Зобовязання пiдприэмства: визначення, критерii визнання, класифiкацiя та особливостi облiку

Для більш точного визначення цих понять необхідно розібратись, що таке податкова база і тимчасові  різниці.

Податкова база статті представляє  собою суму, яка відноситься на дану статтю для податкових цілей  податковими органами.

Тимчасові різниці представляють  собою різниці між податковими  базами статей і їх балансовою вартістю, виступаючи в наступних виглядах:

• оподатковані тимчасові різниці, що впливають на суми, належні до оподаткування в майбутніх періодах;
• тимчасові різниці, які вираховуються, що впливають на суми, які необхідно вирахувати з податку на прибуток до сплати в майбутніх періодах.

Отже, при підрахунку податку  на прибуток можуть виникнути тимчасові  різниці, тобто сума податку, яку  необхідно сплатити, відповідно до облікових даних може відрізнятись від суми податку, обчисленої згідно податкового законодавства. Для  обліку таких відхилень по відповідній  сумі податку вводяться спеціальні рахунки: 1) відстрочені податкові  активи, тобто, якщо сума податку на прибуток визначеного за даними фінансового  обліку менше, ніж податок на прибуток, визначений згідно податкового законодавства, і ця різниця підлягає вирахуванню  з податку на прибуток належного  до сплати в майбутніх періодах; 2) відстрочені податкові зобов’язання, тобто, якщо сума податку на прибуток визначеного за даними фінансового обліку більше, ніж податок на прибуток, визначений згідно податкового законодавства, і ця різниця збільшує суми, які підлягають оподаткуванню в майбутніх періодах.

Загальна характеристика рахунків 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання». Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про відстрочені податкові активи та зобов’язання і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток».

Рахунок 17 «Відстрочені податкові активи» є активним, балансовим призначений для ведення обліку суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок: 1) тимчасові різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування; 2) перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді. По дебету цього рахунку відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, по кредиту – зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Рахунок 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» є пасивним, балансовим, на ньому ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування. По кредиту рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, по дебету – зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов’язань.

Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Дані по рахунках 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» відображаються в журналі ордері № 8.

Облік інших довгострокових зобов’язань. Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов’язанням та облік яких не відображається на вищезгаданих рахунках класу 5 «Довгострокові зобов’язання», призначено рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання». Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.

По кредиту рахунку 55 відображається збільшення довгострокових зобов’язань, по дебету – їх погашення, переведення до короткострокових, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених  коштів.

Типові проводки по рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання» представлені в таблиці 3.5.

Підприємство-емітент, яке  залучає кошти шляхом продажу  облігацій, повинне виплачувати  певну винагороду у вигляді фіксованого  відсотку. Винагорода у вигляді фіксованого  відсотку виплачується періодично (наприклад, один раз в рік) та визначається виходячи з номінальної вартості облігації. При наявності інфляційних процесів таке залучення фінансових ресурсів є вигідним для підприємства.

 

2.3 Облік забезпечення  зобов’язань і доходів майбутніх  періодів

2.3.1 Облік забезпечення  майбутніх витрат і платежів

 

Згідно з П(С)БО 11 забезпечення можуть створюватись для відшкодування  наступних (майбутніх) витрат на [7, с.63]:

• виплату відпусток працівникам;
• додаткове пенсійне забезпечення;
• виконання гарантійних зобов’язань;
• реструктуризацію;
• виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Відповідно до галузевих  методологічних рекомендацій з планування, калькулювання і обліку собівартості продукції (робіт, послуг) організації  окремих галузей народного господарства можуть також створити й інші додаткові  резерви:

• на виплату у будівництві премій за введення об’єктів в експлуатацію;
• на будівництво тимчасових (титульних) будівель і споруд;
• на списання товарів в розмірах норм природного убутку;
• на гарантійний ремонт реалізованої продукції (робіт, об’єктів);
• на покриття передбачених витрат, пов’язаних із скороченням виробництва, консервацією виробничих потужностей і виплатою вихідних доплат звільненим працівникам;
• на покриття витрат, пов’язаних із консервацією і утриманням машин і механізмів сезонного використовування;
• на покриття витрат по перебазуванню підрозділів організації, а також машин і механізмів.

Суми створених забезпечень  визнаються витратами.

Забезпечення створюється  при виникненні внаслідок минулих  подій зобов’язання, погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути визначена розрахункове. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування  витрат на реструктуризацію створюється  у разі наявності затвердженого  керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання, сумою витрат і після  початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов’язані з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або  зменшується). У разі відсутності  ймовірності вибуття активів  для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Непередбачені зобов’язання відображаються на чталтерськи рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

У примітках до фінансової звітності розкривається інформація про зобов’язання по таких показниках [2, с.63]:

• залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду;
• збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань;
• сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду;
• невикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді.

З метою правильного формування показників собівартості продукції (робіт, послуг) організація може створити наступні резерви:

• на майбутню оплату відпусток працівникам;
• на додаткове пенсійне забезпечення;
• на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції;
• на покриття майбутніх витрат по ремонту предметів прокату;
• на покриття виробничих витрат з підготовчих робіт у зв’язку з сезонним характером виробництва.

Підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію майна і зобов’язань перед складанням річного звіту.

Інвентаризації, зокрема, підлягають суми створених резервів, що переходять на наступний звітний рік – на оплату, відпусток працівників, виплату винагород за вислугу років і за підсумками роботи за рік, на ремонт основних засобів і інші резерви, передбачені галузевими вказівками по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

Узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і  включення їх до витрат поточного  періоду ведеться на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

По кредиту рахунку  відображається нарахування забезпечень, по дебету – їх використання.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має такі субрахунки:

471 «Забезпечення виплат відпусток»;

472 «Додаткове пенсійне забезпечення»;

473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»;

474 «Забезпечення інших витрат і платежів».

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про обов’язкові відрахування (збори) від забезпечення виплат відпусток на: збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, обов’язкове соціальне страхування, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

На субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, предметів прокату тощо.

На субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямками формування й  використання.

Розмір кожної з резервних  сум майбутніх витрат і платежів відображаються по кредиту рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Фактичні витрати і  платежі, для яких був раніше створений  резерв, відносяться в дебет рахунку 20 «Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 31 «Рахунку в банках «, 65 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 66 «Розрахунки з оплати праці» тощо.

Правильність утворення  і погашення сум резерву перевіряється  за даними кошторисів, розрахунків  і при необхідності в кінці  року коригується.

Резерв на майбутню оплату відпусток працівників визначається виходячи з суми витрат на оплату праці, які приймаються при розрахунку відпускних сум і відрахувань  від них у фонди соціального  страхування, пенсійний фонд і фонд зайнятості.

Резерв створюється щомісячно  за відсотком, передбаченим у плані, від фактично нарахованої заробітної плати працівникам. Відсоток визначається як відношення річної планової суми відрахувань  на оплату відпусток у звітному році в зазначені вище фонди до планового річного фонду оплати праці і суми відрахувань від нього у фонди.