Товарна політика виробничого підприємства

 

Оцінку відповідності  інтересам суб'єктів місцевого  ринку продукції-новинки ТМ «Мівіна» – картопляного пюре з овочами проводимо у кілька етапів.

1. Окреслимо коло зацікавлених  суб'єктів ринку.

Проведений аналіз показав, що до уваги слід брати інтереси таких суб'єктів ринку – економічних  контрагентів підприємства:

- споживачів;

- постачальники;

- органи місцевої  влади;

- посередники  (продовольчі магазини, ринки, супермаркети, кіоски, кафе).

2. Визначимо  ступінь зацікавленості підприємства  товаровиробника, а також його  економічних контрагентів у новій  продукції.

Перелік характеристик, за якими буде проводитися оцінка, визначимо експертним методом. Як експерти були відібрані представники споживачів, постачальників, банку, посередників. Шляхом їх опитування було відібрано основні оціночні характеристики. Далі, з застосуванням методу попарних порівнянь, було визначено вагомість характеристик. Отримані результати використані при побудові таблиць для оцінки (2.9 – 2.12). У дужках у клітинках з характеристиками товару наведені їх вагомості.

 

Таблиця 2.9 – Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника

Характеристика  товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає (4)	достатньо відповідає (3)	частково відповідає (2)	практично не відповідає (1)	повністю не відповідає (0)
Прибутковість (0,2)		*
Якість товару (0,1)	*
Технологічність виготовлення (0,15)	*
Наявність споживачів (0,2)		*
Наявність каналів  збуту (0,2)	*
Сировинна забезпеченість (0,15)		*

 

Оцінки проставлено, виходячи з таких міркувань:

- розрахункова  собівартість 3,10грн./ 240г. і відпускна ціна (без ПДВ) 6,20 грн./ 240г. забезпечують прибуток 3,10грн./ 240г. (рентабельність - 50%), що є цілком задовільним;

- якість товару, як видно з таблиці 4.2, на  досить високому рівні;

- даний товар  є технологічним у виготовленні  і не потребує додаткового обладнання чи додаткових технологічних операцій;

- висока якість  кави і середня порівняно з  конкурентами ціна роблять товар  привабливим для споживачів;

- ТМ «Мівіна» має налагоджені канали збуту своєї продукції, що є прийнятними для нового виду картопляного пюре (продовольчі магазини; гіпермаркети; мінімаркети; ринки; супермаркети; кіоски; кафе).

 

Таблиця 2.10 – Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників

Характеристика  товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає (4)	достатньо відповідає (3)	частково відповідає (2)	практично не відповідає (1)	повністю не відповідає (0)
Прибутковість (0,4)		*
Обсяги замовлень (0,3)	*
Стабільність  замовлень (0,3)	*

 

Постачання картоплі здійснюється з Харківської області, це є досить вигідним, бо витрати на логістику залишаються мінімальними, що є досить добрим показником. При цьому замовлення є стабільними і обсяги замовлень досить значні, т.к. виробництво триває постійно.

 

Таблиця 2.11 - Оцінка відповідності нового товару інтересам органів місцевої влади

Характеристика  товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає (4)	достатньо відповідає (3)	частково відповідає (2)	практично не відповідає (1)	повністю не відповідає (0)
Наповнення місцевого бюджету (0,3)		*
Забезпечення  зайнятості місцевого населення (0,2)	*
Забезпечення  населення високоякісним продуктом (0,5)	*

 

Виробництво картопляного пюре з овочами ТМ «Мівіна» сприяє підвищенню рівня зайнятості населення. Податки будуть сприяти поповненню місцевого бюджету. Окрім того, населення отримає високоякісний продукт.

 

Таблиця 2.12 - Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників

Характеристика  товару	Оцінка за порядковою і бальною шкалами
	повністю відповідає (4)	достатньо відповідає (3)	частково відповідає (2)	практично не відповідає (1)	повністю не відповідає (0)
Стабільність  постачання (0,3)	*
Попит на продукцію (0,3)		*
Прибутковість (0,4)		*

 

Фахівцями ТМ «Мівіна» визначена вагомість кожного з економічних контрагентів, вона відповідно склала: 0,35; 0,15; 0,15; 0,25

3. Розрахуємо  оцінки відповідності нового  товару інтересам кожного з  суб'єктів ринку. Розрахунки робимо  за формулою (2.1):

 О =          (2.1)

 

де П – бальна оцінка і-тої характеристики; В – вагомість і-тої характеристики. Товаровиробник:

От = 3 * 0,2 + 4 * 0,1 + 3 * 0,2 + 4 * 0,2 + 3 * 0,15 = 2,85.

Постачальник:

Оп =3*0,4 + 4*0,3 + 4*0,3 = 3,6.

Органи місцевої влади:

Ов = 3*0,3 + 4*0,2 + 4*0,5 = 3,7.

Посередники:

Опо = 4*0,3 + 3*0,3 +3*0,4 = 3,3.

Товари, які  отримали оцінку відповідності інтересам  хоча б одного з суб'єктів ринку  нижчу ніж 2,0 вилучають з подальшого аналізу.

Оскільки усі  оцінки вищі за 2,0, то продовжуємо аналіз.

4. Розрахуємо  інтегральну оцінку відповідності  нового товару інтересам усіх  розглянутих суб'єктів ринку:

1 = 2,85*0,35 + 3,6*0,15 + 3,7*0,15 + 3,3*0,25 = 2,92

Для прийняття  рішень щодо доцільності виведення нового товару на ринок використовується таблиця 2.13.

 

Таблиця 2.13 — Оцінка шансів нового товару на ринковий успіх

Оцінка	Відповідність інтересам суб'єктів ринку	Рівень очікуваних сукупних витрат	Рівень очікуваних сукупних доходів	Розв'язання
3,0 І 4	Повна	Низькі	Високі	Усі шанси на успіх
2,5 І 3,0	Достатньо повна	Помірні	Помірні	Шанси на успіх є, але потрібно аналізувати більш прискіпливо
2,0 І 3,0	Часткова	Високі	Низькі	Шанси на успіх проблематичні. Виконати уточнювальний аналіз

 

За табл. 2.13 інтегральній оцінці 2,92 відповідає розв'язання щодо наявності шансів на успіх нового товару на ринку, однак не завадить провести уточнюючий аналіз.

Якщо товар  не може задовольнити покупця і його потреби, то ніякі додаткові витрати  і зусилля не в змозі поліпшити позиції товару на ринку. Тому ТМ «Мівіна» варто провести додаткові маркетингові дослідження для прийняття остаточного виваженого рішення щодо розширення асортиментної лінії – випуску картопляного пюре з овочами.

 

2.3 Аналіз ефективності діяльності харчового підприємства

 

 

Однією з  умов ефективної діяльності підприємств  харчової промисловості в процесі  перетворень відносин власності  повинна бути свобода вибору різних форм господарювання. Кожна з них  має як свої переваги, так і певні недоліки. Останні є результатом дії підприємстві різних суб'єктивних та об'єктивних факторів: рівня розвитку підприємств стану основних фондів, матеріально-технічної бази та соціальної інфраструктури, екологічного клімату в колективі, наявності потенційних власників і членів трудового колективу, співвідношення сил формальної та неформальної влади і т.д. Але всі організаційні форми підприємництва мають право на існування і повинні довести свої переваги на практиці. Тільки при свободі їх вибору вони можуть знайти належне їм місце в ринковій економіці [19, c.87].

Причому, якщо сьогодні проблема забезпечення продуктами харчування населення, в силу їх недостатнього  виробництва, вирішується в напрямі  кількісного збільшення продуктів, то в майбутньому вона буде видозмінюватися в напрямі максимізації особистого споживання. Це знаходить свій вияв у розробці раціональних норм харчування для різних груп населення. При цьому характерною рисою тут є не тільки забезпечення різноманітності продуктів при споживанні, але й стабільність споживання деяких з них протягом всього року (фрукти, овочі тощо).

На практиці це означає перехід від сезонного  споживання окремих продуктів харчування до цілорічного їх споживання. Така постановка питання породжує проблему тривалого зберігання, що в ряді випадків неможливо зробити по багатьох продуктах. Виходом з цього становища стала промислова переробка первинних продуктів харчування, яка дає змогу не тільки зберігати їх протягом тривалого часу (без втрати поживної' цінності), але й значно розширювати їх асортимент, що дуже важливо для організації раціонального харчування, а також забезпечує їх зберігання при транспортуванні на великі відстані. Вирішення цих питань передбачає відповідну організаційну структуру галузі, а саме певне поєднання великих, середніх та малих підприємств. У найзагальнішому вигляді при вирішенні цієї проблеми необхідно виходити з особливостей сировинного забезпечення підприємств харчової промисловості та специфіки споживання окремих продуктів харчування (масовість, щоденне споживання в поєднанні з іншими).

На основі аналізу  технологічних зв'язків та організації  виробництва різноманітних продуктів  харчування можна виділити кілька способів створення малих підприємств  у харчовій промисловості. По-перше, це організація виробництва на базі недостатньо цілком невикористовуваних сировинних ресурсів. Наприклад, у консервній промисловості близько 25% становлять відходи та вторинні продукти. У цьому випадку малі підприємства можуть створюватися державними або іншими виробничими структурами, місцевими органами влади, акціонерними товариствами, колективами громадян з метою комплексного використання сировини.

Другим напрямом створення малих підприємств  є розукрупнення великих виробництв. В такому разі розділення великого підприємства буде раціональним при відсутності між окремими ланками жорстких виробничих зв'язків. Тут можливе використання технологічного принципу й розділ єдиного технологічного циклу на окремі основні стадії із створенням на їх базі малих підприємств. Прикладом цього може бути виробництво різних видів продукції з картоплі, різноманітних напівфабрикатів, чіпсів, сушеної картоплі тощо. Для ряду галузей технологічний принцип розукрупнення підприємства неприйнятний, оскільки ланки основного технологічного процесу мають жорсткі виробничі зв'язки. За приклад можна взяти хлібопекарну та в ряді випадків кондитерську промисловість. Створення малих підприємств тут доцільно на базі організації виробництва окремих технологічно нескладних видів продукції: національних ласощів, різних видів хлібобулочних виробів та ін.

Серед усіх форм господарювання у харчовій промисловості  найбільшого поширення набувають  акціонерні товариства. Нині АПК потребує значних капіталовкладень, які, однак, при теперішній економічній кризі  держава йому надати не в змозі. Саме через акціонерні відносини можливе активне залучення вільних коштів з інших галузей економіки, участь іноземних інвесторів у фінансуванні АПК [19, c.90]

Отже,основні  складові,які впливають на підвищення ефективності харчового підприємства з боку товарної політики,це підвищення якості, поширення асортименту продукції,підвищення гарантії безпеки продукції.

2011 рік став для корпорації «Техноком» по-справжньому «золотим». І не лише тому, що у цьому році «Техноком» відзначив свій 15-річний ювілей, але й тому, що цей рік став насиченим важливими для компанії події. У квітні корпорація почала виробництво нового продукту під ТМ «Мівіна Привіт обід». Це локшина й пюре швидкого приготування – справжній смачний обід з натуральним м'ясними соусом. 23 квітня смакові приправи «Мівіна» стали переможцями всенародного конкурсу-рейтингу «Бренд року – 2011». А компанія «Техноком», як одне з провідних підприємств харчової галузі, була відзначена одними з найвищих винагород престижного рейтингу «Золота Фортуна»: у квітні – «Золотою стелою» та Золотим дипломом «Якість III тисячоліття», у червні – медаллю ЮНЕСКО й медаллю «Народне визнання за екологічно чисте виробництво». А генеральний директор корпорації «Техноком» Лионг Куок Бінь був нагороджений орденом «Слава на вірність Батьківщині» III ступеня.