Шляхи формування інтенсивного типу розвитку виноградно-виноробного підкомплексу в ТОВ «Лиман» Роздільнянського району Одеської області

Підготовку до збирання винограду проводять за старанно розробленим планом , складеним з урахуванням загальної площі плодоносних насаджень ,їх урожайності , сортового складу, строків достигання різних сортів , норм виробітку на збиранні , сортуванні та пакуванні , пропускної спроможності виноробних пунктів і пунктів для зберігання винограду, потреби в робочій силі та автотранспорті, а також у збиральній і транспортній тарі, інструментах, матеріалах тощо.

Технологічний процес збирання врожаю включає такі операції : пошук грона в масі куща , відділення його від рослини , укладання винограду в тару ( кошики, відра, ящики, контейнери ) та переміщення на ділянці до транспортних засобів, транспортування з ділянки до місця переробки , пакування або реалізації.

 

3.2 Формування раціональної системи ведення галузі та інтенсивного типу розвитку виноградарства

 

Обґрунтовані основні резерви ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу підприємства, визначені шляхи удосконалення виноградного розсадництва та сортової спеціалізації, а також визначений вплив державного регулювання та фінансово-економічного забезпечення розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК області та планування і прогнозування діяльності виноградарсько-виноробних підприємств.

Першочергове значення при цьому має розвиток розсадництва. Це пов’язано з тим, що у переважній більшості в господарстві виноградарство представлено старими насадженнями та малопродуктивними сортами, які потребують оновлення на 7-8% площ щорічно. Вважаємо, що спеціалізація виноградарства підприємства повинна вдосконалюватися в 2-х напрямках. По-перше: у напрямі використання клонової селекції, особливо високопродуктивних і безвірусних клонів. Це продовжує термін експлуатації виноградників. По-друге: відповідно до потреб ринку споживання винограду та вина, агрокліматичних особливостей виноградарських регіонів області нами обґрунтовано розширення асортиментної структури та поглиблення спеціалізації галузі за рахунок таких цінних білих сортів, як Мускати, Шардоне, Трамінер, група Піно, а також технічних сортів червоної групи: Піно чорний, Сапераві, Каберне, Бастардо.

Нами доведено, що одним із напрямів здешевлення виробництва та підвищення його ефективності у виноградарстві є застосування для шпалерних опор соснових стовпів з терміном служби 50-60 років; ліквідація зрідженості виноградників; застосування вітчизняних механізмів для обробки винопродуктів; добрив та засобів захисту рослин.

В роботі наголошується, що основним напрямом підвищення ефективності функціонування та розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу підприємства є вдосконалення механізму економічного регулювання.

Потребує уваги й те, що виноградарсько-виноробне підприємство практично не можуть скористатися прямими інвестиціями, особливо іноземними. Тому іноземні інвестиції повинні мати цільове призначення і бути спрямовані на конкретні проекти, які мають значний економічний ефект. У виноградарсько-виноробному підкомплексі потребує вдосконалення також і діюча система ціноутворення.

В умовах ринкового механізму господарювання планування є одним із важелів підвищення ефективності розвитку підприємств галузі. Сучасні технології вирощування винограду мають відповідати, якнайменше,трьом основним вимогам:-екологічної безпеки; -високої ефективності;

-економічності.  
Енергозаощадження має здійснюватися шляхом виключення втрат по всьому технологічному ланцюжку та раціонального (економічного) використання ресурсів. Джерела цих втрат добре відомі. Назвемо лише основні: 
- неправильний вибір ділянки, сортового складу і схем посадки; 
- закладення винограднику рядовим (нерідко випадковим) посадковим матеріалом, що спричинює зрідженість насаджень, засмічення їх маловрожайними та хворими клонами; 
- практика установлення шпалери з використанням залізобетонних опор та оцинкованого дроту, що супроводжується величезною витратою енергії і становить 34% всіх енергозатрат на створення виноградника; 
- недоформованість кущів і, отже, штучне зниження навантаження врожаєм.  
Через недосконалість застосовуваних у виноградарстві й розсадниківництві технологій марно втрачається від 35 до 50 і більше відсотків води, тепла, ПММ, добрив, пестицидів тощо. Із загальної кількості антропогенної енергії, що витрачається на врожай, працює лише її четверта частина. Впровадження системи адаптивного виноградарства дасть змогу збільшити використання енергії, підвищити екологічну безпеку ампелобіогеноценозів.  
Для стабілізації й дальшого розвитку виноградарства важливе значення має вирішення низки питань організаційно-економічного характеру, що пов’язані з реформуванням підприємств, які спеціалізуються на виробництві винограду.  
Досліджуваному підприємству потрібно використовувати світовий досвід практичного застосування комп’ютерних програм оцінки інвестиційних проекті, за допомогою програми “Projekt Expert”.

 

 3.3 Перспективи розвитку виноградарства

 

Планування рослинництва господарства починають з розробки балансу земельних угідь і визначення напрямів цільового використання їх у плановому періоді. При цьому користуються чинним законодавством України щодо власності на землю, її оренди, землеволодіння та землекористування. У балансі визначають усі види і розміри земельних угідь, що перебувають на перше число планового року у власності або в користуванні підприємства.

Плануючи трансформацію земельних угідь (переведення їх з одного виду в інший), виходять з конкретних внутрішніх і зовнішніх умов господарства. В одних випадках передбачають можливе збільшення площ інтенсивніше використовуваних земель за рахунок менш продуктивних пасовищ і сіножатей чи освоєння площ, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві (болота, піски, чагарники) .

Склад земельних угідь на плановий 2012р та їх трансформація представлені в таблиці 3.1

 

Таблиця 3.1 Земельні угіддя та їх трансформація на перспективу в ТОВ «Лиман» Роздільнянського району Одеської області

 

Показники	2009 р		Трансформовано земель		2012 р		План на 2012 р до 2009 р, %
	Га	%	надійшло	вибу-ло	га	%
Землі всього  в т.ч. сг.угіддя	1909	100			1909	100	100
Рілля всього	1555	81,5		-20	1535	80,4	98,7
Багаторічні насадження	354	18,5			374	19,6	105,6
Виноградники	354	18,5	+20		374	19,6	105,6
з них плодоносні	234	12,3	+156	-68	322	16,9	137,6
Молоді	120	6,3	+69	-156	62	3,3	51,7

 

Удосконалення економічного механізму господарювання в сільськогосподарських підприємствах, ефективне функціонування проти витратного механізму потребують створення відповідної нормативної бази.

У 2012р проектується корчування старих виноградних насаджень на площі 68 га у ріллі, одночасно в даний період передбачається закладка молодих насаджень нових сортів винограду на 88 га. До 2012 він вступає в плодоношення.

Щодо структури площ, зайнятих окремими сортами винограду, то їх ми також залишаємо незмінними, оскільки у плановому році не передбачається закладка нових виноградників або викорчовування існуючих. Всі виноградники, які представлені у таблиці 3.2 є плодоносними (додаток А)

Планування урожайності виноградних насаджень у ТОВ «Лиман» Роздільнянського району Одеської області

Таблиця 3.3 Розрахунок нормативно-ресурсної урожайності винограду на 2012 р приведена в додатку Б

Аналізуючи вище наведену таблицю ми бачимо, що спроектована нами урожайність винограду досить висока. Так урожайність сортів винограду зросла і склала Сухомлинський білий  на 2,8%, Одеський чорний на 50,9%, Аліготе на 9,2%, Рубін таїровський  на 22,8%, Мускат одеський на 28,9%, Каберне совіньон  на 16%, Золотистий ранній на 26,3%, Голубок на 10,8%, Шардоне на 28,8%, Одеський сувенір на 64,3%, Мускат таїровський на 56,2%, Молдова на 16,9%, Страшенський на 7,8%, Ранній магарач зріс в 2р, Мускат янтарний  на 22,2%, Мускат жемчужний на 23,5%, Грудневий 48,7%, Суреченський білий 17,2%. Така нормативно-ресурсна урожайність планується за рахунок внесення добрив,використання засобів захисту рослин,обробітку грунту.

В даній таблиці ми плануємо корчування винограду і закладку нових сортів ,завдяки цьому проектна площа,урожайність і валовий збір зростають .Таким чином площа по технічним сортам винограду зросла на 81%, по столовим  на 2%. Валовий збір по технічним і столовим сортам теж зріс на 81% та 26%.

Спираючись на дані наукових досліджень щодо потенційного рівня врожайності певних сортів винограду за умов дотримання всіх технологічних вимог вирощування культури та на фактичний рівень урожайності, що склався у господарстві, на 2012 р. нами була запланована урожайність, наведена в таблиці 3.4

З даних таблиці видно,що планується реалізувати 9666ц столових сортів винограду населенню,а технічних сортів  винограду планується реалізувати 19819 ц «Агро+», головному покупцю продукції  ТОВ «Лиман»

Таблиця 3.4. Урожайність та валовий збір винограду і плодів на перспективу у ТОВ «Лиман» Роздільнянського району Одеської області див додаток В.

Дана таблиця показує, що у 2021 р планується засади площу  плодоносних насаджень на 85 га більше по технічним культурам і на 3 га більше по столовим. Валовий збір по технічним склав 19819  ц, а по столовим 9666 ц. Звідси урожайність по технічним  і столовим планується на 2012 р більше на 31 ц/га і 14 ц/га порівняно до середнього за 2007-2009 рр .

 Проект виробництва на 2012р буде становити 29485 ц/га, виробнича собівартість 1ц складатиме 100,67 тис.грн, повна собівартість 1ц 120,73 тис.грн. Всього валових виробничих витрат буде на суму 2968,4 тис.грн, Накладні виробничі витрати будуть у сумі 118,7 тис.грн. Валові прямі витрати плануються на суму 2849,7 тис.грн і розраховується як прибуток номатива прямих витрат до планової посівної площі і поділеної на тисячу. Норматив прямих витрат буде дорівнювати 8850. Планова посівна площа складатиме 322 га.

 

 

 

 

Таблиця 3.5 План виробничих витрат на вирощування винограду  в ТОВ «Лиман» Роздільнянського району Одеської області

 

Сг.культури	Планова посівна площа,га	Норматив прямих витрат	Валові прямі витрати,тис.грн	Накладні витрати, тис.грн	Всього валових виробничих витрат,тис.грн	Проект виробничих витрат на 2011р	Виробнича собівартість	Повна собівартість
Виноградники плодоносні	322	8850	2849,7	118,7	2968,4	29485	100.67	120.73

 

Усю різноманітність шляхів підвищення рентабельності виробництва на підприємствах та в організаціях АПК можна звести в три групи: зростання їхніх доходів за рахунок збільшення виробництва й реалізації продукції, поліпшення її якості,підвищення реалізаційних цін на продукцію, зменшення витрат. При обґрунтуванні цих шляхів в одних випадках перевагу слід віддати інтенсифікації виробництва,поліпшенню його збалансованості  і на цій основі підвищенню врожайності культур. Разом з тим практично для всіх регіонів ,галузей і підприємств країни одним із головних шляхів підвищення рентабельності виробництва є різке скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Це зумовлено високим рівнем собівартості сільськогосподарської продукції в Україні через недосконалу технологію та організацію виробництва. У практиці планування витрат і собівартості продукції використовуються декілька методів:-кошторисний, нормативний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний. Традиційним методом,який широко застосовують у поточному плануванні є кошторисний . У спеціальних таблицях плану складаються кошториси витрат відповідно до їх статей за культурами. Витрати розраховуються на основі технологічних карт  або планових нормативів за елементами витрат на гектар площі,одиниць продукції. Головним недоліком цього методу є  велика трудомісткість планових розрахунків.