Товарна політика виробничого підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 16:15, курсовая работа

Описание работы

Актуальність курсової роботи. У цей складний для України період відродження ринкових відносин, коли вкрай важливими завданнями є збереження промислового комплексу, його структурна перебудова і забезпечення подальшого науково-технічного розвитку, проблема підвищення ефективності інноваційної діяльності вітчизняних підприємств набуває принципового значення, оскільки її вирішення дасть змогу перейти до створення і використання технологій більш високого рівня, а отже, прискорити економічне зростання національної економіки.

Содержание работы

ВСТУП
1.Теоретичні аспекти основних складових товарної політики підприємства
1.1 Основні складові товарної політики підприємства
1.2 Особливості діяльності підприємства харчової промисловості
1.3 Маркетингова товарна політика харчового підприємства в сучасних умовах
2.Аналіз удосконалення товарної політики підприємства ТОВ Техноком ТМ «Мівіна»
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ Техноком ТМ «Мівіна»
2.2 Аналіз ефективності товарної номенклатури
2.3 Аналіз ефективності діяльності харчового підприємства
3.Шляхи підвищення ефективності товарної політики на ТОВ Техноком ТМ «Мівіна»
3.1 Підвищення ефективності товарної політики підприємства
3.2 Основні методи поширення асортименту
3.3 Заходи посилення бренду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

Файлы: 1 файл

курсова Товарна політика виробничого підприємства 200 грн.doc

— 855.00 Кб (Скачать файл)

2) фірмовий стиль оформлення упаковок продукції ТМ «Мівіна» - жовтого кольору; на упаковці надається коротка інформація про виробника продукту та специфічні особливі переваги відповідної торгової марки;

3) пропагування  факту, згідно якого все, що виробляється ТМ «Мівіна» має високу якість смачно і корисно;

4) підтримання  і посилення іміджу компанії  як компанії-новатора у багатьох  конкурентних галузях;

5) компанія позиціонує  себе як вітчизняного виробника,  який постійно виявляє зміну переваг українських споживачів і випускає продукцію з новими смаками, в нових видах упаковки;

6) всіляке сприяння  подальшому формуванню іміджу  такої компанії, яка постійно  турбується про своїх споживачів;

7) регулярне  оновлення на Іnternet-сайті ТМ «Мівіна» інформації про компанію, продукцію;

8) ТМ «Мівіна»  має відділ по роботі зі  споживачами, в який можна зателефонувати  і отримати необхідну інформацію;

9) спонсорство  телевізійних програм на провідних  телеканалах України, проведення  розіграшів та різноманітних програм;

10) постійне  проведення акцій.

11) представлення повного комплекту РОS-матеріалів і торговельного обладнання своїм торгівельним точкам;

12) ТОВ «Техноком» успішно співпрацює з 29 регіональними дистриб'юторськими компаніями.

Підсумовуючи результати аналізу, рекомендується наступне:

- інформування  через пресу та провідні канали  телебачення широких кіл громадськості  України про будь-які позитивні  події, пов'язані з ТМ «Мівіна», а вони відбуваються досить  часто: перемоги у конкурсах  якості, отримання почесних звань, отримання закордонних відзнак тощо;

- «розкручування»  на загальнодержавному рівні  високого іміджу ТМ «Мівіна»;

- дотримуватись  вимог до продукції (наприклад,  обов'язкова наявність емблеми  на упаковці тощо);

- тісно співпрацювати з регіональними дистриб'юторськими компаніями;

Практична реалізація цих заходів посилить імідж ТМ «Мівіна», зробить його більш привабливим для споживачів.[20, c.138]

Звичайно, посилювати бренд ТМ «Мівіна» необхідно, і це завдання в межах України є  не досить складним, оскільки компанія за 14 років своєї діяльності дійсно спромоглася створити один з найвищих серед конкурентів імідж.

«Техноком»  регулярно виводить на ринок ПШП  нові продукти, впроваджує інноваційні  технології, розширює асортимент з  урахуванням смакових побажань споживачів.

Ми співпрацюємо з компаніями, що спеціалізуються  на проведенні маркетингових досліджень ринку ПШП і приправ, отримуємо  від них об'єктивну і свіжу  інформацію, на підставі якої розробляємо  маркетингові плани, а у разі потреби, оперативно вносимо до них зміни.

Великий рекламний  бюджет забезпечує активне просування продукції ТОВ «Техноком» у всіх торгових мережах України.

Дотримуючись  ринкових тенденцій, ТОВ «Техноком» укріплює і розширює співпрацю з  ведучими рітейлерами в Україні. На сьогоднішній день продукція представлена практично в усіх супермаркетах України.

Економічне  обґрунтування заходів з підвищення ефективності товарної політики.

Проведемо економічну доцільність впровадження нового продукту – картопляного пюре з овочами ТМ «Мівіна».

Ставка дисконтування :15%. Вихідні дані у таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Вихідні даі для розрахунку ( грошові потоки за роками)

Періоди

0

1

2

3

4

5

Грошові потоки грн.

-2100

-1200

1800

2600

3100

2800


 

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту грунтується на зіставленні величини вихідних інвестицій (ІС) з загальною сумою річних дисконтованих чистих грошових надходжень на протязі інвестиційного циклу [13, c.94].

Формула для  розрахунку NPV має вигляд:

 

 (3.1)

 

де P – річні грошові надходження;

r - норма дисконту (в частках одиниці);

k - рік грошових надходжень;

IC – величина інвестицій;

Умови прийняття  рішень у відповідності за цим  показником такі:

NPV > 0, проект має бути прийнятим;

NPV < 0, проект має бути відхилений;

NPV = 0, проект і не прибутковий і не збитковий (має бути відхилений).

Проведемо розрахунки чистого приведеного ефекту.

NPV = - 2100 – 1200* (1+0,15) + 1800*(1+0,15) + 2600*(1+0,15) + 3100*(1+0,15) + 2800*(1+0,15) = - 3143,4 +6234,8 = 3091,51 тис.грн.

Виконується умова NPV>0, отже, даний проект по виведенню на ринок картопляного пюре з овочами є ефективним.

Далі IRR визначають за формулою:

 

 (3.2)

 

r1 – значення норми дисконту при якій f (r1) > 0, або f (r1) < 0

r2 – значення норми дисконту при якій f (r2) < 0 або f (r2) > 0

Точність розрахунків  за цим методом обернено пропорційна  довжині інтервалу (r1, r2);

Розрахунок  зводиться до кількох кроків:

  1. При r1= 15%; r2= 40%

NPV = 3091,51 тис. грн.

NPV = -2100 – 1200*(1+0,4) + 1800*(1+0,4) + 2600*(1+0,4) + 3100*(1+0,4) + 2800*(1+0,4) = 216 тис. грн.

При r3 = 45%

NPV = -86 тис. грн.

Після розрахунку можно зробити висновок, що проект слід прийняти тому, що норма рентабельності проекту більше за ставку дисконтування (15 %).[18]

Термін окупності  інвестицій визначається за формулою:

РР = n, при якому

 

РР (3.3)

 

m- кількісті  повних років окупності проекту

R = 2100*(1+0,15) + 1200 = 3615 тис.грн.

S = 1800*(1+0,15) = 1565,1 тис. грн.

S = S + 2600*(1+0,15) = 3530,96 тис.грн.

S = S + 3100*(1+0,15) = 5569,21 тис. грн.

 

S < R < S

 

Період від 2 до 3 років:

РР = 2,04 роки

В результаті розрахунків, можна сказати, що проект має термін реалізації – 2 роки.

Метод разрахунку індекса рентабельності інвестицій грунтується на відношенні прибуткової частини до витратної [14, c.174]

Умови прийняття  рішень у відповідності за цим  показником такі:

PI > 1, проект має бути прийнятим;

 PI < 1, проект має бути відхилений;

PI = 1, проект і не прибутковий і не збитковий (має бути відхилений).

 

 

3.2 Основні методи поширення асортименту

 

 

Визначення  асортименту та асортиментної політики в 1 розділі використана в прикладному  значенні для оптимізації асортименту  в підприємстві харчової промисловості.

У сучасних умовах конкуренції ринок визначає необхідний йому асортимент, тому завданням підприємства є задоволення попиту краще і ефективніше, ніж конкуренти. При неоптимальній структурі асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього, спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку, збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентоздатними.

До чинників, що впливають на формування асортименту  товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний  профіль магазина; зона діяльності магазина, стан матеріальний технічної  бази. Головним завданням товаровиробника ТОВ «Мівіна» в реалізації товарної політики підприємства є своєчасна пропозиція ринку визначеної сукупності товарів, які, відповідаючи в цілому профілю виробничої діяльності підприємства, найповніше задовольняли б вимоги цільової групи покупців.Набір товарів, запропонованих виробником або продавцем називають асортиментом [10, c.152]

Менеджери товарного  асортименту ТОВ «Мівіна»  згодом додають до нього нові товари або  з метою використання надлишкових  виробничих потужностей, або виконуючи вимоги власних торгових працівників і дистриб’юторів. Асортимент також розширюють для більш повного задоволення купівельних запитів, або з метою підвищення рівня продажів і, відповідно, прибутку.

Проте в процесі  додавання нових товарів зростають окремі статті витрат на розробку товарів, підтримку запасів товару на складах, переоснащення виробничих потужностей, опрацювання замовлень, транспортування, а також витрати на просування нових товарів на ринок.

Надзвичайно важливим рішенням щодо формування асортименту є прийняття рішення стосовно його розширення.

Основними завданнями оптимізації асортименту ТОВ  «Мівіна» є:

  • оптимізація номенклатури асортименту з урахуванням споживчих характеристик та особливостей технології виробництва;
  • оновлення продукції в цілому та по окремих видах з урахуванням життєвого циклу товару;
  • оптимальне співвідношення нових та “старих” асортиментних груп.

До способів розширення асортименту належать:

1. Нарощування  асортименту означає його розширення  або збільшення числа асортиментних груп.

Нарощування до низу – його мета полягає в утримуванні  конкурентів та проникнення у  найбільш розвинуті сегменти ринку.

Нарощування до верху – його мета полягає у  лідерстві. Наприклад, пропозиція високоякісних  товарів, цілком нових модних.

Двостороннє нарощування.

2. Насичення  (поглиблення) асортименту – розширення  асортименту за рахунок нових  виробів. Наприклад, включення  нових асортиментних груп, поглиблення  асортименту, збільшення гармонійності товарів.

Насичення униз – відбувається тоді, коли компанія, розташована у верхньому сегменті ринку, поступово додає товари, захоплюючи нижчі сегменти (сегменти із товарами за нижчою ціною). Спочатку компанія може ввійти у верхній сегмент ринку із високоякісними і дорогими товарами, потім поширити свою діяльність на нижчі сегменти, пропонуючи більш дешеві та менш якісні товари.

Насичення угору  здійснюють підприємства, які працюють в нижчому сегменті і мають  можливість виходу у вищий сегмент. Це значно складніше відтворити, оскільки покупці можуть не довіряти підприємству з іміджем виробника дешевих і не дуже якісних товарів.

Насичення угору  й униз здійснюють підприємства, які  працюють у середньому ціновому сегменті ринку.

Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники структури, основного та додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту. Під структурою асортименту розуміють склад однотипних видів виробів. Основний асортимент — це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Як правило, у додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов’язковий прибуток. Найчастіше це досягається тоді, коли споживач не очікує наявності таких товарів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка) [11, c.72].

Розширення  асортименту передбачає виробництво  додаткових видів продукції, товарів  та груп товарів. Ефективність такої  диверсифікації ще більше посилюється  поглибленням асортименту, коли розширення можливостей збуту здійснюється за рахунок створення індивідуальних, особливих товарів, здатних задовольнити унікальні бажання споживачів. Найчастіше такі дії передбачають пропонування покупцям певних видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обмеження асортименту здійснюється за скрутних виробничих та фінансових можливостей, що стали наслідком коливань попиту і спадів кон’юнктури. У цьому разі вдаються до скорочення асортименту і концентрації зусиль на виробництві найконкурентоспроможніших товарів.

 

 

3.3 Заходи посилення бренду

 

 

Для України  притаманний азіатський тип створення  брендів, де компанії інвестують у бренд  на рівні корпорації в першу чергу  й лише в другу чергу в набагато меншому ступені на рівні продукту. Фактично, в Японії торгова марка товару без гарантії корпоративної марки фірми взагалі не стала б купуватися [16, c.84]

На даному етапі  розвитку ринку більшість брендів  міцно прив’язані до осіб своїх  власників. Тому будь-які сварки між  ними можуть призвести до послаблення або “загибелі" бренду. А якщо під “парасолькою" представлена група товарів, відновити їх буде ще складніше.

Класичною загрозою розширеного бренду є те, що погіршення ситуації з одним неякісним товаром  негативно впливає на стан цілого бренду.

Зважаючи на таку велику кількість недоліків  і загроз у використанні брендів, важко визначитися з технологією  створення та керування брендами. Можна лише використовувати певні принципи та дотримуватися витриманих умов, які допоможуть досягти успіху в цьому напрямку. Перш за все, успішний бренд завжди повинна підтверджувати висока якість товару чи послуги, що випускає чи надає компанія. Якість має відповідати очікуванням споживача. Емоційна складова, ідея товару, реклама – це все добре, але без якості бренду немає.

Информация о работе Товарна політика виробничого підприємства