Зобовязання пiдприэмства: визначення, критерii визнання, класифiкацiя та особливостi облiку

Отже, удосконалення політики управління позиковими фінансовими ресурсами  підприємства слід розглядати як один із головним чинників підвищення ефективності будь-якої фінансово-господарської  діяльності. Від цього залежить поліпшення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток. Головна спрямованість реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства полягає в оптимізації використання ресурсів підприємства. Система управління фінансовими ресурсами підприємства вважається досить ефективною лише у тому випадку, коли вона дає змогу не лише раціонально використовувати наявні ресурси, а й забезпечувати активний системний пошук можливостей подальшого розвитку підприємства[21, c.368].

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

2.1 Облік поточних зобов’язань

2.1.1 Облік зобов'язань з оплати  праці та перед фондами соціального страхування

 

Одним із важливих поточних зобов’язань, що систематично виникають  у процесі господарської діяльності, є зобов’язання перед працюючими по заробітній платі.

Заробітна плата — це винагорода в грошовій формі працівнику за затрачену працю. Вимірюються  затрати праці відпрацьованим часом (у разі погодинної оплати) або обсягом  виконаної роботи чи виготовленої продукції (в разі відрядної оплати).

Основу організації оплати праці становлять: тарифні системи, системи преміювання, контрактна система, система трудових договорів і  державні нормативні акти.

Тарифною системою встановлюється рівень оплати праці за одиницю робочого часу залежно від кваліфікації (розряду  робітника і розряду роботи) і  умов праці.

Преміальними системами  встановлюються показники і рівень премій. Контракти — це письмові договори підприємства з працюючим, яким також встановлюється обсяг, якість роботи, строк виконання та рівень оплати. Укладаються контракти, як правило, на тривалий час. Трудовий договір —  це теж письмова угода підприємства з працюючим, що носить разовий характер.

Державними нормативними актами встановлюється мінімальний  рівень зарплати, оплату за невідпрацьований час, а також види та розміри утримань із заробітної плати.

Господарський облік (фінансовий і управлінський) повинен забезпечити  такий комплекс даних трудових факторів про:

а) чисельність і склад  працюючих,

б) відпрацьований час кожним і усім колективом разом,

в) виробіток у кількості  виготовленої продукції або обсязі виконаної роботи,

г) нараховану заробітну плату кожному працівнику і по підприємству в цілому,

д) стан розрахунків з  оплати праці.

Функції з обліку чисельності  і складу працюючих на великих  підприємствах виконує відділ кадрів або інспектор по кадрах, а в  разі відсутності їх на малих підприємствах  — будь-який працівник, призначений  наказом керівника. Функціями по обліку кадрів є: документальне оформлення зарахування на роботу, переміщення, надання відпустки та звільнення, а також облік наявності і  руху працюючих та надання відповідних  даних для звітності.

Підставою для зарахування  на роботу служить наказ керівника  або записка про прийом на роботу, що оформляються на підставі заяви, поданої  бажаючим працювати на вакантній  посаді чи вільному робочому місці.

Для зарахованого на роботу заводиться особова картка з обліку кадрів і оформляється трудова книжка (виписується нова, якщо робітник чи службовець розпочинає трудову діяльність, або ж робиться запис про зарахування  в подану трудову книжку). Трудові  книжки зберігаються на підприємстві. Чисті бланки трудових книжок є документами  суворої звітності та зберігаються в сейфі разом із грошовими  документами. За цінами придбання бланки трудових книжок як об’єкт бухгалтерського  обліку відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». Під час видачі трудової книжки працівнику, що тільки розпочинає трудову діяльність, вартість бланку відшкодовується надходженням готівки до каси.

Переміщенням вважається переведення на іншу роботу або присвоєння вищого кваліфікаційного розряду. Оформляється наказом керівника, а при присвоєнні вищого кваліфікаційного розряду до наказу додається рішення кваліфікаційної  комісії. Дані про переміщення записуються  до трудової книжки із затвердженням  круглою печаткою підприємства.

Наказом керівника оформляється також надання відпустки і  звільнення. Протягом однієї доби після  оформлення наказу на звільнення трудова  книжка повертається працівникові, а  бухгалтерія здійснює повний розрахунок заробітної плати.

Чисельність працюючих працівником, що виконує функції з обліку кадрів, групується за категоріями, професіями, посадами, фаховим рівнем, стажем роботи, місцями роботи (цехами, відділами), а також за часом роботи (постійні, сезонні, тимчасові працівники).

Залежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, індивідуальна, бригадна) та врегульованих взаємовідносин підприємства з працюючими застосовуються різні первинні документи, якими  оформляються затрати праці і  згідно з якими нараховується  заробітна плата працюючим.

Підставою для нарахування  заробітної плати при погодинній оплаті служить табель обліку робочого часу, який є іменним списком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках — причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Підставою для нарахування  заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні  документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі  інші.

Наряди використовуються в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах, будівництві, на ремонтному та інших виробництвах із нестабільним характером праці. Бувають вони індивідуальні  і бригадні, разові і нагромаджуючі.

Маршрутні листи використовуються для оформлення затрат праці на поточних виробництвах.

Рапорти або відомості  виробітку використовуються в масових  виробництвах з одноманітним характером праці.

У разі відхилень від нормальних умов праці (заміні матеріалів, що обробляються, робота на іншому, ніж передбачене  технологією, устаткуванні тощо) складаються  доплатні листки або відомості на доплату.

Наприкінці місяця дані про  виробіток і заробітну плату  групуються і нагромаджуються: за особовими  рахунками працюючих, видами продукції, що вироблялася чи робіт, що виконувалися, видами оплат. На підставі цих даних  складаються розрахунково-платіжні або розрахункові і платіжні відомості, які виступають первинними документами для обліку розрахунків по оплаті праці, а часто і як регістри аналітичного обліку розрахунків по оплаті праці.

Синтетичний облік використання фонду оплати праці і розрахунків  з працюючими ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», який має два субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною  платою»

662 «Розрахунки з депонентами».

Нарахована заробітна  плата, яка належить працюючим, обліковується  на рахунках:

Д-т 23 «Виробництво» (робітників основного і допоміжного виробництва  за виготовлену продукцію або  виконані роботи)

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» (цеховому персоналу і робітникам по догляду за обладнанням)

Д-т 92 «Адміністративні витрати» (адміністративному і обслуговуючому персоналу підприємства в цілому)

Д-т 93 «Витрати на збут» (робітникам за пакування, навантаження готової  продукції при відправці покупцям після здачі її на склад)

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» (робітникам за роботи по капітальному будівництву і капітальному ремонту  основних засобів та інших роботах  по створенню основних засобів, необоротних  матеріальних активів, нематеріальних активів)

Д-т інших рахунків залежно  від характеру затрат праці,

К-т 661 «Розрахунки за заробітною платою».

За дебетом рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою»  обліковуються операції: за утриманнями  із заробітної плати, виплаті готівкою і депонуванні.

Із нарахованих зарплат  проводяться обов’язкові утримання, утримання для відшкодування  заподіяних підприємству збитків з  вини працюючих і добровільні утримання [4].

До обов’язкових відносяться:

а) утримання прибуткового податку:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою» 

К-т 64 «Розрахунки з бюджетом»

б) утримання до пенсійного фонду:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою» 

К-т 651 «Розрахунки за пенсійним  забезпеченням»

в) утримання до страхового фонду:

К-т 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням» 

г) утримання до страхування на випадок безробіття:

К-т 653 «Розрахунки по страхуванню  на випадок безробіття»

д) утримання по виконавчих документах:

685 «Розрахунки з іншими  кредиторами».

З дозволу працюючих з  заробітної плати можуть бути утримані нестачі і втрати від псування цінностей (К-т 375), за допущений брак виробництва з вини працівників (К-т 24).

За письмовими заявами  із заробітної плати бухгалтерія  може здійснити вирахування на оплату індивідуальних позик, оформлених через  підприємство, по добровільному страхуванню, за товари, продані в кредит.

Різниця в сумі нарахованої  зарплати і утриманнями всіх видів  належить виплаті готівкою з каси або через банкомат або платіжні картки.

Для одержання готівки  на зарплату до банку подаються такі документи: грошовий чек і платіжні доручення на перерахування: утримань і нарахувань на зарплату (прибуткового податку, до пенсійного фонду, страхового, фонду страхування на випадок безробіття та фонду страхування від нещасних випадків).

Одержана сума прибуткується  касою:

Д-т 30 «Каса»

К-т 31 «Рахунки у банках».

Протягом трьох повних робочих днів здійснюється виплата  зарплати готівкою з каси (Д-т 66, К-т 30). Після цього платіжні відомості  закриваються. Проти прізвищ працюючих, котрі не одержали зарплату, ставиться  штамп або пишеться від руки «депоновано». Прізвища і суми депонентів переносяться до окремої відомості або книги, а загальна сума відображається на рахунках:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітної платою» 

К-т 662 «Розрахунки з депонентами».

Сума депонованої зарплати наступного дня здається в банк на поточний рахунок.

Аналітичний облік розрахунків  з працюючими з заробітної плати  організується за особовими рахунками  працюючих, видами оплат і утримань.

Підприємства за вимогами чинного законодавства здійснюють такі види обов’язкових відрахувань до соціальних фондів:

- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

- збір на обов’язкове соціальне страхування;

- збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

- збір на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Для соціального забезпечення працюючих створюються на підприємствах  соціальні фонди: пенсійний, страховий, фонд страхування по безробіттю та страхування від нещасних випадків.

Пенсійний фонд створюється  за рахунок двох джерел:

а) за рахунок підприємства шляхом відрахувань, встановлених у  процентах до нарахованої зарплати;

б) утримань з індивідуально  нарахованої зарплати.

Державний страховий фонд також створюється за рахунок  аналогічних джерел.

Облік зобов’язань за страховими соціальними фондами ведеться на рахунку 65 «Розрахунки по страхуванню». На кожний фонд соціального призначення  відкривається окремий субрахунок.

При відрахуваннях до соціальних фондів за рахунок підприємства розраховані  суми відображаються за дебетом тих  рахунків, на які була віднесена  нарахована зарплата, і кредитується рахунок 65 відповідного субрахунка. При  утриманні з заробітної плати  — як уже зазначалось:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою»

К-т 65 «Розрахунки за страхуванням»  відповідного субрахунка.

При одержанні готівки  з поточного рахунка в касу на виплату зарплати або перерахуванню  до банкомату або на платіжні картки з поточного рахунка перераховуються  платежі до соціальних фондів і тим  самим погашаються зобов’язання за соціальними фондами.

 

2.1.2 Облік зобов’язань  перед бюджетом

 

Податки – це обов’язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.

Обов’язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного бюджету.

Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.