Дебіторська та кредиторська заборгованість, відображення її в обліку та контроль за її погашенням в ДП «Бердичівське лісове господарство

• 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
• 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Узагальнення цієї інформації відбувається на субрахунку 944 «Сумнівні  і безнадійні борги».

Для обліку резерву сумнівних  боргів призначено контрактивний регулюючий рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановлення коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

Коефіцієнт сумнівності  встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної  дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари. послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву  сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові  результати у складі інших операційних витрат. При створенні резерву сумнівних боргів кредитується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» і дебетується рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» субрахунок 944 «Сумнівні та безнадійні борги». Списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною, відображається за дебетом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» і кредитом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» з одночасним відображенням за дебетом за балансового рахунка 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Списана безнадійна дебіторська заборгованість підзвітної особи відноситься безпосередньо на рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності», субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» з кредиту рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами», субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». На ці суми резерв безнадійних боргів не створюється. За звітний період фінансове становище покупця-дебітора може змінитися на краще. Тому в результаті зміни фінансового становища покупця відновлюється сума його заборгованості, що раніше визнана безнадійною, і на цю суму дебетується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і кредитується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». При погашенні заборгованості дебетується рахунок 31 «Рахунки в банках» і кредитується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».Отже виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Наведемо в таблиці 2.7 кореспонденцію з обліку безнадійної дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.7

Кореспонденція  з обліку безнадійної дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів

Якщо списання кредиторської  заборгованості позитивно впливає  на фінансові результати підприємства, то протилежну роль відіграють списання поточної дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною, і нарахування резерву сумнівних боргів за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги та на іншу дебіторську заборгованість.

2.3. Шляхи удосконалення обліку дебіторської та

кредиторської заборгованості та контроль за її погашенням.

Центральне місце в  керівництві будь-яким підприємством  без сумніву займає система бухгалтерського обліку, яка забезпечує керівництво достовірною і оперативною інформацією про фінансовий стан і стан господарської діяльності підприємства вцілому.

Важливе значення в організації всього бухгалтерського  обліку має первинний облік. По багатьох ланках обліку первинна бухгалтерська документація уніфікована. Це стосується обліку грошових коштів, розрахунків, деяких інших об'єктів. Втім, до цього часу не проводились роботи по уніфікації первинних документів обліку реалізації. В сучасних умовах слід повернутися до цього питання, тобто завершити розробку уніфікованих форм первинної документації та робочих інструкцій по їх застосуванню.

Раціональна організація бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, насамперед, залежить від правильного оформлення документів і своєчасного подання їх у бухгалтерію підприємства. Тому в Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство» для удосконалення даної ділянки обліку потрібно організувати графік документообігу, в якому вказуються дата створення, одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Від правильності організації  бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, а  також контролю за її виникненням  та погашенням залежить платоспроможність  та ліквідність підприємства. Зростання дебіторської заборгованості – негативна тенденція, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. Тому необхідно посилити контроль за дебіторською заборгованістю, що включає розробку правил кредитної політики підприємства та умов надання товарного кредиту. Для цього підприємству буде потрібно:

• застосувати традиційну класифікацію заборгованості та розподілити її на поточну і прострочену;
• провести градацію покупців на покупців із високим, середнім і низьким ступенем довіри (залежно від історії відносин, обсягів поставки, наявності фактів порушення договірних умов, перспектив розвитку відносин та інших критеріїв);
• визначити максимально допустимий розмір загальної суми дебіторської заборгованості та визначити оптимальну суму і період відстрочення платежу для кожного покупця;
• не надавати товарний кредит покупцям, що порушували строки оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
• не допустити переходу дебіторської заборгованості з розряду поточної до розряду простроченої: вживати заходів для своєчасної ліквідації боргу, застосувати методи інкасації прострочених боргів тощо.

Керівнику потрібно пам’ятати, що відсутність контролю за заборгованістю негативно впливає на ефективність використання оборотних активів.

Під час аналізу стану обліку дебіторської та кредиторської заборгованості в Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство» було виявлено, що на підприємстві зовсім не ведеться облік операцій претензійного характеру. З цього випливає, що дані про дебіторську та кредиторську заборгованість можуть бути недостовірними і не співпадати з даними про заборгованість у підприємств-контрагентів. Тому для удосконалення даної ділянки обліку в Державному підприємстві «Бердичівське лісове господарство» пропонується здійснювати облік операцій претензійного характеру. Також підприємству необхідно створити резерв сумнівних боргів.

Державне  підприємство «Бердичівське лісове господарство» в процесі бухгалтерського  обліку використовує такі комп’ютерні  програми як «Баланс», «Бест Звіт Плюс», «Зарплата», «Персоніфікація», «Основні засоби», «Клієнт-Банк». Але дані програми не зв’язані між собою і працівникам бухгалтерії доводиться по декілька раз вносити одні і ті ж дані до різних програм, щоб отримати результат своєї роботи. Доцільніше було б встановити спеціально розроблену для лісової галузі програму «1 С: Предприятие 7.7» та спеціальний модуль для стиковки даної програми з програмами «Клієнт-Банк» і «Бест Звіт Плюс», щоб можна було автоматично переносити дані з однієї програми в іншу. Також в зв’язку із значною віддаленістю структурних підрозділів від центральної бухгалтерії (понад 70 км) доцільно було б комп’ютеризувати ці підрозділи і розробити систему здачі звітів та передачі інформації для оперативного обліку через мережу «Internet». Це дало б змогу володіти інформацією про стан дебіторської та кредиторської заборгованості на будь-яку дату звітного періоду.

Криза платежів, яка є наслідком низького рівня  договірної і розрахунково-платіжної дисципліни у народному господарстві і, у свою чергу, ще більшою мірою сприяє зниженню цього рівня, посилює товарно-грошову незбалансованість економіки України і спричиняє невиправдано високі темпи інфляції. Усе це ще раз переконує, наскільки актуальним є вдосконалення системи взаємовідносин і організації розрахунків в народному господарстві.

Через незадовільний  стан розрахунків навіть економічно міцне підприємство на деякий час може стати неплатоспроможним. Причиною цього є неузгодженість дій сторін: постачальників (підрядників) і покупців (замовників) відносно правильної організації розрахунків.

При появі  заборгованості у сторін виникають  права і обов'язки, зафіксовані  в Цивільному Кодексі України і Арбітражно-процесуальному Кодексі України. У кредитора з'являється право вимагати від боржника виконання зобов'язань, а в випадку виникання простроченої заборгованості застосовувати порядок ЇЇ стягнення, передбачений законодавством. Дебітор, в свою чергу, повинен виконати зобов'язання згідно з договором, а в випадку виникнення прострочення заборгованості не тільки погасити її суму, але й відшкодувати кредитору спричинені збитки. Не погашена своєчасно заборгованість є причиною виникнення господарського спору між кредитором і дебітором. Кредитор має право вимагати відшкодування суми боргу до закінчення строку позовної давності. Законодавством передбачено порядок стягнення простроченої заборгованості. До звернення до арбітражного суду підприємство-кредитор повинно виконати процедуру доарбітражного врегулювання господарських спорів. Першим етапом такого врегулювання є пред'явлення претензії боржнику. Претензія пред'являється у письмовій формі в період після закінчення строку виконання зобов'язань, передбачених договором, та до закінчення строку позивної давності.

Може виникнути  ситуація, коли боржник визнав, але  не перерахував суму боргу. В цьому випадку через 20 днів після одержання відповіді боржника на претензію заявник претензії має право представити в банк розрахункові документи на списання визнаної суми заборгованості у безспірному порядку. Якщо сума повністю або частково не визнана боржником, або претензія залишилась без відповіді, це є основою для подання позову до арбітражного суду. На практиці є випадки, коли кредитор в силу тих або інших обставин не користується своїми правами по стягненню заборгованості з боржника, або не дотримується порядку стягнення простроченої заборгованості.

По закінченню строку така заборгованість стає безнадійною, оскільки кредитор втрачає право на пред'явлення позову до суду про стягнення заборгованості.

Також для  покращення платоспроможності підприємства можуть застосовувати розрахунки шляхом поступки вимог боргу покупця (замовника) іншим підприємствам як з сплатою певної винагороди, такі і без неї. При цій формі розрахунків продавець передав свої права по зобов'язанням іншій особі. По домовленості з продавцем покупець для здійснення розрахунків за одержані товари також може перевести свій борг на іншу особу.

Сучасні технічні засоби, що використовуються для автоматизації бухгалтерського обліку, дають змогу значно зменшити затрати робочого часу облікових працівників на збирання і обробку первинної інформації, адже більшість таких трудомістких операцій, як виписування первинних документів можна перекласти на машини. Автоматизація також необхідна у групуванні документів і нагромадження цих даних у спеціальних реєстрах або відомостях, бо і цю роботу виконує машина. Крім того, вона одночасно виконує операції логічного контролю окремих показників, порівнюючи їх з граничними значеннями, передбаченими у довідковій інформації і занесеними до пам'яті машини.

Використання  для автоматизації бухгалтерського  обліку комп'ютерів звільняє бухгалтерів від виконання великої кількості простих технічних операцій, які повторюються багато разів, забирають багато часу та енергії, не приносячи морального задоволення виконавцям.

Автоматизація бухгалтерського обліку значно поліпшує його якість, дисциплінує працівників господарства, зобов'язує постійно дбати про підвищення кваліфікації. Успіх переходу на машинну обробку облікової інформації значною мірою залежить від правильного і своєчасного проведення підготовчих робіт, які повинні виконуватись планомірно й інтенсивно. Для цього слід розробити план заходів, затвердити його рішенням керівника лісогосподарського підприємства, встановити перелік виконання окремих заходів і відповідальних осіб.