Проведені розрахунки показали,
що фондовіддача у звітному році порівняно
з базисним зменшилася і в 2011 р. склала
1,61, що на 2,34 менше ніж у 2009 році. Зменшення
фондовіддачі говорить про не ефективне
використання основних фондів. Тобто зменшення
долі активної частини фондів у загальній
її вартості є фактором зниження фондовіддачі.
При цьому показники фондоємності зріс
і в 2011 р. склав 22,75, що є зростанням на 185 %,
порівняно з 2009 р., цей показник показує
скільки основних засобів використовується
для випуску продукції вартістю в 1 гривню,
це свідчить про ефективне використання
робочої сили.
Таким чином, можна констатувати,
що підприємство ТОВ «Центр обслуговування
бізнесу Суми» в повній мірі забезпечене
фондами, при цьому вони використовуються
не максимально ефективно та інтенсивно.
Проаналізуємо показники ліквідності
та платоспроможності (таблиця 2.3).Ліквідність
означає здатність перетворити актив
на грошові кошти швидко і без втрат його
ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність
підприємства, аналізують достатність
поточних (оборотних) активів для погашення
поточних зобов’язань [61].
Таблиця 2.3 – Показники ліквідності
та платоспроможності підприємства
за 2009-2011 рр.
Показник |
Рік |
Середній темп росту % |
2009 |
2010 |
2011 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,58 |
1,15 |
1,38 |
154,25 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,75 |
1,3 |
1,9 |
159,16 |
Коефіцієнт покриття |
1,45 |
1,9 |
2,43 |
129,46 |
Аналізуючи показники ліквідності
та платоспроможності, зазначимо, що всі
три показники за аналізований період
мають тенденцію зростання, що є позитивним
для економічного стану підприємства.
Для коефіцієнт абсолютної ліквідності
нормативний показник дорівнює 0,2, це означає,
що найбільш строкові зобов’язання можуть
бути покриті найбільш ліквідними активами.
Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2009 році
склав 0,75, а в 2011 збільшився на 1,15 і склав
1,9. Це свідчить про те, що підприємство
в змозі розраховуватися з боргами короткострокового
характеру за рахунок наявних грошових
коштів та очікуваних надходжень від дебіторів.
Коефіцієнт покриття по підприємству
у 2011 році дорівнював 2,43, що на 0,98 більше
ніж у 2009 р. В даному випадку він вищий
нормативного значення. У цьому випадку
підприємство може своєчасно погасити
свої зобов’язання і має ліквідний баланс.
Далі доцільно проаналізувати
дані фінансової стійкості (таблиця
2.4).
Таблиця 2.4 – Показники фінансової
стійкості підприємства за 2009-2011 рр.
Показник |
Рік |
Середній темп росту, % |
2009 |
2010 |
2011 |
Коефіцієнт автономії |
0,71 |
0,8 |
0,91 |
113,21 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0.9 |
1,25 |
1,09 |
110 |
Коефіцієнт маневреності власного
капіталу |
0.19 |
0,2 |
0,21 |
105,13 |
Коефіцієнт фінансування |
0,43 |
0,25 |
0,09 |
45,75 |
Коефіцієнт забезпеченості
власними оборотними коштами |
0,19 |
0,45 |
0,69 |
190,57 |
Аналіз таблиці 2.4 показав, що
коефіцієнт автономії у 2009 році склав
0,71, а у 2011 зріс до 0,91. Ці значення відповідають
нормативу. Коефіцієнт фінансової стійкості
у період 2009-2011 рр. зріс і становить 1,09.
Таке значення показника – позитивне
явище для фінансової діяльності підприємства
ТОВ «Центр обслуговуванням бізнесу Суми»,
яке відповідає нормі. У 2009 році значення
показника маневрування склало 0,19, а до
2011 збільшився на 0,02. Коефіцієнт забезпеченості
власними оборотними коштами за аналізований
період значно зріс (0,19 у 2009 р. – 0,69 у 2011
р.), що говорить про покращення забезпеченості
підприємства власними оборотними коштами.
Коефіцієнт фінансування показує, яка
частина діяльності підприємства фінансується
за рахунок власних коштів, а яка за рахунок
позикових. Показники менше нормативного
значення і стабільно зменшується, що
є негативним явищем для підприємства.
Наступним етапом аналізу
є розгляд показників ділової активності,
які показують швидкість обертання матеріальних
запасів підприємства, його активів, розрахунків
з зі своїми контрагентами та ін. (табл.
2.5) [37].
Таблиця 2.5 – Показники ділової
активності підприємства за 2009-2011 рр.
Показник |
Рік |
Середній темп росту, % |
2009 |
2010 |
2011 |
Коефіцієнт обертання активів |
2,5 |
0,7 |
1,1 |
66,33 |
Період обертання активів, дні |
142 |
488,0 |
331 |
152,54 |
Період обертання кредиторської
заборгованості, дні |
30 |
77 |
21 |
83,17 |
Коефіцієнт обертання дебіторської
заборгованості |
49,0 |
17,9 |
29,4 |
77,46 |
Період обертання дебіторської
заборгованості, дні |
30 |
77 |
21 |
83,7 |
Операційний цикл, дні |
7 |
20 |
45 |
247,42 |
Аналіз показників ділової
активності показав, що за період аналізу
значно знизилися обсяги середньорічних
залишків активів, власного капіталу,
оборотних коштів, дебіторської заборгованості,
а також кредиторської. Найбільшу тривалість
обороту мали: оборотні активи, тобто один
оборот активи здійснюють за 331 день станом
на 2011 р., що на 157 днів менше ніж в попередньому
році, строк погашення дебіторської заборгованості
за 2011 р. скоротився на 56 днів і на кінець
року склав 21 день. Тривалість операційного
циклу зросла, за рахунок зростання періоду
інкасації дебіторської заборгованості,
що є негативним фактором, отже, час необхідний
для виробництва, продажу і оплати продукції
за 3 роки зріс – за 2009 р. на 38 днів, а за
2010 р. – скоротився на 15 днів. Тривалість
операційного циклу значно підвищилась
(за 2011р. – на 25 днів), тобто підприємство
зазнає потреби в залученні грошових коштів.
Фін стан-задовільний.
Важливою складовою аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємства
будь-якої сфери діяльності й форми власності
є оцінка його рентабельності (табл. 2.6)
[32].
Таблиця 2.6 – Показники рентабельності
підприємства за 2009-2011 рр., %
Показник |
Рік |
Середній темп росту, % |
2009 |
2010 |
2011 |
Рентабельність діяльності |
- |
-148,72 |
-3,96 |
- |
Рентабельність власного капіталу |
-18,55 |
-20,02 |
4,83 |
124,11 |
Рентабельність активів |
-13,15 |
-15,07 |
4,11 |
127,3 |
Ефективність використання
активів підприємства за 2011 р. зросла на
19,18 %, оскільки показник зростав, це свідчить
про підвищення ефективності активів.
Оскільки за 2009 р. рентабельність власного
капіталу знизилась на 1,67 %, але протягом
наступного року, темп приросту склав
500%, ефективність вкладення коштів до
даного підприємства зростає. Ефективність
господарської діяльності підприємства
також протягом періоду зростає (протягом
2011 року на 144,76 %).
Розглянувши проведені розрахунки
доцільно сказати, що за період з 2009 по
2011 рр. підприємство є ліквідним
і платоспроможним, покращило результати
своєї діяльності, але існують деякі проблеми
над якими в подальшому потрібно працювати,
а саме над оновлення матеріально-технічної
бази підприємства.
2.2 Організація обліку
доходів та витрат основної діяльності
підприємства
В умовах ринкових
відносин успіх фінансово-господарської
діяльності будь-якого суб’єкту економічної
діяльності залежить, насамперед, від
наявних ресурсів та вміння розпоряджатися
ними з найбільшою ефективністю. Ця проблема
посилюється в сучасних умовах, коли дані
про доходи та витрати необхідно повсякденно
порівнювати з отриманими доходами та
майбутніми витратами, що значною мірою
залежать від впливу зовнішнього середовища
[13].
Первинна інформація для бухгалтерського
обліку має дуже важливе значення. Оперативність
та своєчасність обліку доходів та витрат
залежить від чітко налагодженої та організованої
обробки первинної документації. Аджепервинні
документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій,є підставою для
їх відображення в бухгалтерському обліку.
Вид первинного документу, його структура
та реквізити залежать від об’єкту та
виду господарської операції.
Організація обліку доходів діяльності
підприємства має важливе значення для
діяльності підприємства. Інформація
про доходи формується на підставі відповідних
первинних документів [12].
Формування доходів від реалізації
продукції відбувається у первинному
обліку, адже це початкова стадія системного
сприйняття і реєстрації окремих операцій,
які характеризують господарські процеси
та явища на підприємстві.
Первинними документами з обліку доходів
від реалізації є: договори купівлі-продажу,
оформлюється при реалізації, придбанні
товарно-матеріальних цінностей або робіт
та послуг; договори, акти виконаних робіт,
накладні, товарно-транспортні накладні,
ПКО, виписки банку, розрахунки (довідки)
бухгалтерії.
Основним документом являється договір за яким продавець зобов'язується передати
майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується
прийняти майно і сплатити за нього певну
грошову суму.
При реалізації товарів кінцевим
споживачам основним первинним документом,
який засвідчує вибуття товару, є чек реєстратора
розрахункових операцій (РРО), який видається
покупцю. У кінці дня виводиться касовий
Z-звіт, у якому вказано перелік реалізованих
товарів, вартість реалізованих товарів
і у кінці звіту – виручка за день. Крім
того, у разі, коли видати чек РРО неможливо
(наприклад, внаслідок його несправності),
необхідно виписувати покупцю чек.
Після виведення Z-звіту у кінці
дня заповнюється Книга обліку розрахункових
операцій. У ній зазначається дата, номер
Z-звіту чи номер розрахункової книжки,
суми готівки при службовому внесенні
і службовій видачі, суми розрахунків,
сума ПДВ (оскільки підприємство є платником
ПДВ) та суми видачі готівки при поверненні
товару.
На окремій сторінці вклеюються
три звіти РРО: перший звіт виводиться
на початку робочого дня, в якому зазначається,
яка сума готівки залишилась у касі після
попереднього звіту (дозволяється залишати
у касі розмінну монету у сумі, яка не перевищує
ліміт касового залишку на даному підприємстві);
звіт, що містить перелік і вартість реалізованих
за день товарів та сам Z-звіт із сумою
виручки та ПДВ на кінець робочого дня.
У кінці місяця продавці складають
товарно–грошовий звіт. Він складається
на основі первинних документів. На основі
товарно–транспортних накладних на товари,
отримані протягом місяця, складається
прибуткова частина звіту, яка містить
залишок товарів на початок місяця (він
же є залишком товарів на кінець попереднього
місяця), дату й номер товарно–транспортних
накладних, назву постачальника, від якого
надійшли товари або вказівку на один
із магазинів при внутрішньому переміщенні
товарів, вартість товарів і тари.
У кінці підводиться підсумок
за надходженням товарів. Друга частина
звіту – це вибуття. Тут зазначається
номер первинного документу, який засвідчує
вибуття товарів (номер Z – звіту або номер
накладної, виписаної при внутрішньому
переміщенні товарів), вказується, кому
відпущено товари, їх вартість та вартість
тари (якщо така є). Наприкінці товарно–грошового
звіту розраховується кінцеве сальдо,
яке є залишком товарів на кінець місяця.
Продавець здає належним чином оформлені
звіти матеріально відповідальних осіб
з доданими до них первинними документами,
у бухгалтерію.
Бухгалтер при обробці товарно–грошових
звітів проставляє кореспондуючі рахунки
навпроти відповідних граф звіту для подальшого
перенесення даних з них до регістрів
бухгалтерського обліку.
До первинних документів які
відображають доходи також відносяться:
- накладні
(відображають реквізити підприємств
постачальника та одержувача, номер накладної,
дата виписування накладної, найменування
товару або матеріалів, одиниці, кількість,
ціна, сума, сума ПДВ, всього с ПДВ);
- виписка банку – документ, видаваний банком підприємству, у якому відбиті всі операції по розрахунковому рахунку підприємства (одержання і видача наявних коштів , перерахування по безготівковому розрахунку і т.д. );
- товарно-транспортні
накладні оформлюється при транспортуванні
товарно-матеріальних цінностей (відображають
реквізити підприємств постачальника
та одержувача, номер накладної, дата виписування
накладної, найменування товару або матеріалів,
одиниці, кількість, ціна, сума, сума ПДВ,
всього с ПДВ);
- акти
виконаних робіт та наданих послуг оформлюються
після одержання товорно-матеріальних
цінностей або наданих послуг (містять
інформацію про підприємство, що надавали
послуги та отримували їх).