Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах

 

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра економічної теорії та міжнародної  економіки

 

 

Курсова робота

з курсу: «Макроекономічний аналіз»

на тему «Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах»

 

Галузь знань 0501 «Економіка та підприємництво» Напрям підготовки 6.030501 «Економічна теорія» студентки 3 курсу Шавлак В. В. Керівник: к.е.н., ст. викл. к.е.н. Кучеренко С. А. Національна шкала________________                                                    Кількість балів:___Оцінка: ECTS____

                              

Члени комісії                          Кучеренко С. А.

                                                _{(підпис)                   (прізвище та ініціали)}

 

                                                  Ромащенко К. М.

                               _{(підпис)                   (прізвище та ініціали)}

 

                                                  Прощаликіна А. М.

                                _{(підпис)      (прізвище та ініціали)}

 

 

м. Черкаси – 2013 рік

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження тіньової економіки Сутність та структура тіньової економіки……………………………… Методики розрахунку рівня тіньової економіки  …..……….................. Інструменти детінізації економіки: вітчизняний і світовий досвід. РОЗДІЛ 2. Аналіз рівня тіньової економіки 2.1. Аналіз масштабу тіньового  сектору в структурі національної  економіки……………………………………………………………………… 2.2. Оцінювання факторів, що впливають на виникнення тіньового сектору у вітчизняній економіці…………………………………………….. 2.3. Вплив тіньової економіки на фінансову безпеку держави……………. РОЗДІЛ 3. Напрямки детінізації економіки в трансформаційному суспільстві……………………………….. ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….………………………………....

3     7 12 23     33 37   46   53 64 67

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Поширення тінізації економіки, глибина її вкоріненості в трансформаційних суспільствах зумовлює макроекономічні диспропорції та структурні деформації суспільно-економічного розвитку, що призводить до різкого зниження ефективності державної політики, визнання тіньової економіки однією з загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері. Це зумовлює об’єктивну необхідність розробки теоретико-методологічної концепції щодо практичної реалізації шляхів і способів детінізації економіки в трансформаційних суспільствах. Тіньова економіка, маючи об’єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах. Проте в країнах з трансформаційною економікою проблема обсягу та динаміки розвитку тіньової економіки набуває особливої актуальності. Тінізація економіки істотно впливає не лише на економічну діяльність, але й на соціальні процеси, що відбуваються в трансформаційному суспільстві. Процес тінізації економіки гальмує процеси державотворення в країні, інтеграції України у світове співтовариство. Тому детінізація економіки є пріоритетним завданням як для України, так і для країн, що перебувають на етапі трансформаційних процесів.

Перші спроби осмислення гносеологічних коренів тіньової економіки мають місце вже у творах давньогрецьких мислителів (Ксенофонт, Платон, Аристотель), які вважали, що економіка, спираючись на морально-етичні та релігійні обмеження й заборони, поділяється на добросовісну та недобросовісну економіку, що в сучасному розумінні можна трактувати як поняття “тіньова економіка”. Проте це були лише перші спроби. Значний внесок у дослідження тіньової економіки та її детінізації належить таким відомим зарубіжним ученим, як: Д.Блейдс, П.Гутманн, Б.Даллаго, Л.Ебергард, П.Мауро, У.Тіссен, Е.Фейг та ін. Творчий внесок у розробку проблеми детінізації економіки зробили вітчизняні науковці: В.Базилевич, О.Барановський, А.Базилюк, З.Варналій, П.Єщенко, В.Засанський, О.Пасхавер, Ю.Пахомов, В.Попович, О.Турчинов та ін. Цим проблемам належну увагу приділяли російські дослідники: Л.Абалкін, С.Барсукова, С.Глінкіна, С.Єчмаков, Т.Корягіна, Л.Тимофєєв та ін.

Досліджуючи проблему тіньової економіки, мотиви та причини її виникнення, її роль і місце у сучасному ринковому господарстві, науковці висувають свої аналітичні оцінки і висновки, пропонуючи певні шляхи та способи обліку тіньових економічних явищ та механізми державної протидії їх розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є визначення теоретичних і практичних основ соціально-економічної природи процесу тінізації економіки, а також визначення концептуальних засад і розробка пропозицій щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.

Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку, сформулювання та вирішення таких завдань:

- дослідити теоретичні засади  та сутність та структуру тіньової економіки на основі аналізу наукових поглядів й творчого осмислення відомих наукових точок зору щодо даної проблеми;

 - визначити методи розрахунку рівня тіньової економіки;

- проаналізувати інструменти детінізації економіки на основі світового досвіду;

- провести аналіз масштабу тіньового сектору в національній економіці;

- оцінити фактори, які впливають на виникнення тіньового сектору;

- дослідити вплив тіньової економіки на фінансову безпеку держави;

- подати шляхи та способи детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.

Об’єктом дослідження є сукупність економічних і соціальних відносин, які виникають між суб’єктами економічної діяльності в процесі функціонування тіньової економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи тіньової економіки й концептуальні засади детінізації економіки в трансформаційних суспільствах.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження є наукове й творче осмислення досягнень зарубіжних та вітчизняних учених у галузі теорії й практики економічних відносин, теорії тіньової економіки. Методика курсового дослідження ґрунтується на системному підході до теорії тіньової економіки, структурно-трансформаційних змін в економічній діяльності, глобалізаційних процесах щодо шляхів та способів детінізації економіки у трансформаційних суспільствах.

Для досягнення поставленої в роботі мети використані загальнонаукові і спеціальні методи пізнання явищ і процесів у сфері тіньових економічних відносин. Використання діалектичного методу дозволило розкрити зв’язок базових економічних відносин з політичною та правовою надбудовою та відповідними їй формами суспільної свідомості. Єдність загального і часткового проявляється в універсальних причинах тіньової економіки та її особливостях в трансформаційних економіках. Для оцінки кількісного аналізу параметрів тіньової економічної діяльності були використані статистичні методи. На основі методу порівняльного аналізу розкрито вплив тіньової економіки на фінансову безпеку держави у трансформаційних суспільствах. Завдяки методу аналізу і синтезу зроблені висновки щодо необхідності регламентації та можливості практичного обмеження тіньової економіки.

Практичне значення одержаних  результатів. Комплексний аналіз наукових підходів щодо економічної природи тіньової економіки з метою розробки концептуальних засад і практичних рекомендацій детінізації економіки надає можливість використовувати науково-практичні висновки в економічній політиці держави у трансформаційних суспільствах для регламентації та обмеження обсягу тіньової економіки. Запропоновані методологічні та методичні підходи до оцінки обсягу і масштабів тіньової економіки сприятимуть підвищенню ефективності процесів детінізації економіки.

Апробація результатів. Основні положення дослідження апробовані у II Міжнародній науково-практичній Інтернет – конференції: "Розвиток країн в умовах глобалізації: технологічні, економічні, соціальні та екологічні проблеми" (м.Черкаси 2013).

Публікації. Результати дослідження відображені автором в 1 статті в фаховому науковому виданні, загальним обсягом 0,1 д.р.а.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Курсова робота виконана відповідно до плану науково дослідних робіт кафедри економічної теорії та міжнародної економіки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (тема: «Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах»). У межах цієї теми визначено сутність та структуру тіньової економіки, різні методи розрахунку тіньової економіки, здійснено аналіз сучасного тіньової економіки в Україні та подано шляхи щодо детінізації економіки.

Дослідження виконане з урахуванням  Наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій розрахунку рівня тіньової економіки» та Наказу Міністерства економіки України «Про загальні тенденції тіньової економіки України».

Структура та обсяг курсової. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, загального висновку, списку використаних джерел з 24 найменувань. Містить 1 таблицю, 1 рисунок. Основний зміст роботи викладений на 69 сторінках друкованого тексту.

 

 

Розділ 1

 

теоретико-методологічні  основи дослідження тіньової економіки

 

1.1. Сутність та структура тіньової економіки

 

Тіньова економіка є надзвичайно  актуальною і болючою проблемою  для української економіки. Під  тіньовою економікою слід розуміти економічну діяльність, яка пов’язана з незаконним привласненням особою або групою осіб частини створеної вартості або частки майна через різного роду викривлення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходів, а також через реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів. Тобто це неконтрольоване суспільствам виробництво, розподіл, обмін і споживання товарно-матеріальних цінностей [16, 14].

За визначенням В. Селезньова тіньова економіка за сутністю є незаконною, прихованою (законспірованою) економічною діяльністю з метою збагачення або отримання незаконних пільг особами, що займаються цією діяльністю. Проте найповніше визначення тіньової економіки, на думку М. Ніколаєвої та А. Шевякова, дав Е. Фейг: „Тіньова економіка включає всю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту” [2, 450].

Значний внесок у розроблення сучасних наукових підходів до з’ясування механізмів тіньової економічної діяльності зробив О. Турчинов, який сформулював таке визначення тіньової економіки: "тіньова економіка – це економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється офіційними державними органами, а також діяльність, спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства". На думку О.Шохіна, під тіньовою економікою слід розуміти будь-яку незаконну діяльність в економічному житті суспільства. В. Ісправніков на противагу О.Шохіну розширює сферу тіньової економіки та пропонує відносити до тіньової економіки й ті види діяльності, що суперечать формальним (звичайним) правилам господарського життя. За В. Ісправніковим, тіньова економіка являє собою специфічні економічні відносини, що формуються в суспільстві поза рамками правового поля – всупереч законам, правовим нормам, формальним правилам господарського життя [3, 66].

Але в даній роботі ми використовуємо таке визначення тіньової економіки: «Тіньова економіка – це вид економічної діяльності, який статистично не обліковується, приховується від держави та офіційно не зареєстрований».

 Економічна діяльність в  тіньовому секторі здійснюється  поза законом, що унеможливлює  стабільний розвиток суспільства  та набуває особливої актуальності  у зв’язку з формуванням державної незалежності України. Думка щодо функціонування тіньової економіки у власному ізольованому режимі є помилковою, що погіршує ситуацію. Дослідження тіньової економіки показує, що механізм її функціонування забезпечується зв’язками з офіційною, так званою «світлою» економікою. Вона і забезпечує рух всього тіньового економічного простору [3, 68].

У просторі тіньової економіки  виділяють наступні основні зони:

       − неофіційна економіка – вся легальна економічна діяльність, що не враховується офіційною статистикою і не оподатковується (дрібне виробництво на присадибних ділянках, ремісництво, надання послуг на непостійній основі, разові підробітки, догляд за дітьми і т. ін.);

      −  фіктивна економіка – хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей;

       − підпільна економіка – економічна діяльність, що забороняється законом і навмисне приховується (від незначних протиправних доходів за рахунок адміністративно-правових проступків до наркобізнесу і работоргівлі), а також кримінальний конгломерат антисоціальних, само відтворювальних, надпотужних джерел накопичення тіньових капіталів.

Подібну структуру тіньової економіки  надає й економіст Сполучених Штатів Америки Д. Блейдс, а саме: