Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2013 в 02:01, курсовая работа
Метою роботи є подальше удосконалення науково-методологічних і практичних засад обліку, аналізу нарахування й використання амортизації для забезпечення раціонального та ефективного управління фінансово-економічною діяльністю підприємства.
Для досягнення цієї мети було послідовно вирішено такі завдання:
уточнено існуючу концепцію та зміст понять “амортизація”, “знос” і “зношування”, розкрито взаємозв'язки між ними;
визначено функції амортизації та фінансового механізму здійснення амортизаційної політики на рівні підприємства і країни та їх вплив на інвестиційні процеси;
Вступ
Розділ 1. Організаційні основи облікового процесу на Житомирському маслозаводі «Рудь»
1.1. Роль і значення організації обліку в системі управління підприємством
1.2. Об'єкти організації облікового процесу
1.3. Суб'єкти облікового процесу
1.4. Завдання обліку і користувачі облікової інформації
1.5. Оцінка механізму формування облікової інформації
1.6. Інформаційне та технічне забезпечення облікового процесу
1.7. Порядок зберігання документів
1.8. Організація облікового апарату та праці облікових працівників
Розділ 2. Організація обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»
2.1. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану розвитку підприємства
2.2. Особливості облікової політики підприємства
2.3. Оцінка господарських операцій
2.4. Організація документування обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»
2.5. Відображення обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь» в системі регістрів та рахунків бухгалтерського обліку
2.6. Порядок проведення інвентаризації, особливості закриття рахунків та ведення головної книги на підприємстві
2.7. Напрями поліпшення обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»
Розділ 3. Формування інформаційної бази обліку в системі звітності Житомирського маслозавода «Рудь»
3.1. Система звітності підприємства, її види, суть та значення
3.2. Порядок складання Балансу (звіту про фінансовий стан).
3.3. Порядок складання Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід)
3.4. Порядок складання Звіту про рух грошових коштів (за прямим та непрямим методом)
3.5. Порядок складання Звіту про власний капітал
3.6. Відображення інформації в Примітках до річної фінансової звітності (по темі дослідження)
3.7. Податкова та статистична звітність підприємства
3.8. Особливості формування внутрішньогосподарської (управлінської) звітності на підприємстві
Розділ 4. Використання облікової інформації в системі управління господарською діяльністю Житомирським маслозаводом «Рудь»
4.1. Система показників для оцінки фінансового стану підприємства
4.2. Способи та прийоми проведення аналітичних досліджень
4.3.Методика виявлення та розрахунків резервів підприємства
4.4. Система зовнішнього та внутрішнього контролю на підприємстві
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Зміст кожного з етапів облікового, контрольного й аналітичного процесів як об'єктів організації необхідно розглядати як сукупність операцій, що формують обліковий (контрольний, аналітичний) етапи.
Відповідно загальний об'єкт «технологія облікового, контрольного чи аналітичного процесу» може бути деталізований на сукупність більш конкретизованих об'єктів:
Облікова номенклатура-- це перелік господарських фактів про форми функціонування майна -- засобів господарства, а також капіталу -- джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку.
Сукупність об'єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретного господарства, вимогами управління і потребами в інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.
Історично склалося так, що обсяг робіт з бухгалтерського обліку в умовах ручної праці збільшувався поступово. Поява нової облікової номенклатури сприймалася механічно, і оформлення її здійснювалося за методом аналогії.
Значний обсяг бухгалтерської інформації потребує наукової організації облікового процесу і навіть в умовах ручної праці -- розробки облікової номенклатури. Що ж до організації бухгалтерського обліку в умовах його автоматизації, то без розробки облікових номенклатур сама автоматизація стає неможливою.
На підприємствах облікова номенклатура формується залежно від фактичних умов організації, технології та інших факторів.
Складнішою є розробка облікової номенклатури в новоутворених господарствах, оскільки треба визначити перелік об'єктів господарювання, які підлягають документуванню. Облікові номенклатури на цих об'єктах розробляють з урахуванням досвіду діючих господарств.
При розробці облікових номенклатур особливу увагу приділяють даним первинного, вторинного та кінцевого оформлення.
До даних первинного оформлення відносять первинні відомості, наприклад видачу грошей із каси, матеріалів зі складу (комори), наявність матеріальних цінностей на складі під час інвентаризації тощо.
Даними вторинного оформлення є відомості, які дістають уже після первинної реєстрації в облікових реєстрах даних первинного оформлення, наприклад розрахунки розподілу загальновиробничих, загальногосподарських витрат тощо.
До даних кінцевого оформлення належать показники бухгалтерського балансу та звітності.
Як уже зазначалося, процес бухгалтерського
обліку має бути організований як у часі,
так і у просторі. У процесі бухгалтерського
обліку здійснюється обробка облікової
інформації та її рух. Зазначені дії відтворюються
у формі опрацювання носіїв інформації:
їх складання, обробки, руху, зберігання.
Поєднання всіх перелічених дій становить
одне з основних понять організації бухгалтерського
обліку -- документообіг. Отже, під документообігом
розуміють рух документів в установі від
моменту їх складання чи отримання до
передачі їх до архіву.
Зауважимо, що крім документів як носії
облікової інформації застосовують ще
облікові реєстри і звітні форми, рух яких,
у свою чергу, також потребує упорядкування.
Отже, розглядаючи питання в повному обсязі,
варто говорити про рух носіїв облікової
інформації.
Організація руху носіїв облікової інформації полягає у створенні оптимальної системи каналів передавання інформації та зв'язків між виконавцями облікових функцій, а отже, засобом упорядкування руху та своєчасного одержання записів у носіях облікової інформації виступає графік руху носіїв облікової інформації.
1.3. Суб'єкти облікового процесу
Суб'єктами організації бухгалтерського обліку виступають власник, керівник підприємства та головний бухгалтер.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів [ 4 ].
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Ведення бухгалтерського обліку підприємства покладено на головного бухгалтера або особу, на яку покладено такий обов'язок.
Організація та ведення обліку господарських операцій ПАТ «Рудь» відображена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Загальна схема організації та ведення обліку господарських операцій
Перелік робіт із створення, перевірки, обробки та опрацювання документів, що виконуються підприємством з обліку фактів господарського життя наведено на графіку документообігу.
На ПАТ «Рудь» ведеться журнальна форма бухгалтерського обліку. Вона заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліків.
Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності. Основними регістрами при цій формі є журнали, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, таблиці, книги і картки.
Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів переносять до головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.
У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів [ 7 ].
Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.
Підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів із всіх журналів. Обороти за дебетом рахунків і кредитом рахунків також мають бути рівними [ 7 ].
1.4. Завдання обліку і користувачі облікової інформації
Раціональна організація бухгалтерського обліку визначає успішність фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки саме завдяки використанню інформації, яку надає бухгалтерський облік, суб'єкти управління підприємством отримують змогу забезпечити збереження і примноження позитивних результатів діяльності всього колективу підприємства, а його відсутність або серйозні помилки в організації чи веденні призводять до втрати досягнутого успіху.
Ефективність організації бухгалтерського обліку проявляється у своєчасності формування інформації про фінансово-майновий стан суб'єкта господарювання, її достовірності та доступності для зацікавлених користувачів.
Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:
=> вибір методики ведення бухгалтерського обліку;
=> вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;
=> підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.
Виконання завдань організації бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності суб'єкта господарювання забезпечить своєчасне, повне, достовірне та безперервне відображення всіх господарських операцій, здійснених на підприємстві; обробку даних за допомогою відповідних процедур, прийомів і способів відповідно до вихідної інформації; складання на основі отриманого масиву інформаційних даних, зафіксованих у первинних документах, облікових регістрів і бухгалтерської звітності та своєчасне її надання зацікавленим користувачам.
Всіх користувачів бухгалтерської інформації поділяють на внутрішніх і зовнішніх. Класифікацію користувачів облікової інформації можна подати за схемою, наведеною на рис. 1.2 .
Рис.1.2. Класифікація користувачів облікової інформації
До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств, управлінський персонал, робітники і службовці.
До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового інтересу.
1.5. Оцінка механізму формування облікової інформації
Враховуючи те, що облік є досить непростою системою з різноманітними підходами та складною структурою, відповідно, потребує організації. Побудова організації обліку передбачає поділ на певні етапи для розподілу функцій та відповідальності кожного з них.
На думку, проф. Левицької С.О, організація бухгалтерського обліку - раціональна система відображення операцій і результатів діяльності з урахуванням економіко-організаційних особливостей підприємства, результати впровадження якої гарантують достовірність інформації, їх повноцінність для прийняття оперативних та стратегічних рішень [5, с. 17]. «Найефективніше виконання функцій бухгалтерського обліку забезпечується комплексом заходів, які і визначають раціональну організацію обліку», зазначає професор М.В. Кужельний [4, с. 302].
Разом з тим, проф. Бутинець Ф.Ф. стверджує, що організація бухгалтерського обліку - цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів. Організація бухгалтерського обліку - це система умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції [9, с. 40].
На думку проф.Сопко В.В., проф. Завгороднього В.П. - організація бухгалтерського обліку - це система методів, способів та засобів, які забезпечують оптимальне функціонування його та подальший розвиток [12, с. 4].
Проф. Пушкар М.С. зазначає, що організація фінансового обліку передбачає вирішення таких принципово важливих питань як розробка концепції облікової політики підприємства; межі застосування фінансового обліку. Від вирішення цих питань залежить структура обліку, врахування запитів управлінської системи і функціонування інформаційної системи підприємства [10, с. 138].
Професор Свірко С.В., у свою чергу, виділяє первинний, поточний та підсумковий етапи. Першим (початковим) у процесі бухгалтерського обліку є етап первинного обліку, що характеризується наступною сукупністю операцій:
1) виявлення інформаційних даних стосовно об'єктів обліку;
2) вимірювання на базі системи показників, застосовуваних у бухгалтерському обліку (грошові, натуральні, трудові);
3) фіксування інформації у відповідних носіях облікових даних -- документах.
Другий етап -- поточного обліку -- складається з таких операцій:
1) реєстрації інформації, здобутої в результаті первинного обліку, у системі рахунків бухгалтерського обліку;
2) реєстрації інформації в носіях інформації даного етапу обліку -- облікових реєстрах;
3) групування та перегрупування показників інформаційних даних.
Третій етап облікового процесу - підсумковий, містить такі операції:
1) узагальнення інформаційних даних поточного обліку у вигляді відповідних форм звітності;
2) передача результативних даних зовнішнім та внутрішнім користувачам;
3) зберігання інформаційних даних первинного, поточного та підсумкового
обліку, формалізованих у вигляді облікових документів, реєстрів та звітності [11, с. 8-9].
Узагальнюючи вищесказане, можна визначити поняття «організація обліку» як узагальнену систему, що базується на методах та способах впорядкування облікової інформації для повного, об'єктивного та своєчасного відображення фінансово-економічних результатів діяльності підприємства з метою забезпечення адміністрацією ефективного менеджменту в поточному періоді та на найближчу перспективу.
1.6. Інформаційне та технічне забезпечення облікового процесу
З метою оптимізації процесу побудови обліково - аналітичної системи на тактичному рівні управління визначено чотири етапи: