Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 15:20, курсовая работа
При переході до ринкової системи господарювання економіка України зазнала значних змін. Відтак, число державних підприємств і організацій вже не перевищує кількість приватних підприємств, які для успішної праці і функціонування в умовах ринкової конкуренції мають втілювати у життя нові технології, брати на себе економічну і соціальну відповідальність, ризикувати.
Для збільшення своїх виробничих потужностей та впровадження нових ідей підприємству необхідний оборотний капітал (грошовий потік), який не можливо отримати без зобов’язань. Зобов’язання виникають унаслідок здійснення підприємством господарських операцій, пов’язаних з отриманням кредитів, а також товарів і послуг з відстроченням платежу. Майнові відносини між суб’єктами господарювання, що виникають у результаті здійснення таких операцій, набувають характеру цивільно-правових зобов’язань
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………………...3
1.1 Економічний зміст, оцінка та класифікація зобов'язань…………………...3
1.2 Нормативно-законодавче забезпечення обліку зобов'язань на підприємстві………………………………………………………………………...10
1.3 Проблеми обліку зобов'язань………………………………………………13
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ………………………………17
2.1 Облік поточних зобов'язань………………………………………………..17
2.1.1. Облік зобов’язань з оплати праці та перед фондами соціального страхування……………………………………………………………………….17
2.1.2. Облік зобов'язань перед бюджетом…………………………………..23
2.1.3. Облік інших поточних зобов'язань…………………………………...30
2.2 Методика обліку довгострокових зобов'язань…………………………….33
2.3 Облік забезпечення зобов'язань і доходів майбутніх періодів………..40
2.3.1 Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів……………………40
2.3.2 Облік цільового фінансування та цільових надходжень…………….46
2.3.3 Облік страхових резервів………………………………………………50
2.3.4 Облік доходів майбутніх періодів…………………………………….53
ВИСНОВОК………………………………………………………………………..55
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………
Для визначення відсотку відрахувань
до резерву відпусток необхідно
згрупувати працівників за тривалістю
днів відпусток; визначити чисельність
працівників в розрізі кожної
групи; розрахувати кількість людино-
В бухгалтерському обліку створення даного резерву відображається за допомогою наступної проводки: Д-т pax. 814 «Оплата відпусток», К-т pax. 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» На субрахунку 814 «Оплата відпусток» узагальнюється інформація про витрати на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства.
Використання резерву відображається наступною проводкою: Д-т pax. 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», К-т pax. 65 «Розрахунки за страхуванням» – в частині відрахувань до пенсійного фонду, в фонди соціального страхування і зайнятості з відпускних сум; 66 «Розрахунки з оплати праці» – в частині відпускних сум, нарахованих працівникам.
Якщо на наступний звітний
рік організація не має по цьому
пункту змін в обліковій політиці,
то такий резерв продовжує відображатися
в обліку і звітності в розмірі,
підтвердженому спеціальним розрахунком
на 31-ше грудня за даними інвентаризації
щодо кількості не використаних днів
відпустки і середньоденного
заробітку, обчисленого в порядку,
встановленому для визначення середньої
заробітної плати (виходячи з трьох
останніх місяців). У випадку зміни
облікової політики на наступний
звітний рік в частині
Резерв на додаткове пенсійне забезпечення ведеться на підприємствах, які за рахунок коштів персоналу та доходів підприємства створюють резерв для додаткового пенсійного забезпечення. Відрахування в пенсійний резерв відображають бухгалтерським записом: Д-т pax. 68 «Розрахунки за іншими операціями», К-т pax. 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»; виплата пенсій: Д-т pax. 72 «Дохід від участі в капіталі», К-т pax. ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках».
2.3.2 Облік цільового фінансування та цільових надходжень
Бухгалтерський облік коштів цільового фінансування викладений у П(С)БО 15 «Дохід», і залежно від того, для яких цілей надходить фінансування, по-різному буде визначений момент визнання доходу.
Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. Тобто якщо підприємству надходять цільові кошти, це не означає, що ці кошти відразу ж будуть включені в рахунки доходів. При застосуванні такого принципу бухгалтерського обліку, як відповідність доходів і витрат, вилучені кошти будуть визнані доходом у тому періоді, в якому здійснені витрати, пов’язані із цим цільовим фінансуванням.
До цільового фінансування
та цільових надходжень відносять кошти,
що отримуються підприємством на
суворо визначені цілі: утримання
дитячих установ, підготовку кадрів,
науково-дослідні роботи, що мають народногосподарське
значення тощо. Їх фінансування здійснюється
за рахунок асигнувань з бюджету,
внесків батьків, плати за навчання,
прибутку, що залишається в розпорядженні,
коштів, отриманих від інших
Кошти цільового фінансування і цільових надходжень витрачаються в суворій відповідності до встановлених кошторисів. Забороняється використання цільових коштів не за призначенням та направлення інших коштів на потреби, фінансування яких повинно здійснюватись тільки за рахунок цільових джерел.
Фонди цільового фінансування та цільових надходжень формуються за рахунок лише зовнішніх цільових надходжень (назва рахунку говорить сама за себе). У разі нецільового використання таких коштів відповідальні особи несуть відповідальність з усіма наслідками, що випливають, і в такому разі кошти підлягають поверненню тим, хто їх вносив.
Для узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в тому числі про отриману гуманітарну допомогу) ведеться рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.
По кредиту рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, по дебету – використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Суми отриманого цільового фінансування є частиною доходу підприємства, тому рахунок 48 кореспондує по дебету з кредитом відповідного рахунка класу 7 «Доходи і результати діяльності».
Отримані кошти на цільове фінансування визнаються доходом протягом періоду корисного використання цих об’єктів інвестування пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. Тобто у разі фінансування капітальних вкладень сальдо рахунка 48 підлягає списанню на рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» і вже із цього рахунка поступово буде списуватися на доходи відповідного звітного періоду одночасно з нарахуванням амортизації об’єкта капітальних вкладень.
Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат ведеться за їх призначенням та джерелами надходжень.[16, c.524]
При пайовій участі в будівництві організація, що е головним забудовником, за згодою учасників капітального будівництва акумулює грошові кошти інших учасників, з подальшою – передачею збудованого об’єкту кожному з учасників у відповідності до його частки фінансування.
Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об’єкта, відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і об’єкт будівництва. Після оформлення документів про право власності пайовика на відповідну частку забудованого об’єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 у кореспонденції з рахунком 15 «Капітальні інвестиції».
Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об’єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну частку забудованого об’єкта кредитується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.
Зарахування на баланс власної частки забудованого об’єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка пайовика забудованого об’єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначена для продажу, то її зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 Товари» та кредитом рахунку 15.
У випадку вкладу учасником
своєї частини майна, як внеску до
статутного капіталу, по закінченню будівництва
у забудовника робляться
На рахунку 48 можуть збиратися внески на будівництво житла за умови, що це будівництво фінансують самі майбутні його мешканці. При цьому всі витрати на. будівництво в обліку збираються на рахунку 15. Після завершення будівництва ці два рахунки закриваються.
Позитивне сальдо між рахунком 48 і рахунком 15 розподіляють, між вкладниками і повертають кошти, оскільки будинок вийшов дешевшим, ніж планувалося. Від’ємне сальдо покривається або за рахунок власних коштів підприємства, або оголошується розмір суми, яку кожен з учасників повинен внести додатково, тому що будинок вийшов дорожчий, ніж планувалося.
Суб’єкти господарювання можуть отримувати кошти з бюджетів різних рівнів для будівництва об’єктів соцкультпобуту, особливо в сільській місцевості. Крім передбачених в бюджеті коштів на ці цілі може бути за постановами КМУ , передбачено залік боргів підприємства перед бюджетом та направлення їх на фінансування таких об’єктів, а також будь-яка спонсорська допомога.
Розглянемо деякі господарські операції по руху коштів, отриманих для будівництва об’єктів соцкультпобуту.
Якщо на балансі підприємства утримується дитячий садок, і частина витрат компенсується батьками, то грошові кошти, внесені ними до каси, обліковується по Д-т pax. 30 К-т pax. 48. Так само відображається в обліку плата за проживання в гуртожитках.
Понесені витрати, зібрані попередньо на рахунку 23, списуються бухгалтерською проводкою Д-т pax. 48 К-т pax. 23.
Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі у вигляді безпосередньої фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, а також допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг. Вона є одним із різновидів цільового фінансування, цільових надходжень і може надаватися як іноземним, так і вітчизняним донорам (юридичними і фізичними особами, які добровільно надають гуманітарну допомогу).
Отримувачами гуманітарної .допомоги е такі юридичні особи, які зареєстровані в установленому Кабінетом Міністрів порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема:
- підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
- благодійні організації;
- релігійні організації та інші.
Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання, а для здійснення гуманітарної допомоги в Україні – письмова згода її отримувача.
Передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або за документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями тощо).
Отримувач і набувач гуманітарної
допомоги (юридична особа) щомісячно
в установленому порядку
2.3.3 Облік страхових резерів
Облік страхових резервів ведеться на рахунку 49 «Страхові резерви». Рахунком 49 користуються підприємства, які відповідно до законодавства е страхувальниками і у встановленому порядку формують страхові резерви.
Рахунок 49 «Страхові резерви» має такі субрахунки:
491 «Резерви незароблених премій»;
492 «Резерви збитків»;
493 «Інші страхові резерви»;
494 «Частка перестраховиків у резервах незароблених премій»;
495 «Частка перестраховиків у резервах збитків»;
496 «Частка перестраховиків в інших страхових резервах»;
497 «Результат зміни резервів незароблених премій»;
498 «Результат зміни резервів збитків».
По дебету субрахунків 491 «Резерви незароблених премій» і 492 «Резерви збитків» відображаються суми резервів незароблених премій і резервів збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 «Результат змін резервів незароблених премій» і 498 «Результат змін резервів збитків» відповідно.
По дебету субрахунку 494 «Частка перестраховиків в резервах незароблених премій» відображається сума часток перестраховиків в резервах незароблених премій на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 497 «Результат зміни резервів незароблених премій».
По дебету субрахунку 495 «Частка перестраховиків у резервах збитків» відображається сума часток перестраховиків в резервах збитків на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 498 «Результат зміни резервів збитків».
По кредиту субрахунків 494 «Частка перестраховиків у резервах незароблених премій» і 495 «Частка перестраховиків у резервах збитків» відображається сума часток перестраховиків в резервах незароблених збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 «Результат зміни резервів незароблених премій» і 498 «Результат зміни резервів збитків» відповідно.
Щомісячно субрахунок 497 «Результат зміни резервів незароблених премій» закривається списанням з нього суми в кореспонденції з субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», а субрахунок 498 «Результат зміни резервів збитків» закривається списанням з нього суми в кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати».
На субрахунках 493 «Інші страхові резерви» і 496 «Частка перестраховиків в інших страхових резервах» ведеться облік всіх інших страхових резервів (крім технічних), які формуються страхувальниками у випадках, передбачених діючим законодавством.
Бухгалтерський облік сум часток страхових платежів, оплачених перестрахувальниками, ведеться на рахунку 97 «Інші витрати», рахунку другого порядку 979 «Перестрахування», на субрахунках по видах страхування.
По дебету субрахунка відображаються суми часток страхових платежів, які виплачуються перестрахувальникам, по кредиту відображаються повернені перестрахувальниками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у випадку дострокового припинення договору перестрахування. Щомісячно сальдо субрахунку списується в кореспонденції з субрахунком 703 ‘’Доход від реалізації робіт і послуг».