Учет и аудит нематериальных активов

Відповідно коефіцієнт концентрації залученого капіталу збільшився в два рази . Його значення на базовий  період склало 0,15, а на звітний 0,3 це означає, що сума позикових коштів у  фінансуванні підприємства склала 15% у 200році, а в 2001 році – 30%.  Дане значення вважається позитивним, оскільки нормативне значення має діапазон  від 0,25 – 0,5

 Таким чином, можна  зробити висновок, що співвідношення  власного і залученого капіталів  є оптимальним. що позитивно відображається на фінансовому стані підприємства. Такі висновки підтверджує значення коефіцієнта фінансового ризику: його значення у звітному році в порівнянні з 2000р. збільшилось на 0,06 і склало 0,43 що не перевищує нормативне значення,  а  зростання даного показника в динаміці свідчить про значне посилення залежності підприємства від кредиторів, що підтверджується тим, що підприємство має значне збільшення поточних  зобов’язань по  кредитам банку та кредиторської заборгованості  за  товари , роботи , послуги(див Таблицю2.2 – Аналіз  складу і структури джерел засобів виробництва, або  Додатки Ф№1 р500 , 530). Також потрібно  проаналізувати структуру  необоротних і оборотних активів.Слід сказати , що  середня величина як одних , так і інших зросла відносно попереднього року. Стосовно необоротних , то на 2000 рік питома вага їх в загальній структурі активів склала 56% - що   вказує на “Важку ” структуру активів. В 2001 році середнє значення необоротних зросло на    882,2 тис грн (3601,9 - 2719,3)  і склало частку 61%. Відносно  вагома частки необоротних активів у структурі пояснюється тим , що  підпрємство отримує прибуток за рахунок використання  інтелектуальної власності, а точніше кажучи  Гудвіла , що складає 766,1 тис. грн.

Показники рентабельності свідчать про ефективність та віддачу коштів вкладених на виробництво продукції. Зменшення рентабельності підприємства свідчить про погіршення використання в першу чергу фінансових ресурсів.

Розглядаючи рентабельність витрат слід відмітити, що у 2000р. підприємство мало валовий збиток, що і зумовило від'ємне значення даного показника у цьому році (-0,05). тобто 0,05 грн. валового збитку одержало підприємство з кожної гривні , витраченої на виробництво продукцій. Якщо порівняти  рентабельності витрат 2001р. з 2000р., то його значення стало позитивним і складає 0,03, що підтверджує отримання прибутку підприємством в 2001роц.і Результат прибутку складає  0,03грн з одної гривні  витраченої на виробництво.

 Про неефективність результатів господарської діяльності на підприємстві  в 2000році та ефективність в наступному  , свідчать результати коефіцієнта рентабельності продажу. Так, його значення 2000 року було від’ємним –0,09  , а взвітному році  склало 0,004 що є малим  позитивним значенням і означає , що підприємство отримує 0,005 грн з кожної гривні продажу.

Рентабельність активів  у 2000 році склала також від’ємне значення

–0,12 , а у наступному (2001р) позитивне 0,005 . Тут така ж залежність , і означає , що  підприємство отримало 0,005 грн з одної вкладеної гривні в активи.

Рентабельність власного капіталу  має ту ж динаміку :

2000 рік – складає  –0,12 ;

2001 рік  позитивне  значення 0,007.

Від'ємні показники рентабельності власного капіталу характеризують неефективність вкладених коштів до даного підприємства в 2000 році , а додатнє -- ефективність вкладених коштів.

 Коефіцієнт оборотності   дебіторської заборгованості значно  збільшився в порівнянні з  2000р. і склав 8.45, що на 3.24 більше. Загалом, такі зміни вказують  на те, що швидкість обертання дебіторської заборгованості відносно збільшилась і підприємство швидше ( в порівнянні з 2000р.) отримує оплату по рахункам. Протилежну тенденцію зростання має коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: у 2000р. спостерігається зростання його значення , а в  2001р. даний  коефіцієнт знизився на 0,65 пунктів.(13,65 – 13,0) що означає – підприємство буде трохи більше задержувати виплату кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності  запасів у 2000 році  порівняно з 2001 зріс на 1,14 пункта , що означає   -  запаси  підприємства менше затримуються на складах ,  відповідно менші витрати на складування , і вони швидше переходять до наступної стадії обігу.

 

 

 

 

2.1. Теоретичні питання, стосовно обліку нематеріальних активів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Під нематеріальними  активами розуміють умовну вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, які визначаються об'єктом права власності конкретного підприємства (господарства).[3.c124]

 

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.[5 .c 332]

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, які визначаються об'єктом права власності конкретного підприємства (господарства).

Основними характерними рисами нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової (фізичної) структури, використання протягом тривалого часу, здатність бути корисним господарству, висока ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку завдяки їх використанню.

До найбільш поширених нематеріальних активів належать права на об'єкти промислової власності, авторські права, права користування землею й іншими природними ресурсами, програмне забезпечення обчислювальної техніки (ПЗОТ), гудвіл , тобто ціна фірми, репутація фірми, добре ім'я фірми, товарні знаки, знаки обслуговування тощо.

До нематеріальних активів належать:

• права використання майна, природних ресурсів;
• права промислової власності;
• права інтелектуальної власності;
• ділова репутація (гудвіл);
• привілеї;
• патенти;
• інші нематеріальні активи.

Первісною вартістю нематеріальних активів є собівартість їхнього  придбання або створення.

Придбані (створені) нематеріальні  активи зараховуються на Баланс за первісною вартістю.

Якщо нематеріальний актив надійшов унаслідок обміну на інший актив, його первісна вартість визначається за справедливою вартістю одержаного активу, яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням  будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції.

Якщо нематеріальний актив одержаний підприємством  безоплатно, його первісна вартість дорівнює ринковій вартості цього активу на дату його одержання.

Первісна вартість нематеріального  активу, створеного підприємством, охоплює  витрати, прямо пов'язані з його створенням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (витрати на оплату праці, матеріали, накладні та ін.).

Наступна оцінка балансової вартості нематеріального активу може відрізнятися від його первісної  вартості, якщо було здійснено додаткові витрати, у результаті яких очікується збільшення майбутніх економічних вигод для підприємства.

Витрати на придбання  або створення нематеріального  активу капіталізуються і підлягають розподілу в часі протягом строку його корисного використання, тобто амортизації.[2. c333]

Нематеріальний  актив визнається як актив, якщо:

існує ймовірність отримання  у майбутньому економічних вигод  підприємством завдяки його використанню, то його вартість може бути достовірно визначена.

У разі, якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним вище критеріям, витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, списуються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Такі витрати не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як нематеріальний актив.

Не визнаються як нематеріальний актив та відображаються в складі витрат періоду також:

витрати на підготовку кадрів;

витрати на рекламу;

витрати на створення  підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

внутрішньогенерований гудвіл;

витрати на дослідження;

вартість видань.

Підприємства можуть купувати нематеріальні активи, одержувати їх безкоштовно або створювати самі.

Нематеріальні активи у  бухгалтерському обліку оцінюються в сумі всіх фактичних затрат на придбання і приведення до стану готовності для використання.

Нематеріальний актив  підлягає відображенню за первинною  вартістю (собівартістю) його придбання  чи створення на дату прийняття на бухгалтерський облік.

Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, усі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані із його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням, крім отриманих торговельних знижок.

Якщо нематеріальний актив надійшов у результаті обміну на інший актив, то його собівартість визначається як різниця між справедливою ринковою вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати, здійсненої підприємством грошовими коштами або їх еквівалентами під час придбання.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий  підприємством, то його собівартість дорівнює ринковій вартості на дату прийняття  на облік.

Аналогічно оцінюються нематеріальні активи, якщо вносяться  учасником створеного підприємства.

До собівартості безпосередньо  створеного на підприємстві нематеріального  активу включаються всі затрати  на оплату праці; матеріального активу — всі затрати на оплату праці, матеріали, накладні витрати, придатні для використання за призначенням.

Наступні витрати, пов'язані з нематеріальним активом, включаються до його собівартості, якщо існує впевненість у збільшенні завдяки цьому майбутнього притоку економічних вигод.

Якщо потрібні додаткові  витрати для підтримання об'єкта в придатному для використання стані, такі витрати визнаються витратами звітного періоду.

Вартість нематеріальних активів відшкодовується включенням до витрат діяльності (виробничої, комерційної) амортизаційних відрахувань. Величина амортизації нематеріальних активів має визначатися щомісячно за нормами, що розраховуються виходячи з початкової вартості та строку корисного їх використання, але не більше від строку, встановленого законом, або строку діяльності господарства.

Бухгалтерський облік  нематеріальних активів ведуть на рахунку  «Нематеріальні активи». В дебеті рахунка відображається надходження, в кредиті — вибуття. Аналітичний облік цього рахунка ведуть за видами нематеріальних активів.

Для обліку амортизації  нематеріальних активів використовують рахунок «Знос необоротних активів», субрахунок № 3 «Знос нематеріальних активів», а в дебеті — списання у разі вибуття або продажу.

Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які ідентифікують ці активи. Вони мають описувати сам об'єкт  нематеріальних активів або порядок його використання, наприклад, опис рецептів, право власності на землю, патент, свідоцтво тощо. Крім того, документ має підтверджувати ті чи інші майнові права підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.Ведення обліку нематеріальних активів

Синтетичний облік нематеріальних активів. Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів призначено активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

На дебеті рахунка 12 відображають придбання або одержання у  результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, і суму дооцінки таких активів, на кредиті — вибуття нематеріальних активів унаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від їхнього використання, а також суму уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» має такі субрахунки:

121. «Права користування природними ресурсами»;
122. «Права користування майном»;
123. «Права на знаки для товарів і послуг»;
124. «Права на об'єкти промислової власності»;
125. «Авторські та суміжні з ними права»;
126. «Гудвіл»;
127. «Інші нематеріальні активи».

На субрахунку 121 ведеться облік наявності об'єктів права  користування ресурсами природного середовища. До них належать: права  користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.