Організація обліку і аудиту доходів і витрат підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2014 в 13:02, дипломная работа

Описание работы

Обґрунтований облік доходів та витрат дозволяє керувати діяльністю підприємства, досягати зменшення витрат і збільшення накопичень шляхом надання даних про фактичні витрати. Надзвичайно важливою є правильна обробка та впровадження на підприємстві тих методів обліку витрат і доходів, які дозволяють контролювати собівартість, раціональне використання матеріальних цінностей, формувати конкурентоздатну продажну вартість. Все це й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Файлы: 1 файл

Реферат дипломна робота містить 113 сторінок, 20 таблиць, 9 рису.docx

— 393.09 Кб (Скачать файл)

 

 

Дані табл. 4.1 засвідчують відсутність витрат підприємства, пов’язаних із нещасними випадками та аваріями на виробництві, що зумовлено ефективною роботою служби охорони праці та чітке реагування керівництва підприємства на її рекомендації.

Таким чином , розглянувши питання охорони праці на підприємстві ми можемо зробити висновок, що на підприємстві достатньо уваги приділяють цьому питанню. Так, на підприємстві належним чином проводяться всі види інструктажів та контроль за охороною праці, складаються всі види необхідних планів, належним чином фінансуються заходи з охорони праці.

Належна охорона праці на підприємстві зменшить нещасні випадки на виробництві, що в свою чергу зменшить витрати підприємства на ліквідацію нещасних випадків. Тому для належної організації праці керівнику необхідно дотримуватись вимог нормативно-правових документів з охорони праці .

 

 

4.2. Аналіз небезпечних  і шкідливих факторів умов  праці на підприємстві

 

Проходження практики відбувалося в кабінеті відділу фінансів та внутрішньої автоматизації. Отримання необхідної інформації для роботи над дипломним проектом буде здійснюватися саме звідси.

Кабінет відділу знаходиться в цегляному будинку на четвертому поверсі. По небезпеці ураження електричним струмом, дане підприємство, відноситься до категорії без підвищеної небезпеки. Відсутні поблизу і високі дерева, які б закривали будівлю, зменшуючи природнуосвітленість.

У розглянутому приміщенні знаходиться 3 робочих місця, обладнаних комп’ютерами. Також в даному приміщені знаходиться шафа для зберігання документів, та сейф. Також наявний кондиціонер. План приміщення представлений на рисунку 4.1

 

                        2,0 м                     9,5 м


 

 

 

 

    4,0 м

 

 

 

 

Рисунок 4.1 – Схема приміщення

 

Загальна площа приміщення становить 38 м2, висота – 3,6 м. На кожного працівника приходиться 12,4 м2, що відповідає нормам СНиП 2.09.04-87. Відповідно до цих норм, на кожного працівника повинне приходитися в управлінських приміщеннях не менш 4 м2 робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5 м.

Для аналізу санітарно-гігієнічних умов досліджуємо достатність природного й штучного освітлення приміщення, а також достатність вентиляції [39].

Для цього були зроблені необхідні виміри:

  • габаритні розміри приміщення: ширина a=4,0 м,  довжина – b = 9,5 м, висота – h = 3,6 м;
  • розміри вікон: ширина aок=2,0 м,  висота – hок=1,8 м, кількість nок=3;
  • розміщення вікон по висоті приміщення: висота від підлоги hп=0,85 м;
  • відстань від вікна до розрахункової точки – 2,0 м.

Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності) для бічного освітлення нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) дорівнює: =1,5%; m – коефіцієнт світлового клімату (для України m=0,9); с – коефіцієнт сонячності клімату (з урахуванням прямого сонячного світла). Для географічної широти, на якій знаходиться м. Суми, коефіцієнт сонячності клімату перебуває в границях 0,75-1,0. Беремо с=0,9 з урахуванням розміщення вікон [53].

Отже, щоб визначити нормативне значення КПО, проводимо такі розрахунки: еIV = 1,5*0,9*0,9 = 1,2%. Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення за формулою (4.1).

 

                                         (4.1)

 

де SB – площа всіх вікон у приміщенні, м2 : м2 ;

Sh – площа підлоги приміщення, м2 : м2;

 – загальний коефіцієнт  світлопропускання віконного отвору : =0,5.

 

Кзд= 1 – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями (подібні будівлі відсутні);

Кз=1,4 – коефіцієнт запасу;

;

Коефіцієнт r1 при бічному однобічному освітленні є функцією чотирьох перемінних :1,24

Таким чином,

Отже, фактичне значення КПО для даного приміщення менше нормативного в 2 рази, тобто, Ен>Еф.

Значення фактичного освітлення Еф обчислюється за допомогою формул, і становить на нашому підприємстві 350 лк.

На рисунку 4.2 наведено схему розміщення освітлювальних приладів.

 

Рисунок 4.2 – Схема розміщення освітлювальних приладів

 

Порівнюючи нормоване значення штучного освітлення з фактичним, можна зробити висновок, що штучного освітлення достатньо і додаткових заходів щодо його поліпшення в досліджуваному приміщенні вживати не потрібно.

При дослідженні стану вентиляції в адміністративно-управлінських приміщеннях варто мати на увазі, що у відповідності зі СНиП 2.09.04-87, якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного працюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується [21].

Фактичнийповітрообмін в приміщенні бухгалтерії даного підприємства в нормальному стані, адже він в10 разів перевищує норму взимку і в 4 рази влітку. Отримані результати наведемо у вигляді таблиці 4.2.

 

Таблиця 4.2 – Підсумкова таблиця значень параметрів

Найменування параметра

Значення параметра

Нормативний документ

Фактичне

Нормоване

Освітленість штучна, лк

350

300

СниП ІІ-4-79

Значення КПО,%

0,5

1,2

СниП ІІ-4-79

Повітрообмін,м3/год

взимку

влітку

 

814

184

 

60

60

 

СниП 2.09.04-87

СниП 2.09.04-87

Температура повітря, 0С

взимку

влітку

 

21

25

 

21-25

я22-28

 

ДСН 3.3.6.042-99

ДСН 3.3.6.042-99

Відносна вологість повітря, %

взимку

влітку

 

 

68

57

 

 

<75

<60

 

 

ДСН 3.3.6.042-99

ДСН 3.3.6.042-99

Швидкість переміщення повітря, м/с

взимку

влітку

 

 

0,098

0,02

 

 

<0,2

<0,2

 

 

ДСН 3.3.6.042-99

ДСН 3.3.6.042-99


 

 

Незалежно від того, що на підприємстві проводиться робота з охорони праці, трапляються нещасні випадки. З даних таблиці 4.3 можна констатувати, що нещасних випадків з летальним наслідком за період  який аналізуємо не зафіксовано. Кошти були витрачені на виконання номенклатурних заходів та на засоби індивідуального захисту працівників підприємства.

Дані про показників стану охорони праці на підприємстві за 2009-2011 р.р, наведені у таблиці 4.3.

 

Таблиця 4.3 – Показники стану охорони праці на підприємстві за 2009-2011 рр.

Показник

Один. виміру

Рік

2009

2010

2011

Сердньоспискова чисельність працюючих, (Р)

чол.

57

108

156

Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, (Т)

вип.

У тому числі с летальним результатом, (Тсм)

вип.

Кількість днів непрацездатності, (Д)

днів.

Матеріальний збиток від травматизму

грн.

Коефіцієнт частоти травматизму, (Кч)

 

Коефіцієнт важкості, (КТ)

 

Коефіцієнт втрат робочого часу, (КП)

 

Асигновано коштів на охорону праці:

       

Витрачено, всього

грн.

2550

3400

4000

– на виконання ном. Заходів

грн.

1300

1800

1950

– на засоби інд. Захисту

грн.

1250

1600

2050

Кількість пожеж

 

Матеріальний збиток від пожеж

грн.


 

 

Таким чином, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності залежить від параметрів робочої зони: рівня освітлення, вентиляції, параметрів мікроклімату, ергономічних вимог до робочого місця.

 

 

 

 

 

4.3. Безпека в надзвичайних  ситуаціях на досліджуваному  об’єкті

 

Приміщення, в яких знаходиться людина протягом робочого дня, вносять основний внесок в хімічне навантаження на організм людини. У повітрі офісних приміщень можна виявити величезну кількість речовин.

Велике скупчення оргтехніки, моніторів і комп'ютерів в офісах руйнують корисні негативні аерофони в приміщеннях і генерують шкідливі позитивні іони. Природні аерофони розряджаються у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить хоча і чисте, але «мертве». Навіть хімічно чисте повітря, що втратило такі свої фізичні властивості як іонізація стає менш стійким до несприятливих впливів. Відзначено, що люди, які подовгу працюють у таких приміщеннях, хворіють частіше. Аероіони, проникаючи в легені людини, заряджають кров, роблять клітини і тканини організму більш стійкими, тобто підвищують імунітет.

При роботі на персональних комп'ютерах мають місце наступні небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

  • фізичні: наявність шуму й вібрації;
  • м'яке рентгенівське випромінювання;
  • електромагнітне випромінювання;
  • ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання;
  • перенапруга органа зору.

До шкідливих факторів також відноситься шум при роботі принтера або комп'ютера. Тривала дія шуму викликає зниження працездатності, прискорює розвиток зорового стомлення, підвищує витрати енергії, може поступово привести до втрати слуху й до глухоти.

Пожежі в приміщеннях з оргтехнікою становлять особливу небезпеку, бо поєднані з великими матеріальними збитками. Пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин і джерел запалювання. Горючими речовинами є будівельні та опоряджувальні матеріали, пластмасові корпуси техніки, шнури тощо. Джерелами запалювання можуть бути електронні схеми комп'ютерів, принтерів, пристрої електроживлення, де внаслідок різний порушень виникає перегрівання елементів, утворюються електричні іскри та дуги, здатні спричинити займання горючих матеріалів [17].

Щодо пожежної безпеки, то приміщення відділу фінансів оснащено сучасною та справною технікою, фільтрами, кабельні дроти та дроти електроприладів не мають жодних ушкоджень.

Розглянуте приміщення по пожежній небезпеці у відповідності зі Снип 2.01.02-85, відноситься до категорії В – пожежонебезпечні приміщення. У приміщенні присутні наступні пожежонебезпечні матеріали й речовини: пластмаса, деревина, папір [41].

На рисунку 4.3 наведені шляхи евакуації робітників з досліджуваного приміщення у випадку виникнення пожежі.


 

 

 

 

 

Рисунок 4.3 – План евакуації приміщення

 

Пожежна сигналізація представлена оповіщувачем ручної дії, що видає дискретний сигнал при натисканні пускової кнопки. У приміщенні ширина ділянки шляху евакуації становить 2,5 м, що відповідає нормам Снип 2.01.02-85. У досліджуваному приміщенні присутній первинний засіб пожежогасіння – вогнегасник, оскільки приміщення обладнане комп'ютерною технікою. Регулярно проводяться інструктажі серед співробітників по техніці безпеки. У цілому, приділяється належна увага тому, щоб попередити виникнення пожежі. Взявши до уваги перераховані міри протипожежної безпеки, можна зробити висновок, що норми пожежної безпеки витримані.

Проаналізувавши умови праці в досліджуваному підприємстві, можемо зробити висновок щодо покращення умов праці в робочих приміщеннях.

Таким чином, на ТОВ «Центр обслуговування бізнесу Суми» слід передбачити такі заходи з охорони праці:

Щодо зниження негативного впливу мікроклімату:

  • раціонального розміщення устаткування;
  • раціоналізації режимів праці й відпочинку, перерви.

Щодо боротьби з пилом:

  • підтримання чистоти приміщень та устаткування;
  • застосування індивідуальних засобів захисту.

Щодо запобігання появи нещасних випадків продовжувати превентивні заходи:

  • консультації з питань охорони праці;
  • роз’яснення щодо правил експлуатації нового та вже використовуваного обладнання;
  • розробити і затвердити програми вступного інструктажу;

  • розробити графік проведення медичного огляду перед вступом на роботу і потім – профілактичний огляд один раз на квартал;

  • проведення періодичних перевірок знань працівників.

Для поліпшення стану охорони праці на  ТОВ «Центр обслуговування бізнесу Суми» та уникнення нещасних випадків слід окрім перелічених заходів з охорони праці дотримуватись вимог внутрішніх організаційних документів підприємства.

Информация о работе Організація обліку і аудиту доходів і витрат підприємства