Детінізація економіки в трансформаційних суспільствах

 – базовий період, за який прийнято 1991 рік.

За методом Гутманна скорочення відношення обсягу депозитів до грошового  агрегату М2 у періоді, що аналізується, є свідченням тенденції збільшення рівня тіньової економіки [5].

Рівень тіньової економіки за модифікованим  методом у періоді, що аналізується ( ), розраховується за такою формулою:

                        

,                            (1.10)

де   – коефіцієнт ефективного використання готівкових коштів в обігу в періоді, що аналізується;           

 – коефіцієнт ефективного  використання готівкових коштів  в обігу в базовому періоді.

Коефіцієнт ефективного використання готівкових коштів в обігу ( ) розраховується за такою формулою:

                                 

,                                    (1.11)

де   – гроші поза банками в періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – переказні депозити в національній валюті, що є результатом різниці між грошовою масою у періоді, що аналізується, та величиною грошей поза банками у цьому періоді (млн. гривень);

 – швидкість обертання готівкових коштів у періоді, що аналізується [5].

Швидкість обертання готівкових коштів ( ) розраховується за такою формулою:

                            

,                                       (1.12)

де   – загальна сума грошових витрат населення в періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – середній обсяг грошей  поза банками в періоді, що аналізується (млн. гривень) [5].

Загальна сума грошових витрат населення в періоді, що аналізується ( ), розраховується за такою формулою:

    

,     (1.13)

де   – витрати населення на придбання товарів та послуг у періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – соціальні трансферти  в періоді, що аналізується (млн.  гривень);

 – вартість спожитої продукції,  отриманої з особистого підсобного  господарства та від самозаготівель, у періоді, що аналізується (млн.  гривень);

 – приріст фінансових  активів у періоді, що аналізується (млн. гривень);

 – кошти населення  на будівництво власних квартир  у періоді, що аналізується (млн.  гривень);

 – кошти населення на індивідуальне житлове будівництво в періоді, що аналізується (млн. гривень).

За  модифікованим методом збільшення обсягів доходів, отриманих населенням з офіційних джерел і витрачених на задоволення споживчих потреб, та депозитів у національній валюті є свідченням тенденції зменшення рівня тіньової економіки [5].

Інтегральний рівень тіньової економіки  за монетарним методом розраховується як сума зважених величин рівнів тіньової економіки, розрахованих за методом  Гутманна та за модифікованим методом.

Зважена величина рівня тіньової економіки за методом Гутманна розраховується за такою формулою:

                   

.                                           (1.14)

Зважена величина рівня тіньової економіки  за модифікованим методом розраховується за такою формулою:

               

.                                        (1.15)

 Розрахунок рівня тіньової  економіки за електричним методом.

Обчислення  рівня тіньової економіки за електричним методом полягає в порівнянні приросту внутрішнього споживання електроенергії з приростом ВВП. При цьому припускається, що приріст внутрішнього споживання електроенергії повинен відповідати приросту реального ВВП. Якщо має місце перевищення приросту внутрішнього споживання електроенергії над приростом ВВП, то вважається, що електроенергія спрямовується на виробництво в тіньовій економіці.

Таке припущення є правильним, якщо технологічний рівень виробництва  товарів, виконання робіт та надання послуг залишається незмінним. У разі інвестування в енергоефективні проекти та енергозберігаючі заходи різниця між індексом зміни внутрішнього споживання електроенергії та індексом зміни ВВП зростає внаслідок науково-технічного прогресу. Цей метод є непрямим [5].

Рівень тіньової економіки за електричним  методом ( ) визначається шляхом порівняння рівня тіньової економіки в періоді, що аналізується, та базовому періоді і розраховується за такою формулою:

             

                           (1.16)

де   – індекс зміни внутрішнього споживання електроенергії в періоді, що аналізується, до базового періоду;

 – індекс зміни ВВП у  періоді, що аналізується, до базового періоду;

 – період, що аналізується;

 – базовий період, у якому  індекс зміни внутрішнього споживання  електроенергії ( ) та індекс зміни ВВП ( ) дорівнюють одиниці. За базовий період прийнято 1990 рік [5].

Індекс зміни ВВП у періоді, що аналізується, до базового періоду ( ) розраховується за такою формулою:

                      

,                               (1.17)

де   – індекс зміни ВВП у періоді, що аналізується;

 – індекс зміни ВВП в  аналогічному періоді попереднього  року.

Індекс зміни ВВП у періоді, що аналізується ( ), коригується за такою формулою:

                    

.                                (1.18)

Рівень тіньової економіки за електричним  методом у періоді, що аналізується ( ), з урахуванням розвитку науково-технічного прогресу розраховується за такою формулою:

            

                  (1.19)

де   – індекс зміни внутрішнього споживання електроенергії в періоді, що аналізується, до базового періоду;

 – індекс зміни ВВП у  періоді, що аналізується, до базового періоду;

 – різниця між скоригованим  індексом зміни ВВП ( ) та індексом зміни витрат палива, теплоенергії та електроенергії на технологічні потреби ( ) починаючи з 1998 року до періоду, що аналізується [5].

Індекс  зміни внутрішнього споживання електроенергії в періоді, що аналізується, до базового періоду ( ) розраховується за такою формулою:

,                                     (1.20)

де   – обсяг внутрішнього споживання електроенергії в періоді, що аналізується (млрд. кВт/год);

 – обсяг внутрішнього споживання  електроенергії в аналогічному  періоді попереднього року (млрд. кВт/год).

Розрахунок обсягів внутрішнього споживання електроенергії в періоді, що аналізується ( ), здійснюється за такою формулою:

,                     (1.21)

де   – обсяг виробництва електроенергії в періоді, що аналізується  
(млрд. кВт/год);

 – обсяг імпорту електроенергії  в періоді, що аналізується  
(млрд. кВт/год);

 – обсяг експорту електроенергії  в періоді, що аналізується  
(млрд. кВт/год);

 – витрати електроенергії  на комунально-побутове споживання  в періоді, що аналізується (млрд. кВт/год);

 – технологічні втрати  електроенергії в періоді, що аналізується (млрд. кВт/год) [5].

Розрахунок інтегрального показника рівня тіньової економіки в національній економіці в цілому.

 Обчислення інтегрального  показника рівня тіньової економіки  в національній економіці в  цілому ( ) здійснюється шляхом зведення оцінок за методами “витрати населення – роздрібний товарооборот”, фінансовим, монетарним та електричним в узагальнений показник з використанням коефіцієнтів, що застосовуються для оцінки рівня тіньової економіки за кожним методом у періоді, що аналізується, з урахуванням стабільності оцінок за відповідним методом за попередні роки. Чим більш нестабільними є оцінки рівня тіньової економіки за кожним методом у попередні роки, тим меншим є вплив відповідного методу на інтегральний показник рівня тіньової економіки. Перевага надається методу, що має більш стабільні оцінки за останні п’ять років [5].

Інтегральний показник рівня тіньової економіки в періоді, що аналізується ( ), розраховується як сума середньозважених оцінок рівня тіньової економіки за зазначеними методами за такою формулою:

,    (1.27)

де   – оцінка рівня тіньової економіки за одним із зазначених методів у періоді, що аналізується;

 – один із зазначених методів.

Оцінки рівня тіньової економіки, визначені за фінансовим та електричним методами, застосовуються за вирахуванням рівня тіньової економіки, розрахованого органами державної статистики [5].

Коригування оцінок рівня тіньової економіки за фінансовим та електричним  методами здійснюється за такою формулою:

                              

                            (1.28)

де  l – рівень тіньової економіки, розрахований органами державної статистики (обсяг економіки, яка безпосередньо не спостерігається).

Розрахунок коефіцієнтів ( ) складається з таких етапів:

1) розрахунок середнього значення оцінок рівня тіньової економіки за попередні роки ( ) за такою формулою:

,      (1.29)  

де  p – кількість попередніх років (кількість оцінок рівня тіньової економіки за одним із зазначених методів);

2) розрахунок середньоквадратичного відхилення оцінок рівня тіньової економіки за одним із зазначених методів ( ) за попередні роки від їх середнього значення за такою формулою:

;     (1.30)

3) розрахунок коефіцієнта варіації ( ), який визначає ступінь відхилення оцінок рівня тіньової економіки за кожним із зазначених методів за попередні роки від їх середнього значення, за такою формулою:

.     (1.31) 

Коефіцієнти ( ) є обернено пропорційними коефіцієнтам варіації ( ) та в сумі дорівнюють одиниці [5].

 

1.3. Інструменти детінізації економіки: вітчизняний і світовий досвід

 

Тіньова економіка в Україні – це не окреме явище, а результат системної кризи економіки. При переході від соціалістичних форм організації економіки доринкових форм, відбулася реструктуризація тіньового сектора економіки, його масштабний розвиток. У розвинених країнах обсяги тіньового сектора становлять 5-12% ВВП, тим самим не надаючи значного впливу на економічні та соціальні процеси в країні. На жаль, за масштабами тіньового сектору Україна займає одну з ключових позицій не тільки на пострадянському просторі, а й на території Східної та Центральної Європи [15, 2].

Передумови поширення тінізації  економічних відносин в Україні  виникли ще за часів колишнього СРСР. Особливо стрімким було нагромадження  тіньових капіталів за роки так званої перебудови (1985—1991 рр.). У результаті зі здобуттям незалежності Україна отримала у спадок вже сформований тіньовий сектор, в якому містилося досить вагоме кримінальне ядро. Додаткові умови для розвитку тіньової кримінальної діяльності створювали спотворена галузева та регіональна структура економіки, її надмірна монополізація. Позначилися й відчутні помилки у здійсненні реформ, зокрема тих, що стосувалися прискореної лібералізації та приватизаційних процесів, розбудови фінансового сектору [20].

За  підрахунками експертів 55 % українського валового внутрішнього продукту виробляється в тіні, при цьому гроші через бюджет не спрямовуються на соціальні потреби: підтримку вчителів, медиків, пенсіонерів, армії. Для зниження рівня тінізації економіки Україна використовувала такі інструменти:

• удосконаленням чинного законодавства, лібералізацією правового поля для підприємства;
• зниженням рівня бартерних операцій (з 42,4 % у 1997 р. до 2,3 % у 2003 р.);
• підвищенням якості використання бюджетних коштів, зокрема шляхом обмеження не грошових форм розрахунків з бюджетом та заборони бюджетних взаємозаліків, переходом на казначейську форму обслуговування бюджетних операцій [20];
• подоланням гіперінфляції та забезпеченням надійної грошової стабілізації, позитивних змін у структурі грошової маси зокрема зменшенням кількості грошей, що обертаються поза банками, з 48,9 % у 1997 р. до 35,7 % від грошової маси у 2003 р.;
• здійснення заходів щодо впорядкування системи зайнятості населення, надання субсидій населенню на створення додаткових робочих місць для працевлаштування зареєстрованих безробітних тощо [20].

Щодо законодавчих важелів, які використовувала Україна для протидії відмиванню брудних грошей, то до них можна віднести Кримінальний кодекс, який передбачає карну відповідальність за діяльність, пов’язану з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. На посилення правової основи протидії відмиванню брудних грошей працює і Закон України «Про банки і банківську діяльність». В Україні створений і постійно діє Координаційний комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією. До його компетенції, крім зазначених у самій назві завдань, входить також боротьба з тіньовою економікою. Також діє ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", який встановлює яким чином, якими способами та у яких випадках має здійснюватись моніторинг фінансових операцій. Органом уповноваженим на здійснення таких функцій є Державна служба фінансового моніторингу України. За останні роки були ухвалені закони та законодавчі акти, спрямовані на концентрацію зусиль правоохоронних органів, органів місцевої та регіональної виконавчої влади, громадських організацій на розв'язання національної проблеми – детінізації вітчизняної економіки. Тому, боротьба з тіньовою економічною діяльністю в Україні набуває активності на державному рівні, при цьому практичні результати поки що незадовільні, оскільки існує відомча ізольованість юридично самостійних структур, які відокремлюють функції своєї боротьби з тіньовою економічною діяльністю, розробляють свої підходи в умовах наростання розрізненої діяльності, що стає дедалі більш гальмівним фактором у розв'язанні проблеми [20].