Організація обліку зносу (амортизації) необоротних активів на Житомирському маслозаводі «Рудь»

Розроблена методика формування необхідної інформаційної бази для аналітичного дослідження витрат виробництва та алгоритм вибору реагуючих дій керівництва, спрямованих на ліквідацію різноманітних видів відхилень фактичних результатів від запланованих. Інформаційне забезпечення є складовою інформаційних систем на підприємстві. Під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність методів і засобів розміщення та організації інформації, які охоплюють системи класифікації та кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації документообігу і форм документів, методи створення внутрішньомашинної інформаційної бази системи.

До інформаційного забезпечення на підприємстві пред'являються наступні вимоги:

1. інформаційне забезпечення повинне бути достатнім для підтримки всіх функцій об'єкта, що автоматизується;
2. для кодування інформації повинні використовуватися прийняті у замовника класифікатори;
3. для кодування вхідної і вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні управління, повинні бути використані класифікатори цього рівня;
4. повинна бути забезпечена сумісність з інформаційним забезпеченням систем, що взаємодіють з системою, яка розробляється;
5. форми документів повинні відповідати вимогам корпоративних стандартів замовника (або уніфікованої системи документації);
6. структура документів і екранних форм повинна відповідати характеристикам терміналів на робочих місцях кінцевих користувачів;
7. графіки формування і зміст інформаційних повідомлень, а також використовувані абревіатури повинні бути загальноприйняті в наочній області і узгоджені із замовником;
8. в інформаційній системі повинні бути передбачені засоби контролю вхідної і результатної інформації, оновлення даних в інформаційних масивах, контролю цілісності інформаційної бази, захисту від несанкціонованого доступу.

Інформаційне забезпечення є засобом для вирішення слідуючих задач:

* однозначного та економічного представлення інформації в системі(на основі кодування об'єктів);

* організації процедур аналізу і переробки інформації з урахуванням характеру зв'язків між об'єктами (на основі класифікації об'єктів);

* організації взаємодії користувачів з системою (на основі екраних форм уведення-виведення даних);

* забезпечення ефективного використання інформації в контурі управління діяльністю об'єкта автоматизації (на основі уніфікованої системи документації).

Сутність інформаційного забезпечення управлінської діяльності формується за рахунок сукупності інформаційних ресурсів, які сприяють ефективному проведенню процесу управління, зокрема розробленню та реалізації управлінських рішень. Інформаційне забезпечення - це якісне інформаційне обслуговування управлінського персоналу підприємства шляхом створення динамічної системи збору даних, їх обробки, зберігання та перетворення на достовірну, своєчасну, точну, актуальну інформацію для ефективного ведення процесу управління та прийняття відповідних управлінських рішень.

Для успішного керування документообігом, швидкого видобування потрібної інформації та її обробки для ухвалення рішення з потоку документації (поза залежністю від її характеристик: фінансова, технічна, нормативно-довідкова чи управлінська) необхідна особлива система керування документами. Ця система повинна вирішувати завдання швидкого й якісного обміну інформацією між відділами і підрозділами підприємства, забезпечувати швидкий доступ вищої управлінської ланки до фінансово-економічної інформації. Усе це збільшує швидкість і якість прийняття рішень у складних економічних ситуаціях. Так само в межах цієї системи повинні використовуватися програмні продукти, що дають змогу здійснювати планування, аналіз і оптимізацію фінансово- економічної діяльності.

Отже, інформаційно-комунікаційні системи повинні розв'язувати такзадачі: створення (введення інформації), підтвердження, розсилання, збереження, здійснення контролю за змінами, розподіл прав доступу окремих користувачів до конкретної інформації. Облік та аналіз є важливими функціональними компонентами інформаційної системи підприємства.

Оперативність збирання та обробки виробничої, комерційної, фінансової та інших видів інформації, забезпечення зацікавлених користувачів об'єктивною інформацією про фінансовий стані результати діяльності підприємства - основні функції обліку. Аналіз - функція, яка за допомогою аналітичних і економіко-математичних методів досліджує наявність, структуру, динаміку економічних показників, вивчає ефективність їх використання, розглядає вплив різних факторів на фінансовий стан підприємства. Бухгалтерський облік є основним джерелом інформації, необхідної для аналізу з метою прийняття управлінських рішень.

Система обліково-аналітичного забезпечення відіграє важливу роль в функціонуванні системи управління підприємством, забезпечуючи взаємодію різних структурних підрозділів та реагуючи на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища.

Під системою розуміють сукупність множин взаємопов'язаних елементів, які утворюють певну цілісність. Обліково-аналітична система - це система, що ґрунтується на даних оперативного, статистичного, фінансового і управлінського обліку, включаючи оперативні дані, і використовує для економічного аналізу статистичну, виробничу, довідкову та інші види інформації.

Тому обліково-аналітична система виконує збір, опрацювання та оцінку всіх видів інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень на макро- і мікрорівнях. Система обліково-аналітичного забезпечення є складовою загальної системи управління. Її суть полягає в об'єднанні облікових та аналітичних операцій в один процес, виконання оперативного мікроаналізу, забезпеченні безперервності цього процесу і використанні його результатів для формування рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Загальну методологію і нормативні положення обліку і аналізу удосконалюють для раціонального використання в єдиній обліково-аналітичній системі.

Основними завданнями обліково-аналітичної системи підприємства є:

- аналіз діяльності підприємства за вказаними напрямами;

- облік господарських операцій за цільовими напрямами на базі бухгалтерського обліку з додаванням нефінансових показників;

• контроль за використанням матеріальних та нематеріальних ресурсів, за правильним відображенням усіх господарських операцій на етапах планування, обліку та за достовірністю аналітичних даних;

- планування діяльності підприємства, зокрема господарських операцій; видів діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової, податкової; центрів відповідальності та підприємства загалом;

- формування аналітичних бюджетів як джерел акумулювання планової, облікової та аналітичної інформації [3].

Для виконання вищезгаданих завдань у режимі реального часу на підприємстві повинна функціонувати інформаційна система з відповідним програмним забезпеченням. На українському ринку програмних продуктів достатньо бухгалтерських та аналітичних програм. Найвідоміші бухгалтерські програми: « Ліга-закон», «Бухгалтер 911», „1С:Бухгалтерія”, „БЕСТ”, „Електронна бухгалтерія” тощо.

ЛІГА ЗАКОН «Головний бухгалтер» -- спеціалізована система інформаційно-правового забезпечення, що містить нормативно-правову, консультаційну, довідкову інформацію, що регламентує питання бухгалтерського обліку, оподаткування, підприємницької діяльності. Система дозволяє вирішити широкий спектр задач головного бухгалтера, аудитора, бухгалтера крупних і середніх компаній. Система забезпечує інформаційно-правову підтримку при вирішенні таких професійних задач, як:

• Ведення податкового і бухгалтерського обліку;
• Робота з персоналом, організація договірної роботи;
• Створення і подання податкової, фінансової та іншої звітності.

ЛІГА ЗАКОН «Еліт» -- комплексна система інформаційно-правового забезпечення для крупних і середніх компаній, яка охоплює в повному об'ємі бухгалтерські, основні юридичні і кадрові питання. Призначена для різноманітних спеціалістів крупних і середніх компаній усіх видів діяльності.

Більшість бухгалтерів які працюють на підприємствах де є доступ до інтернету користуються електронною версією періодичних видань як: «Бюджетна бухгалтерія», «Оплата праці», «Бухгалтер і комп'ютер», «Бухгалтерський тиждень», «Податки та бухгалтерський облік», «Податковий кодекс», «Все про бухгалтерський облік» і т.д.

А також сайти для бухгалтерів:

• kazna.ucoz.ua-сайт для бюджетних установ;
• buhgalter911.com-бухгалтер 911;
• buhgalter.com.ua;
• dtkt.com.ua- Дебет-Кредит
• www.glavbukh.ru-журнал «Главбух»

 

1.7. Порядок зберігання документів

 

У кожній бухгалтерії документи з моменту їх написання або одержання від інших підприємств чи організацій до повного використання й передачі до архіву проходять обробку, передаються з одного робочого місця на інше, тобто проходять певний шлях. На окремих робочих місцях бухгалтерські документи затримуються іноді на кілька днів. Таке становище потребує організації контролю за зберіганням документів.

Для забезпечення своєчасного й правильного обліку господарських фактів треба сформувати систему написання й опрацювання документів, яка б сприяла максимальному прискоренню їх руху протягом всієї обробки. Цього можна досягти за допомогою документообороту та чіткої організації поточного та постійного архівів.

Документооборотом називається встановлений порядок і термін руху документів у процесі їх використання згідно з методом бухгалтерського обліку від моменту написання або отримання від інших підприємств до передачі в архів.

Документи, на підставі яких роблять записи в облікових реєстрах, називаються використаними. Їх зберігають у поточному архіві не більше одного року, після чого передають за актом на постійне зберігання до архіву підприємства, організації або установи.

Протягом місяця документи, які обробляються, зберігають в окремих папках або інших засобах діловодства.

У кінці кожного місяця документи поточного місяця формують в окремі папки за ознаками архівного діловодства, тобто архівної номенклатури. На обкладинці зазначають назву справи, її номер, рік, місяць, шифр синтетичного рахунку та кількість документів. Документи добирають за певними ознаками групування (прибуткові, видаткові, авансові звіти, нумерації, послідовності здійснення господарських операцій та іншими ознаками).

Документи, передані з поточного архіву до постійного, зберігають за такими принципами: за роками і місяцями; у межах року і місяців залежно від характеру й змісту за такими ознаками: у хронологічному, предметному і кореспондентському порядку.

Термін зберігання документів у постійному архіві підприємства для кожного виду документів встановлює Головне архівне управління.

Після закінчення терміну зберігання документи знищують, про що складають акт. Процес знищення здійснюють шляхом передачі організаціям вторинної сировини, що оформляють накладною.

 

 

1.8. Організація облікового апарату та праці облікових працівників

 

Організація праці облікового персоналу потребує здійснення управління обліковим персоналом та створення сприятливих умов для функціонування бухгалтерії підприємства, а саме: визначитись з найбільш ефективним варіантом роботи облікового персоналу (централізований або децентралізований) та оптимальною структурою бухгалтерії; розробити функціональні обов'язки облікових працівників та встановити контроль за виконанням ними своїх функцій; здійснити раціональне розміщення облікового персоналу, встановити належні інформаційні зв'язки між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтерією і оперативними підрозділами підприємства; організувати робочі місця бухгалтерів, їх технічне забезпечення; забезпечити підвищення кваліфікації облікових працівників.

Законом про бухгалтерський облік передбачено декілька варіантів організаційної форми ведення бухгалтерського обліку на підприємствах [1]:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера, або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою

бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Для більшості великих та середній підприємств України перший варіант є найбільш прийнятним, оскільки, створення структурного підрозділу (бухгалтерії) на чолі з головним бухгалтером дозволяє ґрунтовніше забезпечити виконання обліково-аналітичної та контрольної функції системи управління господарською діяльністю підприємства. Наявність бухгалтерії змушує керівництво підприємства в особі власника або його уповноваженого органу (посадові особи) як відповідальних за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно з Законом про бухгалтерський облік, приділяти увагу організації праці облікового персоналу.