Вимір і забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності продукції

           МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ  «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ.ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

 

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему:

«Вимір і забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності

продукції.»   (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ ШПАЛЕРНА ФАБРИКА «ЕДЕМ»)

 

                                                               

 

 

 

                                                              

 

                                                                 ВИКОНАВ:

                                                                                    студент II курсу

                                                                                    групи МЕ- 21

                                                                                Чирах Халiл Музафарович

                                                            

                                                        Науковий керівник:                                                                       

                                                                           к.е.н., доцент Амельченко Т.В.   

                                                  

                                                                                  

ПЛАН

ВСТУП …………………………………………………………………………………...2

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЯКОСТІ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ…………………………………………………………………………………….4

1.1. Якість як основна складова конкурентоспроможності. Суть, показники і методи оцінювання якості продукції………………………………...………….4

1.2. Конкурентоспроможність продукції. Забезпечення корисного ефекту продукції підприємства. Сукупні витрати підприємства……………………..10

1.3 Роль системи стандартизації та сертифікації в підвищенні якості продукції. Внутрішньовиробничий технічний контроль……………………………...17

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО РІВНЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ В ЗАТ ШПАЛЕРНА ФАБРИКА «ЕДЕМ»  …………………………………….27

2.1. Характеристика фінансово-економічного стану підприємства……….....27

2.2. Показники якості продукції та методи їх оцінки на підприємстві……....33

2.3. Оцінка рівня якості продукції на підприємстві та рівня витрат на створення та функціонування системи якості………………………………………40

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ В ЗАТ ШПАЛЕРНА ФАБРИКА «ЕДЕМ»…………………………….……………………..47

3.1. Вплив факторів якості на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринках СНД та Європи…………………………………………………..47

3.2. Бізнес-план підвищення якості шпалер в експортному асортименті продукції згідно вимог Європейського Союзу…………………………………….48

3.3. Економічна ефективність впровадження бізнес-плану підвищення якості шпалер в експортному асортименті продукції………………………………...51

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….….57

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….....59

ДОДАТКИ

 

 

ВСТУП

В умовах переходу до ринку успіх  кожного конкретного товаровиробника  оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому в даний час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість і конкурентоспроможність продукції.

Актуальність проблеми полягає в тому, що в умовах відкритості економіки України після вступу в СОТ, посилення процесів глобалізації, загострення конкуренції, виникає необхідність пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. При цьому конкурентоспроможність підприємства залежить, у першу чергу, від його здатності задовольняти запити споживачів продукції, найважливішим параметром оцінки якої є якість. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Про актуальність теми також свідчить велика кількість наукових праць з питань дослідження управління якістю продукції. Так, серед найбільш вагомих досліджень, які висвітлюють певні аспекти теорії і практики забезпечення якості продукції, слід відзначити праці таких зарубіжних дослідників: Е. Демінга, Ф. Котлера, Дж. Харрінгтона, А. Фейгенбаума. Вагомий внесок у розвиток зазначених питань зробили вітчизняні науковці Ю.О. Адлер, Н.В. Багрова, В.Д. Базилевич, Ю.І. Внуков, А.Е. Воронкова, А.Л. Глічев, О.А. Грішнова, Н.П. Гончарова, В.Г. Дикань, Л. Є. Довгань, В.Г. Дубровін, С.В. Дружиніна, А.А. Задоя, П.Я. Калита, Г.Г. Кирейцев, Т.Л. Мостенська, В.Д. Нємцов, В. В Окрепілов, П.Т. Саблук, А.О. Старостіна, В.А. Ткаченко, Д.М. Черваньов, Ю.А. Шаповал, А.В. Шегда, Т.І. Щедріна, Б.І. Холод, В.Л. Якубовський та інші.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі основні завдання дослідження:

• провести оцінювання значення підвищення якості продукції для забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації;
• розробити методичні підходи щодо оцінки впливу якості продукції на конкурентоспроможність підприємств по виробництву шпалер в Україні;
• розкрити сутність системи якості продукції на підприємстві у сучасних умовах та визначити рівень її впливу на конкурентоспроможність підприємства;
• обґрунтувати необхідність удосконалення контролю за якістю продукції та визначити основні напрями цього удосконалення.

Методи  дослідження - історичний метод, метод порівняльного аналізу, метод експертних оцінок.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі  та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України в галузі виробництва шпалер, матеріали наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, які аналізують проблематику забезпечення якості продукції, господарсько-фінансова звітність підприємства ЗАТ „Едем" за 2007 - 2009 роки.

Мета дослідження полягає у  теоретичному обґрунтуванні й розробці практичних рекомендацій щодо напрямів і методів підвищення якості продукції підприємств в умовах посилення конкуренції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЯКОСТІ Й КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

 

1.1. Якість як основна складова конкурентоспроможності. Суть, показники і методи оцінювання якості продукції.

Конкурентна боротьба має наслідком  те, що з двох однакових товарів  купують дешевший, а за однакових цін – якісніший. Зрозуміло, що якість завжди була і залишається важливою ринковою характеристикою товару, а оцінка якості товарів споживачами завжди визначатиме стратегію конкуренції промислових фірм [15, с.318].

Якість – це сукупність характеристик об'єкта, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й гадані потреби. Якість продукції є одним з основних факторів, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції. Якість товару – це основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності, оскільки узагальнено конкурентоспроможність товару може бути представлена наступним рівнянням [13, с.103]:

Конкурентоспроможність товару = Якість + Ціна + Обслуговування

Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому:

• на першому місці – якість продукції (має оцінку «4»);
• на другому – вартість (має оцінку «3»);
• на третьому – зниження затрат у сфері споживання продукції (оцінка «2»);
• на четвертому – якість сервісу продукції (має оцінку «1»)

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень якості визначають, порівнюючи показники продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів. Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки. По нових видах продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості – рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.

Об’єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дає змогу визначати й контролювати рівень якості всіх видів продукції (рис. 1.1).

Рис. 1.1.

  Показники якості продукції

Таблиця 1.1

Система одиничних показників якості продукції за групами

Група показників		Окремі показники групи
вид	сутнісна характеристика
1. Призначення	Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)	Продуктивність Потужність Міцність Місткість корисних речовин Калорійність
2. Надійність, довговічність та  безпечність	Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини	Безвідмовність роботи Можливий термін використання Технічний ресурс Термін безаварійної роботи Граничний термін зберігання
3. Екологічні	Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини й довкілля	Токсичність виробів Місткість шкідливих речовин Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу
4. Економічні	Відображають рівень економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем	Ціна за одиницю виробу Прибуток з одиниці виробу Рівень експлуатаційних затрат часу і коштів
5. Ергономічні	Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних  параметрів вибору антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)	Зручність керування робочими органами Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників Величина шуму, вібрації тощо
6. Естетичні	Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу	Виразність та оригінальність форми Кольорове оформлення Естетичність тари (упаковки)
7. Патентно-правові	Відображають ступінь використання нових винаходів при проектуванні виробів	Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної чистоти

 

Показники якості продукції та методи їх оцінки залежать від цілей, задач аналіз витрат на якість і можливостей одержання необхідних для його здійснення даних. Ці методи істотно розрізняються [22, с.96].

На етапах проектування, технологічного планування, підготовки й освоєння виробництва доцільно застосування функціонально-вартісного аналізу (ФВА). Це – метод системного дослідження функцій окремого виробу чи технологічного, виробничого, господарського процесу, структури, орієнтований на підвищення ефективності використання ресурсів шляхом оптимізації співвідношення між споживчими властивостями об'єкта і витратами на його розробку, виробництво й експлуатацію.

Ціль функціонально-вартісного аналізу полягає у виборі найбільш сприятливого для споживача і виробника варіанта рішення задачі про якість продукції і її вартості. Математично ціль ФВА можна записати в такий спосіб:

СВ / В = max,                                            (1.1.)

де СВ – споживча вартість аналізованого об'єкта, виражена сукупністю його споживчих властивостей, а В-витрати на досягнення необхідних споживчих властивостей.

ФВА проводиться в кілька етапів. На першому, підготовчому, етапі уточнюють об'єкт аналізу – носій витрат. Це особливо важливо при обмеженості ресурсів виробника. Наприклад, вибір і розробка чи удосконалення продукції, що випускається в масовому порядку, може принести підприємству значно більше вигод, чим більш дорогий виріб, вироблений мілкосерійно. Даний етап завершується, якщо знайдений варіант із низкою в порівнянні з іншими собівартістю і високою якістю.

На другому, інформаційному, етапі збираються дані про досліджуваний об'єкт (призначення, техніко-економічні характеристики). Вони йдуть декількома потоками за принципом відкритої інформаційної мережі. У мережу інформація з поліпшення якості виробу і зниженню витрат на його виробництво надходить з конструкторських, економічних підрозділів підприємства і від споживача до керівників відповідних служб.У процесі роботи вихідні дані обробляються в маркетинговому відділі, перетворюються у відповідні показники якості і витрат і надходять до керівника проекту.

На третьому, аналітичному, етапі докладно вивчаються функції виробу (їхній склад, ступінь корисності), його вартість і можливості її зменшення. Для цього доцільно використовувати принцип Ейзенхауера – принцип АВС, відповідно до якого функції поділяються на: А – головні, основні, корисні; В – другорядні, допоміжні, корисні; С – другорядні, допоміжні, марні.

Істотну допомогу у визначенні й  аналізі витрат на якість продукції  можуть зробити методи технічного нормування. Вони засновані на розрахунку подетальних норм і нормативів матеріальних ресурсів (сировини, покупних комплектуючих виробів і інших видів матеріалів), розрахунку трудомісткості й інших витрат, що включаються в собівартість продукції,а також витрат на гарантійне і сервісне обслуговування. Методи технічного нормування дозволяють досить точно визначити витрати як на новий виріб по його складовим, так і на удосконалення продукції.