Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах

1) виробництво  цілком легальної продукції, що  приховується від влади з метою  несплати податків;

2) виробництво  товарів чи надання послуг, які  заборонені законом;

3) приховування доходів у їх натуральній формі [2, 453-454].

У багатьох країнах, і  особливо в тих, котрі переживають складні періоди трансформації, тіньова економіка не тільки складає помітну частину економічної діяльності, але і продовжує розширюватися. Однак навіть там, де масштаби явища і загальне соціально-економічне тло і приблизно однакові, тіньові економіки істотно розрізняються, наприклад, по наступним характеристиках:

− за структурою (частці кримінальної діяльності в сукупному обсязі виробництва, розвиненості фіктивної економіки, активності дрібного підпільного бізнесу, що вислизає з-під фінансового контролю держави, але граючого, проте, значну роль у насиченні ринку);

− по впливі на розподільні відносини (сприяє зменшенню або нівелюванню диференціації доходів);

− по основних проблемах, породжуваним його (недобір засобів у бюджет, розвиток криміногенних господарських зв’язків і так далі) [3, 70].

Виділять три види тіньової економіки:

«Друга» тіньова економіка — це заборонена законом економічна діяльність працівників  «білої» (офіційної) економіки, яка  приводить до прихованого перерозподілу  раніше створеного національного доходу. З точки зору суспільства у цілому «друга» тіньова економіка не виробляє ніяких нових товарів чи послуг: вигодами, які отримуються від «другої» економіки, користуються одні люди за рахунок втрат, які несуть інші люди.

«Сіра» тіньова економіка — економічна діяльність по виготовленню та реалізації звичайних товарів та послуг яка дозволена законом, але не реєструється (переважно дрібний бізнес). На відміну від «другої» економіки, яка невідривно пов'язана з «білою» (офіційною) економікою та паразитує за її рахунок, «сіра» економіка функціонує автономно. У цьому секторі виробники або свідомо ухиляються від офіційного обліку, не бажаючи нести витрати (пов'язані з отриманням ліцензій, сплатою податків тощо), або звітування про такий вид діяльності взагалі не передбачено [11, 188].

«Чорна» тіньова економіка (економіка  організованої злочинності) — заборонена законом економічна діяльність, яка  пов'язана з виробництвом та реалізацією  заборонених та дефіцитних товарів  та послуг. «Чорною» економікою у широкому значені можна вважати всі види діяльності, які повністю виключені з нормального економічного життя, оскільки вони вважаються несумісними з ним й такими, що його руйнують (наприклад, наркобізнес, грабунки тощо). Якщо у суспільстві панує останній вид тіньової економіки, то для нього характерний кланово-олігархічний формат політичної системи [11, 189].

Тіньова економіка характеризується більшою  гнучкістю та динамічністю, ніж легальна. Вона має здатність швидко заповнювати ніші (що виникають в економічному просторі) та створювати додаткові робочі місця. Тіньова економіка насичує ринок товарами і послугами, збільшує доходи частини населення, посилює конкурентну боротьбу, стримуючи на певний час соціальні дестабілізаційні процеси в суспільстві. Проте вирішальним є негативний вплив тіньового сектору на національну економіку. Внаслідок існування тіньової економіки зменшуються доходи бюджету, зростає зовнішній і внутрішній борг, збільшується тіньовий капітал, зменшується інвестиційна привабливість держави, втрачаються можливості активної участі у глобалізаційних процесах. Втрати державою своїх регулюючих, контролюючих та інших соціально важливих функцій (внаслідок наявності тіньової економіки) неминуче супроводжується криміналізацією суспільства та зростанням організованої злочинності. Система тіньового обороту ВВП працює головним чином на відтік капіталу і лише мала частка національного капіталу залишається або повертається для інвестування вітчизняного виробництва іноді у вигляді прямих іноземних інвестицій чи в іншій формі, що є по суті відмиванням тіньового капіталу.

Тіньова економіка в Україні — результат  системної кризи економіки, що виникла через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень. Поширення тіньової економіки в Україні відбулося на базі руйнації діючих розподільних відносин і побудови нових, які істотно порушили усталений баланс інтересів суб'єктів економіки, паритетність розвитку окремих її сфер, мотивацію ефективного господарювання [11, 190].

Детінізація економіки – це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів. Стратегічною метою детінізації економіки має стати істотне зниження рівня тінізації шляхом створення сприятливих умов для залучення тіньових капіталів у легальну економіку та примноження національного багатства [10, 189].

Виведення на «світло» тіньових капіталів сприятиме вагомому збільшенню національного інвестиційного потенціалу і ступеня його реалізації, матиме значний позитивний ефект для бюджетної сфери, слугуватиме зміцненню довгострокової стабільності та зорієнтованості національної економіки на стратегічний розвиток і зростання, сприятиме зміцненню економічної безпеки держави. Детінізація економіки є першопріоритетним та принципово важливим напрямком сучасної економічної політики України. Проте, дотепер не створено чіткого механізму міжвідомчої координації, ефективного і системного використання усіх наявних ресурсів і засобів розвідувальних, контррозвідувальних, правоохоронних, контрольних, фінансових та інших державних органів, потенціалу громадянського суспільства у вирішенні поставлених проблем. Поряд з витісненням кримінальних та інших незаконних сфер тіньового економічного обігу, існує необхідність впровадження ефективних механізмів повернення до офіційного сектора економіки капіталів некримінального походження [1, 16].

 

1.2. Методики розрахунку рівня тіньової економіки

 

Найбільш прийнятними для визначення обсягів тіньової економіки в  умовах наявної статистичної бази є  такі методи: “витрати населення – роздрібний товарооборот”, фінансовий, монетарний, електричний [5].

У результаті застосування різних методів  для отримання вхідної інформації для розрахунку тіньової економіки  за методом “витрати населення –  роздрібний товарооборот” споживчі грошові витрати домогосподарств на придбання товарів у періоді, що аналізується ( ), коригуються на коефіцієнт ( ), що визначається за такою формулою:

,                       (1.1)

де   – витрати населення на придбання товарів та послуг у періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – соціальні трансферти  в періоді, що аналізується (млн.  гривень);

 – вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, у періоді, що аналізується (млн. гривень) [5].

Скориговані споживчі грошові витрати домогосподарств  на придбання товарів у періоді, що аналізується ( ), визначаються за такою формулою:

,                           (1.2)

де   – споживчі грошові витрати домогосподарств на придбання товарів у періоді, що аналізується (млн. гривень) [5].

Загальний обсяг продажу населенню товарів усіма суб’єктами господарювання в легальному секторі економіки ( ) визначається за такою формулою:

,         (1.3)

де   – обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, у періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – обсяг реалізованої продукції  (робіт, послуг) у діючих цінах  фізичних осіб – підприємців  у періоді, що аналізується (млн. гривень) [5].

Рівень  тіньової економіки за методом “витрати населення – роздрібний товарооборот”  у періоді, що аналізується ( ), визначається за такою формулою:

,               (1.4)

де   – скориговані споживчі грошові витрати домогосподарств на придбання товарів у періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – загальний обсяг продажу  населенню товарів усіма видами  суб’єктів господарювання в легальному  секторі економіки в періоді, що аналізується (млн. гривень) [5].

Розрахунок рівня тіньової економіки за фінансовим методом.

Обчислення рівня тіньової економіки  за фінансовим методом полягає у  визначенні тенденцій зміни пропорцій  між вартістю товарів, робіт і  послуг, використаних у процесі виробництва, та валовим доходом підприємств (господарських об’єднань), установ, організацій у країні в цілому або в і-му виді економічної діяльності. При цьому припускається, що зростання в часі частки вартості товарів, робіт і послуг, використаних у процесі виробництва, відносно валового доходу підприємств (за вирахуванням впливу об’єктивних чинників у періоді, що аналізується) є свідченням закріплення тенденції зростання рівня тіньової економіки. Цей метод є непрямим [5].

При обчисленні рівня тіньової економіки за фінансовим методом у країні в цілому припускається, що базовим періодом розрахунку є 2003 рік ( ), рівень тіньової економіки ( ) у якому розраховується за методом “витрати населення – роздрібний товарооборот” і становить 33 відсотки.

 Обчислення рівня тіньової  економіки за фінансовим методом  складається з таких етапів: розрахунок зміни частки вартості товарів, робіт і послуг, використаних у процесі виробництва, у валовому доході підприємств (у періоді, що аналізується, до аналогічного періоду попереднього року); оцінка впливу зміни співвідношення вихідних-вхідних цін у відповідному виді економічної діяльності; розрахунок рівня тіньової економіки (прихованих доходів) [5].

Припускається, що з метою зменшення суми податків, зборів (обов’язкових платежів) підприємства здійснюють фальсифікацію даних про фінансові результати їх економічної діяльності шляхом збільшення вартості товарів, робіт і послуг, використаних у процесі виробництва, на обсяги тіньової економіки, на яку відповідно зменшується величина валової доданої вартості [5].

Частка вартості товарів, робіт  і послуг, використаних у процесі  виробництва, у валовому доході підприємств ( ) розраховується за такою формулою:

                                    ,                                (1.5)

де   – вартість товарів, робіт і послуг, використаних у процесі виробництва підприємствами в i-му виді економічної діяльності (тис. гривень);

 – валовий дохід підприємств  в і-му виді економічної діяльності  
(тис. гривень) [5].

Оцінка  впливу зміни співвідношення вихідних-вхідних  цін у відповідному виді економічної  діяльності. Вплив зміни співвідношення вихідних-вхідних цін оцінюється шляхом порівняння індексу вихідних цін на продукцію в i-му виді економічної діяльності ( ) відносно індексу вхідних цін на продукцію в j-му виді економічної діяльності, витрачену на виробництво продукції в i-му виді економічної діяльності ( ), у періоді, що аналізується, до аналогічного періоду попереднього року і розраховується за такою формулою:

,                 (1.6)

де   – коефіцієнт визначення зміни співвідношення вихідних-вхідних цін в і-му виді економічної діяльності в періоді, що аналізується;

 – період, що аналізується [5].

Якщо  , то ціни на продукцію в і-му виді економічної діяльності зростають більше, ніж ціни на продукцію в j-му виді економічної діяльності, витрачену на виробництво продукції в i-му виді економічної діяльності. У цьому разі збільшується частка валової доданої вартості у валовому доході підприємств в і-му виді економічної діяльності [5].

Якщо  , має місце збільшення цін на продукцію в j-му виді економічної діяльності, витрачену на виробництво продукції в i-му виді економічної діяльності. У цьому разі зменшується частка валової доданої вартості у валовому доході підприємств в і-му виді економічної діяльності.

Індекс  вхідних цін на продукцію в j-му виді економічної діяльності, витрачену на виробництво продукції в i-му виді економічної діяльності, розраховується за такою формулою:

,                     (1.7)

де   – індекс цін в j-му виді економічної діяльності в періоді, що аналізується, до аналогічного періоду попереднього року;

 – частка витрат продукції  в j-му виді економічної діяльності на виробництво продукції в і-му виді економічної діяльності [5].

Розрахунок  рівня тіньової економіки  за монетарним методом.

 Обчислення рівня  тіньової економіки за монетарним  методом полягає у визначенні  тенденцій зміни співвідношення  обсягу готівки до банківських депозитів у періоді, що аналізується, до базового періоду ( ), за який прийнято 1991 рік.

Припускається, що при здійсненні суб’єктами господарювання і населенням незареєстрованої економічної діяльності розрахунки за товари, роботи і послуги проводяться з використанням готівки, що зумовлює збільшення попиту на готівку в обігу, що обертається поза банками; швидкість обігу готівкових коштів як в офіційній, так і в тіньовій економіці однакова; базовим уважається період, у якому рівень тіньової економіки був незначним; у базовому періоді рівень тіньової економіки дорівнює нулю. Цей метод є непрямим.

Розрахунок рівня тіньової економіки  за монетарним методом здійснюється на основі рівнів тіньової економіки, розрахованих за методом Гутманна та за модифікованим методом [5].

Рівень  тіньової економіки за методом Гутманна в періоді, що аналізується ( ), розраховується за такою формулою:

                          

,                                       (1.8)

де   – показник відношення обсягу депозитів до грошового агрегату в періоді, що аналізується;

 – показник відношення  обсягу депозитів до грошового агрегату в аналогічному періоді попереднього року.

Показник відношення обсягу депозитів  до грошового агрегату М2 ( ) у зазначених періодах розраховується за такою формулою:

                    

,                        (1.9)

де   – грошова маса у відповідному періоді (млн. гривень);

 – банківські депозити  у відповідному періоді (млн.  гривень);

 – гроші поза банками  у відповідному періоді (млн.  гривень);