Організація обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»

Бухгалтерські операції з оцінки активів здійснюються на підставі відповідних документів з оцінки, які мають силу розпоряджень для підприємства.

Цілком очевидно, що неприйнятним є покладання всіх функцій щодо визначення справедливої вартості об'єкта, проведення розрахунків з оцінки, переоцінки тощо на одного бухгалтера.

 

 

2.4. Організація документування обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»

 

Приступаючи до розробки плану організації документування господарських операцій, перш за все, в ПАТ «Житомирський маслозавод» складають перелік операцій, які належить документувати на даному підприємстві, потім визначають, якими документами буде оформлюватися кожен вид операції, кількість примірників кожного документа та їх призначення, а також порядок складання кожного документа. Велике значення при цьому в ПАТ «Житомирський маслозавод» відіграє правильно складений документообіг, який повинен містити всі етапи створення системи управління документообігом . Організація документообігу наведена в додатку.

Під документообігом розуміють організовану систему створення, перевірки та обробки первинних документів в бухгалтерському обліку від моменту їх створення до передачі в архів.

Розробка механізму управління документообігом є необхідною складовою організації бухгалтерського обліку, що забезпечує:

- стабільність роботи бухгалтерської служби;

- чіткість руху та оперативність обробки документів;

- своєчасність прийняття управлінських рішень.

Основні вимоги до складання бухгалтерських документів викладені в ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".(16)

За принципом повного висвітлення первинними бухгалтерськими документами повинні оформлюватися усі без винятку операції, які підлягають обліку.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впровадження обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. В залежності від частоти використання реквізитів в різних документах виділяють загальні (основні) та індивідуальні реквізити. Окремі реквізити є обов'язковими для кожного документу, незалежно від його виду.

Обов'язкові реквізити є загальними (основними) для характеристики будь-якої операції. Вони визначають зміст операцій, які відображаються, і надають документу доказову силу.

Так, в документах з обліку амортизації це такі реквізити, як класифікаційна група, вид та назва основних засобів, балансова вартість, сума амортизації, кореспондуючий рахунок, строк корисного використання, дата оприбуткування та інші які зазначені і передбачені формою відомості для відповідного методу.

Постійні реквізити заздалегідь наносяться на стандартні аркуші паперу друкарським шляхом, за допомогою комп'ютера або (рідше) спеціального штампу, і утворюють офіційний бланк документу. Якщо документ не має хоча б одного з обов'язкових реквізитів, то він не може бути підставою для відображення операції в бухгалтерському обліку. До індивідуальних реквізитів відносяться відомості, які визначаються характером операції, що відображається в документах.

Раціональне поєднання загальних та індивідуальних реквізитів дозволяє економно використовувати технічні носії облікової документації, з достатньою повнотою характеризувати операцію, що документується, і витрачати менше часу на складання первинного документу.

Всі документи в ПАТ «Житомирський маслозавод» подаються до бухгалтерії у строки, встановлені керівником підприємства. При цьому забороняється приймати до виконання та оформлення первинні документи за операціями, які суперечать законодавству і встановленому порядку приймання, зберігання та використання активів і зобов'язань. Такі документи передаються безпосередньо головному бухгалтеру для прийняття відповідних рішень.

Первинні документи можуть бути прийняті до обліку в тому випадку, якщо вони:

· складені за формою (документи, типові форми яких не передбачені, повинні містити обов'язкові реквізити);

· підписані особою, спеціально на це уповноваженою.

Документи, які надходять до бухгалтерії, в ПАТ «Житомирський маслозавод», ретельно перевіряються перед рознесенням їх даних на рахунки бухгалтерського обліку. Якщо документи здають особи, відповідальні за їх складання, перевірка здійснюється у присутності останніх.

Якщо документи здають особи, відповідальні за їх складання, перевірка здійснюється в присутності останніх.

Надання облікових документів для подальшої обробки, в ПАТ «Житомирський маслозавод», дозволяється лише після їх всебічної перевірки як з точки зору законності оформлення ними операцій, так і за формою.

Після перевірки документи подаються на затвердження керівнику підприємства, а далі підлягають бухгалтерській обробці. Обробкою називається підготовка документів для запису сум господарської операції на рахунках синтетичного та аналітичного обліку. Організація обробки документів має забезпечити швидке та правильне відображення в обліку господарських операцій. З цією метою повинні здійснюватись всі стадії обробки.

Таксування документів - це грошова оцінка зазначених в документі матеріальних цінностей. Під таксуванням розуміють множення ціни на кількість, під розцінкою - розрахунок ціни, а під оцінкою - проставляння (розрахунок) ціни в документі. Проставляння на первинних документах проводок називається контируванням. Шлях, який повинен пройти той чи інший документ, залежить від змісту останнього і визначається при складанні графіку документообігу.

Графік документообігу розробляє головний бухгалтер ПАТ «Житомирський маслозавод», затверджується і вводиться в дію наказом керівника, для того, щоб бути безумовно обов'язковим не тільки для облікових, але й для інших працівників, пов'язаних з веденням обліку. Одним з таких облікових працівників, на якого покладено облік основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань - є бухгалтер по основним засобам.

Розробляючи план організації документації господарських операцій, необхідно перш за все скласти перелік операцій, які підлягають документуванню в ПАТ «Житомирський маслозавод», а потім визначити, якими документами буде оформляться кожний вид операції, скільки екземплярів потрібно кожного документа, як повинен бути використаний екземпляр і який порядок складання кожного виду документа. Порядок документування операцій і складання документів потрібно викласти в письмовій формі на самому зразку документа, або у вигляді робочої інструкції, яку прикладають до зразка документа.( див. додатки)

Отже, первинні документи по амортизації складаються в бухгалтерії підприємства ,а не в структурних підрозділах де безпосередньо знаходяться в експлуатації необоротні активи на які нараховується амортизація.(33) Результати показників про суми нарахованої амортизації відображаються у виробничих звітах структурного підрозділу по видам роботи, або найменуванню культур, тобто об'єктах витрат підприємства.

Основні вимоги, яким відповідає побудова бухгалтерського апарату в ПАТ «Житомирський маслозавод» є:

- узгодженість між відділами та виконавцями;

- зв'язок між бухгалтерією та іншими структурними підрозділами підприємства, а також із зовнішніми організаціями;

- високоякісне обслуговування підприємства, його кореспондентів та відвідувачів;

- доведення кількості операцій до необхідного мінімуму та ліквідація паралелізму;

- оперативність керівництва та швидкість виконання;

- економія на штатах.

На великих та середніх підприємствах, які мають складну організаційну і виробничу структуру, ведення бухгалтерського обліку може бути централізованим і децентралізованим.

Для ПАТ «Житомирський маслозавод» характерна централізована структура бухгалтерії, при якій у виробничих підрозділах реалізуються функції збору бухгалтерських даних, а формування звітних даних за ними і розробку звітності здійснює центральна бухгалтерія підприємства.

Амортизація є систематичним розподілом первинної чи переоціненої вартості необоротних активів за мінусом їх ліквідаційної вартості протягом строку корисного їх використання (амортизації). Знос є сумою, що нагромаджується з початку корисного використання необоротних активів.

Знос і амортизація - взаємообумовлені категорії обліку. Якщо знос показує, наскільки змінилась вартість основних засобів у результаті їх участі у виробничому процесі, то амортизація - яка вартість включена у витрати за певний звітний період. Сума зносу завжди визначається в сумі амортизаційних відрахувань. Для визначення останньої використовуються різні методи розрахунків.

Розмір амортизаційних відрахувань визначається в процентах до інвентарної (балансової) вартості окремих видів основних засобів і називається нормою амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування - це вартісне вираження зносу основних, засобів, яке включається в собівартість продукції, виконаних робіт і послуг. Сума амортизації за місяць визначається методом множення початкової вартості об'єкта на місячну норму амортизації. Амортизаційні відрахування включаються у собівартість продукції.

Підприємства нараховують амортизацію на виробничі, невиробничі та безкоштовно отримані основні засоби. Нарахування амортизації здійснюється щомісячно за кожним об'єктом окремо. Методи нарахувань амортизації вибираються самостійно. При цьому до кожної з груп основних засобів застосовуються свої методи, які протягом експлуатації можна змінювати, але тільки при зміні облікової політики з початку наступного року.

Амортизація нараховується з місяця, що настає після місяця введення об'єкта в експлуатацію, і припиняється у місяці наступному після виведення об'єкта з експлуатації. При поліпшенні якостей об'єкта (розширення, реконструкція, добудова, модернізація та консервація) нарахування амортизації призупиняється на строк виконання необхідних робіт.

Підприємство може застосовувати методи і норми нарахування амортизації, які передбачені податковим законодавством, але це недоцільно через спотворення реальної картини зносу, що відображається у балансі. Необхідно нагадати, що відповідно до ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” метою обліку є надання користувачам достовірної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух грошових коштів (стаття 3), а податковий облік суттєво викривляє бухгалтерські дані, що може нашкодити користувачам інформації.

Отже, амортизація необоротних активів включає в себе: амортизацію основних засобів, амортизація інших необоротних матеріальних активів, амортизація нематеріальних активів. Амортизація нараховується за різними методами, передбаченими П(С)БО 7 «Основні засоби», які розглянемо на рис.2.2. [3].

Нарахування амортизації здійснюється у спеціальному розрахунку, в якому наводяться такі дані: назва групи основних засобів, окремі об'єкти, вартість (первинна, залишкова, переоцінена), норми амортизації за місяць, виведені обраним методом, сума нарахування амортизації.

Нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні активи здійснюється двома методами (крім малоцінних необоротних активів та бібліотечних фондів):

• прямолінійним;
• виробничим.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується також двома методами:

• у першому місяці використання об'єкта нараховується 50% вартості, а решта 50% вартості - у місяці їх виключення зі складу активів;
• у першому місяці нараховується 100% вартості об'єктів.

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

 

 

Рис. 2.2. Методи нарахування амортизації

 

Беручи участь у виробничому процесі, основні засоби поступово переносять по частинах свою вартість на готовий продукт. Завдання бухгалтерського обліку полягає в тому, щоби визначити суму цієї вартості. Отже, треба знати величину зносу кожного об'єкта у вартісному вираженні.

Знос являє собою втрату основними засобами фізичних якостей або техніко-економічних властивостей і, внаслідок цього, вартості. Величина зносу залежить від виду основних засобів, їх функціональної ролі у виробничому процесі, строку й умов використання. В основному він визначається строком служби об'єктів і зростає з терміном експлуатації. На величину зносу діють такі фактори, як інтенсивність використання, агресивність середовища, кліматичні умови, правові або інші обмеження.

Розрізняють два види зносу - фізичний і моральний. До фізичного відноситься втрата об'єктом вартості при спрацюванні окремих частин машин, устаткування, інструменту й інвентарю та інших основних засобів, у результаті чого об'єкт не може надалі використовуватися у виробництві без ремонту.

Моральний знос буває двох видів: перший - пов'язаний із тим, що науково-технічний прогрес веде до появи конструктивно більш досконалих і продуктивних машин й устаткування такої ж вартості, як і машин застарілих, малопродуктивних; другий вид обумовлений створенням дешевих та економічних конструкцій машин й устаткування, що робить експлуатацію старих машин невигідною.

Варто відзначити те, що визначити реальний розмір морального зносу надзвичайно складно. Його можна визначити лише в експертному порядку. Доцільно обирати такі методи нарахування зносу, які враховують тенденції науково-технічного прогресу, щоби штучно не занижувати амортизацію і цим не консервувати технічну відсталість України через завищення строків експлуатації застарілих об'єктів.