Організація обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»

Якщо податкова звітність подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення податкового обліку та за подання податкової звітності такого агента, а якщо податковим агентом є фізична особа - такою фізичною особою.

Особа, яка за винагороду складає податкову звітність або бере участь у складанні податкової звітності платника податків, крім випадків, коли така особа є працівником платника податків, повинна підписати податкову декларацію разом з особами. Інформація, наведена в податковій декларації, у випадках передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування, повинна підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати вимогам ведення податкового обліку (звітності).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах і необхідна для відображення у податковому обліку, нагромаджується та систематизується в облікових регістрах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація про операції, пов'язані з виникненням податкових зобов'язань, які здійснені платником податків за звітний період, з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до податкової звітності. Відповідальність за несвоєчасне і неякісне складання документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть:

а) юридичні особи та філіали (відділення), представництва юридичних осіб, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи;

б) фізичні особи - платники податків, або їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) податкові агенти.

Статистична звітність - це офіційний документ, що містить дані про діяльність організацій, підприємства, установи у вигляді заповненого формуляра (бланка таблиці), який подається у визначені строки зa вказаною адресою.

Кожна форма статистичної звітності повинна мати обов'язкові реквізити, а саме:

- назва статистичного звіту;

- номер і дата затвердження форми звіту;

- адреси, за якими подається стат. звітність;

- період, за який складено звітність, та термін подання;

- дата складання звітності;

- посади та підписи посадових осіб, які відповідають за повноту і достовірність даних.

Організацію статистичної звітності та управління нею покладено на Державний комітет статистики України. Статистична звітність включає низку різних статистичних показників, за допомогою яких забезпечується оперативний контроль за розвитком соціально-економічних процесів та оперативне керівництво відповідною діяльністю. Державна статистична звітність - це статистична звітність, форми якої затверджуються Державним комітетом статистики, або за його згодою, регіональними органами державної статистики.

Для державної статистичної звітності характерні показники, загальні для різних видів діяльності - звіт про труд, про використання робочого часу та інші. Державна статистична звітність - може бути регулярною. Вона збирається з певною періодичністю (як правило, місячна, квартальна, піврічна, річна), або разова, коли статистичні спостереження проводяться лише на певну дату.

 

 

3.8. Особливості формування внутрішньогосподарської (управлінської) звітності на підприємстві

 

У законодавстві окремих зарубіжних країн чи обліковій політиці їхніх підприємств передбачено, що інформація, яка міститься у внутрішньогосподарській звітності, є державною чи комерційною таємницею (Росія, Німеччина). В українському законодавстві такі норми відсутні, лише керівництво підприємства індивідуально може визначати в обліковій політиці "відкритість" чи "закритість" оприлюднення інформації з внутрішньогосподарської звітності. У зарубіжній практиці організації внутрішньогосподарського обліку витрат на підприємствах під час формування звітності враховують такі принципи:

1) чим більше керівництво підприємства орієнтоване на досягнення позитивних результатів діяльності, тим важливішим стає узгоджений взаємозв'язок з центрами відповідальності (центрами витрат - лісництвами), де формується внутрішньогосподарська звітність;

2) чим ретельніше керівництво підприємства аналізує інформацію про витрати підприємства з урахуванням організаційно-технологічних особливостей діяльності, тим детальніша інформація потрібна для здійснення факторного аналізу;

3) чим економічно ефективніше сформована ціна на продукцію лісового господарства, тим ретельнішим повинен бути контроль за витратами в центрах витрат.

Сьогодні значення внутрішньогосподарської звітності можна окреслити за допомогою принципу Паретто [4, с. 318], суть якого полягає в тому, що «…для багатьох явищ 80 % наслідків спричинені 20 % причин». Мовою бухгалтерського обліку це можна прокоментувати так, що 80 % позитивних фінансових результатів діяльності підприємства (наслідків) досягається саме через 20 % ефективного аналізу інформації (причин), яка міститься у внутрішньогосподарській звітності.

Раціональна організація складання внутрішньогосподарської звітності підприємствами щодо витрат забезпечить:

- своєчасне та достовірне документальне відображення витрат підприємства, що формують собівартість продукції;

- систематичний контроль за дотриманням установлених норм та нормативів витрат у процесі виробництва;

- економічно обґрунтоване ціноутворення на продукцію.

Важливість та значення внутрішньогосподарської звітності для підприємств підкреслює ст. 8 п. 5 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [3], в якій зазначено, що "підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку", складовою якого є і внутрішньогосподарська звітність підприємства. Для підприємств лісового господарства найактуальнішими видом внутрішньогосподарської звітності є звітність лісництв, яка відображає витрати, що формують собівартість продукції.

Інформація, наведена, у внутрішньогосподарській звітності підприємств, має оперативний характер, оскільки дає змогу аналізувати формування собівартості продукції не лише в кінці кожного кварталу під час складання звітності центральною бухгалтерією підприємства, а й щодня, щотижня чи щомісяця, залежно від періодичності складання внутрішньогосподарської звітності. На відміну від фінансової звітності, яка здебільшого має ретроспективний характер, внутрішньогосподарська звітність має стратегічне спрямування. Тому інформація про порядок та періодичність складання внутрішньогосподарської звітності повинна відображатись в обліковій політиці підприємства та у відповідному графіку документообороту. На нашу думку, най ефективнішим є складання внутрішньогосподарської звітності щодо витрат щодня, оскільки в практиці діяльності най поширенішим є попередільно-нормативний метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, який передбачає щоденне складання внутрішньогосподарської звітності, для того щоб оперативно аналізувати та контролювати діяльність центрів відповідальності.

 Під час організації внутрішньогосподарського обліку витрат на підприємствах належну увагу необхідно приділити розробленню та впровадження внутрішньогосподарського контролю витрат. Під час внутрішньогосподарського контролю (внутрішнього аудиту) на підприємствах інформація, що відображена у внутрішньогосподарській звітності, є важливим джерелом даних для проведення перевірки, а саме контролю витрат та формування собівартості продукції, оскільки у ній узагальнено дані із первинних документів, нагромаджувальних відомостей та виробничих програм підприємства.

Запровадження у практику діяльності підприємств внутрішньогосподарської звітності дасть змогу підвищити значення функції контролю безпосередньо на, оскільки точнішим та конкретнішим буде не лише відомчий контроль, але й внутрішній, тобто контроль головного офісу підприємства над відокремленими одиницями. Такий контроль буде спрямований безпосередньо на центри відповідальності.

Як бачимо, внутрішньогосподарська звітність щодо витрат є актуальною не лише для управлінського апарату підприємства, але й для бухгалтерії, оскільки вона достовірно й оперативно відображатиме діяльність підприємства та забезпечуватиме управлінський персонал інформацією, придатною для цілей внутрішнього управління та стратегічного планування.

 

 

Розділ 4

Використання облікової інформації в системі управління господарською діяльністю Житомирським маслозаводом «Рудь»

 

4.1. Система показників для оцінки фінансового стану підприємства

 

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства -- акціонерів, банків, податкових адміністрацій -- свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану залежить економічна перспектива підприємства.

Аналіз ліквідності підприємства розраховано в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Аналіз ліквідності підприємства

 

Коефіцієнти	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення (+,-)
Коефіцієнт загальної ліквідності	7,2714	5,7692	4,1943	-3,0771
Коефіцієнт поточної ліквідності	5,4307	4,0750	2,7010	-2,7297
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0799	0,0047	0,0142	-0,0658
Чистий оборотний капітал	10906	13225	12627	1721,00

 

З даних таблиці видно, що коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 році зменшився на 0,07 порівняно з 2010 роком, що є зовнішньою ознакою майбутньої неплатоспроможності. Чистий оборотний капітал у 2012 році порівняно з 2010 роком збільшився на 1721 тис. грн.

Розрахунок аналізу платоспроможності відображено у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Аналіз платоспроможності підприємства

Коефіцієнти	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення (+,-)
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	0,0510	0,0762	0,1038	0,0528
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	0,9514	0,9292	0,9060	-0,0455
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	6,2714	4,7692	3,1943	-3,0771
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,3124	0,3578	0,3280	0,0156

 

Коефіцієнт автономії показує яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. За три роки вирахувавши показник бачимо, що фінансова незалежність підприємства є нормальною і майже не змінилася. Коефіцієнт фінансування у 2012 році зменшився на 0,05 порівняно з 2010 роком. Це показує, що з кожним роком все менше позикових коштів припадає на гривню власних. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами у 2012 році зменшився на 0,49 порівняно з 2010 роком. Коефіцієнт маневреності власного капіталу з кожним роком збільшується, що є нормальним для підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства відображено у таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Аналіз рентабельності підприємства

Коефіцієнти	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення (+,-)
Коефіцієнт рентабельності активів;	0,0346	0,0570	0,0573	0,0227
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу;	0,0362	0,0606	0,0625	0,0263
Коефіцієнт рентабельності діяльності;	0,0892	0,1436	0,1282	0,0389