Організація діяльності персоналу на основі регламентацій и розпоряджень

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2013 в 15:03, дипломная работа

Описание работы

Мета : обґрунтування та поглиблення теоретичних, методичних, організаційно-економічних аспектів та систематизації вжеіснуючих наукових здобутків на ниві управління персоналом.
Задачі:
-вивчити методологічні основи управління персоналом підприємства;
-проаналізувати основні методи та технології управління персоналом на підприємстві «УГСО при ГУМВС»;
-запропонувати щляхи удосконалення організації дій персоналу;
Методи дослідження :

Содержание работы

Вступ
РОЗДІЛ 1.ТЕОРИТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
1.1. Поняття ,сутність і методи управління персоналом.
1.2. Місце і роль регламентацій і розпоряджень в системі методів управляння і комунікацій з персоналом.
1.3.Характеристика та структура основних видів регламентів та розпоряджень.
РОЗДІЛ 2.АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1.Аналіз систем діяльності підприемства «УГСО при ГУМВС» .
2.2.Методи управління на підприемстві.
2.3.Аналіз організаційно-розпорядчої системи,регламентів і розпоряджень на підприемстві.
РОЗДІЛ 3.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
3.1.Шляхи удосконалення організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві.
3.2.
3.3.
РОЗДІЛ 4.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

диплом.docx

— 378.19 Кб (Скачать файл)

 

     де:

     L – повітрообмін  у приміщенні,

     n - нормована  кратність повітрообміну (для  офісу n = 2,5);

     S - площа приміщення,;

     H - висота приміщення, м;

 

     Розрахунок  повітрообміну по кількості людей: 

 

                                                                               (4.2)

 

     де:

     L — необхідна  продуктивність припливної вентиляції,

     N — кількість  людей;

     — норма витрати повітря на одну людину: робота в офісі — 60 ;

 

     Дані розрахунки  показали, що для забезпечення  ефективної вентиляції офісного  приміщення необхідне подавання  60 свіжого повітря на одного працюючого. Розрахувавши необхідний повітрообмін, обираємо результат розрахунку по кратності, тому що в цьому випадку відповідь більша – 1,050 . Відповідно обираємо вентилятор або припливну установку відповідної продуктивності. При цьому необхідно враховувати, що із-за опору повітропровідній мережі відбувається падіння продуктивності вентилятора.

     Заходи з  пожежної безпеки

     Горіння - складне й швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням великої кількості тепла та світінням (полум'ям).

     Горіння може початися спонтанно  внаслідок самозаймання або бути  ініційованим запалюванням. Горіння  виникає коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання.  Окислювачами можуть бути кисень, повітря, бертолетова сіль, пероксид  натрію, азотна кислота, хлор, флуор,  бром, оксиди азоту тощо.

     Процес горіння  призводить до пожежі. Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке розповсюджується в часі і просторі.

Для ліквідації невеликих осередків пожежі, а  також для гасіння пожеж на початковій стадії їх розвитку (до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони) призначені первинні засоби пожежогасіння:

вогнегасники;

пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

     Залежно від  агрегатного стану та особливостей  горіння різних горючих речовин  та матеріалів пожежі за ДБН  В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів  будівництва» поділяються на  відповідні класи та підкласи.

     Пожежі, які  можуть виникнути в офісі, відносяться  до класу Е (пожежі, які пов’язані  з горінням електроустановок.

Згідно НАПББ.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною безпекою» офісне приміщення можна віднести до категорії Д.

Офісні приміщення оснащенні  установкою електричної пожежної сигналізації (ЕПС), яка забезпечує вчасну наявність  пожежі, звуковою та оптичною сигналізацією попередить про такий стан, та у випадку необхідності ввімкне й інші пожежно-технічні пристрої.

Офісне приміщення (площею 120) оснащене первинними засобами пожежогасіння, а саме трьома вуглекислотними вогнегасниками місткістю 5 л, які призначений для гасіння пожеж електроустановок під напругою до 1000 В.

Відстань між вогнегасниками та місцями можливого загоряння  повинна не перевищувати 30 м.

     Заходи по  забезпеченню безпеки у надзвичайних  ситуаціях

     Порядок дій  сил цивільної оборони у вогнищі  хімічного ураження.

     Рятувальні  роботи при виникненні аварії  включають ведення хімічної і  медичної розвідки; проведення профілактичних  заходів, само- і взаємодопомоги; розшукування і виявлення уражених, надання їм першої медичної  допомоги й евакуацію їх у  лікувальні установи; евакуацію  неураженого населення з ВХУ;  санітарну обробку людей, дегазацію  одягу і взуття, засобів захисту,  місцевості, споруд, техніки і транспорту; виявлення зараженого продовольства,  джерел води і знезаражування  продуктів харчування.

     Специфічні  особливості ведення рятувальних  робіт на об’єкті обумовлюються  високою токсичністю аміаку, швидкоплинністю  розвитку отруєння, обмеженістю  терміну, протягом якого повинна  бути надана перша медична  допомога потерпілим. У зв’язку  з цим ефективність рятувальних  робіт буде залежати від сполучення  само- і взаємодопомоги із швидким  наданням допомоги медичними  формуваннями і наступною терміновою  евакуацією уражених за межі ВХУ. 
     Само- і взаємодопомога полягає в надяганні протигаза на ураженого, введенні антидоту, обробці шкіри речовиною, що дегазує. Ефективність надаваної потім першої медичної допомоги залежить від знання типу застосованої ОР і від того, якою мірою потерпілий скористався засобами захисту. Своєчасне виявлення хімічного зараження і визначення концентрації аміаку здійснюється установами «Системи спостереження і лабораторного контролю» (ССЛК) і службами радіаційного та хімічного спостереження. 
     При надходженні перших даних про виникнення ВХУ начальники і штаби ЦО оповіщають населення в зоні зараження і у районах, яким загрожує небезпека від хмари зараженого повітря, яка поширюється, ставлять завдання хімічній і медичній розвідкам, віддають розпорядження про проведення заходів щодо захисту населення, приймають рішення й організовують проведення РІНР у вогнищах. До РІНР залучаються окремі батальйони спеціального захисту, підрозділи хімічного захисту військових частин ЦО, зведені загони (команди) протирадіаційного і протихімічного захисту, медичні формування, команди знезаражування й інші спеціально підготовлені й оснащені підрозділи і формування. 
     Особовий склад сил ЦО, що вводиться у ВХУ, забезпечується ЗІЗ органів дихання і шкіри, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами. 
     Перед уведенням сил в ОХП розвідка проводить виявлення хімічної обстановки: установлюються засоби застосування ХЗ і тип використаної ОР, визначаються межі вогнищ і зон зараження. Ці дані дозволяють оцінити глибину поширення зараженого повітря; стійкість аміаку на місцевості і техніці; припустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри; можливі ураження людей, зараження споруд, техніки і майна. На підставі оцінки хімічної обстановки вживаються заходи щодо захисту людей, розробляються і реалізуються заходи щодо ведення рятувальних робіт в умовах зараження, ліквідації наслідків зараження, відновлення виробничої діяльності ОГ і забезпечення життєдіяльності населення. 
     Першими у ВХУ для надання допомоги ураженим уводяться медичні підрозділи військових частин і формування медичної служби ЦО, а також підрозділи хімічного захисту та формування протирадіаційного і протихімічного захисту. Основні завдання цих сил – надання негайної медичної допомоги ураженим, їх евакуація на незаражену місцевість і проведення дегазації території, споруд і техніки. У першу чергу евакуюють людей, які не мають засобів захисту органів дихання, потім тих, хто має протигази і вже одержали першу медичну допомогу; в останню чергу евакуюють людей, укритих в обладнаних фільтровентиляційними установками сховищах. Евакуація уражених та іншого населення з ВХУ – основний обсяг робіт – вимагає великої кількості засобів пересування. Для пошуку, винесення і посадки уражених на транспорт залучаються формування різного призначення. Евакуація неураженого населення здійснюється як пішим порядком по пророблених проходах, так і на будь-якому виді транспорту, якщо така можливість є. 
     При проведенні рятувальних робіт у вторинному вогнищі ураження основні зусилля спрямовуються на локалізацію джерел отруйної речовини і запобігання її подальшого надходження на місцевість і в повітря. Речовини, що потрапили на місцевість, дегазуються (нейтралізуються) знезаражуючими розчинами чи великою кількістю води за допомогою спеціальних дегазаційних або інших придатних для цієї мети машин. Одночасно ведуться роботи з нейтралізації отруйних речовин у закритих приміщеннях. Для зниження концентрацій ОР у хмарі зараженого повітря за допомогою дегазаційних і пожежних машин на його шляху можуть ставитися вертикальні водні завіси чи завіси зі спеціальних розчинів. 
     Підрозділи хімічного захисту і формування протирадіаційного та протихімічного захисту в період проведення рятувальних робіт у ВХУ дегазують ділянки місцевості і доріг, будинки і споруди, проводять санітарну обробку особового складу військових частин, формувань і населення, знезаражують їх засоби захисту й одяг. Черговість проведення цих робіт визначається начальником ЦО, виходячи з конкретної обстановки. 
     Для санітарної обробки населення, яке евакуюється з ВХУ, і дегазації транспортних засобів поблизу маршрутів евакуації на незараженій місцевості підрозділами хімічного захисту частин ЦО розгортаються пункти спеціальної обробки (ПуСО). З цією ж метою можуть використовуватися санітарні обмивальні пункти (СОП) і станції знезаражування транспорту (СЗТ) ОГ, які знаходяться на зараженій території. Санітарна обробка уражених проводиться в процесі надання їм медичної допомоги. Заражені одяг і ЗІЗ направляються для дегазації на станції знезаражування одягу (СЗО) чи на ПуСО. 
     Проведення контролю на зараженість продовольства і джерел води покладається на медичну службу ЦО, а фуражу – на службу захисту тварин і рослин. 
     РІНР у ВХУ виконуються в протигазах і засобах захисту шкіри. Тривалість роботи змін у ВХУ залежить, головним чином, від припустимого часу безупинного перебування в ЗІЗ. Щоб уникнути перегріву і виходу його з ладу через теплові удари застосовують спеціальні комбінезони, що екранують, і поливання захисних костюмів водою. 
     Роботи проводяться з максимальною інтенсивністю до повного їх завершення в найкоротший термін, із залученням необхідної кількості сил і засобів та з дотриманням заходів безпеки. Заміна формувань здійснюється за рахунок резервів і залучення додаткових спеціальних формувань. У залежності від хімічної обстановки у вогнищах РІНР можуть проводитися послідовно (спочатку в окремих, найбільш важливих місцях) або одночасне на всій території ВХУ. Вогнища вважаються ліквідованими, коли перебування людей без засобів захисту в них стає безпечним. На період проведення робіт вогнище ураження оточується, встановлюється комендантська служба й організовується охорона громадського порядку.

     Таким чином,  можна зробити висновок про  те, що працювати в офісному  приміщенні небезпечно, так як  існує багато потенційних небезпек, та які вимагають постійного  вжиття заходів, спрямованих на  перешкоджання  виникнення цих  небезпек.

     Для забезпечення  ефективної вентиляції офісного приміщення площею 120 та висотою 3,5 м, в якому кількість працюючих складає 20 осіб, необхідне подавання 60 свіжого повітря на одного працюючого. Виходячи з результатів певних розрахунків, для покращення параметрів мікроклімату обрали вентилятор або припливну установку відповідної продуктивності.

     Згідно відповідних  норм офісне приміщення відноситься  до категорії громадські будівлі  та споруди. Пожежі, які можуть  виникнути в офісі, відносяться  до класу Е (пожежі, які пов’язані  з горінням електроустановок).

Офісне приміщення (площею 120) оснащене первинними засобами пожежогасіння, а саме трьома вуглекислотними вогнегасниками місткістю 5 л, які призначені для гасіння пожеж електроустановок під напругою до 1000 В, а також електронної обчислювальної техніки, та установкою  електричної пожежної сигналізації, яка забезпечує вчасну наявність пожежі, та яка звуковою та оптичною сигналізацією попередить про такий стан.

     Специфічні  особливості ведення рятувальних  робіт на об`єкті обумовлюються  високою токсичністю аміаку, швидкоплинністю  розвитку отруєння, обмеженістю  терміну, протягом якого надається  перша медична допомога потерпілим. У зв'язку з цим ефективність  рятувальних робіт залежить від  сполучення само- і взаємодопомоги  із швидким наданням допомоги  медичними формуваннями і терміновою  евакуацією уражених за межі ВХУ. 
     Само- і взаємодопомога полягає в надяганні протигаза на ураженого, введенні антидоту, обробці шкіри речовиною, що дегазує. Ефективність надаваної потім першої медичної допомоги залежить від знання типу застосованої ОР і від того, якою мірою потерпілий скористався засобами захисту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2.1.Аналіз системи  діяльності підприемства «УГСО при ГУМВС»

РОЗДІЛ 3.ПРАКТИЧНА  ЧАСТИНА

3.1.Шляхи удосконалення організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві.

3.2   ???

3.3.   ???

 


Информация о работе Організація діяльності персоналу на основі регламентацій и розпоряджень