Шляхи формування інтенсивного типу розвитку виноградно-виноробного підкомплексу в ТОВ «Лиман» Роздільнянського району Одеської області

 

Дані таблиці 2.10, показують, що в ТОВ «Лиман», відбувається зниження рівня рентабельності всього сільськогосподарського виробництва в порівнянні 2007-2009 рр. Така тенденція просліджується в зв'язку зі значним зменшенням балансового прибутку і збільшення повної собівартості. Зменшення рівня рентабельності говорить про зниження прибутковості даного господарства. Підводячи підсумок даної таблиці потрібно відзначити, що в ТОВ «Лиман» в основному на показник рентабельності вплинула собівартість продукції, що було встановлено раніше, збільшується з кожним роком. Ріст собівартості був викликаний збільшенням ціни на пально-мастильні матеріали, отруйні хімікати, добрива, насіння й інші предмети і засоби праці, що необхідні для сільськогосподарського виробництва. Виробничі показники по основним видам продукції в ТОВ «Лиман» приведено в таблиці 2.11

 

Таблиця 2.11 Ефективність основних видів продукції в ТОВ «Лиман»

 

Показники	Роки			2009 рік в % до 2007 року
	2007	2008	2009
Урожайність основних культур, ц/га:
озима пшениця	23,1	9,7	26,7	115,6
Ячмінь	22,0	-	34,1	155
Соняшник	12,0	5,6	9,4	78,3
Кукурудза на зерно	-	8,4	-	-
Продуктивність тварин: - середньорічний надій  молока від 1 корови, кг	878,8	-	-	-

 

Аналізуючи продуктивність основних видів продукції по господарству відмічаємо зменшення рівня урожайності при порівняні 2009 року з 2007 роком по соняшнику на 2,6 ц/га. В основному це пояснюється, низьким рівнем витрат на підвищення продуктивності продукції. В той же час зросла урожайність озимої пшениці на 3,6 ц/га, та ячменю – 12,1 ц/га.  В тваринництві спостерігаємо зменшення надою молока.

Отже стадо корів на підприємстві характеризується низькою продуктивністю. Динаміка валового виробництва продукції сільського господарства представлена в таблиці 2.11.

 

 

 

Таблиця 2.12 Динаміка валового виробництва продукції в ТОВ «Лиман»

 

Види продукції	Роки			2009 рік до 2007 року
	2007	2008	2009	(+.-)	%
Об’єми виробництва, ц
Зернові всього	12671	4282	12737	66	1050
в.т.ч пшениця	7914	4072	10964	3050	138,5
Ячмінь	4757	-	1569	3188	32,9
Сорго	-	-	204	-	-
Соняшник	4085	1388	3103	-982	75,9
Кукурудза	-	210	-	-	-
Приріст живої маси великої рогатої худоби, ц	158	32	-	-	-
Приріст живої маси свиней, ц	87	64	1,4	-85,6	1,6
Молоко, ц	1037	-	-	-	-

 

Аналізуючи дані, відмічаємо зростання об’ємів по виробництву зернових культур, на 66 ц. Основним чином це сталось за рахунок значного приросту по виробництву пшениці. В той же час по ячменю і соняшнику відбулось скорочення даного показника відповідно на 3188 та 982 ц. По галузі тваринництва відмічаємо сталу тенденцію до скорочення по виробництву м’яса свиней, що склала при порівняні 2007 - 2009 років, відповідно 85,6 ц.

Тому можна зробити такий висновок, що господарство спеціалізується в зерновому напрямку. А тваринництво для господарства, є майже не вигідним, адже потребує дуже великих затрат праці, та витрат на утримання.

 

3. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕНСИВНОГО ТИПУ РОЗВИТКУ ВИНОГРАДНО-ВИНОРОБНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ В ТОВ «ЛИМАН» РОЗДІЛЬНЯНСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

3.1Шляхи вдосконалення  існуючої системи формування інтенсивного типу розвитку виноградарства в ТОВ «Лиман»  Роздільнянського району Одеської області

 

Наявність і постійне поповнення сортового складу польових культур -  основа ведення сучасного рослинництва. Лише наявність високопродуктивних сортів і гібридів, які відповідають грунтово-кліматичним умовам господарства, слабо уражаються хворобами і шкідниками, певною або значною мірою протистоять бур’янам, слабо або зовсім не полягають, дають змогу мінімізувати технологію, скоротити витрати на дорогі пестициди, десиканти, дефоліанти, ретарданти та регулятори росту. Нерідко витрати на ці хімікати настільки значні, що придбаного за ці гроші пального достатньо для механічного догляду за посівами на 5-8 га. Всі ці питання на практиці потрібно вирішувати раціонально[31 c.32].

Виноградарські райони пiвдня України характеризуються тривалим безморозним перiодом, великою кiлькiстю тепла та свiтла, низькою вологiстю повiтря, достатньою родючicтю грунтiв, що дає можливiсть вирощувати високоякicний виноград. Але недостатнє вологoпостачання та часті засухи не дають змоги рослинам ефективно використовувати космiчнi фактори (свiтло, тепло) і поживні речовини грунту, що негативно впливає на врожайність винограду.

Порiвняно з iншими сiльськогocподарськими культурами виноград вiдзначається підвищеною посухocтiйкicтю, яка зумовлена сильним розвитком та глибоким проникненням кореневевої системи, великою сисною силою коренів і листкiв, рацiональною работою внутрiшнiх водорегулюючих систем.

У мipy збiльшення нестачi вологи в грунті рослини змушені економнiше її витрачати. Це досягається зменшенням ширини продихових щiлин та пiдвищенням водозатримної здатностi листкiв [31. c13].

Найбiльш негативно на ріст, розвиток і плодоношення винограду впливає нестача вологи в грунті у першiй половинi вегетаїї - від початку сокоруху до кiнця цвiтiння. Пагoни, досягнувши 30-40 см довжини, припиняють picт, пiд час цвiтiння пилок втрачає фертильнiсть, спостерiгається масове обсипання квіток, гинуть ягoди. Посуха у другiй половинi вегетації негативно впливає на масу ягiд та грон, нагромадження цукрiв i запасних поживних речовин, морозостiйкiсть рослин. Уникнути негативногo впливу поcух на рослини можна шляхом зрошення.

На пiвднi України в умовах зрошення для вирощування високого врожаю винограду (15-25 т/га) витрачається 4,5-6,0 тис. м /га води. Сумарні витрати її визначаються природними умовами (клiмат, рельєф, грунти, опади), бiологiчними особливостями соpтів, урожайнiстю насаджень та рiвнем агротехнiки.

Урожайність насаджень винограду безпосередньо залежить від розвитку кореневої системи, яка забезпечує надземну частину кущів водою і розчиненими мінеральними солями. Буйний розвиток рослин винограду свідчить про наявність добре розвиненої кореневої системи та про її нормальну діяльність.

Завдання і мета, які вирішуються за допомогою утримання та обробітку ґрунту на виноградниках , включають як загально землеробські вимоги , так і специфічні  , характерні для винограду . До загально землеробських вимог належать такі завдання, як збереження та нагромадження вологи , створення сприятливого водного і повітряного режимів , поліпшення мікробіологічної діяльності , боротьба з бур’янами , заорювання органічних решток. Специфічними , характерними тільки для винограду , є такі завдання , як вкривання та відкривання виноградних кущів, внесення і заорювання добрив , зрошення , меліорація ґрунту (  гіпсування та вапнування ).

Система утримання ґрунту на виноградниках має відповідати грунтово-кліматичним умовам і разом з тим забезпечувати збереження природної родючості ґрунту, а система обробітку повинна не допускати згубної його ущільненості.

Систематичне внесення органічних і мінеральних добрив має дуже важливе значення для одержання високих, сталих і доброякісних урожаїв винограду. Це зумовлено тим, що він росте на одному місці кілька десятиліть, грунт, як правило , утримується під чорним паром , а з урожаєм та обрізками лози з ґрунту щорічно виноситься велика кількість поживних речовин .

Без внесення добрив грунт збіднюється поживними речовинами , відбувається посилена мінералізація гумусу – основного джерела поживних речовин. Для нормальної життєдіяльності рослин винограду потрібні мікроелементи : азот, фосфор, калій, кальцій, магній, залізо, сірка та в менших нормах мікроелементи : бор, цинк, марганець, молібден, кобальт та ін.

Виноград пошкоджують шкідники і уражають хвороби. На виноградниках зареєстровано понад 1000 грибних хвороб, численні бактеріальні, вірусні, мікоплазмові хвороби та понад 800 шкідників.

В Україні шкідливі організми щорічно знищують понад 30 % урожаю, незважаючи на значні затрати на проведення захисних заходів. При несвоєчасному або неякісному їх застосуванні втрати врожаю перевищують 50 % . Окремі шкідники ( гронова листокрутка, кліщі ) та хвороби ( мілдью, оїдіум, сіра гниль ) у сприятливі для їх розвитку роки та при відсутності захисних заходів знищують практично весь урожай . Інтенсивне ураження виноградних кущів хворобами деревини ( чорною плямистістю , інфекційним засиханням кущів тощо ) – основна причина їх передчасної загибелі.

Виноградники пошкоджують комахи, кліщі, нематоди та інші групи шкідників. Серед комах найшкідливіші: із рівнокрилих філоксера, метеликів – листокрутки, совки, п’ядуни, жуків – скотарі, хрущі та ін.

Для захисту винограду від шкідників і хвороб застосовують науково обґрунтовану інтегровану систему агротехнічних, біологічних та хімічних заходів.Вона передбачає такі прийоми: контроль ( вивчення ) фітосанітарного стану на виноградниках; розробку прогнозів ( тривалих та короткотермінових ) чисельності , шкодочинності шкідливих організмів та оптимальних строків проведення захисних заходів ; використання природних факторів   регулювання інтенсивності розвитку хвороб, чисельності та шкодочинності шкідників; раціональне застосування засобів захисту виноградників від шкідників і хвороб з урахуванням економічних порогів їх чисельності та шкодочинності.

Під сортом у виноградарстві розуміють групу рослин , одержаних із нанісини або бруньки , подібних за морфологічними ознаками і біологічними властивостями, які передаються потомству при вегетативному їх розмноженні.

У виноградарстві, як ні в одній із рослинницьких галузей сільськогосподарського виробництва, сорт вирішує успіх справи . Величина врожаюі, особливо, якість продукції, що одержують після переробки винограду, а отже, й ефективність виробництва значною мірою залежить від сорту.

Відбираючи сорти винограду для своєї ділянки , садівник , як правило , цікавиться лише величиною грона та ягід, їх смаком і кольором . Його мало турбують біологічні особливості саджанця. Скажімо, морозостійкість, строки достигання, стійкість до хвороб та шкідників.

За останні десятиріччя зусиллями селекціонерів та завдяки складним міжвидовим схрещуванням виведено сорти , які характеризуються , окрім гарних смакових якостей, великих грон та ягід , високої врожайності , підвищеною морозостійкістю та здатністю протистояти найпоширенішим хворобам і шкідникам винограду – мільдью, оїдіумі, сірій гнилі, філоксері.

Південна теплолюбна культура – виноград високі вимоги висуває саме до температури повітря влітку та до кількості теплих сонячних днів. У дощові роки неможливо одержати ягоди винограду із задовільним вмістом цукру.

Прийнято поділяти  сорти винограду за строками достигання залежно від суми середньодобових температур, починаючи  від +10С – розпускання бруньок до повного достигання ягід, а також від необхідної для достигання кількості сонячних днів з температурою вище +10С- розпускання бруньок до повного достигання ягід , а також від необхідної для достигання кількості сонячних днів з температурою вище +10С за літній період. За цими показниками всі сорти діляться на 5 груп , починаючи від ранніх , які вимагають суми активних температур 2100-2300С і 95-110 сонячних днів , до пізніх, які потребують суми активних температур 3100-3400С і 170-185 сонячних днів.

Розрізняють такі сорти винограду на  України , які розрізняються між собою за ознаками: Чауш , Сапераві, Шасла, Жемчуг Саба , Ркацителі , Лідія , Матяш, Янош, Мускат, Одеський чорний, Алеатіко, Аліготе, Сухолиманський білий , шардоне, Каберне, Совіньйон та інші. Найпростіший і швидким методом визначення сорту є метод окомірної оцінки за морфологічними ознаками його органів. Кожен із них має свої , притаманні тільки йому , ознаки , а кожна ознака має специфічні числові ( кількісні )та якісні показники й точно визначений час , коли та чи інша ознака найчіткіше проявляється , отже , і легко описується .

Завершальним етапом вирощування винограду є своєчасне якісне збирання врожаю . При підготовці до збирання винограду треба завчасно заготовити необхідну кількість тари , інструменти , пакувальні матеріали , обладнати необхідну кількість пунктів для сортування та пакування винограду, завчасно приготувати автотранспорт і забезпечити його необхідною кількістю палива , виноробні пункти по переробці винограду й необхідні матеріали для цього, підготувати холодильники або пункти зберігання винограду.