстрації підприємство(фірма) дістає право на функціонування.

 

Оскільки у засновницьких документах особлива увага приділяється статутному фонду, розглянемо шляхи його формування.

 

Статутний фонд - сукупність грошових коштів та майна, необхідних для діяльності підприємства.

 

Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками і може поповнюватись за рахунок прибутку, а в разі необхідності за рахунок додаткових вкладів засновників, в тому числі спонсорів. Вкладом до фонду можуть бути всі види майна-будівлі, споруди, обладнання, та інші матеріальні цінності; усі види майнових прав-на користування землею та іншими природними ресурсами, а також використання винаходів, та інших об’єктів інтелектуальної власності.

 

Строки, розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника до статутного фонду вказано в засновницьких документах. Статутний фонд ТзОВ становить не менше 100 мінімальних заробітних плат(26200 грн.), а акціонерного товариства - 625 мінімальних заробітних плат (163750 грн.)До моменту реєстрації підприємства, повинні внести не менш 30% коштів, як зазначено в засновницьких документах.

 

Якщо учасник товариства виходить з нього, то йому виплачують вартість частини майна, пропорційно його частці в статутному фонді.

 

Перейдемо до розгляду механізму державної реєстрації підприємства.

 

3. Правове регулювання.

 

Правове регулювання діяльності підприємництва є визначальною проблемою, сучасного та майбутнього економічного життя-країни.

 

Правова база підприємницької діяльності - це сукупність-законів, нормативних актів та інших документів, які визначають порядок створення та діяльності суб’єктів підприємництва.

 

Для зайняття підприємницькою діяльністю доцільно ознайомитись з законодавчими актами, звернути увагу на заборонені види діяльності, на ті сфери організація бізнесу в яких пов’язана з певними обмеженнями, ліцензуванням, отриманням спеціального дозволу. Це дасть змогу уникнути зайвих витрат часу та зусиль.

 

З 01.01.2004.року набрали чинності нові Цивільний та Господарський -кодекси України, аз Р1.07.20.04року Закон „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців".

 

Дані нормативні акти суттєво вплинули на порядок створення та процедуру державної реєстрації юридичних та фізичних осіб.

 

У конституції України записано, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом" (ст:42).Тобто підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству. Разом з тим законодавчими актами передбачено обмеження у здійсненні підприємницької діяльності, зокрема, законодавче встановлено-перелік видів діяльності, підприємництво в яких не передбачено.

 

Окремі види потребують спеціального дозволу (ліцензії). Ліцензуванню підприємницької діяльності підлягають лише ті види, які впливають на здоров’я людини, навколишнє середовище та безпеку держави. Види діяльності, що підлягають ліцензуванню визначаються Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

 

Ліцензія - це документ, що видається Кабінетом міністрів України або уповноваженими органами згідно з яким можна займатись певним видом підприємницької діяльності.

 

Для отримання ліцензії потрібно звернутися з заявою встановленого зразка, яка містить такі дані:

 

1. Для юридичної особи - відомості про заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити;

 

2. Для фізичної особи -прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер;

 

До заяви додається копія свідоцтва про державну реєстрацію. Для окремих видів додаються документи перелік, яких встановлює Кабінет Міністрів України.

 

Також всі новостворені суб’єкти підприємницької діяльності повинні одержати дозвіл на початок роботи від Міської санітарно-епідеміологічної станції,3агону державної пожежної охорони та Державної інспекції з охорони праці.

 

Засновницькі документи, та їх підготовка.

 

До основних засновницьких документів, що підтверджують статус юридичних осіб і без яких неможливо заснувати фірму, відносять статут підприємства та установчий договір. Для тих хто створює приватні фірми «а правах малих підприємств необхідним документом є статут підприємства, а для підприємств з колективною формою організації бізнесу(товариства, об'єднання підприємств) - необхідні статут та установчий договір.

 

Статут підприємства – це офіційно зареєстрований документ, що визначає форму власності підприємства, сферу діяльності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна, розподіл прибутку та відшкодування збитків.

 

Статут підприємства це його мала конституція, його основний закон.

 

Завдання статуту - дати найбільш повне уявлення про підприємство .

 

Структура статуту:

 

1.      Найменування та місцезнаходження підприємства;

 

2.      Загальні положення;

 

3.      Предмет, цілі та напрямки діяльності;

 

4.      Майно підприємства та порядок його формування;

 

5.      Управління підприємством та його колективом;

 

6.      Зовнішньоекономічна діяльність;

 

7.      Організація та оплата праці;

 

8.      Розподіл прибутків та відшкодування збитків;

 

9.      Припинення діяльності підприємства;

 

Статут підприємства затверджується власником (власниками) майна-засновником (засновниками) підприємства.

 

Організація підприємства, якщо кількість, які бажають його заснувати двоє або більше, починається з розробки та прийняття установчого договору.

 

Установчий договір - це угода, яка укладена між засновниками з питань створення підприємства.

 

Зміст установчого договору-об’єднання майна та підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку.

 

Структура установчого договору має такі розділи:

 

1.      Предмет договору;

 

2.      Назву та місце знаходження фірми;

 

3.      Загальні положення договору;

 

4.      Юридичний статус підприємства;

 

5.      Види діяльності;

 

6.      Статутний фонд та вклади засновників;

 

7.      Права та обов'язки засновників;

 

8.      Керування підприємством;

 

9.      Розподіл прибутків та відшкодування збитків;

 

10.  Відповідальність за порушення умов договору;

 

11.  Умови розірвання договору.

 

Установчий договір набуває чинності з моменту підписання його.

 

Державна реєстрація підприємства.

 

1. Державна реєстрація завершує процес створення підприємства місті Івано-Франківську державна реєстрація здійснюється-в Реєстраційній палаті яка знаходиться на вулиці Степана Бандери 1(8 поверх).

 

Для державної реєстрації фізичні особи подають такі документи:

 

• Реєстраційну картку;

 

• Документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору;

 

• Документ , що підтверджує особу;

 

• Ідентифікаційний, номер;

 

• Фотографії;

 

Плата за державну реєстрацію становить - 34 гривні.

 

Для державної реєстрації юридичні особи подають такі документи:

 

• Реєстраційну картку;

 

• Документ який підтверджує сплату реєстраційного збору;

 

• Засновницькі документи: статут підприємства та засновницький договір;

 

• Письмове підтвердження юридичної адреси.

 

Плата за державну реєстрацію становить - 170 гривнів.

 

Орган державної реєстрації не має права вимагати інших документів або оформлених за іншими вимогами. На реєстрацію подають лише оригінали засновницьких документів, в яких не повинно бути положень, що суперечать чинному законодавству (відповідальність несе заявник)

 

Свідоцтво про державну реєстрацію дає право на відкриття рахунку в установах банку, а також на виготовлення печаток і штампів. Банк зобов'язаний відкрити банківський рахунок і в триденний термін повідомити про це податкову інспекцію.

 

Для видачі дозволу на виготовлення печаток та штампів:

 

1.      Заява встановленої форми;

 

2.      Взірці печаток та штампів;

 

3.      Квитанція про оплату: для фізичних осіб-54.40 грн.

 

для юридичних-59.50 грн.

 

Термін державної реєстрації для фізичних осіб - 7 робочих днів.

 

Термін державної реєстрації для юридичних осіб - 10 робочих днів.

 

7. Обладнання бару, робоче місце бармена

 

У правій стороні залу обов'язково повинна бути барна стійка. Варна стійка - робоче місце бармена, де він готує закуски, напої і приймає замовлення, алей, відпускає продукцію підприємства, безпосередньо відвідувачу або офіціанту.

 

Форму барної стійки визначає начальник (шеф). Форма барної стійки, може бути у вигляді букви F, - n, півкруга, овальне.

 

Барна стійка складається з двох частин; верхню, не широку, для подачі напоїв сидячим за стійкою відвідувачам. В нижній частині стійки розміщують запаси продуктів. Висота робочого столу 0,85 - 0,90 м.

 

Довжина барної стійки може бути різна, з розрахунку 0,6 м. - на одне місце. Бармен повинен обслуговувати одночасно 10 чоловік. Висота табуретів біля барної стойки повинна становити 0,8 м. Різної форми, виготовлені із дерева або металу з м'яким сидінням обтягнуте шкірою.

 

Для приготовлення кави використовують механічну кофеварку.

 

На стіні за робочим місцем бармена закріплюють на стіну вітрину для вивішування спиртних напоїв, кондитерських виробів, тютюнових виробів. Для тих хто не любить сидіти за барною стійкою, в залі розмішують столи з кріслами, сучасного типу.

 

Розміщення столів залежить від того як розміщені вікна, двері, барна стійка.

 

Для квадратних столів, які саме більше використовують в барах - діагональне розміщення (тобто паралельним чином залу).

 

Освітлення в барі повинно бути не яскравим, м’яким.

 

При обладнані бару особливу увагу потрібно привернути, холодильним обладнанням, так як вони подаються в охолодженому вигляді.

 

В підсобному приміщені встановлюють холодильні шафи типу ШХ-0,6. ШХ - 0,8.

 

ШХ-1,2 для зберігання продуктів та напоїв. Тут встановлюють льодогенератор, в якому приготовлюють харчовий лід вагою 16-22 г. його отримують шляхом замороження води і одержують лід у вигляді кубиків, циліндрів. Льодогенератор приставляє собою шафу, закривається кришкою із нержавіючої сталі.

 

Якщо бар є самостійним підприємством то в його підсобному приміщені є помічник, барменша, повар, готовить закуски.

 

В цих барах також для зберігання морозива, заморожених фруктів і ягід, низько температурні прилади ПМ-10, ПМ-02, розраховані в них на підтримку температури від, 6-до-10, нижче 0. або низько температурний прилавок - вітрина ВМ-П, освітлений з середини лампами, денним світлом. Підприємства випускають велику кількість прилавків, вітрин, най частіше використовують комбіновані, прилавки, вітрини. Бар також повинен бути обладнаний і малогабаритною посудомиючою машиною.

 

Бар повинен мати фрізер, призначений для приготування морозива. Встановлюють фрізер на горизонтальній поверхності, на відстані 100 мм. від стійки. Він підключений до електромережі, при цьому загоряється лампа, червоного кольору. Тумблер - перемикач, ставимо в нейтральне положення, потискаючи па пуск і загоряється лампа жовтого кольору. В приємний бак заливають 10-14 л. суміші. Процес приготування морозива проводиться до тих пір, поки не загориться лампа синього кольору, при цьому жовта гасне. Після цього тумблер (перемикач) необхідно переключити в необхідне положення і приступаємо до видачі морозива. Видача морозива здійснюється шляхом плавного опускання і підйому ручки затвору. Після припинення видачі морозива тумблер, тумблер повертаємо в переднє положення і натискаємо кнопку відмінено.