Сегментирование рынка

 Крім того, повсюдно  застосовують агресивні маркетингові  заходи, що ґрунтуються на законах  психології. За статистичними даними, людей, залежних від зовнішніх  обставин, налічується приблизно  70 % від загальної чисельності  населення. Вони є психологічно  слабкими. Під впливом занадто  агресивних маркетингових дій  такі люди часто розгублюються  і не можуть визначити, яку  частку власного бюджету необхідно  використати на обов'язкові платежі  (оплата житла, навчання, купівля  першочергових продуктів харчування), а яку — на необов'язкові (оплата  товарів, які можна купити й  через деякий час). Іншими словами,  люди (споживачі) інколи купують  товари, які на дану мить для них не є необхідними.

 Неправильне використання  маркетингу іноді може зумовити  гальмування науково-технічного  прогресу. Розвиток науки часто  на багато років випереджає  розвиток суспільства. В результаті  створюються вироби, які змогли  б задовольнити потреби споживачів  через 20-30, навіть 50 і більше років.  Звичайно, бувають випадки, коли  фінансуванням подібних проектів  займаються комерційні організації.  Але нині помічено тенденцію  до різкого скорочення фінансування  науки такими підприємствами  й здебільшого через те, що  вони просто не впевнені у  своєму існуванні протягом такого  значного періоду. Тому таке  фінансування повністю повинна  взяти на себе держава.

ВИСНОВОК

Отже, підводячи підсумки курсової роботи, можна зробити наступний  висновок.  
Одним з основних напрямків маркетингової діяльності є сегментація ринку, що дозволяє акумулювати засоби підприємства на певному напрямку свого бізнесу. У фірми може не вистачати ресурсів для того, щоб працювати на всьому ринку. Тому фірма шукає прибутковий сегмент, який відповідає її ресурсів і можливостей. Сегментація ринку полягає в його поділі на відносно чіткі групи споживачів (ринкові сегменти), які можуть бути орієнтовані на різні продукти і, відповідно, вимагати різних маркетингових зусиль.  
Правильно вибрані сегменти збільшують прибутковість фірми. Саме тому практична корисність виділення дохідних сегментів ринку очевидна.  
У моїй роботі були розглянуті основні методи сегментування. У реальності існує набагато більше методів визначення ринкового сегмента. Вибір відповідного методу - складне завдання, яке кожне підприємство повинно вирішувати самостійно, спираючись на свої цілі, завдання і можливості.  
Сегментація може мати переваги та недоліки, однак обійтися без неї неможливо, оскільки в сучасній економіці кожен товар може бути успішно проданий лише певним сегментам ринку, але не всьому ринку.  
Сегментація ринку може вироблятися з використання різних критеріїв. Для сегментації ринку товарів народного споживання основними критеріями (ознаками) є: географічні, демографічні, соціально-економічні, психографічні.  
В якості основи для сегментації ринків товарів промислового призначення можна використовувати велику частину тих самих змінних, що і при сегментації споживчих ринків. Найчастіше сегментування ринку товарів промислового призначення проводять по різновидах кінцевих споживачів товару або за вагомістю замовника.  
Одним з найважливіших етапів сегментації ринку, після визначення критеріїв, принципів і методів сегментації, є вибір цільового ринку. Вибір стратегії охоплення ринку проводиться на основі аналізу конкурентоспроможності, стосовно кожного сегменту. Вибір цільового сегмента здійснюється на основі критеріїв сегментації споживчого чи промислового ринків, докладно розглянутих вище.  
Позиціонування ринку - маркетингова діяльність на цільових ринках, що припускає аналіз позицій продуктів і елементів комплексу маркетингу на виділених сегментах ринку з метою виявлення тих їх атрибутів (параметрів), які сприяють завоюванню конкурентних переваг. Якщо всі організації будуть випускати одні й ті ж продукти з однаковими атрибутами, використовувати одні й ті ж методи просування і доставки продукту, надавати аналогічні сервісні послуги і до того ж мати однаковий імідж, то для споживачів всі вони будуть однаковими. Аналіз можливостей організації і кон'юнктури ринку дозволяє маркетологам вибрати такі атрибути продукту та елементів комплексу маркетингу, які можуть у вигідну сторону відрізнити її продукти від продуктів конкурентів, тобто проводити організацію диференціацію своїх ринкових пропозицій.  
Позиціонування передбачає проведення поглиблених маркетингових досліджень, спрямованих на розуміння того, як споживачі сприймають продукт, які параметри на їхню думку є найбільш важливими. За результатами таких досліджень будуються карти сприйняття, на яких зображуються досліджувані продукти за допомогою найбільш значущих в очах споживачів параметрів.  
Незважаючи на те, що сегментація зазвичай є орієнтованим на споживача, ефективним і прибутковим інструментом маркетингу, нею не слід зловживати. Фірми можуть розбивати ринки на занадто маленькі сегменти, неправильно інтерпретувати подібності та відмінності споживачів, бути неефективними по витратах, випускати надто багато імітацій первинних моделей, проявляти короткозорість у дослідженнях і т.д. Деякі помилки в сегментації можуть бути передбачені при моделюванні та прогнозуванні збуту на конкретному цільовому ринку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Басовський Л.Є. Маркетинг. Курс лекцій - М., ИНФРА-М, 2000.

2. Попов Є.В. Сегментація  ринку / / Маркетинг в Росії  і за кордоном. - 1999. - № 2 .- С.15-26

3. Карпов В.М. Вибір  цільового ринку / Маркетинг. 1994. № 3 .- С. 61-71.

4. Котлер Ф. Маркетинг  - менеджмент. - СПб., Пітер, 2009.

5. Гаркавенко С. С. Маркетинг [підруч.] / С. С. Гаркавенко 5-е вид.., доп. -  К.:Лібра, 2007, - 520 с.

6. Старостина А. О. Маркетинг  : навч. посіб. / А. О. Старостина, О. В. Зозульок – К.: Знання-Прес – 181 с.

7. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: [підруч.] / А. В. Войчак. – К.: КНЕУ, 1998 - 300 с.

8. Карпенко Н. В. Маркетингова  діяльність підприємства в умовах  інтеграційного розвитку / Н. В.  Карпенко // Науковий вісник Полтавського  університету споживчої кооперації  України. Серія: Економічні науки.  – 2010. - №4(43). Ч. І. – С. 110 –  122

9. Басовскій Л.Є. «Маркетинг», Москва, ИНФРА М, 1999 р., - 426 с.

10. Голубков Є.П. «Сегментація і позиціонування». / / «Маркетинг в Росії і за кордоном», № 4, 2001 р.

11. Голубков Є.П. «Маркетингові дослідження», Санкт-Петербург, «Пітер», 1999 р. - 278 с.

12. Голубков Є.П. «Маркетинг: стратегії, плани, структури»., Москва, «Дело», 1995 р., -411 с.

13. Гольцов А.В. «Перспективи використання стратегічного маркетингу на підприємстві». / / «Маркетинг», 1996 р., № 2., С. 72-89.

14. Дойль П. «Маркетинг-менеджмент і стратегії», Санкт-Петербург, «Пітер», 2002р .- 544 с.

15. Дайн Проте й ін. Маркетинг. -М.: Економіка, 1995.

16. Маркетинг. Під ред. Романова О.Н. –М., 1996.

17. Пунин О.М. Маркетинг, менеджмент, ціноутворення для підприємства. -М.:  Міжнародні відносини, 1999.

18. Ноздрева Р. «Маркетинг: як перемагати над ринком». – М.:Инфра-М, 1992.

19. Алексунин В.А. Маркетинг й організаційні основи підприємництва. ->М.:Утро,1994.

20. АндрєєваО.Д. Технологія бізнесу. –М.:Инфра-М-Норма, 1997.

21. Карпов В.М. «Вибір цільового ринку». / / «Маркетинг», 1994 р., № 3.

16. Костерін А.Г. «Практика сегментування ринку», Санкт-Петербург, «Пітер», 2002 р., - 288 с.

22. Мотишіна М.С. Методи і моделі маркетингових досліджень: Учеб. посібник .- СПб: Изд-во СПбУЕФ, 1996.с.72

23. Резніченко Б.А. «Критичний аналіз критеріїв сегментування»

24. Кардаш. В.Я. Товарна інноваційна політика: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999.

25. Лиходій В.Г. Маркетинг: Навчально – практичний посібник.- К.: Вид-во НАУ, 2008.

26. Портер М. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / Пер. з англ. А. Олійника, Р. Скільського. – К.: Основи, 2004.

27. Роджерс Л. Маркетинг в малом би знесе / Пер. с англ.. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.